Постанова

від 05.02.2024 по справі 910/11401/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2024 р. Справа№ 910/11401/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Козир Т.П.

Агрикової О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бан Інтернешнл Україна"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 18.09.2023

у справі №910/11401/23 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітам Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бан інтернешнл Україна"

про стягнення 25 829,14 грн

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю "Вітам Україна" до товариства з обмеженою відповідальністю "Бан інтернешнл Україна" про стягнення 41070,97 грн, в тому числі: 15000,00 грн боргу, 16866,13 грн пені, 7968,78 грн інфляційних втрат, 1236,06 грн 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежними чином виконував умови договору транспортного експедирування №BIU 260321 від 26.03.2021.

Під час розгляду справи позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог до 25 829,14 грн, в тому числі: 16 638,11 грн пені, 7 968,78 грн інфляційних втрат, 1 022,25 грн 3% річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.09.2023 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бан інтернешнл Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітам Україна" 16 638,11 грн пені, 7 968,78 грн інфляційних втрат, 1 022,25 грн 3% річних, 2 147,20 грн судового збору.

Судове рішення мотивовано тим, що відповідачем порушено строк оплати наданих позивачем послуг транспортного експедирування, у зв`язку з чим з відповідача слід стягугнути пеню, 3% річних та інфляційні нарахування.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бан Інтернешнл Україна" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2023 у справі №910/11401/23 в частині стягнення 1 830,95 грн інфляційних втрат та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у стягненні 1 830,95 грн інфляційних втрат.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення в частині стягнення інфляційних втрат за серпень 2022 року є незаконним та необгрунтованим. При цьому скаржник, посилаючись на висновки викладені в постанові Верховного Суду від 20.11.2022 у справі №910/13071/19, зазначив, що оскільки заборгованість настала 16.08.2022, індекс інфляції за серпень 2022 не має нараховуватись, а також, що сума боргу інсувала чотири дні, тобто менше місяця, тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2023 апеляційну скаргу у справі №910/11401/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Гончаров С.А., Агрикова О.В.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2023, у зв`язку з перебуванням у відрядженні судді Гончарова С.А., призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/11401/23.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2023, справу №910/11401/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Козир Т.П., Агрикова О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2022 у справі № 910/10519/22 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

На адресу суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бан Інтернешнл Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2023 у справі №910/11401/23. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Через систему "Електронний суд" 09.11.2023 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній та просив апеляційну скаргу ТОВ "Бан Інтернешнл Україна" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2023 - без змін.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи слідує та встановлено судом, що 26 березня 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю "Вітам Україна" (експедитор) та товариство з обмеженою відповідальністю "Бан інтернешнл Україна" (клієнт) уклали договір транспортного експедирування №BIU 260321 (далі - Договір), відповідно до умов якого експедитор від свого імені, за плату та за рахунок клієнта зобов`язується надати послуги транспортного експедирування, а клієнт зобов`язується оплатити надані послуги, а також інші платежі, передбачені цим договором, в тому числі обґрунтовані витрати експедитора, якщо вони раніше не були включені у вартість послуг.

Згідно із п. 1.2 Договору умови надання послуг щодо конкретного вантажу узгоджуються сторонами в заявках на перевезення, які є невід`ємною частиною договору. У випадку виникнення розбіжностей у тлумаченні умов договору та заявки, пріоритетними є умови заявки.

Кожне замовлення на надання послуг транспортного експедирування попередньо узгоджується між клієнтом та експедитором шляхом погодження заявок на перевезення вантажів (п. 3.1 Договору).

Згідно із п. 3.2 Договору заявки складаються в письмовій формі, підписуються уповноваженою особою клієнта і надсилаються експедиторові офіційними засобами зв`язку. Заявка повинна бути надіслана не менше ніж за 2 (дві) доби до планової дати завантаження транспортного засобу. Сторони погоджуються, що заявки передані офіційними засобами зв`язку мають юридичну силу оригіналу. Наступне передання оригіналу заявки не є обов`язковим. Заявка повинна містити відомості, що забезпечують належне виконання обов`язків сторін

Пунктом 4.2 Договору визначено, що вартість послуг погоджується сторонами в заявках.

За результатами надання послуг сторони підписують акт надання послуг (п. 4.3 Договору).

Відповідно до п. 4.5 Договору клієнт зобов`язується сплатити послуги і додаткові витрати, що були понесені експедитором протягом 5-ти календарних днів з моменту отримання рахунку-фактури.

Сторони підписали акт надання послуг № 463 від 08.08.2022 на суму 166749,70 грн.

Відповідач повинен був розрахуватися до 15.08.2022. Однак відповідач вніс останній платіж (15 000,00 грн) 27.07.2023.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п. 5.7 договору у випадку прострочення оплати послуг експедитора клієнт зобов`язаний оплатити, а експедитор має право нарахувати пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що він є арифметично правильним, тому місцевий суд правомірно задовольнив вимогу про стягнення з відповідача 16 638,11 грн пені нарахованої за період з 16.08.2022 по 09.02.2023.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача інфляційну складову боргу в розмірі 7 968,78 грн за загальний період з 16.08.2022 по 17.07.2023 та 3% річних у розмірі 1 022,25 грн за загальний період з 16.08.2022 по 17.07.2023.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд апеляційної інстанції встановив, що він є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв`язку з чим погоджується з судом першої інстанції, що позовна вимога про стягнення 1 022,25 грн 3% річних підлягає задоволенню в цій частині.

Щодо нарахування інфляційної складової боргу.

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України.

Отже, зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен місяць щодо якого обчислюється відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Листом Верховного Суду України від 03.04.97 № 62-97р надано "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ".

Так, відповідно до даного Листа при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (постанова Вищого господарського суду України від 01.02.2012 № 52/30).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 № 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.97 № 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга".

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 підтримала висновки викладені в листі від 03.04.97 № 62-97р, та зазначила, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

Також Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 надала наступні роз`яснення:

- сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця;

- якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці;

- методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

1) час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

2) час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Судом апеляційної інстанції перевірено наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та встановлено, що він є арифметично невірним, оскільки, в порушення наведених роз`яснень при здійсненні нарахування інфляційної складової боргу позивачем нараховано інфляцію за період заборгованості з 16.08.2022 по 19.08.2022.

Таким чином, враховуючи, що період існування боргу 16.08.2022 по 19.08.2022 є меншим за місяць, а також починається з 16 числа місяця, то за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Відтак, здійснивши власний розрахунок інфляційної складової боргу за загальний період заборгованості з 20.08.2022 по 17.07.2023, колегією суддів встановлено, що її розмір становить 6 137,83 грн, отже позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а рішення господарського суду зміні.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Бан Інтернешнл Україна" підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2023 у справі №910/11401/23 підлягає зміні в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми інфляційних втрат, із залишенням без змін в іншій частині.

Відповідно до статей 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За результатами перегляду даної справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Бан Інтернешнл Україна" підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні в частині задоволення позову про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бан Інтернешнл Україна" інфляційних втрат у розмірі 7 968,78 грн.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги розподіляються у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бан Інтернешнл Україна" задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2023 у справі №910/11401/23 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

"1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітам Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бан інтернешнл Україна" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бан інтернешнл Україна" (вул. Драгоманова, 31, кв. 142, м. Київ, 02068, код 41787578) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітам Україна" (вул. Лютеранська, 10-А, офіс 1-45, м. Київ, 01024, код 40870235) 16 638,11 грн пені, 6 137,83 грн інфляційних втрат, 1 022,25 грн 3% річних, 2 040,39 грн судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітам Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бан інтернешнл Україна" витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 2 684,00 грн.

Матеріали справи №910/11401/23 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 05.02.2024 після виходу з відпустки головуючого судді Коробенка Г.П.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Т.П. Козир

О.В. Агрикова