Ухвала

від 07.02.2024 по справі 280/8788/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 лютого 2024 року

м. Київ

справа №280/8788/21

адміністративне провадження № К/990/19470/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аламак» про ухвалення додаткового судового рішення у справі №280/8788/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аламак» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12 січня 2022 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аламак» (далі - ТОВ «Аламак») до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено в повному обсязі: визнано протиправними та скасовано повідомлення-рішення від 31 серпня 2021 року №121030701; №121050701; №121060701; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛАМАК» судовий збір у сумі 22700,00 грн.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2023 року скасовано рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 січня 2022 року, прийнято у справі нове рішення про відмову Товариству в задоволенні позову повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.

Постановою Верховного Суду від 28 вересня 2023 року касаційну скаргу ТОВ «Аламак» задоволено частково. Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2023 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

За наслідками нового апеляційного розгляду справи Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 7 грудня 2023 року залишив рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 січня 2022 року без змін.

7 грудня 2023 року представник ТОВ «Аламак» звернувся до Верховного Суду із заявою про ухвалення в справі додаткового судового рішення, яким просив вирішити питання розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, шляхом стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області судового збору за подання касаційної скарги в розмірі 75' 656,29 грн.

На обґрунтування поданої заяви представник Товариства зазначає, що за наслідками нового апеляційного розгляду справи спір було вирішено на користь позивача, а відтак, відповідно до приписів частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судові витрати, понесені позивачем у зв`язку із переглядом справи в суді касаційної інстанції, підлягають відшкодуванню позивачу.

Відповідачем скеровано до Верховного Суду заперечення щодо задоволення заяви Товариства про ухвалення додаткового рішення в цій справі, у доводах яких податковий орган звертає увагу, що при поданні касаційної скарги до суду касаційної інстанції сума судового збору у даній справі складала 45' 400 грн. Водночас, позивачем було сплачено судовий збір в сумі 75' 656,29 грн, тобто у більшому розмірі, ніж установлено Законом України «Про судовий збір». Відтак, на думку відповідача, подана Товариством заява не може бути задоволена.

Листом від 8 грудня 2023 року Верховний Суд витребував матеріали судової справи із суду першої інстанції задля розгляду заяви ТОВ «Аламак».

Після надходження матеріалів справи до суду касаційної інстанції заяву ТОВ «Аламак» призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами відповідно до приписів частини третьої статті 252 КАС України.

Перевіривши доводи заяви щодо необхідності ухвалення додаткового рішення у цій справі та розподілу судових витрат, а також висловлених щодо цього заперечень відповідача, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви, з огляду на таке.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд, серед іншого, вирішує, чи слід позов задовольнити або в позові відмовити, та як розподілити між сторонами судові витрати.

Питання розподілу судових витрат не є вимогою позову, яка направлена на захист порушених суб`єктом владних повноважень прав, свобод або законних інтересів позивача. Розподіл судових витрат має компенсаційний характер і, певною мірою, є відповідальністю кожної зі сторін за вчинення дій, в тому числі, процесуальних, під час розгляду справи. Вирішення цього питання є обов`язком суду, яке вирішується за результатами розгляду справи в залежності від того, яке рішення приймається судом.

Частиною першою статті 252 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Отже, у випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання про судові витрати, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку статті 252 КАС України.

Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За загальним правилом розподілу судових витрат, що передбачені статтею 139 КАС України, стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, компенсуються понесені у зв`язку з розглядом справи судові витрати за рахунок іншої сторони. У разі часткового задоволення адміністративного позову судові витрати розподіляються за принципом пропорційності.

У даному випадку суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що судове рішення про направлення справи для продовження розгляду або на новий розгляд не є рішенням, прийнятим на користь однієї із сторін у справі, оскільки передбачає повторну передачу справи до суду відповідної інстанції для нового розгляду по суті спору. У випадках передачі справи на новий розгляд або для продовження розгляду розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання касаційної скарги, здійснює адміністративний суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 19 січня 2022 року у справі №500/2632/19 при вирішенні питання щодо формування єдиної правозастосовчої практики в частині можливості здійснення при ухваленні судового рішення судом касаційної інстанції розподілу судових витрат, понесених стороною під час розгляду справи в суді касаційної інстанції, у випадку направлення справи на новий розгляд або для продовження розгляду, дійшла висновку, що судові витрати, пов`язані з розглядом відповідної касаційної скарги, підлягають розподілу за результатами нового розгляду спору та ухвалення остаточного рішення, з урахуванням загальних правил розподілу судових витрат.

Таким чином, при ухваленні судового рішення про повернення справи на новий розгляд розподіл судових витрат не здійснюється.

Зазначене також узгоджується з позицією Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеною в ухвалах від 13 жовтня 2020 року у справі № 540/474/19, від 20 листопада 2023 року у справі №160/14306/21, від 24 січня 2024 року у справі №520/12293/2020 та інших.

Так, як зазначалось вище, Верховний Суд постановою від 28 вересня 2023 року касаційну скаргу ТОВ «Аламак» задовольнив частково, скасував судове рішення суду апеляційної інстанції й направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Ухвалюючи таке рішення колегія суддів КАС ВС дійшла висновку, що апеляційним судом не дотримано норм процесуального права задля з`ясування усіх фактичних обставин справи, що мають значення для правильного її вирішення.

Враховуючи, що суд касаційної інстанції не прийняв у цій справі рішення по суті, а направив її на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, у колегії суддів Верховного Суду при ухваленні зазначеної вище постанови були відсутні правові підстави для здійснення розподілу судових витрат.

За таких обставин, наразі відсутні правові підстави й для задоволення заяви представника ТОВ «Аламак» про компенсацію судових витрат, які він поніс у зв`язку із поданням касаційної скарги в означеній справі.

Керуючись статтями 139, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Аламак» у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 280/8788/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя І.Л. Желтобрюх

Судді О.В. Білоус

Н.Є. Блажівська