Рішення

від 06.02.2024 по справі 465/3362/21

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/3362/21

2/465/822/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2024 року місто Львів

Франківський районний суд м.Львова у складі:

головуючої судді Мигаль Г.П.,

при секретарі судового засідання Власюк Д.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Львівський обласний центр зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

встановив:

Львівський обласний центр зайнятості (правонаступник Львівського міського центру зайнятості) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача безпідставно отримані кошти по безробіттю в розмірі 30608,57 грн. та судовий збір в розмірі 2270,00 грн.

Позов обґрунтовує тим, що 02.03.2020 ОСОБА_1 звернувся до Львівського міського центру зайнятості в пошуках роботи. 02.10.2019 на підставі заяви, відповідачу було надано статусу безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю. За час перебування на обліку у центрі зайнятості ОСОБА_1 отримував матеріальне забезпечення - допомогу по безробіттю з 09.10.2019 по 18.03.2020. В ході здійснення перевірки достовірності отриманої інформації, згідно з Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення на випадок безробіття відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з`ясовано, що під час перебування на обліку в центрі зайнятості ОСОБА_1 отримав пенсію за вислугу років з 24.08.2018 року, безпідставно набув статус безробітного та перебував на обліку як безробітний та незаконного отримував допомогу з безробіття за період з 09.10.2019 року по 18.03.2020 року в сумі 30608,57 грн. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 08 травня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача надіслав клопотання про слухання справи у його відсутності, просить позов задоволити, проти винесення заочного рішення не заперечив.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими відправленнями рекомендованої кореспонденції. Надіслав відзив, у якому просить відмовити в задоволенні позову, оскільки рішенням обласної МСЕК № 1 від 22.08.208 року його визнано інвалідом 3 групи, захворювання пов"язане із захистом Батьківщини, ступінь втрати професійної працездатності у відсотках 45, крім того він є учасником бойових дій з 2016 року, інвалідом війни з 2018 року. У відзиві також покликається на те, що відповідно до п.2 ч.1 ст.43 ЗУ "Про зайнятість населення"статусу зареєстрованого безробітного може набути також особа з інвалідністю, яка не досягла встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнобов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності.

Відтак, статус безробітного з 09.10.2019 року до 19.03.2020 йому було надано на усіма представленими позивачу документами.

Представник позивача Львівського обласного центру зайнятості надіслав відповідь на відзив у якому зазначає, що ОСОБА_1 знав про своє правове становище, щодо отримання права на призначення пенсії за вислугу років, однак не повідомив про цю обставину центр зайнятості, яка впливала на надання статусу безробітного та призначення йому допомоги по безробіттю, та доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 повідомив центр зайнятості про своє право на пенсію за вислугу років не подавав, просить позов задоволити.

З метою забезпечення розумних строків провадження у справі, суд вважає, що розгляд справи у відсутності відповідача є можливим, підстави для відкладення розгляду справи відсутні, оскільки відповідач неодноразово повідомлявся про місце та час розшляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Рекомендоване повідомлення з повісткою на адресу відповідача повернуто за зворотньою адресою із зазначенням причини: "адресат відсутній".

Враховуючи те, що учасники справи належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, суд вважає за можливе, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, не здійснюючи фіксування судового процесу.

Суд дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч. 1 і ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

За положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Cудом встановлено, що на підставі поданої заяви відповідачу було надано статус безробітного з 02.10.2019, відповідно до ст.43 Закону України «Про зайнятість населення».

Відповідно дозаяви пронадання статусубезробітного від02.03.2020 ОСОБА_1 зазначив, що не відноситься до зайнятого населення відповідно до ст.4 Закону України «Про зайнятість населення» та через відсутність роботи не має заробітку або інших доходів передбачених законодавством, у тому числі не забезпечує себе роботою самостійно, з правами та обов`язками безробітного ознайомлений та несе відповідальність за достовірність поданих даних та відомостей, що засвідчив своїм особистим підписом.

За час перебування на обліку у центрі зайнятості відповідач отримував у центрі зайнятості матеріальне забезпечення - допомогу по безробіттю з 09.10.2019 по 18.03.2020.

Згідно з порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення на випадок безробіття відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з`ясовано, що під час перебування на обліку в центрі зайнятості ОСОБА_1 отримав пенсію за вислугу років з 24.08.2018, безпідставно набув статус безробітного та перебував на обліку як безробітний та незаконного отримував допомогу з безробіття за період з 09.10.2019 року по 18.03.2020 року в сумі 30608,57 грн.

Відповідно до ч.3 ст.44 Закону України «Про зайнятість населення», відповідальність за достовірність поданих до центру зайнятості даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про зайнятість населення», зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов`язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім`ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб`єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення», до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством тощо.

Відповідно п.8 ч.1 ст.45 Закону України «Про зайнятості населення», реєстрація у центрі зайнятості припиняється у разі встановлення Факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення виплати (виплати) матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг що мав місце протягом періоду реєстрації.

Відповідно до ст.31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку.

Відповідно до п.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», безробітні, зобов`язані своєчасно подати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Пунктом 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, шо впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Львівським міським центром зайнятості скеровано відповідачу повідомлення від 27.11.2020 про відшкодування коштів у сумі 30 608,57 грн. Відповідач кошти не повернув.

Частиною 3 ст. 36 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідач, бажаючи отримати статус безробітного, власноручно подав до Львівського міського центру зайнятості заяву, у якій вказав недостовірні відомості, а саме що він не відноситься до зайнятого населення та, що пенсії на пільгових умовах та за вислугу років йому не призначено, що фактично не відповідало дійсності, оскільки пенсія за вислугу років відповідачу була призначена ще у 24.08.2018 , а відповідно до ч.3 ст.36 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» відповідальність за подання відомостей на підставі яких були прийняті рішення про реєстрацію особи та призначення матеріальної допомоги по безробіттю законодавець поклав саме на зареєстрованого безробітного, тобто на відповідачку, тому суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Тернопільського обласного центру в особі Бережанської районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості про стягнення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю є обгрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.43 Закону України "Про зайнятість населення" cтатусу зареєстрованого безробітного може набути: особа з інвалідністю, яка не досягла встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" та "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю".

Відповідно до статті першої Закону України ""Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" право на державну соціальну допомогу мають особи з інвалідністю з дитинства і діти з інвалідністю віком до 18 років.

Відповідно до статті 2 закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю" право на державну соціальну допомогу мають громадяни України, які є дітьми померлого годувальника або досягли віку, встановленого статтею 1 цього Закону, і не мають права на пенсію, або є особами з інвалідністю і не мають права на пенсію по інвалідності або державну допомогу у зв`язку з інвалідністю та постійно проживають на території України, мають право на державну соціальну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 призначено пенсію за вислугу років, про що свідчить пенсійне посвідчення на ім`я ОСОБА_1 , видане 21.11.2018р. та дані РЗО про отримання відповідачем пенсії за вислугу років, а отже на нього не поширюються положення п.2 ч.1 ст.43 ЗУ "Про зайнятість населення". А тому, аргументи відповідача, викладені у відзиві, суд відхиляє.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 30608,57грн. незаконно отриманої допомоги по безробіттю за період часу з 09.10.2019 по 18.03.2020. Таким чином, позов підлягає до задоволення.

Відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України "про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій. Відповідач є учасником бойових дій, про що свідчить долучена ним до матеріалів справи копія посвідчення.

З огляду на те, що відповідач звільнений від сплати судового збору як учасник бойових дій, судові витрати, понесені позивачем у виді судового збору, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст.4,12,13,141,247,263,265 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівського обласного центру зайнятості безпідставно отримані грошові кошти в сумі 30608 гривень 57 копійок.

Рішення суду може оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Львівський обласний центр зайнятості, місцезнаходження: 79060, м. Львів, вул. Княгині Ольги, 122, код ЄДРПОУ 45145001.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 06 лютого 2024 року.

Головуючий суддя Мигаль Г.П.