Рішення
від 04.02.2025 по справі 460/1205/24
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 лютого 2025 року м. Рівне №460/1205/24Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Юрчук А.М., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Стадник П.О.,

відповідача: представник Федченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКІ-СЕРВІС"

до Рівненської митниці

про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАКІ-СЕРВІС" (далі ТОВ "ЛАКІ-СЕРВІС", позивач) звернулося з позовом до Рівненської митниці (далі відповідач) про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів.

Позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці від 20.12.2023 №UA204130/2023/000006/2 про коригування митної вартості товарів;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.12.2023 №UA204130/2023/003460.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач, володіючи всіма необхідними документами та відомостями для проведення процедури декларування товарів, протиправно сформував картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів.

Ухвалою суду від 20.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 19.03.2024, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 29.02.2024 забезпечено участь представника позивача Стадника П.О. в судових засіданнях у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким позов є безпідставним. В обґрунтування заперечень зазначено, що декларантом не було надано повного переліку додаткових документів. Отже, оспорюване рішення та картка відмови прийняті на виконання вимог чинного законодавства, в межах повноважень митного органу, а тому є правомірними.

У підготовчому засіданні 19.03.2024 оголошено перерву до 16.04.2024 у зв`язку з витребуванням додаткових доказів.

У підготовчому засіданні 16.04.2024 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 16.05.2024.

У судовому засіданні 16.05.2024 відкладено розгляд справи на 23.07.2024 за клопотанням відповідача.

У судовому засіданні 23.07.2024 відкладено розгляд справи на 08.08.2024 за клопотанням відповідача.

У судовому засіданні 08.08.2024 оголошено перерву до 05.09.2024 у зв`язку з витребуванням додаткових доказів.

Ухвалою суду від 09.09.2024 відкладено судове засідання на 01.10.2024 у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючої судді.

Ухвалою суду від 02.10.2024 відкладено судове засідання на 29.10.2024 у зв`язку з перебуванням головуючої судді у відпустці.

У судовому засіданні 29.10.2024 відкладено розгляд справи до 12.11.2024 за клопотанням відповідача.

Ухвалою суду від 12.11.2024 відкладено судове засідання на 05.12.2024 за клопотанням позивача.

У судовому засіданні 05.12.2024 відкладено розгляд справи на 09.01.2025 за клопотанням відповідача.

Ухвалою суду від 09.01.2025 відкладено судове засідання на 04.02.2025 за клопотанням відповідача.

У судовому засіданні 04.02.2024 закінчено розгляд справи ухваленням рішення.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав повністю та пояснив суду, що спірне рішення відповідача про коригування митної вартості товарів є протиправним, суперечить встановленому законом порядку коригування митної вартості. ТОВ "ЛАКІ-СЕРВІС" було подано для митного оформлення усі необхідні документи, передбачені Митним кодексом України (далі МК України). У поданих митних деклараціях митна вартість товару позивачем була визначена за вартістю поставки згідно з договором (контрактом). Однак, відповідачем протиправно, в порушення норм статті 57 МК України здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом (резервним). Внаслідок цього відповідачем прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів. Відповідач безпідставно поставив під сумнів увесь поданий декларантом перелік документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки ним не доведено обставин, які б свідчили про існування у митного органу достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованого товару. Вважає, що підстав для витребування додаткових документів не було, а тому їх неподання не могло бути підставою для відмови в митному оформленні імпортованого товару за ціною договору. Представник позивача просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Суду пояснив, що при проведенні контролю правильності визначення декларантом митної вартості заявленого до митного оформлення товару встановлено, що надані декларантом документи не містять усіх необхідних даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості. Крім того, в зазначених документах виявлені окремі розбіжності. З метою підтвердження заявленого рівня митної вартості імпортованого товару декларанту направлено електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів. У зв`язку з ненаданням усіх витребуваних митницею додаткових документів та за результатом проведеної процедури консультацій з декларантом було прийнято спірні рішення про коригування митної вартості та сформовано картки відмови. Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАКІ-СЕРВІС" (ідентифікаційний код юридичної особи 43927268, місцезнаходження: 35602, Рівненська область, м.Дубно, вул.Грушевського Михайла, буд.117) зареєстроване як юридична особа 26.01.2021 (номер запису: 1009311020000000009), зареєстроване як платник податків у контролюючому органі 26.01.2021. Основний вид діяльності товариства за КВЕД 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (а.а.с.112-119).

01.10.2023 між ТОВ "ЛАКІ-СЕРВІС" (далі - Покупець) та Zumrut Suni Deri San Tic.Ltd.Sti (Туреччина) (далі Постачальник) укладено контракт №1 (далі - Контракт №1) (а.а.с.24-26).

Відповідно до п.п.1.1 Контракту №1, Постачальник зобов`язався поставити, а Покупець сплатити і отримати на умовах цього Контракту автомобільний полівінілхлоридний лінолеум запакованого в рулони. Ціни зазначаються в інвойсах на кожну партію товару.

Згідно з п.п.2.1. Контракту №1, цей Контракт набирає чинності з 01 жовтня 2023 року і діє до 01 жовтня 2024 року, але в будь-якому випадку до виконання всіх зобов`язань за цим Контрактом.

Доставка товару здійснюється на умовах FCA-Стамбул Туреччина (п.п.4.1 Контракту №1).

Згідно з п.п.4.2 Контракту №1, оформлення необхідних транспортних документів для перевезення товару здійснює Постачальник.

Ціна на Товар зазначається в доларах США, включаючи маркування, пакування, вартість сертифікату походження. Покупець зобов`язується здійснити передоплату за товар відповідно до комерційного інвойсу, виставленого Постачальником на партію товару, що відвантажується. (п.п.5.1, 5.2 Контракту №1).

Відповідно до п.п.5.3 Контракту №1, загальна сума договору складається із загальної кількості сплачених інвойсів.

У межах Контракту від 01.10.2023 №1 контрагентом Zumrut Suni Deri San Tic.Ltd.Sti (Туреччина) відповідно до рахунку-проформи від 12.10.2023 №ZDT202300000025 та рахунку-фактури від 07.12.2023 №ZDT202300000019 поставлено позивачу товар на загальну суму 30793,50дол.США.

Придбаний позивачем товар, передбачений умовами Контракту №1, повністю оплачений, що підтверджується платіжними інструкціями в іноземній валюті від 13.10.2023 №9 та від 30.11.2023 №16 на загальну суму 30793,50дол.США. У призначенні платежів вказано, що оплата здійснена за Контрактом №1 від 01.10.2023 (а.а.с.46, 47).

Транспортування придбаного товару відбувалося відповідно до умов договору-замовлення №1 від 05.12.2023, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "АФ-ТРАНС". У зазначеному договорі зазначено маршрут транспортних послуг - м.Стамбул (Туреччина) м.Дубно, Рівненська область (Україна), місце завантаження м.Стамбул, дата завантаження 08.12.2023, місце розвантаження Рівненська область, м.Дубно, вул,Мирогощанська, 70, дата доставки вантажу 18.12.2023, форма та порядок розрахунків безготівковий розрахунок, становлять 70793,47грн, найменування ватажу (а.с.34).

З метою митного оформлення придбаного згідно з контрактом від 01.10.2023 №1 товару та вільного його випуску в обіг на території України ТОВ "ЛАКІ-СЕРВІС" до митного органу було подано митну декларацію від 19.12.2023 №23UA204130011668U4 (а.с.74).

Митну вартість цього товару заявлено в загальному розмірі 30793,50дол.США.

Декларантом обрано перший метод визначення митної вартості за ціною договору.

Для проведення митного оформлення імпортованого товару до зазначеної митної декларації було додано такі документи: контракт від 01.10.2023 №1, рахунок-проформу від 12.10.2023 №ZDT202300000025 та рахунок-фактуру від 07.12.2023 №ZDT202300000019, пакувальний лист від 07.12.2023 №ZDT202300000019, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) 00401, договір-замовлення №1 від 05.12.2023, платіжні інструкції в іноземній валюті від 13.10.2023 №9 (а.а.с.27-31, 34, 35, 37, 44, 64, 65.).

За результатами аналізу документів, поданих декларантом для митного оформлення, відповідачем встановлено розбіжності, що призвело до сумнівів у достовірності наданих відомостей.

У зв`язку з цим, з метою підтвердження заявленого рівня митної вартості імпортованого товару, відповідачем позивачу було направлено письмову вимогу щодо необхідності надання додаткових документів (а.с.125).

20.12.2023 позивачем було повідомлено відповідача про те, що усі необхідні документи були надані.

За результатом аналізу документів, поданих декларантом для митного оформлення, 20.12.2023 Рівненською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №204130/2023/00000/2, яким відкориговано митну вартість імпортованого ТОВ "ЛАКІ-СЕРВІС" товару згідно з контрактом від 01.01.2023 №1 (а.а.с.19, 20).

У вказаному рішенні зазначено про те, що:

І. Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки:

1) декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VІІ ГАТТ/СОТ від 1994 року.

2) подані до митного оформлення та додатково на вимогу митниці документи містять неточності:

- До митного оформлення відповідно до п.4.1 зовнішньоекономічного договору від 01.10.2023 №1 заявлено умови поставки FCA Istanbul (TR). В п.5.1 зовнішньоекономічного договору від 01.10.2023 №1 в українській версії зазначено, що ціна товару включає транспортування, маркування, упаковку, вартість сертифікату походження, в англійській версії в ціні товару відсутні транспортні витрати, що свідчить про розбіжностях української та англомовної версіях умов даного контракту.

- В договорі на перевезення від 05.12.2023 №1 найменування вантажу не відповідає задекларованому у МД, а саме в договорі на перевезення товар - автоскло, товар задекларований в МД - покриття для підлоги.

- У інвойсі від 07.12.2023 № ZDT202300000019 зазначена ціна товару в цифрах відрізняється від зазначеної ціни прописом, тобто містяться розбіжності в комерційному документі.

- У проформі-інвойсі від 12.10.2023 №ZDT202300000025 зазначена ціна товару в цифрах відрізняється від зазначеної ціни прописом, тобто містяться розбіжності в комерційному документі. Згідно частини 5 статті 54 Митного кодексу України, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VІІ ГАТТ/СОТ від 1994 року.

II. Рівненська митниця володіє інформацією щодо митної вартості аналогічного товару , митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 06.10.2023 №UA100340/2023/325396 2,31 USD/кг (Покриття для підлоги з ПВХ).

ІІІ. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком:

1. виписку з бухгалтерської документації продавця стосовно формування вартості імпортованих товарів на заявлених комерційних умовах поставки;

2. висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією;

3. каталоги, прейскуранти (прайс-листи).

ІV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (статі 59 61 Митного кодексу України), достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 63 Митного кодексу України, митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України.

Митну вартість товару визначено на підставі інформації щодо митної вартості аналогічного товару , митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 06.10.2023 №UA100340/2023/325396 2,31 USD/кг (Покриття для підлоги з ПВХ).

Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 50496,60 євро (21860 кг*(2,31USD/кг*37,1924 грн/USD )), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 1878089,7458 грн (50496,60 USD*37,1924 грн/USD).

Крім того, відповідачем сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204130/2023/003460 (а.с.21).

Різниця між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною митним органом за рішенням від 20.12.2023 №204130/2023/00000/2, становить 189661,18грн (а.а.с.19, 20, 22).

Надалі випуск товару у вільний обіг було здійснено за митною декларацією №UA204130011756U9, з донарахуванням митних платежів на суму 189661,18грн (а.а.с22-23).

Вважаючи рішення та картку відмови відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.МК України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Згідно з ч.3 ст.318 МК України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Частиною 2 статті 321 МК України, передбачено, що у разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем закінчується: у разі ввезення на митну територію України - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму (п.1 ч.6 ст.321 МК України).

Відповідно до ч.1 ст.248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч.1 ст.49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1, 2 статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (ч.1 ст.52 МК України).

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.1, 2 ст.53 МК України).

Частиною 3 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з ч.2 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 54 МК України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч.6 ст.54 МК України).

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч.1 ст.57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.ч.2, 3, 4 ст.57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з ч.ч.4, 5 ст.58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною 11 статті 58 МК України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (ч.9 ст.58 МК України).

Відповідно до ч.2 ст.58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно з ч.ч.11, 12 ст.264 МК України, митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Що стосується правомірності оспорюваного рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, суд зазначає таке.

Обґрунтовуючи правомірність рішення про коригування митної вартості товарів від 20.12.2023 №UA204130/2023/000006/2, митний орган зазначає, що:

- відповідно до митного оформлення відповідно до п.4.1 зовнішньоекономічного договору від 01.10.2023 №1 заявлено умови поставки FCA Istanbul (TR). В п.5.1 зовнішньоекономічного договору від 01.10.2023 №1 в українській версії зазначено що ціна товару включає транспортування, маркування, упаковку, вартість сертифікату походження, в англійській версії в ціні товару відсутні транспортні витрати, що свідчить про розбіжностях української та англомовної версіях умов даного контракту;

- в договорі на перевезенні від 05.12.2023 №1 найменування вантажу не відповідає задекларованому у митній декларації, а саме в договорі на перевезення товар - автоскло, товар задекларований в митній декларації - покриття для підлоги;

- у інвойсі від 07.12.2023 №ZDT202300000019 зазначена ціна товару в цифрах відрізняється від зазначеної ціни прописом, тобто містяться розбіжності в комерційному документі.

- у проформі-інвойсі від 12.10.2023 № ZDT202300000025 зазначена ціна товару в цифрах відрізняється від зазначеної ціни прописом, тобто містяться розбіжності в комерційному документі.

Зазначені твердження відповідача спростовані позивачем та долученими ним до матеріалів справи доказами.

Так, згідно з листом Постачальника від 27.11.2023, відповідно до п.5.1 Контракту постачальник не несе витрат на транспортування товару (а.а.с.40, 41).

Під час митного оформлення товарів позивач надав відповідачу договір про перевезення №1 від 05.12.2023, укладений ним з ТОВ "АФ-ТРАНС", довідку щодо вартості перевезення товару №12122023/2 від 12.12.2023, де зазначено, що вартість такого перевезення складає загалом 70793,47гривень (з них: 53095,10грн - з м.Стамбул до пункту пропуску через державний кордон України), та сформований для позивача ТОВ "АФ-ТРАНС" рахунок на цю суму №2208 від 19.12.2023.

Як зазначає позивач, такі витрати понесено в результаті переписки з продавцем товару, яка відбувалася в період між підписанням договору поставки та такою поставкою товару. За результатами переписки сторони дійшли згоди, що витрати на транспортування товару будуть понесені саме позивачем. Це вбачається з листа продавця від 27.11.2023.

Судом встановлено, що позивач включив у митну вартість товару витрати на транспортування (ту частину, що складає перевезення з м.Стамбул до пункту пропуску через державний кордон України - 53095,10грн) і надав на підтвердження цього усі необхідні документи.

Крім того, відповідно до пояснювальної записки Постачальника від 25.12.2023, в рахунках-фактурах (інвойсах) від 12.10.2023 №ZDT202300000025 та від 07.12.2023 №ZDT202300000019 на суму товару 30793,5дол.США, "тридцять тисяч сімсот дев`яносто три долари п`ять центів" допущено друкарську помилку. Правильна суму товару "тридцять тисяч сімсот дев`яносто три долари і п`ятдесят центів" (а.а.с.43, 44).

Також із контракту від 01.10.2023 №1, рахунків-фактур (інвойсів) від 12.10.2023 №ZDT202300000025 та від 07.12.2023 №ZDT202300000019, пакувального листа від 07.12.2023 №ZDT202300000019, міжнародної товарно-транспортної накладної від 07.12.2023 №00401 вбачається в цій поставці товару перевозилося саме покриття для підлоги 340 рулонів загальною вагою 22200 кілограмів (а.а.с.24-26, 27-31, 37, 65).

Зазначені рахунки - фактури (інвойси) складені на поставку одного і того ж товару в межах одного контракту.

Відповідно до умов договору-замовлення №1 від 05.12.2023, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "АФ-ТРАНС", транспортні послуги надаються по маршруту м.Стамбул (Туреччина) м.Дубно, Рівненська область (Україна), місце завантаження м.Стамбул, дата завантаження 08.12.2023, місце розвантаження Рівненська область, м.Дубно, вул,Мирогощанська, 70, дата доставки вантажу 18.12.2023, форма та порядок розрахунків безготівковий розрахунок, становлять 70793,47грн Найменування ватажу автоскло (а.с.34).

Тобто, у договорі-замовленні №1 від 05.12.2023 замість найменування товару "покриття для підлоги", 340 рулонів загальною вагою 22200 кілограмів, зазначено "автоскло".

Суд зазначає про те, що така помилка жодним чином не впливає на обчислення митної вартості товару, не стосуються ціни товару, не впливає на числові значення митної вартості та правильність її визначення, а відповідну інформацію митний орган може встановити за допомогою решти інформації, що міститься у цьому ж документі, або інформації з інших документів, пов`язаних із цим документом.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.06.2022 у справі №460/2674/20 зазначив, що: "…наявність певних незначних недоліків (технічних помилок, розбіжностей) у документах, наданих на підтвердження митної вартості товару, не повинно розцінюватись як обставина, яка виключає можливість врахування таких документів для митного оформлення товару, та не є самостійною підставою для висновку про недостовірність усієї інформації, що у них міститься, якщо за результатами дослідження інших даних у наданих декларантом документах, можна достовірно визначити митну вартість товару".

Відтак, наявність технічної описки в договорі-замовленні №1 від 05.10.2023 найменування вантажу та рахунках-фактурах (інвойсами) від 12.10.2023 №ZDT202300000025 та від 07.12.2023 №ZDT202300000019 не можуть бути підставою для коригування митної вартості, оскільки поданими документами підтверджено вартість, найменування товару та його транспортування.

Підсумовуючи наведене, суд констатує, що усі зауваження відповідача з приводу наявності сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості та з приводу непідтвердження позивачем числових значень складових митної вартості є безпідставними та необґрунтованими.

Суд зазначає, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним, саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 у справі №1140/3242/18.

У постанові від 30.10.2018 у справі №826/25605/15 Верховним Судом зроблено правовий висновок про те, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах від 08.09.2018 у справі №803/2129/15, 14.08.2018 у справі №804/11337/15, від 07.08.2018 у справі №803/166/16, від 31.07.2018 у справі №803/2219/15, від 31.07.2018 у справі №804/858/14, від 20.06.2018 у справі №804/15156/15, від 20.06.2018 у справі №815/4398/16, від 20.06.2018 у справі №826/1261/15, від 20.06.2018 у справі №803/406/16.

Відтак, зазначені митним органом підстави не впливають на ціну заявленого товару, відповідно не можуть слугувати підставою для коригування митної вартості товару.

Судом встановлено, що позивач на підтвердження митної вартості товарів, які переміщувалися через митний кордон України, подав відповідачу повний і достатній для митного оформлення пакет документів, надання яких передбачено ч.2 ст.53 МК України.

Крім того, митна декларація, на яку відповідач посилається у спірному рішенні та використав при коригуванні митної вартості товарів, не є достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару було імпортовано до України.

Прикметно, що, здійснюючи коригування митної вартості за другорядним методом, митний орган повинен довести, що відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України і така митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована, а також, що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та ним скасоване.

Оцінюючи оспорюване рішення відповідача від 20.12.2023 №UA204130/2023/000006/2 суд вважає за необхідне застосувати правові висновки щодо застосування норм права до спірних правовідносин, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Верховний Суд наголошував у своїх правових висновках, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювалися цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Верховний Суд вважав за необхідне зауважити, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Вказані висновки викладені у постановах Верховного Суду від 25.02.2020 у справі №260/718/19 та від 27.04.2020 у справі №140/804/19.

Відтак, посилання відповідача на іншу митну декларацію з інформацією щодо рівнів митної вартості товарів, схожих за призначенням, країною виробництва тощо, жодним чином не спростовує інформації, зазначеної в поданих до митного оформлення документах, досліджених в межах цієї адміністративної справи.

При цьому, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 20.12.2023 №UA204130/2023/000006/2, у ньому зазначено лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості товарів, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм п.п.2, 4 ч.2 ст.55 МК України.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Висновки аналогічного характеру викладено у постанові Верховного Суду від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач надав усі наявні та достатні документи, що передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість. Натомість, відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним у оспорюваному рішенні.

Митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У сукупності викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не обґрунтував правомірності прийнятого ним рішення та сформованої картки відмови, а позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Отже, вимоги позивача підлягають до задоволення повністю.

Враховуючи положення ч.1 ст.139 КАС України, сплачений за подання цього позову судовий збір слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКІ-СЕРВІС" до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів від 20.12.2023 №UA204130/2023/000006/2 .

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204130/2023/003460.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКІ-СЕРВІС" за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судові витрати із сплати судового збору в сумі 4700 (чотири тисячі сімсот) гривень 00коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАКІ-СЕРВІС" (вул.Грушевського, буд.117, м.Дубно, Рівненська область, 35602; ідентифікаційний код юридичної особи 43927268).

Відповідач: Рівненська митниця (вул.Соборна, буд.104, м.Рівне, Рівненська область, 33028; ідентифікаційний код юридичної особи 43958370).

Повне рішення складено 14 лютого 2025 року.

Суддя О.М. Дудар

СудРівненський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення04.02.2025
Оприлюднено17.02.2025
Номер документу125169906
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару

Судовий реєстр по справі —460/1205/24

Ухвала від 05.03.2025

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Бруновська Надія Володимирівна

Рішення від 04.02.2025

Адміністративне

Рівненський окружний адміністративний суд

О.М. Дудар

Рішення від 04.02.2025

Адміністративне

Рівненський окружний адміністративний суд

О.М. Дудар

Ухвала від 09.01.2025

Адміністративне

Рівненський окружний адміністративний суд

О.М. Дудар

Ухвала від 12.11.2024

Адміністративне

Рівненський окружний адміністративний суд

О.М. Дудар

Ухвала від 02.10.2024

Адміністративне

Рівненський окружний адміністративний суд

О.М. Дудар

Ухвала від 09.09.2024

Адміністративне

Рівненський окружний адміністративний суд

О.М. Дудар

Ухвала від 29.02.2024

Адміністративне

Рівненський окружний адміністративний суд

О.М. Дудар

Ухвала від 20.02.2024

Адміністративне

Рівненський окружний адміністративний суд

О.М. Дудар

Ухвала від 07.02.2024

Адміністративне

Рівненський окружний адміністративний суд

О.М. Дудар

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні