Постанова

від 07.02.2024 по справі 640/17613/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 640/17613/19

адміністративне провадження № К/990/28137/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів -Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 640/17613/19

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ассінг» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: В. В. Файдюк, Є. І. Мєзєнцев, Я. М. Собків) від 20 червня 2023 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Ассінг» (далі - ТОВ «Ассінг», позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - ГУ ДПС у місті Києві, відповідач 1, скаржник), Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач 2), в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати Рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09 серпня 2019 року за № 1249817/42547972, від 14 серпня 2019 року за № 1252399/42547972, від 14 серпня 2019 року за № 1252398/42547972, від 14 серпня 2019 року за № 1253061/42547972, від 14 серпня 2019 року за № 1252396/42547972, від 14 серпня 2019 року за № 1252397/42547972 прийняті комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації.

- зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові ТОВ «Ассінг» (код ЄДРПОУ 42547972) від 26 липня 2019 року № 104, від 29 липня 2019 року № 108, від 31 липня 2019 року № 118, від 29 липня 2019 року № 107, від 30 липня 2019 року № 111, від 31 липня 2019 року № 119.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2022 року, ухваленим за наслідками розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, позов задоволено повністю.

3. Копія вказаного рішення була направлена відповідачу 28 листопада 2022 року на офіційну електронну адресу відповідно до звіту, наявного в матеріалах справи.

4. Не погоджуючись з рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2022 року ГУ ДПС у місті Києві 30 грудня 2022 року подав апеляційну скаргу, яку ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2023 року залишено без руху у зв`язку з порушеннями пункту 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) - не додано документ про сплату судового збору, та частини третьої статті 298 АС України - скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження. Надано десятиденний строк із дня отримання копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом надіслання: заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення із зазначенням поважних причин для його поновлення та доказів сплати судового збору.

5. На виконання вимог зазначеної ухвали 05 квітня 2023 року відповідачем-1 подано до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В даному клопотанні ГУ ДПС у місті Києві просив визнати введення воєнного стану поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження та відкрити провадження у справі. В обґрунтування вимог відповідач-1 посилається на загрозу ракетного обстрілу російською федерацією, довготривалі сигнали повітряної тривоги, звільнення працівників, карантинні обмеження, велике навантаження на новопризначених працівників, відключення електроенергії, що унеможливлює своєчасне виконання завдань щодо оскарження судових рішень. Також, відповідач просив про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що у скаржника кошти для сплати судового збору відсутні, зокрема, у зв`язку із запровадженням воєнного стану в Україні та незабезпеченням фінансування ДПС України КЕКВ 2800.

6. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2023 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2022 року відмовлено.

7. Не погодившись із ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2023 року, ГУ ДПС у місті Києві звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права просило її скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

8. Після усунень недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2023 року клопотання ГУ ДПС у місті Києві про поновлення строку на касаційне оскарження - задоволено. Поновлено ГУ ДПС у місті Києві строк на касаційне оскарження ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2023 року у справі № 640/17613/19. Відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

9. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у порядку письмового провадження.

10. Станом на час розгляду справи письмового відзиву на касаційну скаргу від позивача не надходило, що не перешкоджає її подальшого розгляду.

IІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

11. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що обставини, вказані у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження. Доказів наявності непереборних обставин, які б перешкоджали апеляційному оскарженню судового рішення матеріали справи не містять.

12. При цьому, суд апеляційної інстанції зауважив, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

13. Щодо аргументів відповідача про те, що через пошкодження енергооб`єктів України внаслідок ракетних ударів запроваджені планові відключення електроенергії, зокрема, у м. Києві, у зв`язку з чим тривала відсутність світла унеможливлює опрацювання судових рішень і підготовку процесуальних документів, судова колегія зауважує, що документів, які б підтверджували ці обставини, зокрема, щодо безпосередньо приміщення ГУ ДПС у м. Києві, до поданого клопотання не надано.

14. Водночас, оскаржуваною ухвалою було відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, обґрунтовуючи, зокрема, це тим, що строк для усунення недоліків скарги відповідачу був встановлений до 07 квітня 2023 року, повертаючи скаргу лише 20 червня 2023 року, суд без винесення ухвали, але фактично надав скаржнику подовжений строк виконання вимог ухвали, яким він не скористався.

IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

15. У поданій касаційній скарзі скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та, як наслідок, незаконність прийняття рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження.

16. На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що ситуація з обмеженим фінансуванням для сплати судового збору унеможливлює реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення. Вказує, що подання апеляційної скарги у даній справі у встановлений строк було ускладнено з об`єктивних причин, що не залежали від відповідача.

17. Окремо звертає увагу, що судом безпідставно не враховано ту обставину, що відповідач не зловживав своїми правами та намагався реалізувати своє право у найкоротші строки.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

19. Частиною першою статті 13 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

20. Право на апеляційне оскарження закріплено також у статті 293 КАС України і реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.

21. Вимоги до форми та змісту апеляційної скарги встановлено статтею 296 КАС України, строки подання скарги - статтею 295 цього Кодексу.

22. Частиною другою статті 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

23. Положеннями статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

24. Згідно із пунктом 1 частини четвертої, восьмої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

25. Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

26. Відповідно до частин першої, другої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк, що визначається роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року цього строку.

27. Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

28. Відповідно до частини п`ятої статті 298 КАС України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

29. Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі. Також підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження є ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення (пункти 3, 4 статті 299 КАС України).

30. Тобто, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

31. Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).

32. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

33. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

34. При вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

35. Також колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на те, що чине процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 КАС України щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.

36. Водночас неусунення певних недоліків скарги передбачають різні правові наслідки, а саме:

- повернення судом апеляційної інстанції скарги - у разі неусунення недоліків щодо її форми та змісту, визначених у статті 296 КАС України (пункт 1 частини четвертої статті 169 КАС України), при цьому скаржник не позбавлений права знову подати апеляційну скаргу з дотриманням встановлених до неї законом вимог;

- відмова судом апеляційної інстанції у відкритті апеляційного провадження - у разі неусунення недоліків, пов`язаних із недотриманням вимог щодо дотримання строку та ініціюванням перед судом питання про його поновлення, що також є передумовою для відмови в подальшому у відкритті провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення (пункти 3, 4 частини першої статті 299 КАС України).

37. До поданої з пропуском строку скарги (без клопотання про його поновлення чи з визнанням судом вказаних у ньому підстав неповажними), яка, крім цього, має інші недоліки, і ці недоліки скарги після залишення її судом без руху не усунуто, зокрема й не подано відповідного клопотання із зазначенням інших причин для його поновлення, необхідно застосовувати наслідки, передбачені пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.

38. Указана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19.

39. Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС України є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.

40. Наявність передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України підстави для повернення скарги, а саме неусунення її окремих недоліків щодо форми та змісту (не пов`язаних з недотриманням процесуального строку) після залишення скарги без руху, поряд з відсутністю передумов для поновлення строку, не виключає відмову у відкритті провадження за такою скаргою саме з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.

41. Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб`єктів адміністративного судочинства. Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

42. Так, усунення певних недоліків скарги, не пов`язаних з дотриманням процесуальних строків, як от сплата судового збору, за відсутності підстав для поновлення строку подання скарги однаково виключає можливість відкриття апеляційного провадження за такою скаргою.

43. У контексті викладеного Суд вважає також за необхідне вказати на те, що у разі неусунення скаржником окремих недоліків апеляційної скарги щодо форми та змісту, зокрема, в частині сплати судового збору, однак, але якщо підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження судом визнані поважними, у такому випадку необхідно застосовувати наслідки, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України, а саме повернення такої скарги особі, яка її подала.

44. У цій справі рішення Окружного адміністративного суду у місті Києві від 24 листопада 2022 року ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. У повному обсязі рішення виготовлено 24 листопада 2022 року. Тобто, відповідач повинен був подати скаргу у строк встановлений процесуальним законодавством.

45. У той же час, законодавством надається можливість для скаржника у випадку отримання рішення суду не в день його ухвалення, чи складання та підписання складом суду, на поновлення строку апеляційного оскарження з моменту його отримання, який повинен бути підтверджений належними доказами.

46. Як вбачається з матеріалів справи, копія вказаного вище рішення була направлена судом першої інстанції відповідачу 28 листопада 2022 року на офіційну електронну адресу відповідно до звіту, наявного в матеріалах справи. Доказів направлення відповідачу копії оскаржуваного рішення у паперовій формі поштовим відправленням матеріали справи не містять.

47. Колегія суддів також звертає увагу, що ГУ ДПС у місті Києві 30 грудня 2022 року подало апеляційну скаргу, яку суд апеляційної інстанції, залишаючи без руху, зазначив, що вказана скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, передбаченого статтею 295 КАС України, оскільки останнім днем строку на подання апеляційної скарги було 28 грудня 2022 року. У свою чергу, суд апеляційної інстанції висновувався на спрямуванні до скаржника копії судового рішення від 24 листопада 2022 року на електронну адресу відповідача-1, строк який вважав, як день вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Також податковим органом до скарги не було додано документ про сплату судового збору за подання апеляційної скарги. Строк на усунення недоліків апеляційної скарги було надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

48. Як було вище зазначено, на виконання вимог ухвали 05 квітня 2023 року про залишення апеляційної скарги без руху відповідачем-1 було подано до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В даному клопотанні ГУ ДПС у місті Києві просив визнати введення воєнного стану поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження та відкрити провадження у справі. В обґрунтування вимог відповідач-1 посилається на загрозу ракетного обстрілу російською федерацією, довготривалі сигнали повітряної тривоги, звільнення працівників, карантинні обмеження, велике навантаження на новопризначених працівників, відключення електроенергії, що унеможливлює своєчасне виконання завдань щодо оскарження судових рішень. Також, відповідач просив про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що у скаржника кошти для сплати судового збору відсутні, зокрема, у зв`язку із запровадженням воєнного стану в Україні та незабезпеченням фінансування ДПС України КЕКВ 2800.

49. Так, надаючи оцінку доводам відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з апеляційною скаргою, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обставини, вказані у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження. Доказів наявності непереборних обставин, які б перешкоджали апеляційному оскарженню судового рішення матеріали справи не містять.

50. Втім, суд касаційної інстанції вважає неприйнятним такі висновки, з огляду на наступне.

51. Частиною п`ятою статті 251 КАС визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

52. Відповідно до частини шостої статті 251 КАС днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

53. Отже, у розумінні статті 251 КАС України врученим належим чином є судове рішення, яке було доставлено на офіційну електронну адресу особи, а якщо така адреса в учасника справи відсутня - в день доставки рекомендованого поштового відправлення з паперовою копією судового рішення.

54. Відтак, допустимим доказом, що підтверджує вручення ГУ ДПС у місті Києві судового рішення, надісланого в електронній формі, є довідка про доставку електронного листа, яка у матеріалах справи відсутня. Будь-які інші докази щодо отримання скаржником оскаржуваного рішення у матеріалах справи також не містяться.

55. При цьому, звіт, на який посилається суд апеляційної інстанції, про направлення копії рішення суду першої інстанції засобами електронної пошти відповідачу не свідчить про отримання ним указаної копії рішення, оскільки матеріали справи не містять такого підтвердження.

56. Таким чином, залишаючи без руху апеляційну скаргу та в подальшому відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції помилково уважав 28 листопада 2022 початком відліку строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі.

57. Відтак, суд апеляційної інстанції повинен був перевірити дотримання судом першої інстанції порядку надсилання учасникам справи копій судового рішення, встановити дату отримання цього рішення, надати оцінку своєчасності подання ним апеляційної скарги та наявності поважних причин пропущення строку її подання.

58. При цьому, варто й наголосити на тому, що навіть якщо вважати 28 листопада 2022 початком відліку строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, то пропущений процесуальний строк є не значним (два дні), при цьому, апеляційну скаргу подано в умовах посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу, відповідачем-1 за першої ж можливості було подано апеляційну скаргу до суду. Тобто, податковий орган намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії у розумний строк для реалізації права на звернення до суду. До того ж, на думку колегії суддів зазначений вище пропуск строку на апеляційне оскарження (два дні) у цій справі не є співмірним з таким наслідком, як відмова у відкритті апеляційного провадження.

59. Зазначене свідчить про те, що судом апеляційної інстанції у повній мірі не досліджено факт наявності чи відсутності пропуску відповідачем строку звернення до суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції.

60. Таким чином, за наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд вказує на допущення судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

61. Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

62. Пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

63. Згідно з частиною першою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

64. З огляду на результат касаційного розгляду, Суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 КАС України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві задовольнити.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2023 року у справі № 640/17613/19 скасувати, а справу направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов