Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 лютого 2024 року Справа№200/302/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
УСТАНОВИЛА:
Позивач, ОСОБА_1 , через свого представника, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, щодо не проведення індексації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.03.2022, із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії 1,14, з 01.03.2023, із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії 1,197;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, провести індексацію пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.03.2022, із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії 1,14, з 01.03.2023, із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії 1,197;
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, щодо не врахування до страхового стажу роботи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періодів роботи з 01.04.2005 по 30.11.2005;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, зарахувати до страхового стажу роботи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періодів роботи з 01.04.2005 по 30.11.2005 та здійснити донарахування пенсії в зв`язку із збільшенням страхового стажу роботи та коефіцієнту страхового стажу.
Обґрунтовуючи позов, представник позивача зазначила, що 27.11.2023 ОСОБА_1 , звернувся до Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про перерахунок розміру пенсії в зв`язку із додаванням додаткових документів та пенсія була перерахована. Ознайомившись із протоколами розрахунку розміру пенсії, які міститься на особистій сторінці Веб-порталу ПФУ після проведеного перерахунку ОСОБА_1 , виявив, що індексація його пенсії проведена неналежним чином у 2022 та 2023 роках, а саме встановлена доплата до пенсії як особі, яка не має права на індексацію (встановлюється в разі якщо проіндексована пенсія збільшується менше ніж на 135 та 100 грн.). Крім того, до його страхового стажу з невідомих для позивача підстав не враховано періоду роботи з 01.04.2005 по 30.11.2005.
Ухвалою суду від 18.01.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Витребувано у відповідача докази у справі, згідно наведеного в ухвалі переліку.
ГУ ПФУ в Донецькій області надано відзив на позовну заяву, де викладено прохання у її задоволенні відмовити з огляду на таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецької області як одержувач пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17.01.2022 №200/15711/21, ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.1 ст. 114 Закону №1058 з 29.09.2021, до пільгового стажу за Списком №2 зараховано періоди роботи з 01.09.2009 по 29.09.2021 та призначено пенсію з 29.09.2021, відповідно до середньої заробітної плати за попередні 3 роки взято за 2018-2020 в розмірі 9118,81 грн.
Щодо вимоги про зобов`язання зарахувати до страхового стажу періоду роботи з 01.04.2005 по 30.11.2005, відповідачем зазначено, що згідно «Індивідуальних відомостей про застраховану особу» (Форма ОК-5) ОСОБА_1 встановлено, що за період роботи з 01.04.2005 по 30.11.2005 страхові внески не сплачувалися, отже підстави для врахування до стажу вищевказаного періоду роботи відсутні.
Щодо вимоги про зобов`язання, провести індексацію пенсії ОСОБА_1 , з 01.03.2022, із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії 1,14, з 01.03.2023, із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії 1,197 зазначено таке.
Відповідно до частини 2 статті 42 Закону № 1058-ІV, для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Перерахунок пенсій для забезпечення їх індексації у разі збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії проводиться пенсійним органом автоматично (без звернення особи), щороку з 1 березня.
Перерахунки раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який
- з 01.03.2022: відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" установлено, що з 1 березня 2022 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14. В 2022 році перераховано пенсії на 14% і показник середньої заробітної плати для перерахунку пенсії склав 6186,32 (5426,60х1,14);
- з 01.03.2023: відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" установлено, що з 1 березня 2023 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.
У 2023 році перераховано пенсії на 19,7% і показник середньої заробітної плати для перерахунку пенсії склав 7405,03 (6186,32х1,1197).
ОСОБА_1 з 01.03.2022 проведено автоматичний перерахунок «Індексація заробітку» та встановлено надбавку в сумі 135 грн. на індексацію, з 01.03.2023 встановлено надбавку в сумі 100 грн. на індексацію.
Пенсії, призначені у 2020-2022 роках з урахуванням показників середньої заробітної плати відповідно 7763,17 грн., 9118,81 грн., 10846,37 грн., з 1 березня 2022 та з 1 березня 2023 року не індексуються. Проте до таких пенсій встановлюється щомісячна доплата в розмірі 135 грн. та 100 грн. відповідно у межах максимального розміру пенсії.
Враховуючи, що ОСОБА_1 призначено пенсію в 2021 році та застосовано показник середньої заробітної плати в сумі 9118,81 грн., тому для застосування коефіцієнтів 1,14 та 1.197 за періоди 2022 та 2023 відсутні підстави.
У зв`язку з наведеним, просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Дослідивши подані сторонами докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію з 29.09.2021 за віком відповідно до ст.26 Закону №1058.
Судом встановлено, що при призначенні пенсії позивача Головним управлінням застосовано середній заробіток в Україні, з якого сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, в розмірі в розмірі 9118,81 грн. 2018-2020, що підтверджується відповідним розрахунком та не заперечується відповідачем.
При призначенні пенсії до стажу не врахований період трудової діяльності позивача з 01.04.2005 по 30.11.2005 через несплату роботодавцем єдиного внеску.
Вважаючи вищевказане вказане протиправною бездіяльністю відповідача позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Щодо не проведення індексації пенсії.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).
Відповідно до статті 1 Закону № 1058, пенсія щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з частиною 1статті 27 Закону № 1058 розмір пенсії за віком визначається за формулою:
П = Зп х Кс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях;
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25цього Закону.
Ч. 2 ст. 40 Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+ Кз3+ ... + Кзn);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
За умовами частини 2 статті 42 Закону №1058 для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
За приписами пункту 5 Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124, у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Пунктом 1 постанови КМУ від 16 лютого 2022 року № 118 установлено що з 1 березня 2022 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (Офіційний вісник України, 2019 року, № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14.
Аналогічна норма міститься в пункті 1 постанови КМУ від 24 лютого 2023 року №168, якою передбачено відповідне збільшення на коефіцієнт 1,197.
Водночас і п. 1 постанови КМУ від 16 лютого 2022 року № 118 і п. 1 постанови КМУ від 24 лютого 2023 року № 168 містять відсилочну норму до Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Постановою КМУ № 124 від 20.02.2019 затверджений Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Порядок).
Пунктом 1 Порядку передбачено що цим Порядком відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Пунктом 2 Порядку передбачено, що індексації підлягають зокрема пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон 1058-IV).
Пунктом 4 Порядку затверджено механізм обчислення коефіцієнту збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, який в подальшому затверджується Кабінетом Міністрів України і відображений зокрема в п. 1 постанови КМУ від 16 лютого 2022 року та п. 1 постанови КМУ від 24 лютого 2023 року № 168.
Пунктом 7 Порядку передбачено що збільшений відповідно до цього Порядку показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, застосовується зокрема під час проведення наступних перерахунків пенсій, переведення з одного виду пенсії на інший (крім умов, визначених абзацом третім частини третьої статті 45 Закону).
Абзацом третім частини третьої статті 45 Закону 1058-IV передбачено, що якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п`ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Тобто внаслідок такого переведення застосовується показник середньої заробітної плати по Україні за 3 роки, які передують року звернення за переведенням на пенсію за віком і відповідно він і підлягає збільшенню на відповідні індекси, визначені Кабінетом Міністрів України.
Отже, п. 7 Порядку вказує на змінюваність об`єкту індексації (показника середньої заробітної плати по Україні). У всіх інших випадках індексується той показник середньої заробітної плати, який застосовано при обчисленні пенсії.
Суд також зазначає, що єдиним випадком, коли Порядком винятково конкретизовано показник середньої заробітної плати, який підлягає збільшенню і який відрізняється від того, який застосовано при обчисленні пенсії особи є випадок, передбачений у п. 5 Порядку, яким передбачено що у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року.
Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Відтак, цією нормою врегульовано єдиний винятковий випадок, коли показник середньої заробітної плати, який підлягає збільшенню на відповідний коефіцієнт відрізняється від того, який застосовується при обчисленні пенсії особи, а саме у 2019 році (визначений станом на 01.10.2017 і який становить 3764,4 грн.) та цієї проіндексованої у 2019 році пенсії під час наступних перерахунках. Однак, це правило втрачає дію у випадку, передбаченому пунктом 7 Порядку.
Отже, особам, які у 2019 році мали право на індексацію пенсії її індексація проводилась і проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, визначеного станом на 1 жовтня 2017 р., крім випадку настання обставин, передбачених пунктом 7 Порядку.
Крім того, особам, які у 2019 році право на індексацію не мали та/або яким індексація пенсії не проводилась збільшенню підлягає саме той показник середньої заробітної плати, який фактично застосовано при обчисленні пенсії. Іншого не визначено ні Порядком, ні іншими нормативно-правовими актами.
Проте, як вбачається з розрахунку заробітку (розпорядження про призначення пенсії), що не заперечує відповідач, показник середньої заробітної плати який враховується для обчислення пенсії позивача з березня 2022 року не збільшено на коефіцієнт збільшення 1,14, а з березня 2023 не збільшено на коефіцієнт збільшення 1,197.
З інформації щодо показників середньої заробітної плати по Україні, яка розміщена на офіційному сайті Пенсійного фонду України, показник середньої заробітної плати за 2014 рік - 3149 гривень 45 коп., за 2015 рік - 3 661 гривень 41 коп., за 2016 рік - 4 482 гривень 35 коп.
З врахуванням ст. 40 Закону № 1058-IV, відповідно до якої показник середньої заробітної плати визначається за 3 попередні роки, відповідний показник за 2014, 2015 та 2016 роки і визначений для застосування у 2017 році, який становить 3764, 40 грн., і який відповідно до п. 5 Порядку застосовується для індексації у 2019 році та проіндексованих у 2019 році пенсії.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивачу у 2019 році пенсія не індексувалась в силу того, що ще не була призначена і індексації підлягає саме той показник середньої заробітної плати, який застосовано при обчисленні його пенсії.
Застосований для обчислення пенсії позивача показник середньої заробітної плати по Україні в розмірі 9118,81 грн., визначений за 2018-2020 роки підтверджується розпорядженням про призначену пенсію, а саме розрахунком заробітку (підрозділ «розрахунок заробітку для обчислення»).
Тому в 2022 та в 2023 році пенсії, які були призначені протягом попередніх трьох років (2019-2021 роки та 2018-2020 роки), не були перераховані при щорічній індексації, оскільки їх обчислення відбувалося з урахуванням показників середньої заробітної плати відповідно 7763,17 грн (в 2020 році), 9118,81 грн (в 2021 році), 10846,37 грн (в 2022 році), які перевищують розмір показника середньої заробітної плати у розмірі 7405,03 грн., що склався під час цьогорічної індексації.
Виходячи з вищевикладеного, на думку відповідача, у зв`язку з призначенням пенсії позивачу у 2021 році відсутні підстави для її індексації у 2022 році із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14, а також у 2023 році із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач за наслідком проведення індексації неналежного показника середньої заробітної плати, який до обчислення пенсії позивача не застосовується взагалі.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскільки цей проіндексований неналежний показник (який застосовувався у 2019 році та становить 3764,40 грн.) є меншим від того, який до обчислення пенсії позивача застосований (9118,81 грн.), але при цьому його не індексуючи відповідач приходить до помилкового висновку що позивач права на індексацію не має та встановлює щомісячну доплату, передбачену для пенсій, які не підвищуються з 1 березня 2022 року, з 1 березня 2023 року згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону 1058 в розмірі 135 грн. та 100 грн., є протиправною бездіяльністю, а пенсія позивача підлягає індексації.
Так, відповідно до п. 4 постанови КМУ №118 з 1 березня 2022 р. до пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2021 р. включно, які не підвищуються з 1 березня 2022 р. згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), щомісячну доплату до пенсії в розмірі 135 гривень, яка виплачується додатково до встановленої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 р. № 127 "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році" (Офіційний вісник України, 2021 р., № 17, ст. 679) щомісячної доплати до пенсії, в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час наступних перерахунків пенсії у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Отже, вказана норма не свідчить про те, що пенсії, призначені за зверненнями які надійшли до 31 грудня 2021, не підлягають перерахунку. Вказаною нормою права врегульовано виплату щомісячних доплат до пенсій, у випадку не здійснення підвищення пенсій за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2021 року. А самі випадки не здійснення перерахунку пенсії, визначаються Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124.
Згідно п. 3 Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року №124 (із змінами та доповненнями), передбачено, що перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли: по 31 грудня включно року, що передує року, в якому проводиться перерахунок, крім тих, які на дату проведення перерахунку переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на умовах, визначених абзацом третім частини третьої статті 45 Закону (за зверненнями, які надійшли з 1 січня року, в якому проводиться перерахунок).
Позивачу при призначенні пенсії застосувався показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018-2020 роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, який становить 9118,81 грн., пенсія призначена з 29.09.2021
Отже, оскільки звернення позивача про призначення пенсії надійшло до 31.12.2022, і призначення пенсії не пов`язано з переведенням з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на умовах, визначених абзацом третім частини третьої статті 45 Закону №1058-IV, то його пенсія підлягає перерахуванню.
Щодо не зарахування стажу.
Відповідно до статті 1 Закону України №1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до положень статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Періоди роботи після призначення пенсії зараховуються до страхового стажу на загальних підставах.
Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
До набрання чинності Законом №1058 питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій, регулювалися Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII.
Відповідно до ст. 56 Закону № 1788-ХІІ до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Разом з тим, до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Згідно із статтею 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За приписами ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
З трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 вбачається що останній у період з 04.09.2002 по 30.11.2005 працював у ТОВ «Плюс і К» (записи № 21-23). Записи про спірні періоди роботи, засвідчені відповідними печатками підприємства і дефектів їх вчинення не мають, відтак, факт роботи позивача у спірний період підтверджується відповідними записами трудової книжки.
Система персоніфікованого обліку була введена в дію 01 січня 2004 року на виконання Указу Президента України від 4 травня 1998 року № 401 «Про заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі обов`язкового державного пенсійного страхування згідно постанов Кабінету Міністрів України № 1854 від 12 грудня 2002 року та № 303 від 12 березня 2003 року.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1), за періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу)..
Додаток 4 до Положення це форма ОК-5, а додаток 3 до Положення це форма ОК-2.
Відповідно до пункту 2 Положення Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України, який є володільцем даних Реєстру застрахованих осіб.
Згідно з довідкою Форма ОК-5 (індивідуальні відомості про застраховану особу) позивач з вересня 2002 року по грудень 2005 року безперервно перебував у трудових відносинах з ТОВ «Плюс і К» (код ЄДРПОУ 31114848), яким сплачувались страхові внески. Проте, у спірний період з квітня 2005 по листопад 2025 року страхові внески ВП товариством сплачені не були.
Згідно з ч. 6 ст. 20 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 6 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно зі статтею 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до ст. 106 Закону № 1058-IV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Аналіз наведених приписів законодавства свідчить про те, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, та вказані внески підлягають сплаті незалежно від його фінансового стану.
Несвоєчасне виконання роботодавцем обов`язку по своєчасній сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду України фактично позбавило позивача соціальної захищеності, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Особа не повинна відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування пенсійним органом до страхового стажу особи при призначенні пенсії періоду його роботи, відносно яких відсутні відомості про сплату страхових внесків.
Вказаний висновок суду узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 27 березня 2018 року у справі № 208/6680/16-а, від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 1 листопада 2018 року у справі №199/1852/15-а, від 30 липня 2019 року у справі № 373/2265/16-а.
З наведеного вбачається, що відповідачем під час призначення пенсії позивачу протиправно не зараховано до його страхового стажу період роботи з 01.04.2005 по 30.11.2005, оскільки факт перебування позивача у трудових відносинах з ТОВ «Плюс і К» у зазначений спірний період підтверджується записами у його трудовій книжці, та індивідуальними відомостями про застраховану особу, а наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування пенсійним органом спірного періоду до страхового стажу позивача.
З огляду на встановлені судом обставини, оцінюючи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судовий збір сплачений позивачем підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. (ч. 8 ст. 139 КАС України)
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257, 293-295 КАС України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області (84116, Донецька область, місто Слов`янськ, площа Соборна, будинок 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, щодо не проведення індексації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.03.2022, із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії 1,14, з 01.03.2023, із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії 1,197.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, провести індексацію пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.03.2022, із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії 1,14, з 01.03.2023, із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії 1,197.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, щодо не врахування до страхового стажу роботи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періодів роботи з 01.04.2005 по 30.11.2005.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, зарахувати до страхового стажу роботи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періодів роботи з 01.04.2005 по 30.11.2005 та здійснити донарахування пенсії в зв`язку із збільшенням страхового стажу роботи та коефіцієнту страхового стажу.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, 84122, ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 1972 (одна тисяча дев`ятсот сімдесят дві) грн.92 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду складено у повному обсязі 07.02.2024.
Суддя І.В. Буряк
Суд | Донецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.02.2024 |
Оприлюднено | 09.02.2024 |
Номер документу | 116833657 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них |
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Компанієць Ірина Дмитрівна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Компанієць Ірина Дмитрівна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Компанієць Ірина Дмитрівна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Компанієць Ірина Дмитрівна
Адміністративне
Донецький окружний адміністративний суд
Буряк І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні