УХВАЛА
05 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 917/282/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Баранець О.М., Вронська Г.О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Управління міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.10.2023
(головуючий - Россолов В.В., судді Склярук О.І., Гетьман Р.А.)
у справі №917/282/23
за позовом Управління міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області
до ОСОБА_1
про розірвання договору № 3 купівлі-продажу об`єкта приватизації шляхом продажу на електронному аукціоні від 03.02.2022 та стягнення штрафних санкцій у розмірі 55 854,13 грн,
ВСТАНОВИВ:
26.12.2023 Управління міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.10.2023 у справі №917/282/23 разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Верховного Суду від 18.01.2024 витребувано з Господарського суду Полтавської області та Східного апеляційного господарського суду матеріали справи №917/282/23 за позовом Управління міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 про розірвання договору № 3 купівлі-продажу об`єкта приватизації шляхом продажу на електронному аукціоні від 03.02.2022 та стягнення штрафних санкцій у розмірі 55 854,13 грн, відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті касаційного провадження, повернення без розгляду касаційної скарги або залишення касаційної скарги без руху за касаційною скаргою Управління міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.10.2023 у справі №917/282/23 до надходження матеріалів справи до Верховного Суду.
01.02.2024 матеріали справи №917/282/23 надійшли до Верховного Суду.
Враховуючи надходження матеріалів справи №917/282/23, Суд вважає за можливе поновити розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті касаційного провадження, повернення без розгляду касаційної скарги або залишення касаційної скарги без руху за касаційною скаргою Управління міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.10.2023.
Перевіривши матеріали справи №917/282/23 та матеріали касаційної скарги Управління міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Суд дійшов висновку, що вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено форму і зміст касаційної скарги.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у п.п. 1, 4 ч. 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1)якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2)якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3)якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4)якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 310 ГПК України.
У разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, та скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування вказаного висновку.
У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
При поданні касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України скаржник повинен чітко зазначити норму права щодо застосування якої відсутній висновок, із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.
У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у ч.ч. 1, 3 ст. 310 ГПК України. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Крім того, заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в ч. 2 ст. 287 ГПК України, є вичерпним, тому суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Таким чином процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати про неправильне застосування конкретних норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування, яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, а також зазначити виключний (виключні) випадок (випадки), передбачений (передбачені) п.п. 1 - 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України щодо підстави (підстав), на якій (яких) подано касаційну скаргу.
Враховуючи вищевикладене, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити:
1) формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах; або
2) обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення; або
3) зазначення норми права щодо застосування якої відсутній висновок, із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
Звертаючись з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.10.2023 у справі №917/282/23 Управління міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області в якості підстав для касаційного оскарження вищезазначеного судового рішення посилається на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права судом апеляційної інстанції. Зазначає, що оскаржує судове рішення з підстав, передбачених п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
Разом з тим, скаржником не дотримано вимог п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, оскільки при поданні касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України скаржником не зазначено норму права (абзац, пункт, частина статті) щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду.
Окрім того, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 4 ст. 293 ГПК України.
Повний текст оскаржуваної постанови Східного апеляційного господарського суду від 09.10.2023 у справі №917/282/23 складено 10.10.2023, отже останнім днем строку, встановленого для касаційного оскарження цієї постанови є 30.10.2023.
Разом з тим, Управління міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою через систему «Електронний суд» 26.12.2023, тобто поза межами процесуального строку на касаційне оскарження, передбаченого ст. 288 ГПК України, разом із клопотанням про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження судового рішення.
Клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження обґрунтовано тим, що повний текст постанови Управління міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області не отримувало у порядку встановленому статті 242 ГПК України, на підтвердження чого надає фото розділу «Повідомлення» Електронного кабінету позивача та фото офіційної електронної пошти позивача. Зазначає, що хоча всі інші процесуальні документи всіх судових справ різних судових інстанцій, в тому числі, і по іншій справі в Східному апеляційному господарському суді, в яких приймало участь Управління міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, надходили належним чином, що і ввело позивача в оману. Крім зазначеного, вказує, що в структурі позивача відсутня посада юриста та кошторисом не передбачено виділення коштів на юридичні послуги, а тому складення процесуальних документів здійснюється керівником. Однак в період з 20.10.2023 по 27.10.2023 керівник позивача перебувала на лікарняному, а з 28.10.2023 по 01.11.2023 у відпустці. Зважаючи на наведене вище, вважає, що строк на подання касаційної скарги є пропущеним з поважних причин, в силу приписів частини 3 статті 288 ГПК України та скаржник має право на поновлення строку на касаційне оскарження.
Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили його пропуск. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС): "Електронний кабінет", "Електронний суд" підсистема відеоконференцзв`язку, у зв`язку з чим відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Відповідно до ч. 5 ст. 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів)
Пунктом 17 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС визначено, що особам, які зареєстрували електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з п. 37 розділу ІІІ підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя.
Положеннями частини 7 статті 6 ГПК України визначено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Як вбачається з відповіді №475400 Управління міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС. Дата реєстрації - 13.04.2023.
Водночас, як вбачається із матеріалів справи, документ в електронному вигляді, а саме повний текст постанови Східного апеляційного господарського суду від 09.10.2023 у справі №917/282/23 (суддя Россолов Вячеслав Володимирович) надіслано в електронний кабінет Управління міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області та доставлено 11.10.2023 о 18:24, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 101 т. 2). Окрім того вказане підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет Електронного суду, яка отримана з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду".
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Згідно з абз. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином, датою вручення оскаржуваного судового рішення є 12.10.2023, тому передбачений положенням ч. 2 ст. 288 ГПК України двадцятиденний строк, який обчислюється з дня вручення скаржнику повного тексту оскаржуваного судового рішення, закінчився 01.11.2023, у той час як касаційну скаргу було подано 26.12.2023.
Суд вважає, що посилання на відсутність в структурі скаржника посади юриста та те, що кошторисом не передбачені кошти на юридичні послуги, а тому складення процесуальних документів здійснюється керівником, який перебував в період з 20.10.2023 по 27.10.2023 на лікарняному, а з 28.10.2023 по 01.11.2023 у відпустці, не можуть вважатися поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки ця обставина не підтверджує об`єктивної неможливості звернутися до суду у двадцятиденний строк (з урахуванням того, що повний текст оскаржуваної постанови вручено скаржнику 12.10.2023) з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.10.2023 у справі №917/282/23 до 01.11.2023.
Окрім того, як вбачається з протоколу судового засідання в режимі відеоконференції №1992812, представник Управління міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області - Щербіна Олена Олександрівна була присутня у судовому засіданні під час проголошення вступної та резолютивної частини постанови Східного апеляційного господарського суду від 09.10.2023 у справі №917/282/23 (а.с. 83 т. 2).
Верховний Суд звертає увагу, що повний текст постанови Східного апеляційного господарського суду від 09.10.2023 у справі №917/282/23 був надісланий судом до Єдиного державного реєстру судових рішень 11.10.2023, зареєстрований 12.10.2023 та оприлюднений 13.10.2023. Інформацію з вищезазначеного реєстру слід вважати загальновідомою згідно із Законом України "Про доступ до судових рішень", що дозволяло скаржнику ознайомитися з її текстом без одержання копії постанови від суду в максимально стислі строки.
Звернення з касаційною скаргою є суб`єктивною дією скаржника, який зацікавлений у касаційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.
Верховний Суд вважає за необхідне наголосити, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.
Управління міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області не було позбавлено об`єктивної можливості дізнатися про рух справи, користуючись засобами поштового зв`язку або відкритим, безоплатним та цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень тощо.
Отже, Верховний Суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску Управлінням міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області строку на касаційне оскарження вказаного судового рішення.
Нормами ГПК України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку та надати суду відповідні докази.
Згідно з ч. 3 ст. 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Управління міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.10.2023 у справі №917/282/23 підлягає залишенню без руху на підставі ч.ч. 2, 3 ст. 292 ГПК України із наданням скаржнику строку протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення зазначених недоліків, а саме шляхом подання до Верховного Суду заяви про усунення недоліків касаційної скарги, до якої долучити: клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, у якому навести інші підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження; уточнену касаційну скаргу, в якій скаржник має зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав) з урахуванням виключного (виключних) випадку (випадків) передбаченого (передбачених) п.п. 1 - 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України у спосіб, передбачений п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України.
Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в установлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.
Частиною 3 ст. 292 ГПК України встановлено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 293 ГПК України.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1.Поновити розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті касаційного провадження, повернення без розгляду касаційної скарги або залишення касаційної скарги без руху за касаційною скаргою Управління міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.10.2023 у справі №917/282/23.
2.Визнати неповажними підстави, наведені Управлінням міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, у клопотанні про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
3.Касаційну скаргу Управління міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.10.2023 у справі №917/282/23 залишити без руху.
4.Встановити Управлінню міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
5.Наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали встановлені статтею 292 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.А. Кролевець
Судді О.М. Баранець
Г.О. Вронська
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 05.02.2024 |
Оприлюднено | 08.02.2024 |
Номер документу | 116828861 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Кролевець О.А.
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Россолов Вячеслав Володимирович
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Россолов Вячеслав Володимирович
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Россолов Вячеслав Володимирович
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Россолов Вячеслав Володимирович
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Россолов Вячеслав Володимирович
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Россолов Вячеслав Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні