Ухвала

від 07.02.2024 по справі 643/22950/21

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 07.02.2024Справа № 643/22950/21 Провадження № 2/554/194/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.02.2024 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді - Материнко М.О.

з участю секретаря судового засідання Литвин А.С.,

розглянувши увідкритму судовомузасіданні м.Полтави цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Державної наукової установи «Науково технологічний комплекс «Інститут монокристалів Національної академії наук України» (61072, м.Харків, проспект Науки,60) про визнання протиправним наказу про відсторонення від роботи і стягнення заборгованості по заробітній платі по день фактичного поновлення на роботі,-

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Московського районного суду м. Харкова перебувала вищевказана цивільна справа.

Згідно розпорядження Верховного Суду від 08.03.2022 року № 2/0/9-22 « Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану » змінено територіальну підсудність справ Московського районного суду м. Харкова на Октябрський районний суд м. Полтави.

На виконання вищевказаного розпорядження цивільна справа надійшла до Октябрського районного суду м. Полтави та була розподілена на суддю Материнко М.О.

Ухвалою Октябрського районного суду міста Полтави від 16.06.2023 року прийнято до провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної наукової установи «Науково технологічний комплекс «Інститут монокристалів Національної академії наук України» про визнання протиправним наказу про відсторонення від роботи і стягнення заборгованості по заробітній платі по день фактичного поновлення на роботі та призначено підготовче засідання.

Позивач та його представник повторно в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином був повідомлені про день, час і місце слухання справи, про поважні причини неявки суд не повідомили. Заяв про розгляд справи у відсутності сторони позивача на адресу суду не надходило, а також не надходило жодних клопотань про проведення судових засідань в режимі відеоконференцзвязку.

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, а також виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно з ч.3ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.

При цьому суд зауважує, що позивач будучи ініціатором цього судового провадження без поважних причин повторно не з`явилася до суду.

Згідно частини п`ятої ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Так, згідно із п. 3 ч. 1ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

При цьому положення вказаної статті дозволяє суду розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності сторони позивача лише за сукупності двох підстав: від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Отже, якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Однак заяви про розгляд справи за відсутності сторони позивача до суду не надходило.

Системний аналіз вказаної норми процесуального закону свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду. Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Згідно з вимогами ЦПК суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, залишення позову без розгляду, в даному випадку, не порушує право позивача на доступ до суду, а є способом вжиття дій направлених на усунення неналежних виконань позивачем своїх процесуальних обов`язків та певною мірою заходом суду для протидії здійсненим перепонам для руху справи.

У пункті 3 частини першої статті 257 ЦПК України поняття "може", "має право", "за власною ініціативою" та інші подібні за змістом законодавець не застосовує. Отже, процесуальним законом не передбачено можливість інших варіантів дій суду, окрім залишення позову без розгляду. З огляду на зазначене повноваження суду залишити позов без розгляду не є дискреційним, а відносяться до імперативних.

Отже, відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України в разі повторної неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, суд зобов`язаний залишити позов без розгляду.

Залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача є негативним правовим наслідком для позивача у випадку зловживання своїми процесуальними правами (Постанова ВС від 19.10.2022 № 500/3087/18).

За викладених обставин, зважаючи на те, що позивач та його представник, будучи повідомленими судом про дату, час та місце розгляду справи, двічі поспіль не з`явилися в судові засідання, заяв про розгляд справи без їх участі не надходило, суд залишає позовну заяву без розгляду через повторну неявку сторони позивача в судове засідання.

Керуючись ст. ст. 44, 133, 141, 142, 223, 257, 259, 260,353-355ЦПК України -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )до Державноїнаукової установи«Науково технологічнийкомплекс «Інститутмонокристалів Національноїакадемії наукУкраїни» (61072,м.Харків,проспект Науки,60)про визнанняпротиправним наказупро відстороненнявід роботиі стягненнязаборгованості позаробітній платіпо деньфактичного поновленняна роботі - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що він має право звернутися до суду із позовом повторно, після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено 07.02.2024 року.

Суддя: М.О. Материнко