Ухвала

від 07.02.2024 по справі 460/1205/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

07 лютого 2024 року м. Рівне №460/1205/24Рівненський окружний адміністративний суд в особі судді Дудар О.М., перевіривши виконання вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКІ-СЕРВІС"

до Рівненської митниці

про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАКІ-СЕРВІС" (далі - позивач) звернулося з позовом до Рівненської митниці (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів.

Позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці від 20.12.2023 №UA204130/2023/000006/2 про коригування митної вартості товарів;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.12.2023 №UA204130/2023/003460.

За результатами перевірки матеріалів позовної заяви в порядку статті 171 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), суддя встановила, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 КАС України.

Згідно з ч.4 ст.161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ст.94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ч.4 ст.94 КАС України).

Відповідно до ст.10 Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова.

Згідно із ст.12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII, судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.15 КАС України, судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою, суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою.

За приписами ч.3 ст.15 КАС України, суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом (ч.4 ст.15 КАС України).

Конституційний Суд України у своєму Рішенні № 8-рп/2008 від 22.04.2008 зазначив, що державною мовою здійснюються ведення судового процесу, складання судових документів та інші процесуальні дії і відносини, що встановлюються між судом та іншими суб`єктами на всіх стадіях розгляду і вирішення адміністративних та цивільних справ.

Згідно із абз.4 п.8 Розділу І Інструкції з діловодства в місцевих та адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 20.08.2019 № 814, передбачено, що у діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені офіційним перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ст.79 Закону України "Про нотаріат" від 02.09.1993 №3425-XII, нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

Суд зазначає, що при зверненні із позовною заявою позивачем разом із документами, які складені на іноземною мовою, повинні бути подані належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на державну мову.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду з цим позовом на підтвердження обставин та доводів, викладених у ньому, подано письмові докази, частина яких викладена іноземною мовою та не перекладена українською.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч.2 ст.132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI передбачено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09.11.2023 №3460-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року установлено в розмірі 3028грн.

Статтею 4 Закону №3674-VI встановлено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та за подання адміністративного позову немайнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд зазначає, що оскільки безпосереднім наслідком винесення рішення про коригування митної вартості є зміна складу майна позивача, то вимоги про скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень, є майновими.

Аналогічне правозастосування викладене в постановах Верховного Суду від 22.01.2019 (справа №804/1760/16), від 26.03.2019 (справа №820/3356/16).

Отже, в цій справі заявлено дві вимоги: одну майнового характеру (скасування рішення про коригування митної вартості) та одну немайнового характеру (скасування картки відмови в прийнятті митної декларації).

Водночас, загальна оспорювана сума (ціна позову) за майнову вимогу у справі становить різницю митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.

Такий висновок суду узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 29.06.2022 у справі №1.380.2019.001524.

Судом встановлено, що позивач до позовної заяви не додав копію первинної митної декларації.

За таких обставин, можливість обчислити суму судового збору, яку належить сплатити за подання цієї позовної заяви, у суду відсутня.

Отже, позовна заява не відповідає вимогам ст.161 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позов слід залишити без руху.

Керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКІ-СЕРВІС" до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів залишити без руху.

Запропонувати позивачу у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви шляхом подання суду:

- належним чином засвідчених перекладів на державну мову документів, доданих до позовної заяви, що складені іноземною мовою;

- копії первинної митної декларації.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя О.М. Дудар