Постанова

від 02.05.2024 по справі 200/302/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2024 року справа №200/302/24

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року у справі № 200/302/24 (головуючий І інстанції Буряк І.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, щодо не проведення індексації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.03.2022, із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії 1,14, з 01.03.2023, із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії 1,197;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, провести індексацію пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.03.2022, із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії 1,14, з 01.03.2023, із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії 1,197;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, щодо не врахування до страхового стажу роботи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періодів роботи з 01.04.2005 по 30.11.2005;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, зарахувати до страхового стажу роботи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періодів роботи з 01.04.2005 по 30.11.2005 та здійснити донарахування пенсії в зв`язку із збільшенням страхового стажу роботи та коефіцієнту страхового стажу.

В обґрунтування позову зазначив, що 27.11.2023 звернувся до ГУ ПФУ в Донецькій області із заявою про перерахунок пенсії.

Після проведеного перерахунку індексація пенсії позивача проведена неналежним чином у 2022 та 2023 роках, а саме встановлена доплата до пенсії як особі, яка не має права на індексацію (встановлюється в разі якщо проіндексована пенсія збільшується менше ніж на 135 та 100 грн).

Крім того, до страхового стажу позивача відповідачем протиправно не враховано період роботи з 01.04.2005 по 30.11.2005.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, щодо не проведення індексації ОСОБА_1 з 01.03.2022, із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії 1,14, з 01.03.2023, із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії 1,197.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, провести індексацію пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022, із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії 1,14, з 01.03.2023, із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії 1,197.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, щодо не врахування до страхового стажу роботи ОСОБА_1 періодів роботи з 01.04.2005 по 30.11.2005.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, зарахувати до страхового стажу роботи ОСОБА_1 періоди роботи з 01.04.2005 по 30.11.2005 та здійснити донарахування пенсії в зв`язку із збільшенням страхового стажу роботи та коефіцієнту страхового стажу.

Вирішено питання судових витрат по справі.

Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Щодо зобов`язання судом зарахувати до страхового стажу позивача період роботи з 01.04.2005 по 30.11.2005, то згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу (Форма ОК-5) ОСОБА_1 за період роботи з 01.04.2005 по 30.11.2005 страхові внески підприємством не сплачувалися, отже підстави для врахування до стажу вищевказаного періоду роботи відсутні.

Щодо зобов`язання судом провести індексацію пенсії позивачу, то перерахунки раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії для забезпечення індексації пенсії, проводились:

- з 01.03.2022: відповідно до п. 1 постанови КМУ № 118, відповідно до якого з 1 березня 2022 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14.

В 2022 році перераховано пенсії на 14% і показник середньої заробітної плати для перерахунку пенсії склав 6186,32 (5426,60х1,14);

- з 01.03.2023: відповідно до п.1 постанови КМУ № 168, відповідно до якого з 1 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.

В 2023 році перераховано пенсії на 19,7% і показник середньої заробітної плати для перерахунку пенсії склав 7405,03 грн (6186,32х1,1197).

ОСОБА_1 з 01.03.2022 проведено автоматичний перерахунок Індексація заробітку та встановлено надбавку в сумі 135 грн на індексацію, з 01.03.2023 встановлено надбавку в сумі 100 грн на індексацію.

Пенсії, призначені у 2020-2022 роках з урахуванням показників середньої заробітної плати відповідно 7763,17 грн, 9118,81 грн, 10 846,37 грн., з 1 березня 2022 та з 1 березня 2023 року не індексуються. Проте до таких пенсій встановлюється щомісячна доплата в розмірі 135 грн та 100 грн відповідно у межах максимального розміру пенсії.

Оскільки позивачу призначено пенсію в 2021 році та застосовано показник середньої заробітної плати в сумі 9118,81 грн, тому для застосування коефіцієнтів 1,14 та 1.197 за періоди 2022 та 2023 відсутні підстави.

Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.

Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, однак суд першої інстанції листом повідомив, що всі документи у цій справі сформовано в електронному вигляді та експортовано в КП Діловодство спеціалізованого суду.

Верховний Суд листом від 19.08.2022 № 2097/0/2-22 на лист вх. № 1730/0/1-22 щодо надання Науково-консультативною радою при Верховному Суді висновку з питань, пов`язаних з електронним адміністративним судочинством повідомив, що підстав для звернення до НКР щодо надання вченими-членами НКР наукових висновків немає. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).

Відповідно до листів Державної судової адміністрації України від 01.08.2018 № 15-14040/18, від 13.09.2018 № 15-17388/18 судами забезпечено сканування та експортування в підсистему Електронний суд матеріалів всіх судових справ, як перебували в провадженні суддів станом на 01.08.2018. Тобто вказана підсистема містить усі матеріали судової справи.

Отже, враховуючи зазначені листи, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі Електронний суд.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію з 29.09.2021 за віком відповідно до ст. 26 Закону №1058.

При призначенні пенсії позивача пенсійним органом застосовано середній заробіток в Україні, з якого сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, в розмірі в розмірі 9118,81 грн 2018-2020, що підтверджується відповідним розрахунком.

З розрахунку заробітку (розпорядження про призначення пенсії), вбачається, що показник середньої заробітної плати який враховується для обчислення пенсії позивача з березня 2022 року не збільшено на коефіцієнт збільшення 1,14, а з березня 2023 не збільшено на коефіцієнт збільшення 1,197.

При призначенні пенсії до стажу не врахований період трудової діяльності позивача з 01.04.2005 по 30.11.2005 через несплату роботодавцем єдиного внеску.

Трудова книжка позивача серії НОМЕР_3 свідчить, що позивач в період з 04.09.2002 по 30.11.2005 працював у ТОВ Плюс і К (записи № 21-23).

Згідно з довідкою Форма ОК-5 (індивідуальні відомості про застраховану особу) позивач з вересня 2002 року по грудень 2005 року безперервно перебував у трудових відносинах з ТОВ Плюс і К (код ЄДРПОУ 31114848), яким сплачувались страхові внески. Проте, у спірний період з квітня 2005 по листопад 2025 року страхові внески ВП товариством не сплачені.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що звернення позивача про призначення пенсії надійшло до 31.12.2021, і призначення пенсії не пов`язано з переведенням з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на умовах, визначених абз. 3 ч. 3 ст. 45 Закону № 1058, то його пенсія підлягає перерахуванню.

Несвоєчасне виконання роботодавцем обов`язку по своєчасній сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду України не може бути підставою для не зарахування пенсійним органом до страхового стажу особи при призначенні пенсії періоду його роботи, відносно яких відсутні відомості про сплату страхових внесків.

Оцінка суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 1 Закону № 1058 пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

На підставі частини першої статті 27 Закону № 1058 розмір пенсії за віком визначається за формулою:

П = Зп х Кс, де:

П - розмір пенсії, у гривнях;

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;

Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25цього Закону.

Частиною другою статті 40 Закону №1058 заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+ Кз3+ ... + Кзn);

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058 для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.(…)

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі Порядок № 124).

На підставі пункту 1 Порядку № 124 цим Порядком відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон) визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пунктом 2 Порядку № 124 передбачено, що індексації підлягають, зокрема, пенсії, призначені відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 4 Порядку № 124 затверджено механізм обчислення коефіцієнту збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, який в подальшому затверджується Кабінетом Міністрів України і відображений, зокрема, в п. 1 постанови КМУ від 16 лютого 2022 року № 118 та п. 1 постанови КМУ від 24 лютого 2023 року № 168.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (…).

Згідно з пунктом 7 Порядку № 124 збільшений відповідно до цього Порядку показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, застосовується під час проведення наступних перерахунків пенсій, переведення з одного виду пенсії на інший (крім умов, визначених абзацом третім частини третьої статті 45 Закону). (…)

На підставі абзацу третього частини третьої статті 45 Закону № 1058 якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п`ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Тобто, внаслідок такого переведення застосовується показник середньої заробітної плати по Україні за 3 роки, які передують року звернення за переведенням на пенсію за віком і, відповідно, він і підлягає збільшенню на відповідні індекси, визначені Кабінетом Міністрів України.

Отже, пункт 7 Порядку № 124 вказує на змінюваність об`єкту індексації (показника середньої заробітної плати по Україні). У всіх інших випадках індексується той показник середньої заробітної плати, який застосовано при обчисленні пенсії.

Єдиним випадком, коли Порядком № 124 винятково конкретизовано показник середньої заробітної плати, який підлягає збільшенню і який відрізняється від того, який застосовано при обчисленні пенсії особи є випадок, передбачений у п. 5 Порядку, яким передбачено що у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Отже, особам, які у 2019 році мали право на індексацію пенсії її індексація проводилась і проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, визначеного станом на 1 жовтня 2017 року, крім випадку настання обставин, передбачених пунктом 7 Порядку.

Крім того, особам, які у 2019 році право на індексацію не мали та/або яким індексація пенсії не проводилась збільшенню підлягає саме той показник середньої заробітної плати, який фактично застосовано при обчисленні пенсії.

Іншого не визначено ні Порядком, ні іншими нормативно-правовими актами.

16 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі Постанова № 118).

Відповідно до пункту 1 Постанови № 118 встановити, що з 1 березня 2022 року: перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14;

у разі, коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.

24 лютого 2023 року Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі Постанова № 168).

На підставі пункту 1 Постанови № 168 встановлено, що з 1 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році (проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.

Обидві Постанови № 118 та № 168 містять посилання на Порядок № 124.

Як свідчать матеріали справи, показник середньої заробітної плати, який враховується для обчислення пенсії позивача, з березня 2022 року не збільшено на коефіцієнт збільшення 1,14, а з березня 2023 не збільшено на коефіцієнт збільшення 1,197.

За інформацією щодо показників середньої заробітної плати по Україні, яка розміщена на офіційному сайті Пенсійного фонду України, показник середньої заробітної плати за 2014 рік - 3149 гривень 45 коп., за 2015 рік - 3661 гривень 41 коп., за 2016 рік - 4482 гривень 35 коп.

Отже, з врахуванням ст. 40 Закону № 1058, відповідно до якої, показник середньої заробітної плати визначається за 3 попередні роки, відповідний показник за 2014, 2015 та 2016 роки визначений для застосування у 2017 році, становить 3764, 40 грн.

Цей показник, відповідно до п. 5 Порядку № 124, застосовується для індексації у 2019 році та проіндексованих у 2019 році пенсій.

Проте, позивачу в 2019 році пенсія ще не була призначена.

Тому індексації підлягає саме той показник середньої заробітної плати, який застосовано при обчисленні пенсії позивача.

Для обчислення пенсії позивача застосований показник середньої заробітної плати по Україні в розмірі 9118,81 грн (2018-2020) роки, що підтверджується розпорядженням про призначення пенсії (підрозділ розрахунок заробітку для обчислення).

В 2022 та в 2023 році пенсії, які призначені протягом попередніх трьох років (2019-2021 роки та 2018-2020 роки), не були перераховані при щорічній індексації, оскільки їх обчислення відбувалося з урахуванням показників середньої заробітної плати відповідно 7763,17 грн (в 2020 році), 9118,81 грн (в 2021 році), 10 846,37 грн (в 2022 році), які перевищують розмір показника середньої заробітної плати у розмірі 7405,03 грн, що склався під час цьогорічної індексації.

Відповідач вважав, що в зв`язку з призначенням пенсії позивачу у 2021 році, відповідно до п. 4 Постанови № 118, відсутні підстави для її індексації у 2022 році із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати у розмірі 1,14, а також у 2023 році із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати у розмірі 1,197.

Згідно з пунктом 4 Постанови № 118 встановлено з 1 березня 2022 р. до пенсій, призначених відповідно до Закону № 1058 за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2021 року включно, які не підвищуються з 1 березня 2022 року згідно з Порядком № 124 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 135 гривень, яка виплачується додатково до встановленої п. 2 постанови КМУ від 22 лютого 2021 року № 127 "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році" щомісячної доплати до пенсії, в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час наступних перерахунків пенсії у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Проте, вказаною нормою врегульовано виплату щомісячних доплат до пенсій, у випадку не здійснення підвищення пенсій за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2021 року, а самі випадки не здійснення перерахунку таких пенсії, визначені п. 3 Порядку № 124.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 124 перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли по 31 грудня включно року, що передує року, в якому проводиться перерахунок, крім тих, які на дату проведення перерахунку переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на умовах, визначених абзацом третім частини третьої статті 45 Закону (за зверненнями, які надійшли з 1 січня року, в якому проводиться перерахунок).

Таким чином, п. 4 Постанови № 118 не може застосовуватися до всіх пенсій, призначених за зверненнями, які надійшли до 31 грудня 2021 року.

Оскільки звернення позивача за призначенням пенсії надійшло до 31.12.2021 (пенсія призначена 29.09.2021), призначення пенсії не пов`язано з переведенням з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на умовах, визначених абз. 3 ч. 3 ст. 45 Закону № 1058, тому то його пенсія підлягає перерахунку із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати у розмірі 1,14, а також у 2023 році із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати у розмірі 1,197.

Щодо не зарахування періодів до страхового стажу позивача.

Відповідно до статті 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Періоди роботи після призначення пенсії зараховуються до страхового стажу на загальних підставах.

Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 56 Закону № 1788 до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Разом з тим, до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Згідно із статтею 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Система персоніфікованого обліку була введена в дію 01 січня 2004 року на виконання Указу Президента України від 4 травня 1998 року № 401 Про заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі обов`язкового державного пенсійного страхування згідно постанов Кабінету Міністрів України № 1854 від 12 грудня 2002 року та № 303 від 12 березня 2003 року.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1), за періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).

Додаток 4 до Положення це форма ОК-5, а додаток 3 до Положення це форма ОК-2.

Відповідно до пункту 2 Положення Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України, який є володільцем даних Реєстру застрахованих осіб.

Згідно з частиною шостою статті 20 Закону № 1058 страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі Закон № 2464) передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно зі статтею 20 Закону № 1058 страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ст. 106 Закону № 1058 відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Аналіз наведених приписів законодавства свідчить, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, та вказані внески підлягають сплаті незалежно від його фінансового стану.

Несвоєчасне виконання роботодавцем обов`язку по своєчасній сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду України фактично позбавило позивача соціальної захищеності, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Особа не повинна відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування пенсійним органом до страхового стажу особи при призначенні пенсії періоду його роботи, відносно яких відсутні відомості про сплату страхових внесків.

Вказаний висновок суду узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 27 березня 2018 року у справі № 208/6680/16-а, від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 1 листопада 2018 року у справі № 199/1852/15-а, від 30 липня 2019 року у справі № 373/2265/16-а.

Записами в трудовій книжці позивача, формою ОК-5 підтверджено, що в період з 01.04.2005 по 30.11.2005 він перебував у трудових відносинах з ТОВ Плюс і К та отримував заробітну плату, тому пенсійним органом протиправно не зараховано цей період роботи позивача до його страхового стажу, а наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування позивачу цього періоду до страхового стажу.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційних скарг є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для їх задоволення та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Як визначено пунктом 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Отже зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року у справі № 200/302/24 залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року у справі № 200/302/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 02 травня 2024 року є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 02 травня 2024 року.

Головуючий суддяІ.Д. Компанієць

СуддіА.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв