Постанова

від 07.02.2024 по справі 199/6024/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/907/24 Справа № 199/6024/23 Суддя у 1-й інстанції - Богун О.О. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2024 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Виконавчий комітет Юр`ївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області, про визнання батьківства та стягнення аліментів

за апеляційноюскаргою ОСОБА_1

на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04 жовтня 2023 року, -

В С Т А Н О В И В:

25 липня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Виконавчий комітет Юр`ївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області, про визнання батьківства та стягнення аліментів. Просила суд визнати відповідача ОСОБА_2 батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути на його утримання аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с.1-3).

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04 жовтня 2023 року провадження по цивільній справі № 199/6024/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Виконавчий комітет Юр`ївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області, про визнання батьківства та стягнення аліментів, закрито (а.с.33-34).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати ухвалу про закриття провадження, та направити справу для продовження розгляду (а.с.54-55).

Розглянувши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу.

Закриваючи провадження у справі, суд 1 інстанції виходив із того, що рішенням Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 02 жовтня 2020 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Варварівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, про визнання батьківства, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та аліментів на утримання позивачки до досягнення дитиною трирічного віку відмовлено. Рішення набрало законної сили 09 листопада 2020 року. Суд вважав за доцільне закрити провадження у вказаній справі, в зв`язку із наявністю рішення суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Проте погодитися з таким висновком суду колегія суддів не може.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Із аналізу наведеної норми права вбачається, що однією з цілей застосування цих норм процесуального права законодавець визначив, уникнення можливості формування різних висновків та тлумачень щодо наявних між сторонами обставин та правовідносин, як і уникнення застосування можливості подачі нового позову з тим же предметом, з тих же підстав та між тими ж сторонами, як засобу, направленого на спробу переглянути висновки судів за результатами розгляду попереднього позову, що не відповідатиме принципу юридичної визначеності.

Отже, передумовою для застосування положень пункту 3 частини 1 статті 255 ЦПК України є наявність двох справ з тотожним суб`єктним складом, предметом та підставами.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Тобто, предметом позову як вимоги про захист порушеного або оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу.

Отже, предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Звертаючись до суду з позовом про визнання батьківства, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та аліментів на утримання позивачки до досягнення дитиною трирічного віку в 2019 році, ОСОБА_1 в обґрунтування заявлених вимог вказуючи на те, що вела з відповідачем ОСОБА_2 сімейне життя без укладення шлюбу з квітня 2016 року по серпень 2016 року та в даний час завагітніла, внаслідок чого ІНФОРМАЦІЯ_2 народила сина ОСОБА_3 ,відомості пробатька всвідоцтві пронародження якого,відповідно доч.1ст.135СК України,записані завказівкою матері.Позивачка зазначала,що відповідачє батькомвищевказаної дитини,однак відмовивсяподати воргани РАЦСзаяву прореєстрацію батьківства,при цьомуматеріальної допомогина утриманнядитини ненадає,чим ставитьпозивачку вскрутне матеріальнестановище.Посилаючись наст.ст.75,80,84,125,128,135,180,181,182,183СК Українипозивачка просила визнати відповідача ОСОБА_2 батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , стягнувши з відповідача по справі аліменти на утримання останнього в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття, а також стягнути з відповідача на утримання позивачки аліменти на її утримання до досягнення дитиною трирічного віку у розмірі частини усіх видів заробітку (доходу), щомісячно та судові витрати по справі.

Заочним рішенням Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 02 жовтня 2020 року в задоволені позовних вимог було відмовлено, у зв`язку з неявкою відповідача ОСОБА_2 на експертизу, а іншій докази не були прийняті судом, як належні.

В апеляційному порядку рішення суду не переглядалось.

При цьомузвертаючи досуду зданим позовом ОСОБА_1 свої вимогиобґрунтувала тим,що 15листопада 2015року вонапознайомилась звідповідачем ОСОБА_2 .З квітня2016року сторонипочали проживатиразом безреєстрації шлюбу.У вересні2016року сторониприпинили суміснепроживання.Від цивільнихвідносин ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 народила сина, ОСОБА_3 . Дитина знаходиться на повному матеріальному забезпеченні позивачки, відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, а тому позивачка просила суд визнати відповідача ОСОБА_2 батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути на його утримання аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Вирішуючи даний спір, суд 1 інстанції не звернув уваги, що не зважаючи на формулювання прохальної частини позовної заяви як визнання батьківства та стягнення з відповідача аліментів у частці від його доходу, зі змісту позовної заяви чітко вбачається, що позивач змінив підставу позову, а також змінив прохальну частину вимог, виключивши з нього стягнення аліментів на утримання матері, що свідчить про новий позов, а не повторний позов, що виключає застосування п. 3 ч.1 ст. 255 ЦПК України.

Невдале формулювання назви позову при тому, що вимоги позивача належно обґрунтовані та зрозуміло викладені в тексті позову, не можуть бути формальною перешкодою для судового захисту прав неповнолітньої дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, ухвала суду першої інстанції про закриття провадження постановлена без дотримання норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 259, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04 жовтня 2023 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.

Судді: