Постанова

від 31.01.2024 по справі 909/310/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2024 р. Справа №909/310/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді:Плотніцького Б.Д.

Суддів:Зварич О.В.,

Кравчук Н.М.

за участю секретаря судового засідання Процевич Р.Б.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Заступника керівника Івано-Франківської окружної прокуратури

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.10.2023 (повний текст підписано 16.10.2023, суддя Кобецька С.М.)

у справі №909/310/23

за позовом: Керівника Івано-Франківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бурштинської міської ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Старт", м.Івано-Франківськ

про стягнення орендної плати в сумі 21 878,78 грн, розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки

за участю представників сторін:

прокурор: Винницька Л.М.

від позивача: Кудиба З.І.

від відповідача: Тинів І.Д.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

Керівник Івано-Франківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бурштинської міської ради Івано-Франківської області звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Старт" про стягнення орендної плати в сумі 21 878,78 грн, розірвання договору оренди земельної ділянки від 18.12.2017 та повернення земельної ділянки площею 4,3913 га, кадастровий номер 2621283201:01:001:0495.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач всупереч умовам договору оренди земельної ділянки від 18.12.2017, додаткової угоди № 1 від 06.04.2018 до договору та вимог Земельного, Цивільного, Податкового кодексів України не сплачує орендну плату, зокрема, за період з липня 2022 до січня 2023 виникла заборгованість в сумі 21 878,78 грн, за користування земельною ділянкою загальною площею 4,3913 га. Звертає увагу на те, що Бурштинська міська рада не реагує відповідно на систематичну несплату орендарем орендних платежів, тому з позовом звернувся прокурор. В підтвердження звернення до суду пояснив, що з трьох чи чотирьох позовів про стягнення коштів за користування спірною земельною ділянкою Бурштинська міська рада звернулася лише з одним позовом. І в цьому спірному випадку позов не підтримує, наявність заборгованості з орендної плати заперечує.

Вимоги про розірвання спірного договору та повернення земельної ділянки в комунальну власність обґрунтовує умовами спірного договору і нормами чинного законодавства, що регулюють зазначені питання.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 05.10.2023 позов Керівника Івано-Франківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бурштинської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Старт" про стягнення орендної плати в сумі 21 878,78 грн, розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Старт" на користь Бурштинської міської ради 18 753,24 грн заборгованість по платі за землю (орендної плати). В решті позову відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Старт" на користь Івано-Франківської обласної прокуратури 2 300,57 грн судового збору. Судовий збір в сумі 5 751,43 грн залишено за Івано-Франківською обласною прокуратурою.

Місцевий господарський суд, ухвалюючи оскаржене рішення, вказав, що дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача орендної плати в сумі 21 878,78 грн є частково обґрунтованою та такою, що підлягає частковому задоволенню в сумі 18 753,24 грн (за період з серпня 2022 до січня 2023). В частині стягнення орендної плати в сумі 3 125,54 грн за липень 2022 слід відмовити, оскільки липень 2022 враховано у рішенні у справі №909/622/22, яке набрало законної сили.

Щодо вимог про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки, судом зазначено, що прокурором не доведено ефективність обраного способу захисту порушеного права саме у спосіб, визначений ним, - шляхом розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки, не доведено можливість передачі спірної земельної ділянки в користування іншому землекористувачу та інші причини, які в цілому забезпечать більш ефективне і раціональне використання земельних ресурсів чи досягнення кращого економічного результату для територіальної громади. Відтак, відмовлено у задоволенні вказаних вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, прокурор зазначає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки наступним обставинам справи. На думку прокурора, вказана земельна ділянка використовувалась відповідачем не за цільовим призначенням, оскільки площа самих жомових ям складає 1,2663га, а загальні межі земельної ділянки, які надані у користування 4 3913га, що перевищує площу землі під об`єктами нерухомого майна у три рази. Прокурор вважає, що метою укладення договору оренди землі було саме отримання вказаної земельної ділянки у користування на тривалий термін на пільгових умовах, а не передача землі для обслуговування об`єктів нерухомості.

Прокурор вважає, що факт невиконання відповідачем зобов`язань за договором оренди та наявність завданої цим невиконанням шкоди позивачеві, є підставою для розірвання укладеного договору в судовому порядку. Систематичність несплати відповідачем орендних платежів у повній мірі підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та не заперечується сторонами. Порушення відповідачем істотних умов договору позбавили державу (в особі орендаря) можливості своєчасно отримувати орендні платежі, на які вона розраховувала під час укладання цього договору. Апелянт зауважує на тому, що саме бездіяльність Бурштинської міської ради дозволила відповідачеві зловживати цивільними правами та обов`язками і призвела до недоотримання до бюджету коштів, які потребує територіальна громада, в інтересах та на захист якої повинна діяти міська рада.

Судом першої інстанції не враховано правових позицій Верховного Суду щодо самостійності факту систематичної несплати орендних платежів у якості безумовного розірвання договору оренди, саме з підстав істотності допущеного порушення договору. Також судом не враховано принцип верховенства права та принцип правової визначеності, який визнається ЄСПЛ, як один із загальних принципів європейського права та має на меті забезпечення чіткості змісту законодавства.

З огляду на те, що оскаржуване рішення прийняте господарським судом за результатами неповного з`ясування всіх обставин справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, що відобразилось у незастосуванні закону, який мав бути застосований, та грубому порушенні норм процесуального законодавства, висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим фактичним обставинам справи, апелянт просить суд задоволити апеляційну скаргу та скасувати рішення господарського Івано-Франківської області від 05.10.2023.

19.12.2023 на адресу суду від ТОВ «Енерго-Старт» надійшов відзив на апеляційну скаргу. Відповідач заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги з огляду на наступне. Згідно кадастрового плану, спірна земельна ділянка має загальну площу 4,3913га, на якій розташовані 2 жомові ями, площами 90404,0кв.м та 3534,5кв.м. з об`єктом нерухомого майна залізобетонні плити, які розташовані на відстані одна від одної, площа капітальних споруд становить 1,2697га, окрім цього у загальну орендовану площу входить площа прибудинкової території, що становить 3,1215га. Земельна ділянка межує із землями ВАТ «Галичцукор», ФГ «Ліда» та землями сільської ради (дорога). До вказаних об`єктів, які знаходяться на земельній ділянці, потрібен доїзд, біля об`єктів є різні комунікації, також наявні містобудівні умови та обмеження, що, в свою чергу, технічно не дозволяє зменшувати площу земельної ділянки.

Також відповідач зазначає, що попереднім власником вказаної земельної ділянки було ВАТ «Галичцукор», якому належало вказане майно у аналогічній площі 4,3913га. Відтак, набувши у власність жомові ями, ТОВ «Енерго-Старт» у відповідності до ч.2 ст.120 ЗК України та ст.7 ЗУ «Про оренду землі» набуло право отримувати в оренду земельну ділянку для їх обслуговування у тій самій площі, яка була надана і колишньому власнику майна.

Щодо використання жомових ям, відповідач зазначає, що нерухоме майно є нерозривно пов`язаним із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться. Задля реалізації можливостей щодо використання земельної ділянки, на якій знаходиться нерухоме майно, ТОВ «Енерго-Старт» уклало з Задністрянською сільською радою договори оренди земельних ділянок, на яких розташоване таке майно. Відтак, у контексті даної справи, на думку відповідача, немає значення, чи використовує останній жомові ями у своїй господарській діяльності чи ні, оскільки підставою позову є систематична несплата орендної плати, а не використання земельної ділянки за нецільовим призначенням.

Також відповідач звертає увагу суду на те, що і сам позивач Бурштинська міська рада у суді першої інстанції наголошувала на недоцільності розірвання договору оренди, пояснюючи це тим, що на спірній ділянці знаходиться нерухоме майно відповідача жомові ями. Розірвання вказаного договору не матиме жодних позитивних наслідків для громади, оскільки земельна ділянка перебуватиме у володінні відповідача.

Відповідач посилається на встановлені обставини та позиції Суду, викладені у постанові Верховного суду у справі №909/618/22 п.п.5 54, 5.55, 5.57, 5.60, яка є аналогічною справою за суб`єктним складом, предметом та підставою позову даній справі, зокрема, щодо безпідставності застосування ст.651 ЦК України та обраного прокурором способу захисту у вигляді розірвання договору оренди.

Відповідач вважає рішення суду таким, що ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, судом надано належну оцінку всім обставинам справи, тому просить відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги та залишити рішення господарського суду Івано-Франківської області від 05.10.2023 без змін.

26.12.2023 на адресу суду від Бурштинської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу. Позивач зазначає, що не підтримує поданий прокурором позов у повному обсязі, як, відповідно, і апеляційну скаргу. Вважає помилковою позицію прокурора щодо відсутності в матеріалах справи доказів, які підтверджують необхідність використання саме земельної ділянки в розмірі 4,3913га, щодо неналежності поданих відповідачем доказів - технічної документації щодо виділу спірної земельної ділянки та щодо того, що наявність нерухомого майна на орендованій земельній ділянці не може бути підставною для відмови в розірванні договору через порушення його умов відповідачем.

Також позивач посилається на встановлені обставини та позиції Суду, викладені у постанові Верховного суду у справі №909/618/22, яка є аналогічною справою за суб`єктним складом, предметом та підставою позову у даній справі, зокрема щодо безпідставності застосування ст.651 ЦК України та обраного прокурором способу захисту у вигляді розірвання договору оренди.

Бурштинська міська рада вважає, що саме вона, як власник земельної ділянки, мала право звернутись до суду з вимогами про розірвання договору оренди земельної ділянки та відповідно її повернення. Вважає, що прокурором не доведено ефективність обраного способу захисту, не доведено можливості передачі спірної земельної ділянки і користування іншому землекористувачу та інші причини, які в цілому забезпечать більш ефективне та раціональне використання земельних ресурсів чи досягнення кращого економічного результату для територіальної громади. Просить суд відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції в силі.

Апелянт (прокурор) в судовому засіданні просив рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги повністю.

Представники позивача та відповідача в судовому засіданні заперечили проти задоволення вимог апеляційної скарги, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Під час розгляду справи відводів суддям та секретарю судового засідання в порядку ст.ст.35, 36, 37 ГПК України від учасників судового процесу не надходило.

Щодо подання позову прокурором.

Провівши аналіз норм права, Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", дослідивши постанови Великої Палати Верховного Суду, суд першої інстанції надав належну оцінку праву прокурора на звернення до суду у даній справі.

Зокрема, прокурор, звертаючись із позовом, повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду, довести належними та допустимими доказами обставини здійснення ним повідомлення на адресу відповідного уповноваженого суб`єкта про звернення до суду від його імені, а також надати докази того, що такий суб`єкт не здійснює або здійснює неналежним чином захист інтересів держави.

Звертаючись із позовом у цій справі, прокурор вказував на те, що встановлено факт невиконання істотних умов договору оренди землі ТОВ "Енерго-Старт" в частині систематичної несплати орендної плати за земельну ділянку загальною площею 4,3913га.

У контексті правовідносин у даній справі, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.

Бурштинська міська рада є отримувачем коштів у вигляді орендної плати, тобто, саме тим органом, який уповноважений державною здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а тому, як вірно зазначив господарський суд, прокурор обґрунтовано звертається з позовом до суду саме в інтересах міської ради, оскільки порушені безпосередньо інтереси територіальної громади.

Як вбачається з матеріалів справи, Івано-Франківська окружна прокуратура зверталась до Бурштинської міської ради з листами від 09.02.2022, від 17.05.2022, від 12.07.2022, від 08.08.2022, від 01.09.2022, від 19.01.2023, від 28.03.2023 про наявність заборгованості з орендної плати та вжиття Бурштинською міською радою заходів щодо стягнення орендної плати. Зокрема, у листі від 28.03.2023 повідомив про здійснення підготовки позовної заяви. На що Бурштинська міська рада у листах від 22.02.2022 та від 24.05.2022 повідомила про наявність заборгованості з орендної плати станом на 01.02.2022 - 302 459,79 грн. А у відповіді від 19.07.2022 Бурштинська міська рада повідомила про те, що розмір заборгованості за оренду земельної ділянки їй не відомий. У відповіді від 09.09.2022 Бурштиснька міська рада повідомила прокурора про відсутність підстав для здійснення захисту інтересів держави чи органу місцевого самоврядування у цьому випадку, пославшись на те, що на цій земельній ділянці наявне нерухоме майно відповідача. Про те, чи є заборгованість з орендної плати, її розмір, здійснення заходів щодо виявлення наявності заборгованості, здійснення дії щодо стягнення - не зазначила. У відповіді від 20.02.2023 Бурштинською міською радою перераховано здійснення нею заходів про стягнення заборгованості з інших юридичних осіб та є посилання на рішення про стягнення заборгованості з орендної плати відповідача ТОВ "Енерго-Старт" від 18.10.2022 за період з 01.10.21 до 31.07.2022.

28.03.2023 листом №09.51-68-844вих-23 прокурор повідомив Бурштинську міську раду про те, що буде заявлено позов в інтересах Бурштинської міської ради до ТОВ "Енерго-Старт" про стягнення орендної плати в сумі 21 878,78грн, розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки площею 4,3913га та відповідно звернувся до суду - 31.03.2023.

Верховний Суд у постанові від 10.08.2021 у справі №923/833/20 зазначив, що попереднє листування свідчить про те, що воно мало характер інформування відповідного органу про вже раніше виявлені прокурором порушення, а відповідний орган протягом розумного строку на таку інформацію не відреагував або відреагував повідомленням про те, що він обізнаний (у тому числі до моменту отримання інформації від прокурора) про таке порушення, але не здійснював та/або не здійснює та/або не буде здійснювати захист порушених інтересів, то, у такому випадку, наявні підстави для представництва, передбачені абзацом першим частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру". У цьому разі дотримання розумного строку після повідомлення про звернення до суду не є обов`язковим, оскільки дозволяє зробити висновок про свідоме нездійснення або здійснення неналежним чином захисту інтересів держави таким органом.

Вищезазначене свідчить про те, що Бурштинська міська рада, на адресу якої прокурором неодноразово скеровувалися листи, не вжила належних та достатніх заходів до захисту порушених інтересів територіальної громади. Більше того, в суді першої інстанції міська рада звернулась до суду з клопотанням про повернення позовної заяви та в судовому засіданні заперечувала наявність заборгованості з орендної плати.

Враховуючи вищезазначене, а також зважаючи на те, що Бурштинська міська рада самостійно не звернулася до суду з вказаним позовом, господарський суд Івано-Франківської області дійшов обґрунтованого висновку, що прокурором доведено наявність підстав для представництва в суді інтересів держави в особі позивача у даному позові і дотримано передбачений ст.23 Закону України "Про прокуратуру" порядок реалізації такого захисту.

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції.

Предметом позову у даній справі є матеріально-правові вимоги прокурора в інтересах держави в особі Бурштинської міської ради про стягнення орендної плати, розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки, яка є предметом договору оренди. Підставою позову є невиконання відповідачем умов договору оренди в частині сплати орендної плати за землю. Підстави позову для розірвання договору оренди земельної ділянки визначені Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі».

А саме, 18.12.2017 між Задністрянською сільською радою (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго-Старт" (далі - орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір оренди).

Відповідно до п.1.1 договору оренди орендодавець, на підставі рішення Задністрянської сільської ради від 10.11.2017 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, що знаходиться в с.Задністрянське, Галицького району Івано-Франківської області для обслуговування жомових ям.

