Ухвала

від 07.02.2024 по справі 160/16850/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 лютого 2024 року м. Дніпросправа № 160/16850/23

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Юрко І.В. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2023 року у справі № 160/16850/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТ СОЛЮШНС» до Державної податкової служби України; Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов?язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2023 року у вказаній вище справі адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, Державна податкова служба України подала апеляційну скаргу.

Перевіривши вказану апеляційну скаргу на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини 5, п.2 частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Оскаржуване рішення суду ухвалено 19 вересня 2023 року.

Копію рішення представник скаржника отримав 10.10.2023 року (а.с.142).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Таким чином, на підставі вказаної норми скаржник мав право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду в разі подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Відтак, останнім днем апеляційного оскарження в даному випадку є 09.11.2023 року (четвер).

Разом з тим, апеляційна скарга подана скаржником поштою 18.01.2024 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Скаржник заявив суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого зазначено, що апеляційна скарга на рішення суду вже подавалась в межах строку на апеляційне оскарження, проте така скарга була залишена без руху, а згодом повернута судом апеляційної інстанції у зв`язку з несплатою судового збору. Зазначає, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою, а вдруге апеляційна скарга подана у найкоротші строки, без зайвих зволікань та з усунутими недоліками. Вказує, що зазначена справа має пріоритетне значення для відповідача.

Суд вважає, що вказане клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як вбачається з матеріалів справи, скаржник 27.10.2023 року подавав апеляційну скаргу на рішення суду в межах строку на апеляційне оскарження, проте вказана апеляційна скарга була залишена без руху, а згодом ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.01.2024 року повернута скаржнику у зв`язку з неподанням до апеляційної скарги документу про сплату судового збору (а.с.151, 166, 176).

Суд апеляційної інстанції при отриманні апеляційної скарги, поданої вдруге поза межами строку апеляційного оскарження, не уповноважений надавати оцінку законності та обґрунтованості судового рішення апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги у зв`язку з невиконанням ухвали апеляційного суду про залишення скарги без руху.

Скаржник вказану ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги в касаційному порядку не оскаржував.

Неналежне виконання скаржником вимог Кодексу адміністративного судочинства України в частині порядку подання апеляційної скарги та відповідних документів до неї, не є поважною підставою для поновлення строку апеляційного провадження.

В пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини «Устименко проти України» (№32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обґрунтованого рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа Сандерс проти Іспанії» визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain №11681/85).

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Законодавець передбачає можливість повторного звернення із заявою (скаргою) до суду, проте таке звернення повинно бути здійснено у строки, передбачені КАС України для подання заяви, позову чи апеляційної скарги.

Повернення апеляційної скарги, поданої вперше у зв`язку з певними її недоліками, не є об`єктивно непереборною обставиною чи істотною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій, а за своєю суттю є суб`єктивною обставиною та не може бути прийнято судом апеляційної інстанції як підстава для поновлення строку апеляційного оскарження судового рішення.

Подаючи вперше апеляційну скаргу без сплати судового збору та при наявності ухвали апеляційного суду про усунення недоліків шляхом сплати відповідного судового збору у достатній строк, та не сплативши такий збір у встановлені ухвалою строки, скаржником при поданні апеляційної скарги вдруге, штучно створені умови ніби то поважності пропущення строку апеляційного оскарження.

Судовий збір сплачено скаржником 14.11.2023 року, тобто поза межами строку на апеляційне оскарження, передбаченого частинами 1, 2 ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Посилання скаржника на те, що ним відразу після сплати судового збору подано апеляційну скаргу вдруге у найкоротші строки, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки законодавцем встановлено початок відліку строку апеляційного оскарження з дня отримання копії оскаржуваного рішення, а не з дня оплати судового збору.

Подання апеляційної скарги майже через три місяці після закінчення строку апеляційного оскарження не може вважатися розумним строком, а тому такі доводи скаржника є безпідставними.

Також суд зазначає, що обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб`єкт владних повноважень, та неможливість у зв`язку з цим сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги (в тому числі у строки, встановлені ухвалою суду про усунення недоліків), не є безумовною підставою для поновлення такій установі строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі «Перес де Рада Каванілес проти Іспанії» зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема, коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції зазначає, що неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку, а відтак зазначені скаржником причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними.

Частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 169, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач, -

У Х В А Л И В :

Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2023 року залишити без руху.

Скаржникові усунути встановлені недоліки апеляційної скарги шляхом подання до Третього апеляційного адміністративного суду:

- заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку.

Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

СуддяІ.В. Юрко