Постанова

від 21.05.2024 по справі 910/13669/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2024 р. Справа№ 910/13669/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Барсук М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

при секретарі: Муковоз В.І.

За участю представників сторін:

від позивача: Яковчук О.Д.;

від відповідача : Стасюк П.Ю.., Коренєв С.П.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця"

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2024

у справі № 910/13669/23 (суддя Ярмак О.М.)

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Груп"

про стягнення 1 296 000,00 грн, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулось із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Груп" з вимогою про стягнення заборгованості за перевезення вантажів в сумі 1 296 000 грн. згідно договору про надання послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом № 31662953/2020-001 від 17.03.2020.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказав, що 24.08.2022 згідно відправки № 39921010 зі станції Звиняче Львівської залізниці відправлено 27 вагонів до станції Ксеніево (експ) Одеської залізниці. Відповідно до графи 36 нараховано Вантажовідправнику/Відповідачу кошти в сумі 1 350 000 грн., без ПДВ. Середня швидкість перевезення власного вагону Перевізника за одну добу (км/добу) (Vcp), у період з 01.07.2022 по 30.09.2022 для експортного вантажу становила 50 км/год.

Згідно Меморандуму від 31.05.2023 встановлено, що за перевезення вказаного вантажу середня швидкість перевезення власного вагону Перевізника за одну добу (км/добу) (Vcp), застосовано показник 97 км/год., внаслідок чого вартість перевезення вантажу мала становити 2 430 000 грн.

Отже, відповідно до вимог п.3.2.1 Договору та перевізного документу відповідачу належить доплатити заборгованість в сумі 1 296 000 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.02.2024 в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що позивачем безпідставно та неправомірно внесено зміни у первинні бухгалтерські документи, а відтак позов про стягнення з відповідача 1 296 000 грн. є необґрунтованим.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2024 року у справі №910/13669/23 та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- перевізнику надано право здійснювати перерахунок нарахування платежів;

- середня швидкість перевезення власного вагону перевізника за одну добу (км/добу) у період з 01.07.2022 по 30.09.2022 для експортного вантажу становить 50км/год;

- за результатами аудиту окремих бізнес процесів виробничого структурного підрозділу «Рівненська дирекція залізничних перевезень регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» встановлено, що при стягненні коштів за перевезення вантажу у вагонах відповідно до відправки застосовано показник середньої швидкості 97км/год, внаслідок чого виявлено, що відправником необхідно було сплатити за перевезення вантажу 2 430 000,00 грн.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/13669/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

В той же час, на час надходження апеляційної скарги, матеріали справи №910/13669/23 на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою суду від 04.03.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/13669/23.

28.02.2024 на адресу суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою суду від 19.03.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2024 залишено без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків шляхом звернення до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою суду від 15.04.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено справу № 910/13669/23 до розгляду на 07.05.2024.

Ухвалою суду від 07.05.2024 відкладено розгляд справи на 21.05.2024.

Позиції учасників справи

03.05.2024 через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги та рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

17.03.2020 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (перевізником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Груп" (замовником) укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 31662953/2020-001.

Згідно пунктом 1.1 Договору, предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника пов`язаних з цим супутніх послуг і проведення розрахунків за ці послуги.

Відповідно до пункту 1.5. Договору Договір є публічним договором, за яким Перевізник бере на себе обов`язок здійснювати надання послуг, пов`язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договір, з урахуванням змін до нього, оприлюднюється Перевізником як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті http://uz-cargo.com/, з накладенням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП) (пункт 1.6. Договору).

Зміни (доповнення) до Договору Перевізник здійснює шляхом викладення в новій редакції Договору в цілому або окремих його частин та їх оприлюднення на веб-сайті http://uz-cargo.com/, з накладенням КЕП (пункт 9.4 Договору).

Згідно з пунктом 3.2 Договору Замовник зобов`язаний сплачувати провізні платежі за перевезення вантажу у власному вагоні Перевізника.

Відповідно до п. 3.2.1. договору розмір плати за використання власного вагону Перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів (у вантажному та порожньому рейсах) визначається в наступному порядку: При перевезенні по території України, як сума плати за використання вагону в процесі надання послуг з перевезення вантажів (у вантажному та порожньому рейсах) за такими формулами: В= Вван + Впор; Вван = Спл х Тван ; Впор = Спл х Тпор, де: Вван - плата за використання власного вагону Перевізника під час перевезення вантажу, грн / вагон; Впор - плата за використання власного вагону Перевізника під час перевезення порожнього вагону, грн / вагон; Тван - розрахункова кількість діб у вантажному рейсі; Тпор - розрахункова кількість діб у порожньому рейсі; Спл - ставка плати за використання власних вагонів Перевізника для відповідного типу, грн / вагон за добу, зазначена в Додатку 1-2 до Договору.

Плата нараховується за ставками, що діють на дату приймання вантажу до перевезення. Розрахункова кількість діб використання власного вагону Перевізника у вантажному або порожньому рейсах визначається за такими формулами: Tван = Lван/ Vср, Тпор = Lван х Кпп/ Vср, де: Lван - тарифна відстань перевезення вантажу, км; Vср - середня швидкість перевезення власного вагону Перевізника за одну добу (км/добу), відповідно до таблиці 3 Додатку 1-2 Договору залежно від типу рухомого складу, виду сполучення та виду відправки (за винятком розрахунку Тпор, у якому застосовується Vср, що зазначено у таблиці 3 Додатку 1-2 Договору, для вагонної/контейнерної відправки залежно від типу рухомого складу та виду сполучення). У всіх випадках за кожне перевезення (за вантажний або порожній рейси) неповна доба використання округляється до повної; Кпп - коефіцієнт порожнього пробігу, зазначено у Додатку 1-2 до Договору.

Середня швидкість перевезення власного вагону Перевізника за одну добу (км/добу) (Vср), у період з 01.08.2022 для експортного вантажу становила 50 км/год.

24.08.2022 згідно відправки № 39921010 зі станції Звиняче Львівської залізниці відправлено 27 вагонів до станції Ксеніево (експ) Одеської залізниці. Відповідно до графи 36 нараховано Вантажовідправнику/Відповідачу кошти в сумі 1 350 000 грн., без ПДВ.

Однак, як вказує позивач, Меморандумом від 31 травня 2023 року за результатами аудиту окремих бізнес процесів виробничого структурного підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Укрзалізниця" встановлено, що при стягненні коштів за перевезення вантажу у вагонах відповідно до відправки № 39921010 Vcp - середня швидкість перевезення власного вагону перевізника за одну добу (км/добу), застосовано показник 91 км/год. Внаслідок чого виявлено, що згідно відправки № 39921010 відправником необхідно було сплатити всього за перевезення вантажу у вагонах 2 430 000 грн. без ПДВ., як наслідок позивач наголошує на тій обставині, що за пунктом 3.2.1 Договору та перевізного документу № 39921010 відповідачу належить доплатити заборгованість в сумі 1 296 000 грн.

10.08.2023 року позивачем направлено для відповідача претензію № ДН-3-03/957, в якій зазначив, що плата за використання вагонів перевізника по накладній № 39921010 була розрахована через АРМ, де Vср 91 км/добу, що становило 2 430 000 грн., але на думку перевізника, відповідно додатку 1-2 Договору про надання послуг (Таблиця 3) необхідно було застосувати Vср 50 км/добу як для вагонної відправки у експортному сполученні. У зв`язку із чим розмір плати за перевезення на думку перевізника мав бути більшим на суму 1 296 000 грн.

Оскільки відповідач не доплатив розмір плати за перевезення вантажу у сумі 1 296 000,00 грн у добровільному порядку, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 634 ЦК України визначає, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 908 ЦК України, яка кореспондується із ст. 307 ГК України встановлено, що умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Між сторонами виникли договірні відносини щодо перевезення вантажу залізничним транспортом, за наслідками якого позивач здійснив перевезення вантажу відповідача, а відповідач розрахувався із позивачем згідно перевізних документів.

Відносини залізниці з відправниками та одержувачами вантажів, багажу, вантажобагажу і пошти з урахуванням специфіки функціонування цього виду транспорту як єдиного виробничо-технологічного комплексу регулюються Законом України «Про залізничний транспорт», за змістом статей 2, 8 якого умови та порядок організації перевезень за участю залізниць, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України та іншими актами законодавства України.

Відповідно до положень ст. 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Статтею 23 Статуту залізниць України унормовано, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. Для посвідчення прийняття вантажу до перевезення станція видає відправнику квитанцію. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.

Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Отже, накладна це є первинний бухгалтерський документ засвідчений сторонами договору, який підтверджує ту чи іншу операцію, а також фіксує ціну такої послуги або товару.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»:

- імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб`єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами;

- експорт (експорт товарів) - продаж товарів українськими суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб`єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів. При цьому термін реекспорт (реекспорт товарів) означає продаж іноземним суб`єктам господарської діяльності та вивезення за межі України товарів, що були раніше імпортовані на територію України.

Згідно ст. 1 Закону України «Про залізничний транспорт» міжнародне залізничне сполучення - перевезення пасажирів, вантажів, багажу, вантажобагажу та пошти між Україною та іноземними державами; непряме міжнародне сполучення - перевезення між Україною та іноземними державами з переоформленням транспортного документа в процесі транспортування.

Відповідно до пункту 2.5. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстровані у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084 у разі перевезення експортно-імпортних вантажів через морські порти України не в прямому міжнародному сполученні оформлюється накладна внутрішнього сполучення. У цьому разі відправник проставляє відмітки: у графі 20 «Найменування вантажу» - «Експорт» чи «Імпорт», а в графі 7 «Заяви відправника» - для експорту зазначається «Для вивезення водним транспортом

---

»(зазначається країна призначення)», а для імпорту - «Увезено водним транспортом

---

» (зазначається країна відправлення).

Як вбачається із накладної № 39921010 перевезення здійснювалось сполученням від станції Звиняче Львівської залізниці до станції Ксеніево (експ.) Одеської залізниці. Жодних даних про перевезення вантажу перевізником за межі України накладна № 39921010 не містить. Таким чином, перевезення вантажу здійснено перевізником в межах України, тобто внутрішнім сполученням.

Колегія суддів зазначає про те, що зазначення в графі 20 залізничної накладної «експорт» є характеристикою самого вантажу, оскільки назва графи «Найменування вантажу», а формулювання «Для вивезення водним транспортом у Алжир» у графі 7 накладної № 39921010 зазначено на виконання п. 2.5. Правил оформлення перевізних документів.

Як встановлено вище у п. 3.2.1 Договору передбачено, що при перевезенні по території України, як сума плати за використання вагону в процесі надання послуг з перевезення вантажів (у вантажному та порожньому рейсах) розраховуються за формулою, яка, серед іншого враховує Vср - середню швидкість перевезення власного вагону перевізника за одну добу (км/добу), відповідно до таблиці 3 Додатку 1-2 Договору залежно від типу рухомого складу, виду сполучення та виду відправки.

У таблиці 3 Додатку 2 до Договору встановлена середня швидкість перевезення власного вагону перевізника за одну добу (км/добу) у період з 01.08.2022:

- для експортного сполучення становить: вагонна/контейнерна відправка - 50 км/год.; маршрутний або контейнерний поїзд - 82 км/год.;

- для внутрішнього або імпортного сполучення становить : вагонна/контейнерна відправка - 91 км/год.; маршрутний або контейнерний поїзд - 112 км/год.

Отже, для визначення показника Vср має значення вид сполучення, тип рухомого складу, виду сполучення та вид відправки, а характеристики вантажу на даний показник не впливають

При цьому сторонами не заперечується, що спірний вантаж перевозився у зерновозах (тип рухомого складу), зі змісту залізничної накладної № 39921010 слідує, що відправка була маршрутною (вид відправки), а перевезення здійснювалось сполученням від станції Звиняче Львівської залізниці до станції Ксеніево Одеської залізниці, тобто сполучення здійснювалось в межах України.

Колегія суддів зауважує на тому, що формулювання «експорт» в залізничній накладній № 39921010 не визначають перевезення за цією накладною як «експортне сполучення», чим обґрунтовував свої вимоги позивач, позаяк жодних даних про перевезення вантажу останнім за межі України вказана накладна не містить.

Відповідач підтверджує, що вантаж, який перевозився за накладною № 39921010 підлягав подальшому експорту водним транспортом.

Проте, транспортування водним транспортом здійснювалось вже не позивачем, іншою особою та на замовлення не відповідача, а іншої особи. Тобто, транспортування на експорт Договором перевезення не регулювалось та відповідно до формування вартості перевезення за накладною № 39921010 жодного відношення не має.

Оскільки, для визначення показника Vср необхідно з`ясувати саме вид сполучення, колегія суддів вважає, що перевезення спірного вантажу, виходячи з встановлених самим позивачем правил, здійснено перевізником в межах України, тобто внутрішнім сполученням, а відтак доводи позивача про необхідність застосування показника Vср, як для розрахунку вартості експортного перевезення товару за залізничною накладною № 39921010, є безпідставними.

Крім того, як вірно зазначив суд першої інстанції, внесення позивачем змін в односторонньому порядку до первинних бухгалтерських документів, зокрема накладної, є неправомірним, так як внесення таких змін покладає додатковий обов`язок щодо оплати відповідачем наданих послуг, за які останній вже здійснив розрахунок.

Колегія суддів враховує у даному випадку приписи частин 1 та 3 статті 632 ЦК України, якими визначено, що ціна договору встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни договору після його виконання не допускається.

Такі дії позивача щодо донарахування плати за перевезення вантажу після фактичного виконання умов погодженої сторонами накладної, суперечать умовам Договору перевезення та чинному законодавству України, зокрема свободи договору та недопустимості в односторонньому порядку вносити зміни в ціну договору, оскільки ціна договору є однією з істотних умов, яка визначається сторонами за домовленістю.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача донарахованої плати за перевезення вантажу в сумі 1 296 000 грн.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2024 року у справі № 910/13669/23 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2024 у справі № 910/13669/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2024 у справі № 910/13669/23 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2024 у справі № 910/13669/23.

4. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

5. Матеріали справи № 910/13669/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 27.05.2024

Головуючий суддя М.А. Барсук

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Руденко