Постанова

від 05.02.2024 по справі 910/1812/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2024 р. Справа№ 910/1812/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Тищенко О.В.

Станіка С.Р.

без виклику сторін

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця"

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2023

у справі № 910/1812/23(суддя -Літвінова М.Є.)

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спірел"</a>,

про стягнення 86 489,84 грн,

Відповідно до ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Розглянувши справу в порядку ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.10.2023 у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, 15.11.2023 (згідно дати звернення до засобів поштового зв`язку) Акціонерне товариство "Українська залізниця</a>" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2023 у справі № 910/1812/23, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2023 у справі № 910/1812/23 скасувати та прийняти нове, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спірел"</a> на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" заборгованість у розмірі 86 489, 84 грн.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що відповідач не заперечує, що користувався в зазначений період наданими згідно Договору площами позивача, але оплачувати надані послуги не бажає, мотивуючи це відсутністю укладеного нового договору або відповідних додаткових угод щодо пролонгації раніше укладеного Договору.

Апелянт звертає увагу суду, що відповідач не повідомив, що ним підписано акти виконаних робіт по Договору у січні 2021 року і у вересні 2021 року, а також оплачені ним.

Скаржник вказує, що підписуючи акти виконаних робіт по Договору, відповідач визнав його дію після 31.12.2020

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2023, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Станік С.Р., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/1812/23 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2023 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

04.12.2023 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи 910/1812/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2023 у справі № 910/1812/23. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2023 у справі № 910/1812/23 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 01.10.2020 між Акціонерним товариством в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» (далі - виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спірел» (далі - замовник) укладено Договір про надання рекламних послуг № ПЗ/ДН-6-205662/НЮ (далі - Договір), за умовами якого виконавець приймає на себе зобов`язання надати замовнику послуги по тимчасовому розміщенню на території та об`єктах регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Українська залізниця» спеціальних рекламних конструкцій замовника з можливістю подальшого експонування на них рекламоносіїв (далі - послуги), а замовник зобов`язується прийняти і оплатити ці послуги.

Умови надання послуг, а саме: адресна програма, тип спеціальних рекламних конструкцій, термін розміщення, вартість послуг визначаються у Додатках та Додаткових угодах, що є невід`ємними частинами даного Договору (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.2.9 Договору у разі розірвання договору чи/або Додаткових угод до нього замовник повинен протягом семи днів демонтувати спеціальні рекламні конструкції. При несвоєчасному демонтажу спеціальних рекламних конструкцій нараховується пеня в розмірі 10% від місячної суми договору за кожний прострочення.

Згідно з п. 3.1 Договору вартість послуг виконавця відповідно до розміру плати по наданню рекламних послуг на території та об`єктах регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Українська залізниця» та порядок оплати визначається відповідно до Додатків та Додаткових угод, що є невід`ємною частиною даного Договору.

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2020. Умови даного Договору застосовуються до відносин, які виникли з 01.09.2020 (п. 6.1 Договору). Договір може бути пролонгований за погодженням сторін (п. 6.2 Договору).

Додатком № 1 до Договору сторонами досягнуто згоди про тип рекламоносіїв, їх кількість, адресну програму та вартість послуг по розміщенню спеціальних рекламних конструкцій. Зокрема, п. 3.1 Додатку № 1 до Договору узгоджено, що вартість послуг за місяць згідно Протоколу договірної ціни (Додаток № 2 до Договору) становить 10 811,23 грн.

Додатком № 2 до Договору сторонами узгоджено Протокол погодження договірної ціни надання рекламних послуг.

30.10.2020 року сторонами складено та підписано Акт встановлення рекламної конструкції (банера) за адресою: м. Київ, низова складова залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро, у напрямку руху по вул. Березняківська до м. Лівобережна.

Позивач стверджує, що відповідач протягом 2021 року користувався площами позивача у зв`язку з чим Договір діяв протягом 2021 року, а саме: в період з 01.01.2021 по 31.10.2021.

За вказаний період Позивач направив Відповідачу акти виконаних робіт по Договору з рахунками на оплату, а також зареєстрував податкові накладні, на загальну суму 86 489,84 грн, а саме:

- акт виконаних робіт №04 від 31.01.2021 на суму 10 811,23 грн, рахунок на оплату № 04/358, податкову накладну від 31.01.2021 №5;

- акт виконаних робіт №10 від 28.02.2021 на суму 10 811,23 грн, рахунок на оплату №10/358 на суму 10 811,23 грн, податкову накладну від 28.02.2021 №5;

- акт виконаних робіт №12 від 31.03.2021 на суму 10 811,23 грн, рахунок на оплату №12/358 на суму 10 811,23 грн, податкову накладну від 31.03.2021 №5;

- акт виконаних робіт №17 від 30.04.2021 на суму 10 811,23 грн, рахунок на оплату №17/358 на суму 10 811,23 грн, податкову накладну від 30.04.2021 №5;

- акт виконаних робіт №22 від 31.05.2021 на суму 10 811,23 грн, рахунок на оплату №22/358 на суму 10 811,23 грн, податкову накладну від 31.05.2021 №5;

- акт виконаних робіт №27 від 30.06.2021 на суму 10 811,23 грн, рахунок на оплату №27/358 на суму 10 811,23 грн, податкову накладну від 30.06.2021 №7;

- акт виконаних робіт №32 від 31.07.2021 на суму 10811,23 грн, рахунок на оплату №32/358 на суму 10 811,23 грн, податкову накладну від 31.07.2021 №4;

- акт виконаних робіт №38 від 31.08.2021 на суму 10 811,23 грн, рахунок на оплату №38/358 на суму 10 811,23 грн, податкову накладну від 31.08.2021 №7;

- акт виконаних робіт №51 від 30.09.2021 на суму 10 811,23 грн, рахунок на оплату №51/358 на суму 10 811,23 грн, податкову накладну 17.09.2021 №3 на суму 1 000,00 грн та від 22.09.2021 №5 на суму 9 811,22 грн.

- акт виконаних робіт №57 від 31.10.2021 на суму 10 811,23 грн, рахунок на оплату №57/358 на суму 10 811,23 грн, податкову накладну від 31.10.2021 №5.

Таким чином на думку позивача, його позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач оплату 86 489,84 грн на підставі вказаних документів не здійснив, акти не підписав, у зв`язку із чим позивач в судовому порядку просить стягнути з відповідача 86 489,84 грн заборгованості.

Відповідач, заперечуючи у суді першої інстанції вказував, що в укладеному між сторонами Договорі зобов`язання відповідача щодо добровільного демонтажу рекламних конструкцій після закінчення дії Договору та умов (механізму) здійснення такого демонтажу відсутні, в свою чергу зобов`язання відповідача щодо демонтажу спеціальних рекламних конструкцій передбачені виключно у п. 2.2.9 Договору, який містить беззаперечні умови - у разі розірвання Договору чи/або Додаткових угод до нього, а отже позивач невірно тлумачить зміст п. 2.2.9 Договору, в зв`язку з чим відсутні підстави для нарахування пені.

Розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності зі ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Статтею 905 ЦК України визначено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Частиною 7 статті 180 ГК України визначено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов`язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Пунктом 6.1 Договору сторонами узгоджено, що той набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2020. Умови даного Договору застосовуються до відносин, які виникли з 01.09.2020 (п. 6.1 Договору). Договір може бути пролонгований за погодженням сторін (п. 6.2 Договору).

Матеріали справи не містять доказів підписання сторонами Додаткової угоди про продовження терміну дії Договору після 31.12.2020 - матеріали справи не містять.

Вказані обставини також не заперечуються позивачем та відповідачем.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що укладений між сторонами 01.10.2020 договір про надання рекламних послуг №ПЗ/ДН-6-205662/НЮ є припиненим після 31.12.2020, внаслідок закінчення терміну, на який його було укладено.

В свою чергу судом першої інстанції доречно вказано, що вказаним договором не встановлювався обов`язок відповідача демонтувати рекламні конструкції після закінчення строку дії Договору.

Таким чином, з огляду на закінчення строку дії Договору про надання рекламних послуг №ПЗ/ДН-6-205662/НЮ від 01.10.2020, обов`язок з демонтажу рекламних конструкцій, які розміщені на території позивача, покладено саме останнього, та є його правом.

Нездійснення позивачем демонтажу рекламних конструкцій після закінчення строку дії Договору, з огляду на відсутність волевиявлення обох сторін на його продовження, не може свідчити про надання АТ «Українська залізниця» відповідних послуг відповідачу.

Доказів, що послуги, передбачені Договором про надання рекламних послуг №ПЗ/ДН-6-205662/НЮ позивачем надавались, а відповідачем були прийняті, після закінчення його дії в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обгрунтовного та правомірного висновку про недоведеність наявності у відповідача заборгованості з наданих послуг в сумі 86 489,84 грн, а тому вірно відмовив в задоволенні позовних вимог.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Таким чином суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірно висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Українська залізниця в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спірел"</a> про 86 489,84 грн.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Акціонерного товариства "Українська залізниця в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2023 у справі №910/1812/23 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2023 у справі № 910/1812/23 - залишити без змін.

Судові витрати, за перегляд рішення у суді апеляційної інстанції, покласти на Акціонерне товариство "Українська залізниця</a> в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця".

Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді О.В. Тищенко

С.Р. Станік