Постанова

від 06.02.2024 по справі 911/2637/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2024 р. Справа№ 911/2637/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Тищенко О.В.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 06.02.2024 у справі №911/2637/23 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорогожицьке»

на ухвалу Господарського суду Київської області від 08.12.2023, повний текст якої складений 14.12.2023,

у справі № 911/2637/23 (суддя Ейвазова А.Р.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорогожицьке»

до Козинської селищної ради

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1

про визнання недійсним та скасування рішення про відмову у підписанні протоколу, визнання недійсними результатів електронного аукціону, визнання переможцем аукціону, зобов`язання підписати протокол, визнання договору укладеним

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.12.2023 у справі № 911/2637/23 позов залишений без розгляду.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки позивач не з`явився у судове засідання вдруге, хоча був повідомлений про дату, час та місце засідання суду, призначеного на 08.12.2023 шляхом доставлення ухвали від 01.12.2023 в його електронний кабінет, та не повідомив про причини його неявки в судове засідання 08.12.2023, та не подав доказів поважності причин неявки в судове засідання 01.12.2023, позов підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, згідно з якою суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання, або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Також суд першої інстанції зауважив на правовій позиції, яка викладена у постановах Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.10.2019 у справі №916/3616/15, 05.06.2020 у справі №910/16978/19, від 16.10.2020 у справі №910/8816/19, постанові Верховного Суду від 19.09.2023 у справі №910/1771/22, 17.10.2023 у справі №910/25456/15.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дорогожицьке» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 08.12.2023 у справі № 911/2637/23 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що оскаржувана ухвала є незаконною, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на те, що:

- обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст, 202, п, 4 ч. 1 ст. 226 ПІК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання, та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;

- при постановлені оскаржуваної ухвали суд першої інстанції виходив з того, що ухвала від 01.12.20223, якою учасників повідомлено про судове засідання, що призначене на 08.12.2023 о 12:30 була доставлена до електронних кабінетів позивача, відповідача та третьої особи, про що свідчать довідки про доставку електронних листів до електронних кабінетів 01.12.2023 о 14:50, проте вказаний висновок є помилковим, оскільки у позивача станом на 01.12.2023 був відсутній електронний кабінет, а суд мав відповідно до ст. 42 ГПК України повідомити позивача про обов`язок зареєструвати свій електронний кабінет, однак такого повідомлення зроблено не було;

- у зв`язку з відсутністю у позивача електронного кабінету ухвала суду від 01.12.2023 про призначення справи до розгляду на 08.12.2023 мала бути надіслана на адресу позивача в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення, чого також зроблено не було;

- позивач у позовній заяві зазначав номер телефону та адресу електронної пошти однак, в телефонному режимі позивача про дату та час розгляду справи повідомлено не було, в той же час, на адресу електронної пошти повідомлення про дату та час судового засідання надійшло 08.12.2023 о 10:57.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.12.2023, справу № 911/2637/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Тищенко О.В.., Шаптала Є.Ю..

З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що у даному випадку унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування матеріалів даної справи у суду першої інстанції та відкладення вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2023 у Господарського суду Київської області витребувано матеріали справи № 911/2637/23, а також відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи № 911/2637/23.

03.01.2024 від Господарського суду Київської області до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали оскарження по даній справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорогожицьке» на ухвалу Господарського суду Київської області від 08.12.2023 у справі № 911/2637/23, розгляд апеляційної скарги призначено на 06.02.2024 об 11:20 год.

Станом на 06.02.2024 до Північного апеляційного господарського суду відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило.

Третя особа представників в судове засідання не направила, про причини неявки суду не повідомила.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, те, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, та те, що явка представників учасників судового процесу в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представників третьої особи за наявними матеріалами апеляційного провадження.

В судовому засіданні позивач апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити, відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечив.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції скасуванню чи зміні за наступних підстав.

