Ухвала

від 02.02.2024 по справі 304/9/24

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 304/9/24 Провадження № 2/304/5/2024

У Х В А Л А

02 лютого 2024 року м. Перечин

Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Чепурнов В.О., розглянувши заяву судді Чепурнова В.О. про самовідвід у цивільній справі № 304/9/24 за позовом керівника Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Перечинської міської ради Закарпатської області до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки у комунальну власність,

У С Т А Н О В И В :

керівник Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Перечинської міської ради Закарпатської області звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить витребувати від останнього земельну ділянку із цільовим призначенням житлова та громадська забудова, з кадастровим номером 2123283601:01:001:0121 площею 0,1 га, розташовану в межах населеного пункту АДРЕСА_1 .

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 січня 2024 року головуючим суддею (суддею-доповідачем) у справі визначено суддю Чепурнова В.О.

До відкриття провадження у справі суддя Чепурнов В.О. через канцелярію суду подав заяву про самовідвід, яку мотивує тим, що відповідачем у даній цивільній справі є ОСОБА_1 , донька якого ОСОБА_2 з 26 вересня 2022 року по теперішній час працює секретарем судового засідання у Перечинському районному суді Закарпатської області та закріплена за ним як суддею, що у свою чергу може викликати сумнів в його неупередженості та об`єктивності, тому в порядку п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України заявляє по даній справі самовідвід, який просить задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, необхідні для вирішення поданої заяви, суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Вирішуючи питання про можливість задоволення заяви про самовідвід, суд враховує висновки рішень Європейського суду з прав людини (у справах «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року, «Фей проти Австрії» від 24 лютого 1993 року, «Ветшайн проти Швейцарії», «Пулар проти Сполученого Королівства» від 10 червня 1996 року).

Відповідно до п. 53 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Білуха проти України» (Заява № 33949/02) від 09 листопада 2006 року, яке є остаточним відповідно до умов, зазначених у п. 2 етапі 44 Конвенції, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться» (див. п. 26 рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії» від 26 жовтня 1984 року). Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» та рішення у справі «Кастілло Альгар проти Іспанії» (Castillo Algar vs Spain) від 28 жовтня 1998 року).

Згідно п. 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довір`ям не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довір`я до незалежної судової влади буде підірвано.

Наявність безсторонності визначається фактором забезпечення судом умов, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності, про що і зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Білуха проти України» від 9 листопада 2006 року.

Основні принципи незалежності судових органів, схвалені резолюціями 40 / 32 та 40 / 146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 13 жовтня 1994 року № ( 94 ) 12 та від 17 листопада 2010 року № CM / Rec ( 2010 ), вимагають від держав - учасниць вжиття всіх належних заходів для забезпечення поваги, захисту і сприяння незалежності та неупередженості суддів.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч. 1, 2, 7, 8 ст. 40 цього Кодексу питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Питання про відвід вирішується невідкладно. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Отже, враховуючи вищенаведене, з метою підтвердження довіри як з боку суспільства в цілому, так і з боку позивача, відсутності у таких сумнівів щодо об`єктивності розгляду даної справи, суддя приходить до висновку, що заявлений ним самовідвід підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

Керуючись п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 36, 39, 40, 41, 259-261 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

заяву судді Чепурнова Вадима Олександровича про самовідвід у цивільній справі №304/9/24 за позовом керівника Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Перечинської міської ради Закарпатської області до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки у комунальну власність задовольнити.

Матеріали цивільної справи № 304/9/24 передати до канцелярії Перечинського районного суду Закарпатської області для виконання вимог ст. 33, 41 ЦПК України, а саме визначення іншого складу суду автоматизованою системою документообігу суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Чепурнов В. О.