Згідно п.п.2.1 та 2.2 договору оренди об`єктом оренди є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - Івано-Франківська область, Галицький район, с.Задністрянське, вул.С. Бандери, загальна площа 4,3913га, цільове призначення - підприємства іншої промисловості, кадастровий номер 2621283201:01:001:0495, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2 308 089,20 грн.

Договір укладено на 49 (сорок дев`ять) років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк (п.3.1 договору оренди).

У розділі 4 договору оренди сторони узгодили умови щодо орендної плати: орендну плату становить платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою у грошовій формі; річна орендна плата встановлюється у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору в порядку та у випадках, передбачених чинним законодавством України; орендна плата вноситься орендарем рівними частками в розмірі 5 770,00 грн протягом місяця (п.п.4.1-4.4 договору оренди).

Відповідно до п.5.1 договору оренди земельна ділянка передається в оренду для обслуговування жомових ям.

Згідно з п.8.1 договору оренди орендодавець має право вимагати своєчасного внесення орендної плати.

За змістом п.12.1 договору оренди за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

На підставі рішення Задністрянської сільської рад від 28.03.2018, сторони 06.04.2018 уклали додаткову угоду №1 до договору оренди, якою були внесені зміни щодо цільового призначення земельної ділянки - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (сонячної електростанції з подальшим СЕС) - (п.п.1.1 та 2.1 договору оренди), а також у п.2.2 договору оренди щодо розміру нормативної грошової оцінки землі - 1 250 214, 98 грн та у п.4.4 договору оренди щодо розміру та порядку сплати орендної плати.

Пунктом 5 додаткової угоди передбачено, що додаток №1 (акт приймання-передачі) викладається у новій редакції. Усі інші умови договору оренди, не змінені цією угодою, залишаються в силі (п.6 додаткової угоди)

Згідно п.6.1 договору оренди передача земельної ділянки в оренду здійснюється за актом приймання-передачі об`єкта оренди в день державної реєстрації договору.

Відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інше речове право - право оренди земельної ділянки зареєстровано 14.12.2017 за №24041338.

Згідно акту приймання-передачі, без дати, який є додатком №1 до договору оренди землі, ТОВ "Енерго-Старт" отримало в оренду та почало використовувати земельну ділянку, що знаходиться в с.Задністрянське, Галицького району, Івано-Франківської області, вул.С.Бандери, 1 І з цільовим призначенням для розміщення, будівництва та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (сонячної електростанції з подальшим СЕС). Вищезазначений акт приймання-передачі підписано уповноваженими особами сторін.

З витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №73049883 від 16.11.2016 вбачається, що на орендованій земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомого майна - жомові ями загальною площею 12 574,5кв.м.: жомова яма №1 площею 9 040кв.м. із об`єктом нерухомого майна залізобетонні плити та жомові ями №2 площею 3 534кв.м. із об`єктом нерухомого майна залізобетонні плити.

Схема розміщення жомових ям на спірній земельній ділянці наявна у копії інвентаризаційної справи на об`єкт нерухомого майна на вул.С.Бандери, 1 І, с.Задністрянськ Бурштинської територіальної громади Івано-Франківської області та міститься у матеріалах справи.

Бурштинська міська рада є правонаступником Задністрянської сільської ради на підставі рішення Бурштинської міської ради №16/1-20 від 27.11.2020 «Про початок реорганізації Дем`янівської, Бовшівської, Задністрянської, Старомартинівської, Тенетниківської, Коростовичівської, Озерянської, Сарниківської, Юнашківської, Насташинської сільських рад у зв`язку з приєднанням до Бурштинської міської ради Івано-Франківського району», а також рішення Бурштинської міської ради №01/5-20 від 30.12.2020 «Про затвердження передавальних актів щодо передачі майна Дем`янівської, Бовшівської, Задністрянської, Старомартинівської, Тенетниківської, Коростовичівської, Озерянської, Сарниківської, Юнашківської, Насташинської сільських рад, які припиняються шляхом приєднання до Бурштинської міської ради Івано-Франківської області».

Згідно з розрахунком, проведеним Івано-Франківською окружною прокуратурою сума заборгованості з орендної плати ТОВ "Енерго-Старт" за період з липня 2022 до січня 2023 становить 21 878,78 грн (по 3 125,54 грн щомісячно).

Щодо вимоги про стягнення заборгованості.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст.2 ЗУ «Про оренду землі» (далі по тексту Закону) відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст.2 ЗК України до земельних відносин належать відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Відповідно ст.80 ЗК України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Приписами ч.ч.1, 2 ст.83 ЗК України встановлено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

У відповідності до ч.1 ст.122, ч.1 ст.123, ч.1 ст.124 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Законом визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до ст.ст.1, 13 Закону, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років (ч.1 ст.19 Закону).

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ч.1 ст.93 ЗК України).

Згідно зі ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Подібні за змістом положення містяться в ст.17 Закону.

У відповідності до п.2 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 ст.792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

У відповідності до положень ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з положеннями ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 21 Закону визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" ч.1 ст.96 ЗК України). Подібні за змістом положення містяться в ст.24 Закону.

Умовами договору оренди, зокрема, п.п.26, 29 визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати, а орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно вносити орендну плату.

Відповідно до п. 288.1 та 288.4 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки., а розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Пунктом 285.1 та 285.2 ст.285 Податкового кодексу України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно п.288.7 ст.288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Частиною 5 ст.5 ЗУ "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка. Подібні за змістом положення містяться в ст.289 ПК України.

Аналіз наведених положень Податкового кодексу України, Законів України "Про оцінку земель" та "Про оренду землі" дає підстави для висновку, що зазначені законодавчі акти не встановлюють конкретного розміру орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначено в договорі оренди. Податковий кодексу України передбачає порядок визначення орендної плати за землю, а тому саме у договорі оренди визначаються розмір та умови сплати орендної плати.

Статтею 95 ПК України визначено обов`язок податкового органу на зарахування усіх платежів на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати визначеного платником.

Відповідно до п.87.9 ст.87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст.95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

При цьому, зміст графи "призначення платежу" у квитанції за будь-яких умов не має значення, що прямо передбачено п.87.9. ст.89 ПК України.

Згідно з п.286.2 ст.286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.3 ст.287 ПК України).

У листі ГУ ДПС в Івано-Франківській області №9831/5/09-19-13-06-14 від 10.08.2023 зазначено, що згідно укладеного договору оренди земельної ділянки площею 4,3913 га за кадастровим номером 2621283201:01:001:0495 ТОВ "Енерго-Старт" за 2022-2023рр. не здійснювало декларування за земельну ділянку. ТОВ "Енерго-Старт" згідно квитанції від 26.07.2023 на суму 21 878,78 грн погасило поточні нарахування по орендній платі з юридичних осіб за травень 2021 в сумі 8 203,53 грн, поточні нарахування за червень 2021 в сумі 12 807,00 грн та поточні нарахування за липень 2021 в сумі 868,25 грн.

Водночас, рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 18.10.2022 у справі №909/622/22 частково задоволено позов Бурштинської міської ради до ТОВ "Енерго-Старт" про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 128 070,00 грн (за період з 01.01.2021 до 31.07.2022).

Вказане рішення господарського суду набрало законної сили.

Отже, очевидною є заборгованість зі сплати орендної плати за період з 01.08.2022 до 31.01.2023 включно в сумі 18 753,24 грн.

Згідно приписів ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, суд першої інстанції, дослідивши періоди виникнення заборгованостей та їх оплату, дійшов обґрунтованого висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача орендної плати в сумі 21 878,78 грн є частково обґрунтованою та такою, що підлягає частковому задоволенню в сумі 18 753,24 грн (за період з серпня 2022 до січня 2023). При цьому, в частині стягнення орендної плати в сумі 3 125,54 грн за липень 2022 слід відмовити, оскільки суму заборгованості за липень 2022 враховано у рішенні у справі №909/622/22, яке набрало законної сили.

Щодо вимоги прокурора про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки.

Підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки визначені Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі".

Так, ч.1 ст.32 Закону передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Стаття 141 ЗК України передбачає таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Разом із тим, за змістом ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.07.2019 у справі №289/718/18.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Подібні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №922/1500/18, від 15.08.2019 у справі №1340/4630/18, від 28.11.2019 у справі №918/150/19, від 26.01.2022 у справі №921/787/20 від 14.06.2022 у справі №904/3870/21, від 13.09.2022 у справі №918/1222/21.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства (ч.1 ст.13 ЦК України).

Разом із тим за змістом ч.ч.1, 2 ст.14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Закон України "Про місцеве самоврядування" відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідно до положень ст.25 та ч.1 ст.26 ЗУ "Про місцеве самоврядування" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання. Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, регулювання земельних відносин.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином, розірвання договору може бути здійснено на вимогу однієї із сторін договору, і така вимога реалізується шляхом звернення до суду у разі реального істотного порушення прав позивача, зокрема, у разі заподіяння шкоди іншій стороні договору (у даному випадку Бурштинській міській раді), внаслідок чого орендодавця було позбавлено можливості отримати очікуване при укладенні договору.

Господарським судом встановлено, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №73049883 від 16.11.2016 на орендованій земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомого майна - жомові ями площею 12 574,5 кв.м.: жомова яма №1 площею 9 040кв.м. із об`єктом нерухомого майна залізобетонні плити та жомові ями №2 площею 3 534кв.м. із об`єктом нерухомого майна залізобетонні плити.

У постанові Верховного Суду від 27.06.2023 у справі №909/618/22 (що є справою, аналогічною даній справі за предметом, підставою виникнення спору та суб`єктним складом) зазначено, що факт наявності на земельній ділянці об`єктів нерухомого майна, належних на праві власності орендареві такої земельної ділянки, не виключає можливості розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки на вимогу орендодавця у випадках, передбачених законодавством.

Водночас у разі звернення з таким позовом прокурора в інтересах держави в особі орендодавця, прокурор повинен обґрунтувати, що саме такий спосіб захисту найбільше відповідає інтересам територіальної громади чи держави. При цьому слід виходити з того, що необхідність розірвання договору земельної ділянки може обґрунтовуватися можливістю використання земельної ділянки для потреб територіальної громади, можливістю передачі земельною ділянки в користування іншому землекористувачу або іншими причинами, які в цілому забезпечать більш ефективне і раціональне використання земельних ресурсів чи досягнення кращого економічного результату для територіальної громади. У разі знаходження на орендованій земельній ділянці об`єктів нерухомого майна, належних на праві власності орендареві, повинна враховуватися площа такого нерухомого майна та її співвідношення із площею земельної ділянки, розташування таких об`єктів на земельній ділянці та можливість використання земельної ділянки (її частини) для цілей, не пов`язаних із обслуговуванням будівель чи споруд, розташованих на ній. У кожному випадку суд повинен оцінити доводи як прокурора, так і орендодавця земельної ділянки, та встановити відповідність обраного прокурором способу захисту інтересам держави (територіальної громади) і наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у конкретних правовідносинах.

У п.5.60 вказаної постанови Верховного суду щодо застосування прокурором ст.651 ЦК України вказано наступне. Аргументи прокурора про те, що у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 у справі №183/262/17 зроблено висновок щодо застосування статті 651 Цивільного кодексу України, зокрема про те, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки), не можуть бути взяті до уваги колегією суддів з огляду на викладене у пунктах 5.55- 5.58 цієї постанови.

5.55. Разом з тим позивач відповідно до положень статей 15, 16 Цивільного кодексу України самостійно обирає спосіб захисту порушеного права, що передбачений законодавством, та який забезпечить відновлення порушеного права позивача. Тобто позивач вільно, на власний розсуд, обирає спосіб здійснення свого диспозитивного права шляхом звернення з позовом із визначеними ним вимогами до особи, винної, на його думку, у порушенні його майнових прав.

5.56. При цьому колегія суддів зазначає, що факт наявності на земельній ділянці об`єктів нерухомого майна, належних на праві власності орендареві такої земельної ділянки, не виключає можливості розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки на вимогу орендодавця у випадках, передбачених законодавством.

Водночас у разі звернення з таким позовом прокурора в інтересах держави в особі орендодавця, прокурор повинен обґрунтувати, що саме такий спосіб захисту найбільше відповідає інтересам територіальної громади чи держави. При цьому слід виходити з того, що необхідність розірвання договору земельної ділянки може обґрунтовуватися можливістю використання земельної ділянки для потреб територіальної громади, можливістю передачі земельною ділянки в користування іншому землекористувачу або іншими причинами, які в цілому забезпечать більш ефективне і раціональне використання земельних ресурсів чи досягнення кращого економічного результату для територіальної громади. У разі знаходження на орендованій земельній ділянці об`єктів нерухомого майна, належних на праві власності орендареві, повинна враховуватися площа такого нерухомого майна та її співвідношення із площею земельної ділянки, розташування таких об`єктів на земельній ділянці та можливість використання земельної ділянки (її частини) для цілей, не пов`язаних із обслуговуванням будівель чи споруд, розташованих на ній. У кожному випадку суд повинен оцінити доводи як прокурора, так і орендодавця земельної ділянки, та встановити відповідність обраного прокурором способу захисту інтересам держави (територіальної громади) і наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у конкретних правовідносинах.

5.57. Таким чином, з урахуванням обставин, установлених судами у цій справі, Бурштинська міська рада як власник земельної ділянки мала право звернутися із позовом як про розірвання договору оренди земельної ділянки, так і про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди, а суди повинні оцінити ефективність обраного позивачем способу захисту своїх прав при розгляді справи по суті.

5.58. Проте колегія суддів зазначає, що суди попередніх інстанцій не перевірили доводи, наведені Бурштинською міською радою, які, на думку позивача, є вагомими при вирішенні питання щодо необхідності здійснення захисту інтересів держави саме у спосіб, визначений прокурором, - шляхом розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки за встановлених обставин наявності нерухомого майна відповідача на спірній земельній ділянці, з урахуванням звернення Бурштинської міської ради з позовом до суду про стягнення заборгованості з орендної плати з відповідача.

З урахуванням всіх обставин справи, встановлених судом у цій справі, саме Бурштинська міська рада як власник земельної ділянки мала право звернутися до суду із вимогами про розірвання договору оренди земельної ділянки та відповідно її повернення, як про це вірно зазначив суд першої інстанції у оскаржуваному рішенні.

Доводи прокурора щодо застосування ст.651 ЦК України не були взяті судами до уваги огляду на викладене вище розгорнуте посилання на пункти постанови Верховного суду у аналогічній справі.

Отже, у даній частині позовних вимог, господарський суд Івано-Франківської області дійшов вірного висновку, що прокурором не доведено ефективності обраного способу захисту порушеного права саме у спосіб, визначений ним, - шляхом розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки, не доведено можливості передачі спірної земельної ділянки в користування іншому землекористувачу та інші причини, які в цілому могли б забезпечити більш ефективне і раціональне використання земельних ресурсів або досягнення кращого економічного результату для територіальної громади Бурштинівської міської ради.

З огляду на вищевикладене, у задоволенні позову про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки судом першої інстанції відмовлено обґрунтовано.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать про те, що місцевий господарський суд ухвалив оскаржуване рішення з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права.

Доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в суді апеляційної інстанції, спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи та судовою практикою з розгляду аналогічних спорів у Верховному Суді, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів апеляційного господарського суду не вбачає.

З огляду на зазначене колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.10.2023 у справі №909/310/23 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати.

У зв`язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд на підставі ст.129 ГПК України дійшов до висновку про покладення на апелянта витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника керівника Івано-Франківської окружної прокуратури залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.10.2023 у справі №909/310/23 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на апелянта.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст.ст.287-289 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 05.02.2024.

Головуючий суддяПлотніцький Б.Д.

СуддіЗварич О.В.

Кравчук Н.М.