У серпні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дорогожицьке» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Козинської селищної ради у якому просив

- визнати недійсним та скасувати рішення (акт) про відмову у підписанні протоколу про результати земельних торгів №l592/09-06/03-2023 від 11.08.2023, прийняте відповідачем;

- визнати недійсними результати електронного аукціону на право укладення договору оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:08:001:0004, площею 1,9917 га, категорія земель - землі водного фонду, цільове призначення - для сінокосіння (код згідно КВЦПЗД - 10.06) строком на 49 років на території Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, оформлені протоколом №LRE001-UA-20230705-44925 від 11.08.2023, відповідно до якого переможцем електронного аукціону визнано ОСОБА_2 ;

- визнати ТОВ «Дорогожицьке» із ставкою 2 000 500,00 грн переможцем електронного аукціону №LRE001-UA-20230705-44925 з продажу права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:08:001:0004 на території Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, який відбувся 07.08.2023;

- зобов`язати Козинську селищну раду підписати протокол №LRE001-UA-20230705-44925 від 07.08.2023 про визнання ТОВ Дорогожицьке переможцем електронного аукціону на право укладення договору оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:08:001:0004, площею 1,9917 га, категорія земель - землі водного фонду, цільове призначення - для сінокосіння (код згідно КВЦПЗД - 10.06) строком на 49 років на території Козинської селищної ради Обухівського району Київської області;

- визнати укладеним у редакції, викладеній у позовній заяві, договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:08:001:0004, площею 1,9917 га, категорія земель - землі водного фонду, цільове призначення - для сінокосіння (код згідно КВЦПЗД - 10.06) на території Козинської селищної ради Обухівського району Київської області.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.09.2023, серед іншого, відкрито провадження у справі за поданою позовною заявою, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , підготовче засідання призначено на 11.10.2023 о 16:00.

Копія відповідної ухвали 19.07.2023 направлена учасникам поштовими відправленнями №№0600045619076, 0600045619815, 0600045620430, які вручені: позивачу 18.09.2023, відповідачу 15.09.2023, третій особі 20.09.2013 (а.с.133-135).

В судове засідання 11.10.2023 позивач представника направив, представники відповідача та третьої особи не з`явились.

В судовому засіданні 11.10.2023 Господарським судом Київської області постановлені ухвали, що занесені до протоколу підготовчого засідання, якими: встановлено строки для подання відповіді на відзив та заперечення; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.11.2023 о 16:30 (а.с.175-176).

В судове засідання 08.11.2023 позивач представника направив, представники відповідача та третьої особи не з`явились.

В судовому засіданні 08.11.2023 оголошено перерву до 01.12.2023 о 10:40 год.

В судове засідання 01.12.2023 відповідач представника направив, представники позивача та третьої особи не з`явились.

Водночас 01.12.2023 суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтовано перебуванням директора позивача Голуб М.В., який здійснює представництво його інтересів позивача у період з 30.11.2023 по 02.12.2023 за межами міста Києва.

В судовому засіданні 01.12.2023 оголошено перерву у зв`язку з повітряною тривогою.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.12.2023 учасників повідомлено про те, що судове засідання відбудеться 08.12.2023 о 12:30.

В судове засідання 01.12.2023 представники позивача та третьої особи не з`явились, позивач про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.12.2023 у справі № 911/2637/23 позов залишений без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, що колегія суддів вважає вірним з огляду на таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Питання процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання було предметом дослідження об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах № 910/16978/19 та № 916/3616/15 постановами від 05.06.2020 та від 13.09.2019 у яких викладено наступну правову позицію:

- положення статей 202, 226 ГПК України не пов`язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності;

- аналізуючи зміст наведених норм процесуального закону, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності. Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи;

- при цьому у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог ст.ст. 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання;

- отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він має повідомити суд про причини неявки і у випадку визнання таких причин поважними, суд може відкласти розгляд справи;

- що ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не передбачають вимоги, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду.

Отже неявка позивача (його представника) та неповідомлення про причини такої неявки є самостійною та достатньою підставою для залишення позову без розгляду, при цьому норми законодавства не передбачають необхідності у повторності або систематичності невчинення позивачем (його представником) таких дій.

Вказане підтверджується також і змістом частин 1, 2 статті 202 ГПК України, якими не передбачено такої підстави для відкладення судового засідання, як неявка представника позивача та неповідомлення ним поважних причин неявки.

З матеріалів справи слідує, що розгляд цієї справи № 911/2637/23 здійснюється судом за правилами загального позовного провадження, на 08.12.2023 призначено судове засідання в межах розгляду справи по суті.

Статтею 120 ГПК України передбачено, що:

- суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою (ч. 2);

- виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. 3);

- ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Цей термін може бути скорочений судом у випадку, коли цього вимагає терміновість вчинення відповідної процесуальної дії (огляд доказів, що швидко псуються, неможливість захисту прав особи у випадку зволікання тощо) (ч. 4);

- учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (ч. 7).

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Водночас ч. 7 вказаної статті встановлено, що якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

З матеріалів справи слідує, що ухвала Господарського суду Київської області від 01.12.2023 учасників повідомлено про те, що судове засідання відбудеться 08.12.2023 о 12:30, 01.12.2023 о 14:50 доставлена до електронного кабінету ОСОБА_3 , про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а.с. 211).

За змістом положень ч. 3 ст. 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

З матеріалів справи слідує, що Голуб Миколи Валерійовича є керівником позивача та його особою, яка представляє інтереси позивача у цій справі.

Слід зауважити і на тому, що самим позивачем у клопотанні про відкладення розгляду справи від 30.11.2023 (а.с. 201) зазначено про те, що представництво його інтересів здійснює Голуб М.В. (директор позивача) та про те, що будь-яких договорів на представництво інтересів позивача з третіми особами (в тому числі з адвокатами) не укладено.

Отже, колегія суддів вважає вірним висновки суду першої інстанції про те, що ухвала Господарського суду Київської області від 01.12.2023 вважається врученою позивачу 01.12.2023.

Вказаним вище спростовуються твердження позивача про те, що ухвала Господарського суду Київської області від 01.12.2023 мала бути надіслана на адресу позивача в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

При цьому у судове засіданні 08.12.2023 позивач представників не направив, про причини неявки суду не повідомив, з будь-якими клопотаннями, як про відкладення розгляду справи, так і про розгляд справи за його відсутності до суду не звертався.

За змістом ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Як слідує з відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, до вказаного реєстру ухвалу Господарського суду Київської області від 01.12.2023 надіслано судом 01.12.2023, оприлюднено 04.12.2023.

Враховуючи, що з 20.06.2022 відновлено загальний доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень заявник також мав можливість бути обізнаним про зміст ухвали ухвалу Господарського суду Київської області від 01.12.2023 з дати її оприлюднення у вказаному реєстрі.

Колегія суддів зауважує позивачеві на тому, що передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії»(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).

Також колегія суддів звертає увагу позивача і на те, що ЄСПЛ у рішенні від 07.11.2017 у справі «Sukhanov and Others v. Russia» (заяви №№ 56251/12, 23302/13, 53116/15) дійшов висновку, що присутність у судовому засіданні є правом, але не обов`язком позивача, проте у цьому випадку саме позивачем не дотримано порядку, передбаченого нормами ст.ст. 202, 226 ГПК України, лише за умов дотримання якого можливе виникнення у позивача права на розгляд справи за його відсутності.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12.07.2007), а відтак, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорогожицьке» без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване судове рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із ухвалою Господарського суду Київської області від 08.12.2023 у справі № 911/2637/23, отже підстав для її скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Враховуючи вимоги та доводи апеляційної скарги, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорогожицьке» задоволенню не підлягає.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються на апелянта.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорогожицьке» на ухвалу Господарського суду Київської області від 08.12.2023 у справі № 911/2637/23 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 08.12.2023 у справі № 911/2637/23 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Повернути до Господарського суду Київської області матеріали справі № 911/2637/23.

Повний текст судового рішення складено 06.02.2024.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді О.В. Тищенко

Є.Ю. Шаптала