Рішення

від 06.02.2024 по справі 910/13669/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.02.2024Справа № 910/13669/23Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику сторін) господарську справу

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Груп"

про стягнення 1 296 000,00 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулось із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Груп" з вимогою про стягнення заборгованості за перевезення вантажів в сумі 1 296 000 грн., згідно договору про надання послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом № 31662953/2020-001 від 17.03.2020.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач вказав, що 24.08.2022 згідно відправки № 39921010 зі станції Звиняче Львівської залізниці відправлено 27 вагонів до станції Ксеніево (експ) Одеської залізниці. Відповідно до графи 36 нараховано Вантажовідправнику/Відповідачу кошти в сумі 1 350 000 грн., без ПДВ. Середня швидкість перевезення власного вагону Перевізника за одну добу (км/добу) (Vcp), у період з 01.07.2022 по 30.09.2022 для експортного вантажу становила 50 км/год.

Згідно Меморандуму від 31.05.2023 встановлено, що за перевезення вказаного вантажу середня швидкість перевезення власного вагону Перевізника за одну добу (км/добу) (Vcp), застосовано показник 97 км/год., внаслідок чого вартість перевезення вантажу мала становити 2 430 000.

Отже, відповідно до вимог п.3.2.1 Договору та перевізного документу відповідачу належить доплатити заборгованість в сумі 1 296 000 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

28.09.2023 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що при складенні накладної № 39921010 ним було правомірно внесені всі відомості, перевізний документ оформлювався відправником в автоматизованій системі АРМ, в якій здійснювалася перевірка та розрахунок всіх платежів. Вказав, що сторонами були погоджені всі істотні умови виконання зобов`язання, у т.ч. вартість перевезення вантажу. Також вказав на відсутність чотирьох умов для застосування відповідальності як відшкодування збитків.

09.10.2023 позивач подав суду відповідь на відзив, в якій проти викладених відповідачем у відзиві обставинах заперечував.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.03.2020 між позивачем (перевізником) та відповідачем (замовником) укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 31662953/2020-001.

Згідно пунктом 1.1 Договору, предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника пов`язаних з цим супутніх послуг і проведення розрахунків за ці послуги.

Відповідно до пункту 1.5. Договору Договір є публічний договір, за яким Перевізник бере на себе обов`язок здійснювати надання послуг, пов`язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договір, з урахуванням змін до нього, оприлюднюється Перевізником як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті http://uz-cargo.com/, з накладенням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП) (пункт 1.6. Договору).

Зміни (доповнення) до Договору Перевізник здійснює шляхом викладення в новій редакції Договору в цілому або окремих його частин та їх оприлюднення на веб-сайті http://uz-cargo.com/, з накладенням КЕП (пункт 9.4 Договору).

Згідно з пунктом 3.2 Договору Замовник зобов`язаний сплачувати провізні платежі за перевезення вантажу у власному вагоні Перевізника. Розмір плати за використання власного вагону Перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів (у вантажному та порожньому рейсах) визначається на підставі пункту 3.2.1 Договору.

Розмір плати за використання власного вагону Перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів (у вантажному та порожньому рейсах) визначається в наступному порядку: При перевезенні по території України, як сума плати за використання вагону в процесі надання послуг з перевезення вантажів (у вантажному та порожньому рейсах) за такими формулами: В= Вван + Впор; Вван = Спл х Тван ; Впор = Спл х Тпор, де: Вван - плата за використання власного вагону Перевізника під час перевезення вантажу, грн / вагон; Впор - плата за використання власного вагону Перевізника під час перевезення порожнього вагону, грн / вагон; Тван - розрахункова кількість діб у вантажному рейсі; Тпор - розрахункова кількість діб у порожньому рейсі; Спл - ставка плати за використання власних вагонів Перевізника для відповідного типу, грн / вагон за добу, зазначена в Додатку 1-2 до Договору. Плата нараховується за ставками, що діють на дату приймання вантажу до перевезення. Розрахункова кількість діб використання власного вагону Перевізника у вантажному або порожньому рейсах визначається за такими формулами: Tван = Lван/ Vср, Тпор = Lван х Кпп/ Vср, де: Lван - тарифна відстань перевезення вантажу, км; Vср - середня швидкість перевезення власного вагону Перевізника за одну добу (км/добу), відповідно до таблиці 3 Додатку 1-2 Договору залежно від типу рухомого складу, виду сполучення та виду відправки (за винятком розрахунку Тпор, у якому застосовується Vср, що зазначено у таблиці 3 Додатку 1-2 Договору, для вагонної/контейнерної відправки залежно від типу рухомого складу та виду сполучення). У всіх випадках за кожне перевезення (за вантажний або порожній рейси) неповна доба використання округляється до повної; Кпп - коефіцієнт порожнього пробігу, зазначено у Додатку 1-2 до Договору.

Середня швидкість перевезення власного вагону Перевізника за одну добу (км/добу) (Vср), у період з 01.08.2022 для експортного вантажу становила 50 км/год.

Відповідно до пункту 2.5. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказ Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року № 644, зареєстровані у міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року за № 863/5084 у разі перевезення експортно-імпортних вантажів через морські порти України не в прямому міжнародному сполученні оформлюється накладна внутрішнього сполучення. У цьому разі відправник проставляє відмітки: у графі 20 "Найменування вантажу" - "Експорт" чи "Імпорт", а в графі 7 "Заяви відправника" - для експорту зазначається "Для вивезення водним транспортом (зазначається країна призначення), а для імпорту - "Увезено водним транспортом" (зазначається країна відправлення).

24.08.2022 згідно відправки № 39921010 зі станції Звиняче Львівської залізниці відправлено 27 вагонів до станції Ксеніево (експ) Одеської залізниці. Відповідно до графи 36 нараховано Вантажовідправнику/Відповідачу кошти в сумі 1 350 000 грн., без ПДВ.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Згідно із ст.14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Стаття 634 ЦК України визначає, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно із статтею 908 ЦК України, перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно- правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до частини 1 статті 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Із зазначеного вбачається, що між сторонами виникли договірні відносини щодо перевезення вантажу залізничним транспортом, за наслідками якого позивач здійснив перевезення вантажу відповідача, а відповідач розрахувався із позивачем згідно перевізних документів.

Однак, як вказує позивач, Меморандумом від 31 травня 2023 року за результатами аудиту окремих бізнес процесів виробничого структурного підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Укрзалізниця" встановлено, що при стягненні коштів за перевезення вантажу у вагонах відповідно до відправки № 39921010 Vcp - середня швидкість перевезення власного вагону Перевізника за одну добу (км/добу), застосовано показник 91 км/год. Внаслідок чого виявлено, що згідно відправки № 39921010 відправником необхідно було сплатити всього за перевезення вантажу у вагонах 2 430 000 грн. без ПДВ., як наслідок позивач наголошує на тій обставині, що за пунктом 3.2.1 Договору та перевізного документу № 39921010 відповідачу належить доплатити заборгованість в сумі 1 296 000 грн.

10.08.2023 року позивачем направлено для відповідача претензію № ДН-3-03/957, в якій зазначив, що плата за використання вагонів перевізника по накладній № 39921010 була розрахована через АРМ, де Vср 91 км/добу, що становило 2 430 000 грн., але на думку перевізника, відповідно додатку 1-2 Договору про надання послуг (Таблиця 3) необхідно було застосувати Vср 50 км/добу як для вагонної відправки у експортному сполученні. У зв`язку із чим розмір плати за перевезення на думку перевізника мав бути більшим на суму 1 296 000 грн.

Щодо зазначених тверджень позивача, слід зазначити наступне.

Згідно Таблиці 3 Додатку 1-2 до Договору перевезення в редакції від 16.08.2020 року показник Vср визначається в залежності від типу рухомого складу, виду сполучення (експортне або внутрішнє чи імпортне) та виду відправки (вагонна/контейнерна чи маршрутний або контейнерний поїзд).

Згідно відомості вагонів, яка є додатком до накладної № 39921010 вбачається тип рухомого складу ЗРВ, що згідно Таблиці 3 є Зерновози.

Для визначення показника Vср необхідно з`ясувати вид сполучення, а саме Експортне сполучення чи Внутрішнє або імпортне сполучення.

