Ухвала

від 07.02.2024 по справі 495/12902/23

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/12902/23

Провадження № 4-с/513/2/24

Саратський районний суд Одеської області

У ХВ АЛ А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2024 року суддя Саратського районного суду Одеської області Рязанова К.Ю., вивчивши скаргу Комунального некомерційного підприємства «Тузлівський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тузлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, заінтересовані особи: ОСОБА_1 (стягувач), Татарбунарський відділ державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), на дії державного виконавця,

у с т а н о в и в:

До Білгород-Дністровського районного суду Одеської області надійшла скарга Комунального некомерційного підприємства «Тузлівський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тузлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, заінтересовані особи: ОСОБА_1 (стягувач), Татарбунарський відділ державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), на дії державного виконавця.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 30 листопада 2023 року передано скаргу Комунального некомерційного підприємства «Тузлівський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тузлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, заінтересовані особи: ОСОБА_1 (стягувач), Татарбунарський відділ державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), на дії державного виконавця до Татарбунарського районного суду Одеської області.

Розпорядженням Татарбунарського районного суду Одеської області від 19 січня 2024 року «Щодо передачі справи на розгляд до іншого суду» справа направлена до Саратського районного суду Одеської області згідно з ч.4 ст.31, ст.32 ЦПК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 лютого 2024 року справа розподілена судді Рязановій К.Ю.

Вивчивши матеріали поданої до суду скарги, суддя дійшов таких висновків.

Згідно зі ст.3 ч.ч. 1, 3, ст. 4 ч. 1, ст. 13 ч. 1 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України та цього Кодексу; провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи; кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; суд розглядає цивільну справу не інакше як за зверненням фізичної чи юридичної особи, поданим відповідно до ЦПК України.

Право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

При зверненні до суду особа повинна дотримуватися норм процесуального законодавства. Зокрема, подання скарги на дії державного виконавця під час примусового виконання рішень суду має відбуватись з дотриманням певних умов.

Скарги на дії, бездіяльність, рішення державних виконавців розглядаються за загальними правилами, встановленим цивільним процесуальним законом, із винятками і особливостями, передбаченими Розділом VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень».

За правилами, встановленими ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Отже, за захистом своїх порушених прав, в тому числі, зі скаргою, може до суду звернутися особа, права якої порушені, зокрема, стягувач у виконавчому провадженні, і може це зробити не в будь-який спосіб, а в той, що передбачений законом, суд розглядає скаргу, подану з дотриманням вимог, установлених цивільним процесуальним законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити: 1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається; 2) повне найменування (прізвище, ім`я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім`я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником; 3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина); 4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону; 5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.

Частиною першою ст. 450 ЦПК України передбачено, що скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Крім того, п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» встановлено, що скарги, заяви, подання мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК України.

Разом з цим, 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», підпунктом 4 пункту 2 розділу І якого частину 2 статті 183 ЦПК України доповнено другим абзацом такого змісту: «До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження)».

При цьому, з матеріалів скарги Комунального некомерційного підприємства «Тузлівський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тузлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, заінтересовані особи: ОСОБА_1 (стягувач), Татарбунарський відділ державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), на дії державного виконавця, вбачається, що в порушення положень ч. 2 ст. 183 ЦПК України заявником не додано до своєї скарги доказів надіслання (надання) скарги та додатків до неї іншим учасникам справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Отже, заявником у поданій заяві не виконано вимог абз. 2 ч. 2 ст. 183 ЦПК України щодо надання суду доказів їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

За таких обставин, враховуючи положення ч. 2 ст. 183 ЦПК України суд дійшов до висновку, що скаргу необхідно повернути заявнику без розгляду та роз`яснити необхідність виконання вимог щодо надіслання копії вказаної скарги з додатками іншим учасникам справи (провадження).

Враховуючи викладене та керуючись ст. 183, 447, 451 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Скаргу Комунального некомерційного підприємства «Тузлівський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тузлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, заінтересовані особи: ОСОБА_1 (стягувач), Татарбунарський відділ державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), на дії державного виконавця повернути заявнику без розгляду.

Роз`яснити заявнику, що повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя К. Ю. Рязанова