Постанова

від 29.04.2024 по справі 160/16850/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 160/16850/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Ясенової Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року в адміністративній справі №160/16850/23 (головуючий суддя першої інстанції - Луніна О.С.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТ СОЛЮШНС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області; Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 12.07.2023 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №8452245/42849776 від 20.03.2023 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №2 від 16.02.2023 року; №8452242/42849776 від 20.03.2023 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 3 від 28.02.2023 року;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН складені ТОВ «ПЕТ СОЛЮШНС» податкові накладні №2 від 16.02.2023 року, №3 від 28.03.2023 року датою їх фактичного подання.

В обґрунтування позову позивач посилається на протиправність та необґрунтованість оскаржуваних рішень з огляду на те, що господарські операції у повному обсязі відображені у бухгалтерському обліку, що підтверджується відповідними відомостями. Надані позивачем первинні документи засвідчують факт реального виконання ним та його контрагентом господарських операцій. Крім того, оскаржувані рішення на думку позивача не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що, в свою чергу, впливає на неможливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовані рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 20.03.2023 року №8452245/42849776, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №2 від 16.02.2023 року та №8452242/42849776, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №3 від 28.02.2023 року.

Зобов`язано Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкових накладних №2 від 16.02.2023 року та №3 від 28.02.2023 року виписані ТОВ «ПЕТ СОЛЮШНС» в ЄРПН датою їх фактичного подання.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з ГУ ДПС у Дніпропетровській області на користь ТОВ «ПЕТ СОЛЮШНС» судовий збір в розмірі 2684,00 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 2500,00 грн..

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з ДПС на користь ТОВ «ПЕТ СОЛЮШНС» судовий збір в розмірі 2684,00 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 2500,00 грн..

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - Державна податкова служба України, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є не обґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що судом першої інстанції неправильно встановлено обставини у справі, оскільки Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області відмовлено у реєстрації ПН/РК у зв`язку з не наданням платником податків копій первинних документів та недоведеністю реальності проведеної господарської операції. Вважає, що Комісією у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Законом надано оцінку тим документам які подано платником податку, але у зв`язку з недоведеністю реальності господарської операції, йому відмовлено у такій реєстрації. Посилається на дискреційність повноважень, а також непропорційність призначення суми на правничу допомогу.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У період з 11.04.2024 року по 18.04.2024 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала у відпустці. У період з 22.04.2024 року по 26.04.2024 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала на навчанні.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, встановила наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕТ СОЛЮШНС» є суб`єктом господарювання (ЄДРПОУ 42849776), основним видом діяльності є оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням (код 46.69). Позивач перебуває на податковому обліку в органах ДПС України, є платником податку на додану вартість (ІПН 428497704639) (а.с.21, 28).

Відповідачі - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області та Державна податкова служба України є суб`єктами владних повноважень, які в даних правовідносинах реалізують надані їм Податковим кодексом України повноваження.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між ТОВ «ПЕТ СОЛЮШНС» та ТОВ «НОВА ПОШТА» укладено договір про надання послуг з організації перевезення відправлень № 271104 від 02.04.2019 року.

13.01.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕТ СОЛЮШНС» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Підприємство «Ізумруд ЛТД» (покупець) укладено договір поставки №13/01/21-1, за умовами якого постачальник зобов`язується передати, а покупець прийняти й оплатити запасні частини промислового обладнання (далі - товар) окремими партіями в асортименті, у кількості, по номенклатурі, ціні й у строки, відповідно до умов договору, специфікації та рахунків-фактур до нього, що є невід`ємними частинами цього договору. Якісні та кількісні характеристики товару, що є предметом за цим договором, визначаються у специфікаціях та рахунках-фактурах, що є невід`ємними частинами цього договору.

06.02.2023 року між ТОВ «ПЕТ СОЛЮШНС» та ТОВ Підприємство «Ізумруд ЛТД» підписано додаткову угоду № 1 до договору №13/01/21-1, в які збільшено загальну вартість поставки та продовжено строк дії договору до 31 грудня 2024 року.

ТОВ «ПЕТ СОЛЮШНС» 31.01.2023 року виписало ТОВ Підприємство «Ізумруд ЛТД» рахунок на оплату № 3 на загальну суму 564 060,00 грн. (товар: стакан у кількості 50 шт. за ціною 8935,00 грн. за шт., на загальну суму 446750,00 грн. та напрямна у кількості 4 шт. за ціною 5 825 грн. за шт., на загальну суму 23300,00 грн.).

Згідно вказаного рахунку ТОВ П «Ізумруд ЛТД» перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ «ПЕТ СОЛЮШНС» 282030,00 грн., що підтверджено платіжною інструкцією №1050403 від 16.02.2023 року.

За фактом першої події - оплати товару ТОВ «ПЕТ СОЛЮШНС» складено податкову накладну №2 від 16.02.2023 на загальну суму 282030,00 грн., в тому числі ПДВ 47 005,00 грн..

Згідно з квитанцією від 15.03.2023 року податкова накладна №2 прийнята, реєстрація зупинена.

Відповідно до інформації, зазначеної у квитанції: «відповідно до п.201.16. ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної від 16.02.2023 №2 в ЄРПН зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 8438 дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій».

Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Повідомленням №6 від 16.03.2023 року позивачем надані пояснення і долучено до повідомлення про надання пояснень пакет первинної бухгалтерської документації у кількості додатків 5 додатків.

До повідомлення надані письмові пояснення, в яких зазначено, що основним постачальником стаканів та напрямних є ФОП ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ). ТОВ «ПЕР СОЛЮШНС» має достатню кількість матеріальних, технічних та трудових ресурсів для здійснення реалізації даного товару.

Для підтвердження достовірності господарської операції надано додатки: штатний розпис, податкову накладну №2 від 16.02.2023 року, рахунок на оплату №3 від 31.01.2023 року, платіжну інструкція №1050403 від 16.02.2023 року, договір оренди приміщення №87 від 01.01.2022 року, 20-ОПП від 31.05.2021 року.

Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у Дніпропетровській області №8452245/42849776 від 20.03.2023 року відмовлено у реєстрації податкової накладної №2 від 16.02.2023 року, з мотивів надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, в графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» вказано наступні відомості: відсутні первинні документи щодо придбання товару, зберігання транспортування та ін..

Крім того, 13.01.2022 року між TECHNOPLAN ENGINEERING SA, Швейцарія (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕТ СОЛЮШНС» (покупець) укладено контракт 13012022, за умовами якого продавець поставляє, а покупець приймає та оплачує пакувальне обладнання, запасні частини та інше обладнання, в подальшому назване «товар», згідно з додатками, які є невід`ємними частинами цього контракту.

Згідно із додатком №7 до вказаного контракту сторонами погоджено поставку клапану управління V3E03NOB 50363507 вартістю 3884,00 євро.

Платіжною інструкцією №51 від 09.03.2023 року в іноземній валюті ТОВ «ПЕТ СОЛЮШНС» здійснено оплату вказаного товару.

ТОВ «ПЕТ СОЛЮШНС» 25.01.2023 року виписало ТОВ Підприємство «Ізумруд ЛТД» рахунок на оплату №2 на загальну суму 284253,00 грн (товар: клапан керування V3E03NOB у кількості 50 шт., за ціною 4737,55 грн. за одиницю).

Згідно вказаного рахунку ТОВ П «Ізумруд ЛТД» перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ «ПЕТ СОЛЮШНС» 144210,00 грн., що підтверджено платіжною інструкцією № 1050547 від 28.02.2023 року.

За фактом першої події - оплати товару ТОВ «ПЕТ СОЛЮШНС» складено податкову накладну №3 від 28.02.2023 року на загальну суму 144210,00 грн., в тому числі ПДВ 24 035,00 грн..

Згідно з квитанцією від 15.03.2023 року податкова накладна №3 прийнята, реєстрація зупинена.

Відповідно до інформації, зазначеної у квитанції: «відповідно до п.201.16. ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної від 28.02.2023 року №23 в ЄРПН зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 8481, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій».

Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Повідомленням №5 від 16.03.2023 року позивачем надані пояснення і долучено до повідомлення про надання пояснень пакет первинної бухгалтерської документації у кількості додатків 8 додатків.

До повідомлення надані письмові пояснення, в яких зазначено, що основним постачальником клапанів керування V3E03NOB 50363507 є TECHNOPLAN ENGINEERING SA. Поставка відбудеться відповідно контракту №13012022 від 13.01.2022 року. Згідно специфікації до вищевказаного договору №7 від 09.03.2023 року проведена передплата, підтверджена платіжним дорученням в іноземній валюті №51 від 09.03.2023 року на суму 3884,00 євро (передплата), на підставі якого очікується товар. ТОВ «ПЕТ СОЛЮШНС» має достатню кількість матеріальних, технічних та трудових ресурсів для здійснення реалізації даного товару.

Для підтвердження достовірності господарської операції надано додатки: штатний розпис, податкову накладну №3 від 28.02.2023 року, рахунок на оплату №2 від 25.01.2023 року, специфікацію №7 від 09.03.2023 року, платіжну інструкція №1050547 від 28.02.2023 року, платіжну інструкцію №51 від 09.03.2023 року, контракт №13012022 від 13.01.2022 року, договір оренди приміщення №87 від 01.01.2022 року.

Рішеннями Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у Дніпропетровській області №8452242/42849776 від 20.03.2023 року відмовлено у реєстрації податкової накладної №3 від 28.02.2023 року, з мотивів надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, в графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» вказано наступні відомості: відсутні первинні документи щодо придбання товару, зберігання транспортування та ін.

Вказані вище рішення Комісії позивачем оскаржено в адміністративному порядку о ДПС України, проте скарги позивача залишені без задоволення.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями податкового органу про відмову в реєстрації податкових накладних, позивач оскаржив такі рішення до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що належної мотивації підстав та причин віднесення поданих позивачем податкових накладних до категорії ризиковості здійснення операцій, ГУ ДПС у Дніпропетровській області не наведено у спірних рішеннях та не доведено суду належними засобами доказування. Суд зазначив, що позиція відповідача щодо ненадання платником податку копій документів, згідно із пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165, Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520, є необґрунтованою, а у спірних рішеннях не наведено належних обґрунтувань причини відмови у реєстрації податкових накладних. Суд зазначив, що контролюючим органом у спірних рішеннях вказано загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації податкових накладних, рішення є невмотивованими, оскільки їх зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податків рішення. З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд зробив висновок про необхідність зобов`язання ДПС зареєструвати податкові накладні №2 від 16.02.2023 року та №3 від 28.03.2023 року в ЄРПН.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 (далі по тексту - Порядок №1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема і наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Згідно із пунктом 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи наведені у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, який набрав чинності з 01.02.2020 (далі по тексту - Порядок №1165).

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №1165 у разі, коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/ розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/ розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/ розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/ розрахунку коригування зупиняється.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку № 1165).

Втім наявність повноважень на здійснення моніторингу податкових накладних, зупинення їх реєстрації та прийняття подальшого рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, наслідком чого може бути прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

З огляду на вказане, первинним об`єктом судового дослідження у цій справі є законність дій відповідача щодо зупинення реєстрації податкової накладної, оскільки наслідком саме цих дій є обов`язок позивача надати пояснення та документи на підтвердження інформації, яка міститься в податковій накладній.

Критерії ризиковості здійснення операцій визначені у додатку 3 до Порядку №1165, відповідно до пункту 1 якого таким критерієм є «відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/ зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС».

Отже, з огляду на правову конструкцію зазначеної норми зупинення реєстрації податкової накладної за п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: 1) відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; 2) обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; 3) переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Таким чином, лише у разі наявності всіх зазначених обставин та зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Натомість, податковим органом не наведено жодних доводів та не надано суду доказів на підтвердження наявності обставин, зазначених у п.1 Критеріїв ризиковості, зокрема: не подано доказів, що надана послуга відсутня у таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається, не надано доказів, що обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки, а також щодо переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) відповідних груп товарів (продукції).

З огляду на вказане апеляційний суд вважає, що податковим органом не доведено наявність підстав для зупинення реєстрації податкової накладної згідно з п.1 Критеріїв ризиковості. У зв`язку з цим колегія суддів дійшла висновку, що реєстрацію спірних податкових накладних було зупинено протиправно без наявності визначених для цього правових підстав, а тому Головне управління ДПС у Дніпропетровській області не мало права зобов`язувати позивача надавати йому документи на підтвердження інформації, яка міститься в податкових накладних.

Стосовно наданих позивачем податковому органу документів і пояснень на підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр, ЄРПН), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють Комісії головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.11 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Отже, за змістом наведених положень Порядку №520 платник податку фактично зобов`язаний у разі зупинення реєстрації податкової накладної подати відповідні пояснення та документи, оскільки в протилежному випадку Комісія імперативно зобов`язана прийняти рішення про відмову в реєстрації такої податкової накладної. У зв`язку з цим позивачем, незважаючи на відсутність підстав у податкового органу для прийняття рішення про зупинення реєстрації податкових накладних, були виконані вимоги відповідача і надані відповідні пояснення та документи, перелік яких судом викладений вище.

В апеляційній скарзі ДПС України зазначає, що ненадання позивачем первинних документів унеможливлювало прийняття податковим органом позитивного рішення щодо реєстрації податкових накладних щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Однак, апеляційний суд звертає увагу, що податковим органом не наведено жодних доводів, чому саме цими документами позивач повинен підтверджувати інформацію, зазначену в податкових накладних, а також чому їх відсутність може свідчити про недостовірність або суперечливість такої інформації.

Позивачем відповідні пояснення та документи надані і податковим органом не наведено жодних доводів, чому надані документи не підтверджують інформацію, зазначену в податкових накладних.

Крім того, апеляційний суд зазначає, що контролюючим органом не надано і доказів того, що після отримання від позивача письмових пояснень з доданими документами, на адресу останнього направлялись повідомлення щодо недостатності певних документів для прийняття рішень в рамках розглядуваних пояснень.

Апеляційний суд з цього приводу також зазначає, що приписи Порядку №520 надають платнику податку право подати пояснення та документи, які підтверджують інформацію, зазначену в податкових накладних (п. 4), а в п.5 визначений перелік документів, якими може бути підтверджена ця інформація.

Така правова конструкція пунктів 4 та 5 Порядку №520 свідчить про те, що, по-перше, платник податків на власний розсуд обирає перелік документів, якими, як він вважає, підтверджується інформація податкових накладних, і не зобов`язаний подавати всі документи, які вказані у п.5 чи формі рішення, як помилково вважає податковий орган, а по-друге, перелік документів у п.5 не є виключним чи імперативним, тобто платник податку може підтверджувати інформацію й іншими документами, ніж ті, що зазначені у п.5.

Також апеляційний суд зауважує, що на стадії реєстрації податкової накладної в ЄРПН платник податку повинен лише підтвердити інформацію, яка зазначена в ній, а питання реальності чи нереальності господарських відносин між контрагентами може предметом документальної перевірки платників податків і податковий орган в межах Порядків №1165 та №520 не має повноважень на фактичне проведення документальної перевірки з метою дослідження факту реальності здійснення господарської операції. Натомість, податковий орган всупереч приписам Порядку №520 намагається штучно підмінити його положення і фактично на стадії реєстрації податкової накладної здійснити не перевірку інформації, зазначеної в податковій накладній, а позапланову документальну перевірку з висновками про реальність або нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом, що суперечить приписам зазначених Порядків №1165 та №520.

Таким чином, ГУ ДПС у Дніпропетровській області як суб`єктом владних повноважень не доведено належними доказами правомірність прийнятих ним рішень.

Зважаючи на недоведеність податковим органом наявності підстав для зупинення реєстрації поданих позивачем податкових накладних, наявність в останнього первинних документів, які підтверджують інформацію, викладену в поданих для реєстрації податкових накладних, а також, що такі документи та відповідні пояснення надавались контролюючому органу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Комісія неправомірно та необґрунтовано відмовила в реєстрації вказаних податкових накладних.

Відповідно до пп.14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України Єдиний реєстр податкових накладних реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

При цьому, згідно з нормами п.19, п.20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію якої зупинено, реєструється у разі, зокрема набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Стосовно посилань апелянта на дискреційність його повноважень колегія суддів зауважує, що дискреція повноважень означає можливість прийняття рішення з певної кількості можливих, кожне з яких є правильним, тобто можливість органу діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Однак у спірних правовідносинах відсутня дискреція повноважень відповідача, оскільки за наявності встановлення факту надання податкової накладної, яка відповідає вимогам чинного законодавства, і стосовно якої відсутні підстави для її зупинення та/або відмови в реєстрації, податковий орган зобов`язаний зареєструвати зазначену податкову накладну.

Відповідно до частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову.

Стосовно правової допомоги апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 05.06.2018 року у справі №904/8308/17 встановлено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі №826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно із практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

На підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача до заяви надано наступні документи:

- ордер та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю,

- копію договору про надання правової допомоги №1007/2023 від 10.07.2023 року;

- розрахунок вартості юридичних послуг від 10.07.2023 року;

- копія платіжної інструкції від 10.07.2023 року про сплату 7000 грн.

(а.с.14-15, 17-20).

Відповідно до п.2.6 договору №1007/2023 від 13.07.2023 року на підтвердження належного виконання умов договору сторони підписують акт приймання-передачі наданих послуг, допускається підписання проміжних актів приймання-передачі послуг (а.с.17).

Проте, до позовної заяви та до матеріалів справи позивачем не надано акт приймання-передачі наданих послуг, а відтак не можливо встановити, які саме послуги виконані адвокатом, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Крім того, навіть сам позивач та/або його представник не зазначили, які саме послуги надані адвокатом та розмір яких становить 7000 грн..

Відтак, не зрозуміло, з яких міркувань суд дійшов висновку про надання адвокатом послуг зі складання позовної заяви та подання відзиву. Тим більш, що позивач подавав відповідь на відзив.

Відтак, наданими доказами в їх сукупності не підтверджено обґрунтованість витрат позивача на правничу допомогу у цій справі.

Крім того, вказана категорія справ є типовою та поширеною, а спірні правовідносини зрозумілими та нескладними, судом першої інстанції справа розглянута в спрощеному (письмовому) провадженні, судові засідання не проводилися, будь-яких додаткових доказів або пояснень суд не витребовував.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення по суті справи з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції по суті спору. Проте, апеляційний суд вважає, що в частині стягнення витрат на правову допомогу рішення суду слід змінити відповідно до статті 117 КАС України, відмовивши у стягненні таких витрат.

Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року в адміністративній справі №160/16850/23 задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року в адміністративній справі №160/16850/23 змінити.

Абзаци сьомий та восьмий резолютивної частини рішення виключити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Білак

суддяТ.І. Ясенова