Постанова

від 07.02.2024 по справі 240/30934/21

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/30934/21

Головуючий у 1-й інстанції: Черняхович Ірина Едуардівна

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

07 лютого 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Парк будівельної техніки" до Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Позивач звернувся із позовом до Житомирського окружного адміністративного суду в якому просив: визнати протиправною та скасувати постанову Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті від 17.08.2021 №284920 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 позов задоволено.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, яке полягає у перевищенні транспортним засобом встановлених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху габаритно-вагових норм, є саме автомобільний перевізник.

Позивач - ТОВ «Парк будівельної техніки» на момент проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу DAF (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) під керуванням водія ОСОБА_1 не був автомобільним перевізником, який здійснював перевезення вантажу цим транспортним засобом.

Отже у відповідача були відсутні підстави для притягнення позивача до відповідальності, передбаченої статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", оскільки автомобільним перевізником він не являвся.

ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що під час перевірки ОСОБА_1 не надав документи, які б підтверджували законність перебування у володінні та користуванні інших осіб транспортного засобу DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , належного ТОВ «Парк будівельної техніки». Ні договору оренди транспортного засобу, ні тимчасового реєстраційного талону працівникам Укртрансбезпеки надано не було.

ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалою суду від 09.08.2023 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обгрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

В період з 28.06.2021 по 04.07.2021 посадовими особами Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на підставі направлення від 29.06.2021 №011359 та графіку проведення рейдових перевірок здійснювалась рейдова перевірка за додержанням транспортними засобами вимог законодавства про автомобільний транспорт.

02.07.2021 під час вищезазначеної рейдової перевірки посадовими особами Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на 248 км + 600 м автомобільної дороги Н-10 на пересувному пункті зважування був проведений габаритно-ваговий контроль транспортного засобу DAF (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) під керуванням водія ОСОБА_1 .

З наявного у матеріалах справи свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 вбачається, що вищезазначений DAF (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) належить на праві приватної власності ТОВ «Парк будівельної техніки».

Згідно талону зважування загальна вага транспортного засобу DAF (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) складала 32,66 тонни, а навантаження на осі: 1) 7,33 т; 2) 25,33.

Результати зважування були зафіксовані в довідці від 02.07.2021 №0064752 про результати здійснення габаритно-вагового контролю.

У зв`язку з тим, що вага транспортного засобу перевищувала дозволені вагові норми, був складений акт від 02.07.2021 №0061155 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, в якому зафіксовано, що фактична маса автомобіля DAF (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) становила 32,66 тонни, при нормативно допустимій масі 40,00 тонни, а фактичні осьові навантаження склали: на передню одиничну вісь автомобіля 7,33 тонн, при нормативно допустимому значенню 11,00 тонн); на задню здвоєну вісь автомобіля 25,33 тонн, при нормативно допустимому значенню 16,00 тонн.

При цьому, перевищення нормативно встановлених параметрів навантаження на задню здвоєну вісь автомобіля складало 58,31 % (фактичне навантаження становило 25,33 т при дозволених 16,00 т).

Відтак, за наслідками проведеного габаритно-вагового контролю посадовими особами Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки був складений акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 02.07.2021 №СБ 296166, в якому зафіксовано порушення транспортним засобом DAF (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) вимог абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", яке виявилось у перевезенні вантажу з перевищенням встановлених у п.22-5 Правил дорожнього руху габаритно-вагових норм на понад 20 % без відповідного дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України з перевищенням вагових норм.

При цьому, зі змісту вказаного акту 02.07.2021 №СБ 296166 вбачається, що водій транспортного засобу DAF (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 під час перевірки від надання пояснень та підпису вказаного акту відмовився.

Також, відповідно до вимог Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879, посадовими особами Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нараховано ТОВ «Парк будівельної техніки», як власнику транспортного засобу, плату за проїзд в розмірі 735,00 євро.

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, який відбувся без участі представника ТОВ «Парк будівельної техніки», Подільським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки винесено постанову від 17.08.2021 №284920 про застосування до ТОВ «Парк будівельної техніки» адміністративно-господарського штрафу у сумі 34000,00 гривень за порушення вимог ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", яке полягало у перевищенні ним при перевезені вантажу встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, відповідальність за яке передбачена абзацом 16 частини першої статті 60 цього Закону України "Про автомобільний транспорт".

Позивач, вважаючи вищезазначену постанову Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 17.08.2021 №284920 протиправною, звернувся з даним позовом до суду.

VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ

Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Підпунктами 2, 15, 27, 54, 58, 62 пункту 5 даного Положення передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю; проводить перевірки за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт; здійснює контроль наявності, видачу дозвільних документів на здійснення перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично здійснюється; здійснює інші повноваження, визначені законом.

Згідно з пунктом 8 вказаного Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до пункту 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, (далі - Порядок № 1567) органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

Отже Подільське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки під час здійснення своїх повноважень діяло як суб`єкт владних повноважень, якому надано повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344-III).

Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону №2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Відповідно до частини другої статті 29 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі - Правила № 30) передбачено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з пунктом 4 Правил №30 рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Згідно з пунктом 14 Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, серед іншого: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Відповідно до пункту 16 Порядку №1567 передбачено, зокрема, що під час проведення рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Згідно з частиною першою статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Частиною четвертою статті 48 Закону № 2344-III визначено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

У відповідності до пункту 18 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі - Порядок № 879) за результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.

Відповідно до пункту 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Згідно довідки від 02.07.2021 №0064752 про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акту від 02.07.2021 №0061155 про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів вбачається, що навантаження транспортного засобу DAF (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) на здвоєну вісь становило 25,33 тонн при нормативно допустимій масі 16,00 тонни. Відтак, перевищення транспортним засобом нормативно встановлених параметрів навантаження по здвоєній осі загальній масі транспортного засобу складало 58,31 %.

Вказане свідчить, що вагові параметри транспортного засобу DAF (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) перевищували гранично допустимі норми, визначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до абзацу 16 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

За перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу застосовується штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, наслідком перевищення транспортним засобом встановлених законодавством габаритно-вагових є притягнення автомобільного перевізника до відповідальності у вигляді адміністративно-господарського штрафу.

Проте, задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що частиною 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що штраф застосовуються до автомобільного перевізників. Відтак, суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, яке полягає у перевищенні транспортним засобом встановлених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху габаритно-вагових норм, є саме автомобільний перевізник.

Статтею 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що автомобільним перевізником є фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно наданого позивачем до суду першої інстанції договору від 01.02.2021 №02-01/02 та акту прийому-передачі майна в оренду від 01.03.2021 вбачається, що ТОВ «Парк будівельної техніки» передало транспортний DAF (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) в оренду (строкове платне користування) на строк до 31.12.2021 Товариству з обмеженою відповідальністю «Лізингавтогруп» (код ЄДРПОУ 43615278).

Стосовно таких висновків суду першої інстанції колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст.14-3 КУпАП адміністративну відповідальність, за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2018 №1197 затверджено Порядок внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, відповідно до пунктів 3, 21 яких підставами для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є: визначення належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв`язку з передачею фізичній особі транспортного засобу в користування; визначення керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, свого працівника належним користувачем; оформлення на фізичну особу нотаріально посвідченої довіреності на право користування транспортним засобом; користування фізичною особою транспортним засобом на підставі договору оренди (найму, позички); користування фізичною або юридичною особою транспортним засобом на підставі договору фінансового або оперативного лізингу; оформлення на фізичну особу, щодо якої вносяться відомості як про належного користувача, тимчасового реєстраційного талона. Внесення до Реєстру відомостей про належного користувача, якого визначив безпосередньо власник транспортного засобу, здійснюється у сервісному центрі МВС у присутності власника транспортного засобу (його представника за довіреністю) та належного користувача.

Отже саме з ініціативи позивача вносяться до реєстру відомості про належного користувача транспортного засобу.

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «Парк будівельної техніки» передало транспортний засіб DAF (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) в оренду (строкове платне користування) на строк до 31.12.2021 ТОВ «Лізингавтогруп».

Проте вказаний автомобіль належать позивачу - ТОВ «Парк будівельної техніки». При цьому, позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що він звертався до сервісного центру МВС про реєстрацію належного користувача даного автомобіля, і що така реєстрація не відбулася з вини суб`єкта реєстрації.

Также позивачем не надано доказів, що підтверджують наявність відомостей про належного користувача вказаних транспортних засобів, а саме ТОВ «Лізингавтогруп» в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів на момент вчинення правопорушення.

Таким чином, матеріалами перевірки підтверджується порушення позивачем ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та наявність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій за абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у розмірі 34000 грн.

Аналогічні висновки були викладені Сьомим апеляційним адміністративним судом у постановах від 06.01.2023 у справі № 240/40864/21 (спір між цими ж сторонами) та від 31.10.2023 у справі № 240/39644/21.

Стосовно тверджень позивача про те, що не отримував повідомлення про час і місце розгляду справи слід зазначити, що відповідачем долучено до відзиву на позов копію листа, яким позивача було повідомлено про розгляд справи та докази направлення такого листа позивачу. Вказане повідомлення направлено позивачу 22.07.2021, проте вручено лише 01.09.2021.

При цьому суд зазначає, що відповідачем вжито заходів для повідомлення позивача про розгляд справи, натомість позивачем не надано суду доказів, які б підтверджували протиправність постанови про застосування адміністративно господарського штрафу від 17.08.2021.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про правомірність постанови відповідача, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню з постановленням нової постанови.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті задовольнити повністю.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року скасувати та прийняти нову постанову.

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.