Рішення

від 24.01.2024 по справі 341/903/22

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 341/903/22

Номер провадження 2/341/9/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2024 року місто Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Мергеля М. Р., за участю:

секретаря судового засідання Король І. Л.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представниці позивачки ОСОБА_2 ,

представника відповідачки ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: Галицька міська рада Івано-Франківської області, про виділ у натурі частки із нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, визначення порядку користування земельною ділянкою.

установив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про виділ у натурі частки із нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, визначення порядку користування земельною ділянкою.

Позов обґрунтований тим, що відповідно до рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 21 жовтня 2016 року за позивачкою визнано право власності на частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . 14 вересня 2021 року за позивачкою зареєстровано право власності на частину вищевказаного будинковолодіння. Іншу частину будинковолодіння успадкувала відповідачка. Зазначила, що вона з відповідачкою добровільно не дійшли згоди про спосіб користування та про реальний поділ будинковолодіння. Просить суд виділити у натурі частку із нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, а саме вищевказаного будинковолодіння, визначити порядок користування земельною ділянкою та стягнути з відповідачки на користь позивачки понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 12 серпня 2022 року відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 03 жовтня 2022 року.

02 вересня 2022 року представник відповідачки подав до суду відзив на позов, у якому зазначив, що відповідачка визнає позов частково. Не заперечує щодо виділу (поділу) в натурі частки спільного нерухомого майна, про яке йдеться у позові. Заперечує щодо стягнення з неї судових витрат.

Ухвалою суду від 03 жовтня 2022 року залучено до участі у справі третю особу Галицьку міську раду Івано-Франківської області. Судове засідання відкладено на 18 жовтня 2022 року.

Ухвалою суду від 18 жовтня 2022 року призначено у справі комплексну судову експертизу. На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

20 листопада 2023 року на адресу суду повернулися матеріали цієї цивільної справи та висновок експерта від 27 жовтня 2023 року № 3370/22-28/1642/23-28.

Ухвалою суду від 21 листопада 2023 року поновлено провадження у цій справі та призначено підготовче судове засідання на 29 листопада 2023 року, яке відкладено на 12 грудня 2023 року.

12 грудня 2023 року позивачка подала до суду заяву, у якій уточнила позовні вимоги. Зокрема, позивачка просила суд виділити їй як першому співвласнику частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами згідно з єдиним варіантом розподілу будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до висновку експерта від 27 жовтня 2023 року № 3370/22-28/1642/23-28. Також, просила встановити згідно з запропонованим варіантом розподілу нерухомого майна, порядок користування земельною ділянкою для будівництва та обслуговування житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами. Здійснити розподіл судових витрат з урахуванням понесених нею витрат на сплату судового збору та проведення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи в розмірі 25092,90 грн.

Ухвалою суду від 21 грудня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10 січня 2024 року.

У чергове судове засідання 24 січня 2024 року з`явились позивачка, представниця позивачки та представник відповідачки.

Представник Галицької міської ради подав до суду заяву, в якій просив справу розглядати без участі третьої особи, під час вирішення спору покладається на розсуд суду.

У судовому засіданні позивачка підтримала заяву про уточнення позовних вимог та просила такі задовольнити.

Представник відповідачки у судовому засіданні позов визнав частково. Не заперечив щодо поділу (виділу) ОСОБА_4 як другому співвласнику частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами згідно з єдиним варіантом розподілу будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 ,відповідно довищевказаного висновкуексперта.Щодо компенсаціїза відступвід ідеальнихчасток тастягнення звідповідачки накористь позивачкивитрат напроведення комплексноїсудової будівельно-технічноїта земельно-технічноїекспертизи заперечив,оскільки відповідачкавитратилась наутримання будинкута надалапозивачці можливістьобрати частину будинковолодіння.Крім цього,зазначив,що наземельній ділянці,яку відповіднодо висновкуексперта пропонуєтьсянадати вкористування користувачу1,знаходиться тимчасовийнавіс,побудований ОСОБА_4 .Просив,щоб позивачказабезпечила можливість ОСОБА_4 забрати такийнавіс.

Заслухавши пояснення сторін, надавши належну правову оцінку змісту позовних вимог, наявним у справі письмовим доказам, суд установив наступні фактичні обставини у справі.

Відповідно до рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 21 жовтня 2016 року у справі № 341/1281/14-ц за ОСОБА_1 визнано право власності на частину житлового будинку загальною площею 63,7 кв. м з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнано незаконним рішення Блюдниківської сільської ради від 10 липня 2010 року «Про передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 ОСОБА_4 ».

Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 485427 від 30 листопада 2010 року, виданий Блюдниківською сільською радою ОСОБА_4 .

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0868 га, кадастровий номер 2621280301:01:001:0126, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , який був укладений 19 лютого 2014 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .(а. с. 6-9).

Згідно зі змістом наявної у матеріалах справи копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14 вересня 2021 року № 274613699, підтверджується, що за позивачкою ОСОБА_1 08 вересня 2021 року зареєстровано право власності на частину будинковолодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вид спільної власності: спільна часткова (а. с. 10).

На замовлення позивачки 16 червня 2021 року виготовлений технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 34-36).

Відповідно до копії характеристики з технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за вищевказаною адресою, підтверджується факт побудови вказаного будинку у 1963 році, площею 87,1 кв. м літера «А», сарая у 1963 році, площею 24,8 кв. м літера «Б», стодоли у 1963 році, площею 20,8 кв. м літера «В», шопи у 1963 році, площею 12,7 кв. м літера «Г», криниці, площею 6,0 кв. м, «№» , воріт площею 7,7 кв. м, «№ 1», огорожі, площею 208,2 кв. м, «№ 2».

Згідно зі змістом наявної у матеріалах справи інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, дата формування 24 січня 2024 року, підтверджується, що за ОСОБА_4 30 грудня 2005 року зареєстровано право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , форма власності: приватна, частка власності: 1/1. Запис про право власності в Реєстрі прав на нерухоме майно погашено 08 вересня 2021 року та скасовано право власності на підставі рішення суду від 30 квітня 2014 року № 904/212/12. 04 листопада 2014 року зареєстровано обтяження на частину житлового будинку. 08 вересня 2021 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на частину будинковолодіння. Вид спільної власності: спільна часткова. Щодо земельної ділянки кадастровий номер: 2621280301:01:001:0126, площею 0,0868 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: : АДРЕСА_1 , відомості про права власності відсутні.

Таким чином, суд установив, що позивачці та відповідачці належить на праві власності по частині спірного будинковолодіння. Будь-яке речове право на земельну ділянку, кадастровий номер: 2621280301:01:001:0126, площею 0,0868 га, за сторонами не зареєстроване. Право розпорядження такою на цей час, фактично, належить органу місцевого самоврядування.

Відповідно до висновку експерта від 27 жовтня 2023 року № 3370/22-28/1642/23-28 за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи установлено, що дійсна вартість будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , станом на час проведення експертизи становить 288716,0 грн. Виділ в натурі ОСОБА_1 частки із нерухомого майна вищевказаного будинковолодіння є можливий. Пропонується один можливий варіант реального поділу спірного будинковолодіння, а саме:

-виділити першому співвласнику частини будинковолодіння наступні приміщення у житловому будинку літ. «А» (додаток № 1) підвал комора, площею 4,8 кв. м, вартістю 7468,8 грн; на першому поверсі коридор, площею 4,1 кв. м, вартістю 6379,6 грн, житлова кімната, площею 13,9 кв. м, вартістю 21628,40 грн, комора, площею 4,9 кв. м, вартістю 7624,40 грн; господарські будівлі та споруди: частину огорожі «№ 2», площею 68,1 кв. м, вартістю 32211,0 грн. Разом першому співвласнику частини будинковолодіння виділяються приміщення житлового будинку літ. «А», господарські будівлі і споруди на суму 75312,0 грн, що разом становить 34,3 % від загальної вартості будинковолодіння;

-виділити другому співвласнику частини будинковолодіння наступні приміщення у житловому будинку літ. «А» (додаток № 1) на першому поверсі кухня, площею 13,6 кв. м, вартістю 21161,6 грн, житлова кімната, площею 22,4 кв. м, вартістю 34854,40 грн; господарські будівлі та споруди: сарай літ. «Б», площею 24,8 кв. м, вартістю 41776,0 грн, стодола літ. «В», площею 20,8 кв. м, вартістю 7080,0 грн, шопа літ. «Г», площею 12,7 кв. м, вартістю 7514,0 грн, частину огорожі «№ 2», площею 68,1 кв. м, вартістю 32211,0 грн, Разом другому співвласнику частини будинковолодіння виділяються приміщення житлового будинку літ. «А», господарські будівлі і споруди на суму 144597,0 грн, що разом становить 65,7 % від загальної вартості будинковолодіння.

У спільному користуванні обох співвласників залишити: колодязь, вартістю 19213,0 грн, ворота «№ 1», вартістю15441,0 грн, частину огорожі «№ 2», вартістю 34056,0 грн, що разом становить 68710,0 грн.

За перевищення реальної частки над ідеальною другий співвласник частини будинковолодіння повинен виплатити першому співвласнику частини будинковолодіння компенсацію у розмірі 34540,94грн заперевищення реальноїчастки надідеальною на15,7%.

Відповідно до запропонованого варіанту розподілу житлового будинку та господарських будівель пропонується один можливий варіант встановлення порядку користування земельною ділянкою для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- визначити першому співвласнику право на користування частиною земельної ділянки для будівництва та обслуговування належної йому частки будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0299 га, виділеної на малюнку висновку експерта (аркуш 41) зеленим кольором;

- визначити другому співвласнику право на користування частиною земельної ділянки для будівництва та обслуговування належної їй частки будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0299 га, виділеної на малюнку висновку експерта (аркуш 41) фіолетовим кольором;

- залишити у спільному користуванні обох співвласників частину земельної ділянки для будівництва та обслуговування належних їм часток будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0270 га, виділеної на малюнку висновку експерта (аркуш 41) червоним кольором (а. с. 120-140).

Надаючи правову оцінку установленим обставинам справи та спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною третьою статті 12 ЦПК Українивизначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимогЦПК України.

Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у статтях 316, 317, 319 ЦК України, аналіз яких свідчить, що право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.

За загальним правилом власник самостійно користується, володіє та розпоряджається своїм майном.

Володіння та розпорядження об`єктом спільної власності (часткової чи сумісної) має свої особливості.

Згідно зі статтею 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно), тобто право спільної власності це право власності кількох суб`єктів на один об`єкт.

Відповідно до статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Зі змісту вказаної статті випливає, що право кожного із співвласників пов`язується з часткою у праві спільної власності, і кожен із співвласників є власником не певної частини майна, а всього спільного майна у цілому.

Відповідно до частин першої, другої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Частиною третьою статті 358 ЦК України передбачено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Частиною першою статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.

Відповідно до частини другої статті 364 ЦК України, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Питання щодо поділу майна, що є у спільній частковій власності, врегульовано статтею 367 ЦК України, відповідно до якої майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Виходячи з аналізу змісту наведених норм права, поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.

До таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 19 травня 2021 року у справі № 501/2148/17 (провадження № 61-22087св19), від 28 липня 2021 року у справі № 310/7011/17 (провадження № 61-7153св20).

Крім того, Верховний Суд України у своїй постанові від 03 квітня 2013 року у справі № 6-12цс13 також дійшов висновку, що у разі виділу співвласник отримує свою частку в майні в натурі й вибуває зі складу учасників спільної власності. За всіма іншими співвласниками спільна власність при виділі частки зберігається. На відміну від виділу, за якого право власності припиняється лише для того співвласника, частка якого виділяється із спільної власності в разі поділу (стаття 367 ЦК України) спільна часткова власність припиняється для всіх її учасників.

При цьомунеобхідно ураховувати,що післяподілу майна,що єу спільнійчастковій власності(впорядку статті367ЦК України),так іпісля виділучастки зіспільного нерухомогомайна впорядку статті364ЦК України(уразі,коли майноналежить направі спільноїчасткової власностідвом співвласникам)право спільноїчасткової власностіприпиняється,кожному ізспіввласників маєбути визначенаокрема площа,яка повиннабути ізольованоювід приміщенняіншого (інших)співвласників,мати окремийвихід,окрему системужиттєзабезпечення (водопостачання,водовідведення,опалення тощо),тобто складатиокремий об`єктнерухомого майнав розумінністатті 181ЦК України.

У позовній заяві позивачка просить саме виділити їй в натурі у власність відповідну частину будинковолодіння пропорційно до розміру належної їй частки, що відповідає фактичному поділу цього майна між двома співвласниками. Тому, суд дійшов висновку, що в цьому випадку має місце саме поділ майна на підставістатті 367 ЦК України, результатом якого є припинення правовідносин спільної часткової власності, а не виділ у натурі частки із спільного майна.

Суд установив, що відповідно до висновку експерта від 27 жовтня 2023 року № 3370/22-28/1642/23-28 можливо здійснити реальний розподіл спірного будинковолодіння, оскільки можливо поділити окремі приміщення житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами.

Обираючи єдиний запропонований варіант поділу спірного майна в натурі згідно з наданим суду висновком експерта, суд враховує відсутність заперечень щодо такого поділу зі сторони відповідачки. При цьому, будь-якого іншого варіанту поділу спільного майна сторін в натурі відповідачка під час судового розгляду не надала.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, вивчивши надані суду докази на обґрунтування заявлених вимог, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про виділ у натурі частки будинковолодіння підлягають задоволенню, шляхом поділу такого відповідно до єдиного варіанту розподілу згідно з висновком експерта.

Щодо визначення порядку користування земельною ділянкою, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, що передбачено частиною першою статті 16 ЦК України.

Згідно з частиною п`ятою статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Як установлено рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 21 жовтня 2016 року у справі № 341/1281/14-ц спірне будинковолодіння належить ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 569/14731/17 (провадження № 61-11998св21) зазначив наступне.

До особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача) (частина перша статті 377 ЦК України).

Згідно з частинами першою, другою, четвертою статті 120 ЗК України (в редакції, чинній на час відкриття спадщини) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. Визначення правового режиму земельної ділянки перебуваєу прямій залежності від права власності на будівлю і споруду. При цьому передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку в разі набуття права власності на нерухомість.

При вирішенні спору, визначаючи варіанти користування земельною ділянкою, суд повинен виходити з розміру часток кожного зі співвласників на нерухоме майно, наявності порядку користування земельною ділянкою, погодженого власниками або визначеного на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку. Якщо суд установить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого підстав немає, він ухвалює рішення про встановлення саме такого порядку. Якщо ж погодженого або встановленого порядку користування земельною ділянкою немає, то суд установлює порядок користування земельною ділянкою з дотриманням часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном.

При цьому Верховний Суд зазначив, що відсутність оформлення права користування чи права власності на спірну земельну ділянку у особи не є перепоною для визначення порядку її користування за умови належності такій особі на праві власності об`єкта нерухомого майна, що знаходиться на ній, з огляду на загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, а тому посилання судів на відсутність правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог про визначення порядку користування земельною ділянкою є неправильним.

Під часвирішення споруу ційсправі судустановив,що міжспіввласниками будинковолодіння відсутнійпогоджений абовстановлений порядоккористування земельноюділянкою, кадастровий номер: 2621280301:01:001:0126, площею 0,0868 га. Також, відсутнє оформлення права користування чи права власності на цю земельну ділянку. При цьому вказана земельна ділянка сформована як об`єкт цивільних правовідносин, є зареєстрованою у Земельному кадастрі та відведена саме для будівництва і обслуговування будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності.

Приписами частини першої статті 377 ЦК України передбачено, що до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України.

Чинні норми статті 120 ЗК України, також, закріплюють загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований.

Таким чином, враховуючи вищевказані норми права та відповідну позицію Верховного Суду, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для визначення порядку користування спірною земельною ділянкою відповідно до проведеного реального розподілу будинковолодіння згідно з висновком експерта.

При цьому суд вважає за необхідне звернути увагу сторін на приписи частини 11 статті 120 ЗК України, якими визначено, що якщо об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об`єкт незавершеного будівництва розміщений на земельній ділянці державної або комунальної власності, що не перебуває у користуванні, набувач такого об`єкта нерухомого майна зобов`язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об`єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118, 123 або 128 цього Кодексу.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову шляхом поділу спірного будинковолодіння та визначення порядку користування земельною ділянкою, на якій знаходиться таке будинковолодіння, відповідно до єдиного запропонованого експертом варіанту.

Надаючи оцінку аргументу (вимозі) представника відповідачки щодо забезпечення ОСОБА_4 можливості забрати з виділеної у користування саме позивачці частини земельної ділянки навіс, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У справі відсутні будь-які дані, що свідчать про наявність відповідного майна ОСОБА_4 на земельній ділянці, яка запропонована експертом для виділення у користування позивачці ОСОБА_1 . При цьому представник відповідачки не заперечував у судовому засіданні щодо запропонованого варіанту поділу будинковолодіння та, відповідно, варіанту визначення порядку користування земельною ділянкою, запропонованого експертом.

Отже, відповідні доводи сторони відповідача не заслуговують на увагу під час вирішення цього спору по суті.

Відповідно достатті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, з відповідачки на користь позивачки підлягає стягненню сплачений останньою судовий збір у розмірі 1984,80 грн (а. с. 4-5) та витрати на проведення експертизи у розмірі 25092,90 грн (а. с. 172).

У зв`язку з тим, що суддя Мергель М. Р. з 29 січня 2024 року до 05 лютого 2024 року перебував у стані тимчасової непрацездатності, повний текст рішення складено 06 лютого 2024 року.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 258, 259, 263, 265, 268, 272, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: Галицька міська рада Івано-Франківської області, про виділу натурічастки ізнерухомого майна,що єу спільнійчастковій власності,визначення порядкукористування земельноюділянкою задовольнити.

Поділити житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності, в натурі відповідно до єдиного варіанту розподілу житлового будинку літ. «А» (додаток № 1) висновку експерта від 27 жовтня 2023 року № 3370/22-28/1642/23-28 у цивільній справі 341/903/22, а саме:

-виділити в натурі власнику частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами ОСОБА_1 на праві власності: приміщення в житловому будинку літ. «А»: підвал комора, площею 4,8 кв. м; на першому поверсі коридор, площею 4,1 кв. м, житлова кімната, площею 13,9 кв. м, комора, площею 4,9 кв. м; господарські будівлі та споруди: частину огорожі «№ 2», площею 68,1 кв. м, що разом становить 34,3 % від загальної вартості будинковолодіння;

- виділити в натурі власнику частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами ОСОБА_4 на праві власності: приміщення в житловому будинку літ. «А»: на першому поверсі кухня,

площею 13,6 кв. м, житлова кімната, площею 22,4 кв. м,; господарські будівлі та споруди: сарай літ. «Б», площею 24,8 кв. м, стодола літ. «В», площею 20,8 кв. м, шопа літ. «Г», площею 12,7 кв. м, частину огорожі «№ 2», площею 68,1 кв. м, що разом становить 65,7 % від загальної вартості будинковолодіння.

У спільному користуванні обох співвласників ОСОБА_1 та ОСОБА_4 залишити: колодязь, ворота «№ 1», частину огорожі «№ 2».

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в розмірі 34540,94 грн за перевищення реальної частки над ідеальною на 15,7%.

Визначити порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2621280301:01:001:0126, відповідно до проведеного реального розподілу будинковолодіння згідно з висновком експерта від 27 жовтня 2023 року № 3370/22-28/1642/23-28 у цивільній справі 341/903/22, а саме:

- визначити ОСОБА_1 право на користування частиною земельної ділянки для будівництва та обслуговування належної їй частки будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0299 га, виділеної на малюнку висновку експерта (аркуш 41) зеленим кольором;

- визначити ОСОБА_4 право на користування частиною земельної ділянки для будівництва та обслуговування належної їй частки будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0299 га, виділеної на малюнку висновку експерта (аркуш 41) фіолетовим кольором;

- залишити у спільному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_4 частину земельної ділянки для будівництва та обслуговування належних їм часток будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0270 га, виділеної на малюнку висновку експерта (аркуш 41) червоним кольором.

Стягнути з ОСОБА_4 накористь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1984,8 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 накористь ОСОБА_1 судові витрати на експертизу у розмірі 25092,90 грн.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текстрішення складено06лютого 2024 року.

Учасники:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ІПН: НОМЕР_1 ;

відповідачка ОСОБА_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , ІПН: НОМЕР_2 ;

третя особа Галицька міська рада Івано-Франківської області, місцезнаходження за адресою: площа Волі, 1, м. Галич, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, ЄДРПОУ: 04054263.

СуддяМикола МЕРГЕЛЬ