Постанова

від 07.02.2024 по справі 711/4988/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2024 року

м. Черкаси

справа № 711/4988/23 провадження № 22-ц/821/290/24 категорія 304000000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Бородійчука В.Г.

суддів:Карпенко О.В., Василенко Л.І.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Нова якість «Дільниця 16»

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця 16» на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія Нова якість «Дільниця 16» про стягнення безпідставно набутих коштів.

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

31 липня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси із позовом, в якому просила стягнути з ТОВ «Управлінська компанія «Нова Якість» Дільниця 16» на її користь безпідставно набуті кошти в сумі 7 419,25 грн. та судовий збір.

В обгрунтування позовних вимог зазначила, що вона являється власником квартири АДРЕСА_1 .

Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 15 липня 2020 року № 609 «Про відмову від договору надання послуги з управління багатоквартирним будинком» від 20 травня 2019 року № 326 у зв`язку із закінченням строку дії договору» було вирішено вважати не продовженим договір укладений між виконавчим комітетом Черкаської міської ради та ТОВ «Сантехбудконструкція» (ТОВ «Управлінська компанія «Нова Якість» Дільниця 16») про надання послуг з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_2 від 20 травня 2019 року № 326 на підставі відмови співвласників цього будинку від договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком у зв`язку із закінченням строку дії цього договору.

З 04 листопада 2019 року по теперішній час утримання багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 здійснює ОСББ «Нарбутівська 163», яке створено та зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 04 листопада 2019 року.

Позивач являється членом ОСББ «Нарбутівська 163» та своєчасно і в повному обсязі сплачує належні внески і платежі з утримання будинку та прибудинкової території та інші послуги.

29 липня 2022 року через Інтернет - систему «Приват24» вона помилково сплатила на користь ТОВ «Управлінська компанія «Нова Якість» Дільниця 16» кошти в сумі 7 419, 25 грн. за послуги управлінської компанії, однак ТОВ «Управлінська компанія «Нова Якість» Дільниця 16» будь-яких послуг їй та будинку не надавала, тому вважає, що кошти в сумі 7 419, 25 грн. набуті відповідачем без достатньої правової підстави.

16 лютого 2023 року вона надіслала на адресу відповідача досудову вимогу про повернення помилково сплачених коштів в сумі 7 419, 25 грн., однак отримала відмову, оскільки відповідач вважає, що договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком Нарбутівська 163 є чинним, не припиненим, не розірваним у встановленому законом порядку та підлягає виконанню сторонами.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 листопада 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з ТОВ «Управлінська компанія «Нова Якість» Дільниця 16» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті кошти в сумі 7419,25 грн. та судовий збір в сумі 1073,60 грн., а всього 8492,85 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що під час розгляду справи, відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження факту надання послуг з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_2 з моменту припинення дії Договору № 326 від 20 травня 2019 року.

З квитанції АТ КБ «ПриватБанк» № 0.0.2625385938.2 від 29 липня 2022 року вбачається, що 29 липня 2022 о 18 год. 05 хв. позивачка перерахувала на користь ТОВ «Управлінська компанія «Нова Якість» Дільниця 16» кошти в сумі 7 419,25 грн., призначення: за послуги з управлінської компанії.

Враховуючи наведене, а також, зважаючи на те, що позивачкою на користь ТОВ «Управлінська компанія «Нова Якість» Дільниця 16» перераховано кошти в сумі 7 419,25 грн., які відповідачем в добровільному порядку не повернуті, на час перерахунку грошових коштів між сторонами будь-яких договірних правовідносин не існувало, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в установленому порядку до суду апеляційної інстанції.

В апеляційній скарзі ТОВ «Управлінська компанія «Нова Якість» Дільниця 16» просить скасувати рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 листопада 2023 року як незаконне та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні її позовних вимог в повному обсязі.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що під час розгляду справи суд не врахував, що рішення прийняте Виконавчим комітетом Черкаської міської ради від 15 липня 2020 року № 609 «Про відмову від договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 20 травня 2019 року № 326 у зв`язку з закінченням строку дії договору» є нікчемним одностороннім правочином, яке не створює юридичних наслідків для правовідносин, що виникли за договором. Тому, правовідносини між сторонами у справі не є припиненими і позивач повинна оплачувати отримані послуги.

Суд належної оцінки вказаним доводам не надав та прийшов до помилкового рішення про задоволення позову.

Відзив на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу представника позивача Калініченка Д.М. зазначено, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав для зміни чи скасування судового рішення.

Посилання в апеляційній скарзі на нікчемність договору від 20 травня 2019 року нічим не підтверджена, а ґрунтується лише на власній оцінці відповідача.

Суд першої інстанції правильно застосував норми статті 1212 ЦК України та дійшов правильного висновку про порушення прав позивача, а відтак правомірно задовольнив позовні вимоги

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Згідно з ч. 3ст. 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятоюстатті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає.

Статтею 55 Конституції України та статтею 4 ЦПК Українипередбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства та змагальності сторін (статті 12, 13 ЦПК УКраїни), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .

20 травня 2019 року між ТОВ «Сантехбудконструкція» та від імені співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 комітетом Черкаської міської ради в особі заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Бордунос Л.І. було укладеного Договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_3 , у відповідності до п. 1 якого управитель зобов`язався надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , а співвласники зобов`язалися оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору.

Відповідно до пункту 30 Договору № 326 від 20 травня 2019 року договір набирає чинності з дня його підписання та укладається строком на один рік.

Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна зі сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від цього договору, він вважається продовженим на один рік (пункт 31 Договору).

Дія Договору припиняється: у разі закінчення строку, на який його укладено, якщо одна із сторін повідомила про відмову від договору відповідно до пункту 31 цього договору; достроково за згодою сторін або за рішенням суду в разі невиконання управителем та/або співвласниками вимог цього договору; у разі смерті фізичної особи-підприємця, який є управителем; у разі прийняття рішення про ліквідацію управителя або визнання його банкрутом; в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 33 Договору визначено, якщо протягом строку дії цього договору співвласники приймають рішення про зміну форми управління будинком або про обрання іншого управителя, цей договір достроково припиняється через два місяці з дати отримання управителем повідомлення від співвласників (уповноваженої ними особи) про таке рішення.

04 листопада 2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадянських формувань внесено відомості про створення юридичної особи - ОСББ «Нарбутівська 163».

Рішенням загальних зборів ОСББ «Новопречистенська 163», оформленим протоколом № 1 від 07 грудня 2019 року обрано форму управління багатоквартирним будинкомсамообслуговування через свої статутні органи.

Рішенням загальних зборів ОСББ «Новопречистенська 163», оформленим протоколом № 1 від 30 березня 2020 року вирішено відкликати договір з ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця № 16», обрано ОСОБА_2 уповноваженою особою від співвласників під час розірвання Договору № 326 від 20 травня 2019 року та обрано іншу форму управління шляхом самозабезпечення.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно врахував у своєму висновку, що вищевказані рішенні загальних зборів ОСББ «Новопречистенська 163» є чинним, ніким неоспореними та не скасованими.

Листом № 5 від 17 квітня 2020 року уповноважена особа ОСББ «Новопречистенська 163» Бабенко Л.А. повідомила виконавчий комітет Черкаської міської ради та ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця №16» про те, що 07 грудня 2019 року загальними зборами співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 було обрано форму управління багатоквартирним будинком, самоуправління через свої статутні органи, а 30 березня 2020 року прийнято рішення про припинення дії Договору № 326 від 20 травня 2019 року.

Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради № 609 від 15 липня 2020 року «Про відмову від договору надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 20 травня 2019 року № 326 у зв`язку із закінченням строку дії договору» вирішено вважати не продовженим договір укладений між виконавчим комітетом Черкаської міської ради та ТОВ «Сантехбудконструкція» (ТОВ «Управлінська компанія «Нова Якість» Дільниця 16») про надання послуг з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_2 від 20 травня 2019 року № 326 на підставі відмови співвласників цього будинку від договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком у зв`язку із закінченням строку дії цього договору.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що Договір № 326 від 20 травня 2019 року не розірваний у встановленому законом порядку та є чинним, оскільки відповідача, як управителя багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 не було належним чином повідомлено про розірвання договору, а положеннями діючого законодавства України та умовами Договору не передбачено таку підставу для розірвання договору як рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради, є безпідставними, оскільки правомірність прийняття виконавчим комітетом Черкаської міської ради рішення № 609 від 15 липня 2020 року не є предметом розгляду даної справи.

Суд апеляційної інстанції враховує під час розгляду справи, що на даний час рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради № 609 від 15 липня 2020 року є чинним, ніким неоспореним та не скасованим.

Висновок районного суду про те, що договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № 326 від 20 травня 2019 року, укладений між ТОВ «Сантехбудконструкція» (правонаступником якого є ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця 16») та виконавчим комітетом Черкаської міської ради від імені співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , не був продовжений сторонами та припинив свою дію у липні 2020 року є правильним.

Протягом 2020-2023 років, роботи та послуги з утримання багатоквартирного будинку, без виключення, надаються ОСББ «Нарбутівська 163», що підтверджується відповідними договорами та актами виконаних робіт, які наявні в матеріалах справи.

Відповідачем не надано ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанцій жодного доказу на підтвердження факту надання послуг з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_2 з моменту припинення дії Договору № 326 від 20 травня 2019 року.

Суд дослідив квитанцію АТ КБ «ПриватБанк» №0.0.2625385938.2 від 29 липня 2022 року, яка підтверджує перерахування позивачкою користь ТОВ «Управлінська компанія «Нова Якість» Дільниця 16» кошти в сумі 7 419,25 грн., призначення: за послуги з управлінської компанії.

Звертаючись до суду з даним позовом позивачка стверджувала, що грошові кошти в сумі 7 419,25 грн. набуті відповідачем без достатньої правової підстави, оскільки з моменту припинення дії Договору № 326 від 20 травня 2019 року ТОВ «Управлінська компанія «Нова Якість» Дільниця 16» не надавалися послуги управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_2 . Такі ж доводи приведені і у відзиві на апеляційну скаргу.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Статтею 1212 ЦК України передбачено, щоособа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3)повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: 1) набуття або збереження майна; 2) набуття або збереження за рахунок іншої особи; 3) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акту, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або не збільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Згідно пункту 1 частини 1статті 11 ЦК Україницивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 177 ЦК Україниоб`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексута згідно статті 526 ЦК Україниповинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Верховний Суд у своїй постанові від 17 квітня 2019 року за наслідками розгляду справи № 759/1206/17 зазначив, що під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Загальна умова частини 1 статті 1212 ЦК Українизвужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах. Отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 ЦК Українитільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Системний аналіз положень частини 1, пункту 1 частини 2 статті 11, частини 1 статті 177, частини 1 статті 202та частини 1 статті 1212 ЦК Українидає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 10 вересня 2018 року у справі № 638/11807/15-ц, від 12 вересня 2018 року у справі № 154/948/16, від 12 грудня 2018 року у справі № 205/3330/14-ц.

Оскільки сторони не заперечили тієї обставини, що 29 липня 2022 року позивачкою на користь ТОВ «Управлінська компанія «Нова Якість» Дільниця 16» перераховано кошти в сумі 7 419,25 грн., які відповідачем в добровільному порядку не повернуті, на час перерахунку грошових коштів між сторонами будь-яких договірних правовідносин не існувало, суд дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивачки безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 7 419,25 грн.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

За приписами статті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як зазначено у Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, який широко використовується в практиці ЄСПЛ, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10.02.2010, заява № 4909/04).

Оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок зібраних у справі доказів у їх сукупності, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог позивача.

Обгрунтованих доводів щодо неправомірності такого висновку районного суду апеляційна скарга не містять.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства зобмеженою відповідальністю«Управлінська компанія«Нова якість»Дільниця 16» залишити без задоволення.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія Нова якість «Дільниця 16» про стягнення безпідставно набутих коштів залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повногосудового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Повний текст постанови складено 07 лютого 2024 року.

Головуючий В.Г. Бородійчук

Судді О.В. Карпенко

Л.І. Василенко