Постанова

від 23.01.2024 по справі 908/1148/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2024 року м.Дніпро Справа № 908/1148/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Верхогляд Т.А.- доповідач

судді: Парусніков Ю.Б., Іванов О.Г.

секретар судового засідання Зелецький Р.Р.

представники сторін у судове засідання не з`явились, про час та місце судового

засідання повідомлені належним чином

розглянувши апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборний 143/Я.Новицького 7" на додаткове рішення господарського суду Запорізької області від 08.09.2023 року (повний текст складено 22.09.2023 року) у справі № 908/1148/23 (суддя Боєва О.С.)

за позовом: Приватного підприємства "Глорі", м.Запоріжжя

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборний 143/Я.Новицького 7", м. Запоріжжя

про зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Додатковим рішенням від 08.09.2023 року у справі № 908/1148/23 заяву Приватного підприємства "Глорі" про ухвалення додаткового рішення у справі №908/1148/23 задоволено. Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборний 143/Я.Новицького 7" на користь Приватного підприємства "Глорі" 8 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення мотивовано тим, що розмір понесених позивачем витрат у визначеному ним розмірі є доведеним, підтвердженим належними доказами та є співмірним, враховуючи обсяг виконаних робіт та складність справи. При цьому суд зазначив про безпідставність заперечень відповідача, у тому числі, про те, що часткове задоволення позову унеможливлює стягнення судових витрат у повному обсязі.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборний 143/Я.Новицького 7" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на додаткове рішення господарського суду Запорізької області від 08.09.2023 року у справі № 908/1148/23, в якій просить оскаржуване додаткове рішення скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні заяви позивача у повному обсязі.

Скарга обґрунтована тим, що:

- додані до заяви документи не можна визнати належними доказами по справі №908/1148/23 у розумінні ст.76 ГПК України, оскільки договір про надання правової допомоги має загальну форму та не передбачає конкретну справу;

- у додатковій угоді №1 від 07.02.2023 року та акті виконаних робіт від 17.08.2023 року не визначено ОСББ як відповідача по справі та назву суду, в якому надавалися послуги, в акті не визначено номер справи, а квитанція не містить посилань на підстави здійснення платежу, що не дає можливості стверджувати, що надані документи мають відношення до справи №908/1148/23 та стосуються предмета доказування;

- суд не має право на власний розсуд змінювати зміст доказу або робити припущення щодо змісту такого доказу на користь будь-якої з сторін, але у даному випадку суд зробив припущення щодо назви сторони та номеру справи, зазначених у поданих позивачем документах, отже суд першої інстанції взяв на себе тягар доказування;

На думку скаржника, розгляд справи під час вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу відбувся з порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки розгляд справи не був здійснений безстороннім судом.

Позивач своїм процесуальним правом не скористався, відзив на апеляційну скаргу не надав.

За приписами ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2023 року для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя доповідач: Верхогляд Т.А., судді: Парусніков Ю.Б., Іванов О.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.11.2023 року, після надходження справи на запит, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 23.01.2024 року.

15.01.2024 року на електронну адресу суду надійшла заява позивача про розгляд справи без участі його представника.

У судове засідання представники сторін не з`явилися, про час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином.

23.01.2024 року Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, до господарського суду Запорізької області звернулось Приватне підприємство "Глорі" з позовною заявою про зобов`язання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборний 143/Я.Новицького 7" надати документи для ознайомлення та зняття копій службовим особам або представникам підприємства.

Одночасно, позивач у прохальні частині позовної заяви вказав, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу складає 8 000,00 грн. (фіксована вартість) та зазначив, що остаточний розрахунок та докази сплати будуть надані відповідно до ст. 129 ГПК України.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 16.08.2023 року у справі №908/1148/23 позов задоволено частково. Зобов`язано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборний 143/Я.Новицького 7" надати для ознайомлення та зняття копій (службовим особам або представникам) Приватному підприємству "Глорі" наступні документи: протоколи загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборний 143/Я.Новицького 7" з усіма додатками з дня утворення ОСББ по січень 2023 року (включно); фінансові звіти Об`єднання з усіма додатками з дня утворення ОСББ по січень 2023 року (включно). У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

18.08.2023 року до господарського суду надійшла заява Приватного підприємства "Глорі" про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1148/23 про стягнення з відповідача - ОСББ "Соборний 143/Я.Новицького 7" на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8 000,00 грн.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу та компенсації витрат адвоката позивачем були надані копії наступних документів: договору про надання правової допомоги від 07.02.2023 року, додаткової угоди №1 від 07.02.2023 року до договору про надання правової допомоги, акту виконаних робіт від 17.07.2023 року до договору та оригінал документу "Квитанція" від 17.08.2023 року з підписом та печаткою адвоката Слєсарь О.А., про прийняття адвокатом від директора ПП "Глорі" 8 000 грн. в рахунок оплати правової (правничої) допомоги за договором від 07.02.2023 року.

06.09.2023 року до суду від ОСББ "Соборний 143/Я.Новицького 7" надійшло заперечення на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, в якому відповідач просив суд відмовити у задоволенні заяви позивача про стягнення судових витрат, зазначивши при цьому, що:

- позивачем в порушення ч. 3 ст.126 ГПК України не подано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги;

- додаткова угода до договору про надання правової допомоги від 07.02.2023 року, а також акт виконаних робіт від 17.08.2023 року, не визначають конкретну судову справу, щодо якої надавалася правнича допомога;

- зазначено неповне найменування відповідача (без зазначення номеру будинку), що позбавляє можливості ідентифікувати справу, щодо якої надавалась правнича допомога;

- квитанція від 17.08.2023 року, видана адвокатом Слєсарем О.В., містить посилання тільки на договір про надання правничої допомоги від 07.02.2023 року та не визначає, за які саме послуги за цим договором сплачені кошти (номер справи, обставини, відповідач тощо); тому не можна стверджувати, що наданий доказ пов`язаний із справою № 908/1148/23, а не з іншою справою. Окрім того, квитанція не може вважатися належним первинним бухгалтерським документом, щоб підтверджувати надходження готівки.

Окремо відповідачем зазначено, що судом позов задоволено частково, у зв`язку із чим заявлення позивачем про стягнення судових витрат у повному обсязі є безпідставним.

Матеріали даної справи свідчать також про те, що представництво інтересів Приватного підприємства "Глорі" у господарському суді Запорізької області здійснювалось адвокатом Слєсарь О.В. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 905 видане 28.11.2011 року), який діяв на підставі ордеру серія АР № 1029022, виданого 04.05.2023 року на підставі договору про надання правничої допомоги від 07.02.2023 року, укладеного між адвокатом Слєсарь Олексієм Вікторовичем та Приватним підприємством "Глорі" (замовником).

За змістом п.п. 1.1., 3.1 договору про надання правової допомоги від 07.02.2023 року адвокат взяв на себе зобов`язаний надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов`язаний оплатити замовлення. За правову допомогу, передбачену в п. 1.2 замовник сплачує адвокату винагороду в розмірі визначеному додатковою угодою № 1 до цього договору.

Згідно з додатковою угодою № 1 від 07.02.2023 року до вказаного договору сторони дійшли згоди, що за підготовку (складання) позовної заяви, інших процесуальних документів, участь у судових засіданнях у справі за позовом Приватного підприємства "Глорі" до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборний 143/Я.Новицького" про зобов`язання вчинити певні дії, замовник сплачує адвокату винагороду (гонорар) 8 000 грн. (фіксована вартість).

У підписаному сторонами акті виконаних робіт до договору від 17.08.2023 року вказано, що адвокатом виконана, а замовником прийнята робота - підготовка (складання) позовної заяви, інших процесуальних документів, участь у судових засіданнях у справі за позовом Приватного підприємства "Глорі" до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборний 143/Я.Новицького" про зобов`язання вчинити певні дії, на загальну суму 8 000 грн. Вказано, що адвокат своїм підписом свідчить про оплату замовником наданих послуг, а замовник підтверджує факт оплати грошової суми та відсутність будь-яких претензій щодо наданих адвокатом послуг.

Також, у цьому акті наведено перелік (опис) виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) на узгоджених сторонами умовах додаткової угоди до договору про надання правової допомоги щодо їх обсягу (підготовка (складання) позовної заяви, інших процесуальних документів, участь у судових засіданнях у справі) та вартості у фіксованому розмірі 8 000 грн., яка не змінювалась позивачем порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком, вказаним у позовній заяві.

Представник позивача - адвокат Слесарь О.В. приймав участь у судових засіданнях, які відбулися у суді першої інстанції 17.05.2023 року, 14.06.2023 року, 19.07.2023 року та 16.08.2023 року, що підтверджується протоколами судових засідань, наявними у матеріалах справи.

Згідно з п.12 ч.3 ст.2 ГПК України однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1, 2 ст.124 ГПК України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Згідно ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п.1 ч.4, ч.8 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позву на відповідача.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів ст. ст. 123 - 130 ГПК України.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Також слід враховувати, що відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" №5076-VI від 05.07.2012 року адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Статтею 1 цього Закону визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Крім того, у ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З урахуванням вищезазначених вимог закону, при визначені розміру правничої допомоги суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Також, з аналізу зазначеної норми випливає, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" №5076-VI від 05.07.2012 року, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Одночасно, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Стосовно даної справи, то апеляційний господарський суд проаналізувавши опис робіт, наведений у вказаному вище акті виконаних робіт вважає, що відображена у ньому інформація про характер наданих адвокатом послуг відповідає документам і інформації, що містяться у матеріалах даної справи, у зв`язку з чим, погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення заяви позивача.

Отже, з урахуванням обставин, викладених у заяві про компенсацію судових витрат на професійну правничу допомогу, наданих ним документів в їх сукупності, загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності судових витрат заява позивача про стягнення з відповідача витрат на таку допомогу у сумі 8 000,00 грн. правомірно задоволена судом першої інстанції .

Доводи апелянта про те, що розгляд справи, у порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не був здійсненим безстороннім судом, за відсутності будь-яких доказів на їх підтвердження, мають характер припущень, тому відхиляються колегією суддів.

Стосовно доводів скарги щодо неналежності доказів, наданих позивачем на підтвердження понесення ним витрат на правову допомогу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, щодо квитанції, доданої позивачем до заяви, то за усталеною практикою Верховного Суду витрати на професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено, тому надання документів на підтвердження сплати таких витрат на час вирішення судом питання про їх розподіл не є обов`язковими і встановлення належності цього доказу на даному етапі не матиме суттєвого впливу на вирішення відповідного питання.

Щодо інших доказів, то здійснення адвокатом дій, наведених у вказаних вище акті і додатковій угоді, такі як: складення позову та інших документів, участь у судових засіданнях тощо, підтверджується матеріалами даної справи, докази зворотного скаржником не надані, як і не надано доказів наявності у провадженні господарського суду Запорізької області іншої справи, ніж справа №908/1148/23 з таким самим складом сторін та предметом спору.

Одночасно, як правильно зазначено місцевим господарським судом, відсутність однієї цифри у номері будинку у додатковій угоді до договору та в акті виконаних робіт, за наявності в них інших даних, не впливає на можливість ідентифікувати господарську справу, по якій надавалась правнича допомога та не спростовує факт надання цієї допомоги адвокатом.

Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає підстав вважати, що акт здачі-приймання робіт від 17.08.2023 року та додаткова угода №1 від 07.02.2023 року до договору про надання правової допомоги від 07.02.2023 року, складені за надання адвокатом правової допомоги ПП "Глорі" у іншій справі.

При цьому доводи скаржника про те, що місцевий господарський суд приймаючи додаткове рішення, на власний розсуд зробив припущення щодо змісту наданих позивачем доказів та взяв на себе тягар доказування, є необгрунтованими, оскільки суд дійшов відповідних висновків виходячи з оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, тому відповідні доводи скаржника є помилковими.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт не спростував висновків суду першої інстанції та не довів порушення судом норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого ним судового рішення.

З огляду на викладене апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, додаткове рішення без змін.

Керуючись ст.269, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборний 143/Я.Новицького 7" залишити без задоволення.

Додаткове рішення господарського суду Запорізької області від 08.09.2023 року у справі № 908/1148/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений 31.01.2024 року.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков

Суддя О.Г.Іванов