Ухвала

від 07.02.2024 по справі 758/15326/21

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/15326/21

У Х В А Л А

07 лютого 2024 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

з боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_3 ,

з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У провадження Подільського районного суду м. Києва надійшло кримінальне провадження № 1-кп/758/420/23 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2021 головуючим у справі визначено суддю ОСОБА_6 .

На підставі наказу № 17/02-02 від 01 серпня 2023 року «Про відрахування зі штату Подільського районного суду м. Києва судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_6 » 02.08.2023 проведено повторний автоматизований розподіл справ між суддями, відповідно до якого головуючою у справі визначено ОСОБА_1 .

Під час судового розгляду в порядку ст. 338 КПК України прокурором змінено обвинувачення. Згідно із зміненим обвинуваченням ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, зокрема, у тому, що ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного посту «Західний» Київської міської митниці ДФС, всупереч норм законодавства, чинного на момент вчинення кримінального правопорушення, діючи зі службовою недбалістю, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, неналежно виконуючи свої службові обв`язки через несумлінне ставлення до них, будучи представником державного органу виконавчої влади, вчинив кримінальне правопорушення у сфері службової діяльності за наступних обставин.

Так, в період з 2019 по 2021 роки ПП «МЕДЛОГІСТИК» (код ЄДРПОУ 35463564), юридична адреса: Чернівецька обл., Заставнівський р-н, с. Веренчанка, вул. Шевченка, 23-А, кв. 1, здійснювало імпортні операції по постачанню на митну територію України нового та бувшого у використанні медичного обладнання країн-виробників Європи та Азії із нарахуванням податку на додану вартість у розмірі 7 %, як такого, що відповідає вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 № 753.

Згідно з ч. 1 ст. 286 Митного кодексу України товари, поміщені у митний режим імпорту, оподатковуються ввізним митом, якщо інше не передбачено законом, при дотриманні умов та обмежень, встановлених главою 13 цього Кодексу.

Разом з тим, відповідно до п. п. «в» п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України встановлено ставку податку на додану вартість в розмірі 7 відсотків від бази оподаткування по операціях з:

- постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні;

- постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я;

Законом України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» встановлені правові та організаційні засади розроблення, прийняття та застосування технічних регламентів і передбачених ними процедур оцінки відповідності.

Відповідно до ч. 7 ст. 28 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» виробник шляхом складання декларації про відповідність бере на себе відповідальність за відповідність продукції вимогам, установленим у відповідних технічних регламентах.

Технічним регламентом щодо медичних виробів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 № 753 (далі - Технічний регламент), встановлено вимоги, які поширюються на медичні вироби та допоміжні засоби до них, а також умови введення їх в обіг та/або експлуатацію, і проведення процедури оцінки відповідності.

Згідно з абзацом першим пункту 9 Технічного регламенту введення в обіг та/або в експлуатацію медичних виробів дозволяється тільки в разі, коли вони повністю відповідають вимогам цього Технічного регламенту, за умови належного постачання, встановлення, технічного обслуговування та застосування їх за призначенням.

Крім того, відповідно до абзаців 1, 2 пункту 31 Технічного регламенту будь-який виробник, який під власним іменем вводить медичні вироби в обіг, згідно з процедурами, зазначеними у пунктах 18 і 19 цього Технічного регламенту, а також будь-яка інша фізична особа - підприємець або юридична особа, яка провадить діяльність, зазначену в пунктах 27-30 цього Технічного регламенту, зобов`язана повідомити Держлікслужбі щодо свого місцезнаходження і надати перелік та опис відповідних виробів. Якщо виробник, який під власним іменем вводить в обіг медичні вироби, зазначені в абзаці першому цього пункту, не є резидентом України, він зобов`язаний призначити одного уповноваженого представника, відповідального за введення в обіг цих виробів на ринку України. Такий представник зобов`язаний повідомити Держлікслужбі щодо свого місцезнаходження і надати перелік та опис відповідних виробів.

Пунктом 41 Технічного регламенту визначено, що орган з оцінки відповідності інформує Держлікслужбу про всі видані, змінені, доповнені, тимчасово припинені, відкликані або відхилені сертифікати відповідності та інші відповідні органи з оцінки відповідності про тимчасово припинені, відкликані або відхилені сертифікати відповідності та на їх запит - про видані сертифікати відповідності і про відмову в їх видачі, а також надає іншу інформацію.

Так, 05.04.2019 представником ПП «МЕДЛОГІСТИК» (код ЄДРПОУ 35463564) до митного оформлення до Київської митниці Держмитслужби заявлено товар, за митною декларацією № UA100030/2019/400651 «Апаратура для ультразвукового сканування:

1) система ультразвукова діагностична, що була у використанні, 2011 р.в., SSA-780A (APLIO MX)/Diagnostic ultrasound system SSA-780A (APLIО MX), в комплекті з ендокавітарним датчиком - 1 шт.;

2) система ультразвукова діагностична, що була у використанні, 2011 р.в., SSA-780A (APLIO MX)/Diagnostic ultrasound system SSA-780A (APLIО MX), в комплекті з лінійним датчиком - 1 шт.;

3) система ультразвукова діагностична, що була у використанні, 2011 р.в., SSA-780A (APLIO MX)/Diagnostic ultrasound system SSA-780A (APLIО MX), в комплекті з секторним датчиком - 1 шт.; Торгівельна марка: Toshiba. Країна виробництва: JP (Японія). Виробник: Toshiba Medical System Corporation».

Крім цього, до електронної митної декларації декларантом долучені скановані копії документів, у тому числі лист компанії виробника медичного обладнання Toshiba № 884-48 від 27.12.2017, яким вказана компанія зазначає, що ПП «МЕДЛОГІСТИК» є уповноваженим представником в Україні та може під відповідальність сторін складати Декларацію про відповідність технічним регламентам від імені виробника, Декларацію про відповідність № 01/030419 від 04.04.2019 та експертний висновок Київської торгово-промислової палати № Ц-335 від 05.04.2019.

Згідно з вищевказаним висновком експерта причиною обстеження системи ультразвукової діагностичної, що була у використанні, 2011 р.в., SSA-780A (APLIO MX)/Diagnostic ultrasound system SSA-780A (APLIО MX), в комплекті з ендокавітарним датчиком є несправності монітору та LCD модуля. Відповідно до висновку експерта вказана несправність приводить до неможливості використання системи в цілому у роботі.

У ході обстеження експертом системи ультразвукової діагностичної, що була у використанні, 2011 р.в., SSA-780A (APLIO MX)/Diagnostic ultrasound system SSA-780A (APLIО MX), в комплекті з лінійним датчиком встановлено нестабільну роботу сенсорного дисплея монітора, зависання операторської консолі. Відповідно до висновку експерта вказана системи не може використовуватися за призначенням.

У ході обстеження експертом системи ультразвукової діагностичної, що була у використанні, 2011 р.в., SSA-780A (APLIO MX)/Diagnostic ultrasound system SSA-780A (APLIО MX), в комплекті з секторним та конвексним датчиками встановлено нестабільну роботу сенсорного дисплея монітора, системи живлення та обчислювального модуля. Відповідно до висновку експерта система не придатна для загального користування за призначенням.

У подальшому, ОСОБА_4 , перебуваючи на робочому місці у приміщенні відділу митного оформлення № 3 митного поста «Західний» Київської митниці Держмитслужби за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 2, у точно не встановлений досудовим розслідуванням час, шляхом внесення до автоматизованої системи митного оформлення відповідних відомостей, використовуючи надану йому особисту номерну печатку № НОМЕР_1, здійснив прийняття митної декларації № UA100030/2019/400651 до митного оформлення, таким чином розпочавши процедуру митного оформлення.

Після прийняття митної декларації до оформлення, 05.04.2019 у точно не встановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_4 , знаходячись на своєму робочому місці за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 2, у порушення вимог Розділу 2 Посадової інструкції від 01.03.2017 та статті 336 Митного кодексу України, здійснюючи перевірку документів та відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів та, контролюючи правильність визначення митної вартості та застосування декларантом податкових пільг під час подання до митного оформлення митної декларації № UA100030/2019/400651, маючи реальну можливість виконати належним чином службові обов`язки, діючи зі службовою недбалістю, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, неналежно виконуючи свої службові обв`язки через несумлінне ставлення до них, знаючи про висновок Київської торгово-промислової палати № Ц-335 від 05.04.2019, не врахував відомості щодо невідповідності медичного обладнання, поставленого ПП «МЕДЛОГІСТИК» вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 № 753.

У подальшому, ОСОБА_4 , використовуючи надану йому особисту номерну печатку № НОМЕР_1 , вніс до автоматизованої системи митного оформлення відомості про завершення митного оформлення та підтвердив застосування ставки податку на додану вартість, вказану декларантом у розмірі 7 %.

Таким чином, ОСОБА_4 , будучи службовою особою органу виконавчої влади, діючи зі службовою недбалістю, 05.04.2019, у точно не встановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи на посаді державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного посту «Західний» Київської митниці Держмитслужби, знаходячись на своєму робочому місці за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 2, здійснюючи перевірку документів та відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, а також контролюючи застосування податкових пільг декларантом у поданій до митного оформлення митній декларації № UA100030/2019/400651 від 05.04.2019, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, неналежно виконуючи свої службові обв`язки через несумлінне ставлення до них, в порушення вимог Розділу 2 Посадової інструкції від 01.03.2017, статті 336 Митного кодексу України безпідставно застосував ставку податку на додану вартість у розмірі 7 %, що призвело до заниження податкового зобов`язання по податку на додану вартість на суму 103 211,78 грн., шляхом проставлення відповідної відмітки в розділі «результат» до автоматизованої системи митного оформлення.

Внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків ОСОБА_4 державі спричинено збитки у вигляді ненадходження до Державного бюджету України податку на додану вартість на загальну суму 103 211,78 грн., що на момент вчинення злочину у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто є істотною шкодою.

У судовому засіданні захисником обвинуваченого - адвокатом ОСОБА_5 заявлено клопотання про закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Обвинувачений підтримав клопотання захисника, надав згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності у цьому кримінальному провадженні та згоден на закриття провадження з нереабілітуючих підстав, вказав, що винним себе не визнає.

Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання про закриття кримінального провадження.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників процесу, суд дійшов такого висновку.

Пунктом 1 частини 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Санкція ч. 1 ст. 367 КК України передбачає покарання у вигляді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

ОСОБА_4 висунуто обвинувачення, в якому зазначено, що кримінальне правопорушення вчинено 05 квітня 2019 року.

З огляду на вищевикладене, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 367 КК України, є нетяжким злочином, строк притягнення до кримінальної відповідальності за який за обставин, викладених у зміненому обвинувальному акті, на теперішній час сплив.

З аналізу законодавства, що регулює питання закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, слідує, що строк давності - це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення, що визначено в обвинувальному акті та встановлено судом, і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою для звільнення особи, котра вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.

Указаною нормою встановлено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення відповідно до класифікації, визначеної приписами ст. 12 КК України, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення і переривання.

Відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання, та у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, і за наявності згоди особи на її звільнення на підставі спливу строків давності, закрити кримінальне провадження, звільнивши таку особу від кримінальної відповідальності. Ці норми, як і положення ст. 49 КК України, є імперативними нормами, які передбачають не право суду, а його обов`язок розглянути відповідне питання.

Таким чином, оскільки статтями 284-288 КПК України встановлено сукупність підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді, а саме: наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах, то звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності за наявності сукупності вказаних умов є обов`язковим.

При цьому згода сторони обвинувачення на задоволення клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України чи визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов`язкової умови такого звільнення, кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Указаний правовий висновок висловлений у постанові Верховного Суду у складі Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 362/2406/17 у постанові від 30 червня 2021 року, який відповідно до ч. 6 ст. 368 КПК України повинен бути врахований судом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2023 року у справі № 735/1121/20 звертається увагу на те, що визначені у статті 49 КК строки давності за змістом становлять проміжки часу, у разі спливу яких з моменту вчинення кримінального правопорушення до набрання вироком законної сили особа звільняється від кримінальної відповідальності. Передбачаючи в цих випадках відмову держави від застосування заходів кримінальної репресії, законодавець виходить із того, що з плином часу вчинене в далекому минулому діяння перестає бути показником соціальної небезпечності особи, а тривала законослухняна поведінка людини в подальшому свідчить про її виправлення. В цьому разі притягнення особи до кримінальної відповідальності не узгоджується з принципом гуманізму та є недоцільним.

Окрім того, у постанові Верховного Суду від 16 серпня 2021 року у справі № 644/7193/17 сформовано правову позицію, відповідно до якої звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.

У постанові Верховного Суду від 19 листопада 2019 року у справі № 345/2618/16-к колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду наголосила на можливості вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України на підготовчому судовому засіданні. Указала, що звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності. Відтак суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з`ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності. Отже, суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності із закриттям кримінального провадження як під час підготовчого судового засідання, так і в ході судового розгляду в загальному порядку, керуючись положеннями ст. 49 КК.

Окрім того, Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 12.09.2022 у справі № 203/241/17 вказала, що згода особи на звільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності й відповідно закриття кримінального провадження відносно неї на цій підставі не є тотожною визнанню особою своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, і жодним чином не може підтверджувати винуватість особи, оскільки суперечитиме засадам презумпції невинуватості та доведеності вини (ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК).

Судом встановлено, що обвинувачений до кримінальної відповідальності притягується вперше, з моменту вчинення правопорушення минуло понад 4 роки, у розшуку не перебував, докази, що обвинувачений протягом цього періоду ухилявся від слідства або суду, або вчинив нове правопорушення, відсутні, отже перебіг давності не зупинявся та не переривався.

Таким чином, суд вважає, що є підстави для закриття кримінального провадження і звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Щодо вирішення питання процесуальних витрат у кримінальному провадженні, суд зазначає таке.

Згідно з обвинувальним актом під час досудового розслідування у кримінальному провадженні наявні витрати на залучення експертів, що становлять 27800,82 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта лише у разі ухвалення обвинувального вироку.

Частиною 1 ст. 126 КПК України визначено, що суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою. Тобто суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Указане твердження узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 17.06.2020 у справі № 598/1781/17.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду виснувала, що якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту (постанова Верховного Суду від 12.09.2022 у справі № 203/241/17).

Керуючись ст. ст. 284, 285, 286, 372 КПК України, ст. 49 КК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, кримінальне провадження № 6202110001000996 від 08.10.2021 закрити у зв`язку із закінченням строків давності.

Процесуальні витрати на залучення експертів у розмірі 27800,82 гривень віднести на рахунок держави.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва протягом 7 днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1