Як вбачається із накладної № 39921010 перевезення здійснювалось сполученням від станції Звиняче Львівської залізниці до станції Ксеніево (експ.) Одеської залізниці. Жодних даних про перевезення вантажу Перевізником за межі України накладна № 39921010 не містить. Таким чином, перевезення вантажу здійснено перевізником в межах України, тобто Внутрішнім сполученням. Адже для визначення показника Vср згідно Таблиці 3 Додатку 1-2 до Договору перевезення в редакції від 16.08.2020, має значення тільки вид сполучення. Характеристики вантажу на даний показник не впливають.

Відповідач підтверджує, що вантаж, який перевозився за накладною № 39921010 підлягав подальшому експорту водним транспортом. Проте, транспортування водним транспортом здійснювалось вже не Позивачем, іншою особою та на замовлення не відповідача, а іншої особи. Тобто, транспортування на експорт Договором перевезення не регулювалось та відповідно до формування вартості перевезення за накладною № 39921010 жодного відношення не має.

Позивач посилається на пункт 2.5. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року № 644, згідно якої встановлено, що у разі перевезення експортно-імпортних вантажів через морські порти України не в прямому міжнародному сполученні оформлюється накладна внутрішнього сполучення. У цьому разі відправник проставляє відмітки: у графі 20 «Найменування вантажу» - "Експорт" чи "Імпорт", а в графі 7 "Заяви відправника" - для експорту зазначається "Для вивезення водним транспортом у

---

" (зазначається країна призначення), а для імпорту "Увезено водним транспортом з _____" (зазначається країна відправлення). Проте, дана норма лише підтверджує внутрішнє сполучення за накладною № 39921010 та правильність її оформлення Замовником.

Слід зазначити, що формулювання "експорт" в накладній № 39921010 не визначають перевезення за цією накладною як експортне сполучення. Зокрема, в графі 20 формулювання «експорт» є характеристикою самого вантажу, оскільки назва графи «Найменування вантажу». А формулювання "Для вивезення водним транспортом у Алжир" у графі 7 накладної № 39921010 зазначено на виконання п. 2.5. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року № 644. Отже, доводи позивача про необхідність застосування показника Vср, як для розрахунку вартості перевезення за накладною № 39921010, як експорт товару є безпідставними.

Також, слід наголосити на тій обставині, що позивачем внесені виправлення, в накладній № 39921010, згідно яких на відповідача покладається додатковий обов`язок щодо оплати наданих послуг, за які останній вже здійснив розрахунок. Такі дії АТ "Українська залізниця", суперечить умовам Договору перевезення та чинному законодавству України, зокрема свободи договору та недопустимості в односторонньому порядку вносити зміни в ціну договору. Адже ціна договору, є однією із істотних умов договору, яка визначається сторонами за домовленістю.

Відносини залізниці з відправниками та одержувачами вантажів, багажу, вантажобагажу і пошти з урахуванням специфіки функціонування цього виду транспорту як єдиного виробничо- технологічного комплексу регулюються Законом України "Про залізничний транспорт", за змістом статей 2, 8 якого умови та порядок організації перевезень за участю залізниць, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України та іншими актами законодавства України.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 року № 457 (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення. Отже, накладна це є первинний бухгалтерський документ засвідчений сторонами договору, який підтверджує ту чи іншу операцію, а також фіксує ціну такої послуги або товару.

Із вказаного слідує, що внесення змін в односторонньому порядку до первинних бухгалтерських документів, зокрема накладної є неправомірним, так як внесення таких змін не може бути наслідком настання для іншої сторони додаткових фінансових зобов`язань.

Враховуючи викладене, позивачем безпідставно та неправомірно внесено зміни у первинні бухгалтерські документи, а відтак позов про стягнення з відповідача 1 296 000 грн. є безпідставним, а тому в його задоволенні слід відмовити.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами як письмові, речові і електронні докази.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог за недоведеністю та необґрунтованістю підстав.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 236-240, 250-252 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Акціонерного товариства "Українська залізниця" відмовити повністю.

2. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.241 ГПК України та може бути оскаржене в апеляційному порядку у строки, передбачені розділом IV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак