Постанова

від 01.02.2024 по справі 160/25411/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 лютого 2024 року м. Дніпросправа № 160/25411/23

Головуючий суддя І інстанції Бухтіярова М.М.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),

суддів: Шальєвої В.А., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 року в адміністративній справі № 160/25411/23 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, Державної судової адміністрації України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державна казначейська служба України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, Державної судової адміністрації України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державна казначейська служба України , в якому просив:

- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області щодо нарахування та виплати судді Межівського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 січня 2023 року по 30 вересня 2023 року включно, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2023 року в розмірі 2102 грн.

- зобов`язати Державну судову адміністрацію України та Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді Межівського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2023 року, а саме 2684 грн. 00 коп. щомісячної доплати за вислугу років в розмірі 20% від посадового окладу, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті за період з 01 січня 2023 року по 30 вересня 2023 року включно, з урахуванням виплачених вже сум.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 було повернуто позивачу.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_1 звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти судове рішення, яким направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що в силу заявлених позовних вимог, останній звільнений від сплати судового збору.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 312 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було усунуто всі недоліки адміністративного позову у встановлений судом строк.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

До позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З аналізу зазначених правових норм слідує, що кожна особа має право звернутись до суду з метою захисту своїх порушених прав, свобод та інтересів, шляхом подання адміністративного позову, сформованого з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу. Недотримання вказаної вимоги має наслідком залишення судом адміністративного позову без руху. В свою чергу, не усунення недоліків адміністративного позову, визначених ухвалою про залишення адміністративного позову без руху, має наслідком прийняття судом ухвали про повернення адміністративного позову.

Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для повернення адміністративного позову були висновки суду першої інстанції щодо неусунення позивачем всіх недоліків адміністративного позову, відображених в ухвалі від 12.10.2023 року, а саме ненадання документу про сплату судового збору.

Так, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.10.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та встановлено десятиденний з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду - оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду цієї позовної заяви у розмірі 1073.60 грн.

З матеріалів справи видно, що предметом спірних правовідносин в межах даної справи є визнання протиправними дій та зобов`язання Державну судову адміністрацію України та Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді Межівського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2023 року, а саме 2684грн. 00 коп. щомісячної доплати за вислугу років в розмірі 20% від посадового окладу, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті за період з 01 січня 2023 року по 30 вересня 2023 року включно, з урахуванням виплачених вже сум.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Колегія суддів зазначає, що суддівська винагорода, яку позивач просив зобов`язати нарахувати та виплатити у своєму позові, підпадає під поняття «заробітна плата» для цілей Закону України «Про судовий збір». А отже, виходячи з обставин цієї справи, оскільки предметом спору є, саме нарахування та зобов`язання виплатити суддівську винагороди у розмірі, який заперечується відповідачами, в даному випадку на позовні вимоги поширюється положення пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції про повернення адміністративного позову прийнята з порушенням норм процесуального права, а відповідно підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, в тому числі неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 320 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 року в адміністративній справі №160/25411/23 скасувати.

Справу №160/25411/23 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 328 КАС України - не підлягає.

Головуючий - суддяС.М. Іванов

суддяВ.А. Шальєва

суддяВ.Є. Чередниченко