Ухвала

від 07.02.2024 по справі 2-605/11

КАНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-605/11

Провадження № 4-с/697/1/2024

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2024 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Скирди Б.К.

за участю секретаря с/з Кадухи А.А.,

представника скаржника ТОВ «ДЕВЕЛОП ФІНАНС» адвоката Пушок С.В.,

представника боржника ОСОБА_1 адвоката Константінової Т.М.,

розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні у м. Каневі, Черкаської області скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОП ФІНАНС» на дії старшого державного виконавця Канівського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Борко М.Г., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОП ФІНАНС» звернулося до Канівського міськрайонного суду Черкаської області зі скаргою на дії старшого державного виконавця Канівського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Борко М.Г. щодо повернення без прийняття до виконання виконавчого листа № 2-605/2011 від 23.01.2012, боржник ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та виконавчого листа № 2-605/2011 від 23.11.2011, боржник ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) виданих на виконання рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 17.08.2011 по справі № 2-605/2011 в частині виселення відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 з будинку, що є предметом іпотеки АТ «Райффайзен Банк Аваль», який розташований за адресою: Черкаська область, Канівський район, с. Михайлівка, вул. Хуторянська, буд.24.

В обґрунтування вимог поданої скарги скаржник зазначив, що ТОВ «ДЕВЕЛОП ФІНАНС» не погоджується із рішенням старшого державного виконавця Канівського ВДВС у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Борко Марини Григорівни, а саме: повідомлення про повернення виконавчого листа стягувачу без прийняття до виконання від 09.06.2023 щодо виконавчого листа № 2-605/2011 від 23.01.2012, боржник ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); повідомлення про повернення виконавчого листа стягувачу без прийняття до виконання від 09.06.2023 щодо виконавчого листа № 2-605/2011 від 23.11.2011, боржник ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

В провадженні Канівського міськрайонного суду Черкаської області знаходилась цивільна справа № 2-605/2011 за позовом Черкаської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення боргу шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 17.08.2011 по справі № 2-605/2011 було вирішено звернути стягнення на предмет іпотеки та виселити ОСОБА_2 , ОСОБА_1 з будинку, що є предметом іпотеки АТ «Райффайзен Банк Аваль», який розташований за адресою: Черкаська область, Канівський район, с. Михайлівка, вул. Хуторянська, буд.24.

23.11.2011 Канівським міськрайонним судом Черкаської області було видано виконавчий лист № 2-605/2011 про виселення ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а 23.01.2012 було видано виконавчий лист № 2-605/2011 про виселення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Канівським міськрайонним судом Черкаської області ухвалою від 14.04.2023 замінено сторону виконавчого провадження, а саме: АТ «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника ТОВ «ДЕВЕЛОП ФІНАНС» у виконавчому листі з примусового виконання рішення від 17.08.2011 у цивільній справі № 2-605/2011 за позовом ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Зазначені виконавчі документи востаннє були повернуті стягувачу 04.01.2017, що підтверджується відміткою державного виконавця на вищевказаних виконавчих листах.

З метою реалізації прав кредитора скаржник 30.05.2023 надіслав заяви про відкриття виконавчих проваджень, таким чином пред`явивши виконавчі листи для примусового виконання до Канівського відділу ДВС у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

У відповідь скаржник 30.06.2023 отримав оскаржувані повідомлення державного виконавця, відповідно до яких стало відомо, що державний виконавець прийняв дані рішення посилаючись на те, що стягувачем було пропущено строк пред`явлення виконавчих листів до виконання.

При прийнятті рішення про повернення виконавчих листів без прийняття до виконання державний виконавець керувався п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», де зазначено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Скаржник не погоджується з незаконними діями державного виконавця, які фактично унеможливлюють виконання рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 17.08.2011 по справі № 2-605/2011 в частині виселення відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 з будинку, що є предметом іпотеки АТ «Райффайзен Банк Аваль», який розташований за адресою: Черкаська область, Канівський район, с. Михайлівка, вул. Хуторянська, буд.24.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення, строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчий дій стосовно боржника з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Згідно з пп. 1 п. 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», який 07.06.2014 набув чинності та був чинний до 23.09.2021, не могло бути примусово звернено стягнення (відчужене без згоди власника) на майна, що віднесене до об`єктів житлового фонду, об`єкт незавершеного житлового будівництва, майнові права на нього, що є предметом іпотеки згідно із ст. 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно/об`єкт незавершеного житлового будівництва/майнові права виступають як забезпечення виконання зобов`язань фізичної особи (позичальника або майнового поручителя) за кредитами, наданими йому кредитними установами резидентами України в іноземній валюті.

Фактично, в період чинності Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» діяла встановлена законом заборона на звернення стягнення на майно, що було предметом іпотеки, яка була скасована разом із втратою чинності вищезгаданого закону 23.09.2021.

Згідно наведених доводів строк пред`явлення до виконання виконавчих листів переривався на період дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», і встановлюється з дня втрати його чинності 23.09.2021. Тобто строк пред`явлення до виконання зазначених виконавчих документів спливає 23.09.2024.

Крім того, повідомляють про те, що відсутність акта про конкретні обставини, які стали підставою для повернення виконавчих листів на підставі п. 9 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», як цього вимагають положення ч. 2 цієї статті, між тим не спростовують існування наведеної заборони, а відповідно не спростовують встановлених підстав для переривання строку давності пред`явлення цих виконавчих документів до виконання через відповідну законодавчу заборону. Така правова позиція сформована у постанові Верховного Суду від 06.09.2022 по справі № 5011-2/12750-2012 (абз. 6.6).

Тобто повернення 04.01.2017 державним виконавцем виконавчих листів стягувачу без посилання на п. 9 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» не є підставою для нехтування наступним державним виконавцем при відкритті виконавчого провадження норми ч. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: ним повинен враховуватись факт переривання строку пред`явлення виконавчих листів з дня закінчення строку дії відповідної заборони (мораторію).

Крім того звертає увагу, що згідно з п. 4 розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження», визначені цим законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

З огляду на вказані обставини, скаржник просить суд: визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Канівського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Борко Марини Григорівни з повернення без прийняття до виконання виконавчого листа № 2-605/2011 від 23.01.2012, боржник ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та виконавчого листа № 2-605/2011 від 23.11.2011, боржник ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) виданих на виконання рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 17.08.2011 по справі № 2-605/2011 в частині виселення відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 з будинку, що є предметом іпотеки АТ «Райффайзен Банк Аваль», який розташований за адресою: Черкаська область, Канівський район, с. Михайлівка, вул. Хуторянська, буд.24; зобов`язати державного виконавця Канівського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) прийняти до примусового виконання виконавчий лист № 2-605/2011 від 23.01.2012, боржник ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та виконавчий лист № 2-605/2011 від 23.11.2011, боржник ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), видані на виконання рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 17.08.2011 по справі № 2-605/2011 в частині виселення відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 з будинку, що є предметом іпотеки АТ «Райффайзен Банк Аваль», який розташований за адресою: Черкаська область, Канівський район, с. Михайлівка, вул. Хуторянська, буд.24, шляхом відкриття відповідних виконавчих проваджень.

У ході розгляду справи проведено наступні процесуальні дії.

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 17.07.2023 прийнято скаргу до розгляду та призначено судове засідання у справі (а.с.170).

19.07.2023 від Канівського відділу ДВС у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшов відзив на скаргу в якому просили в задоволенні скарги ТОВ «ДЕВЕЛОП ФІНАНС» на дії старшого державного виконавця Канівського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Борко М.Г. відмовити та розгляд скарги проводити за відсутності представника відділу. Пояснили, що скаргу вважають безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню. 09.06.2023 до Канівського ВДВС у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшли 2 заяви ТОВ «ДЕВЕЛОП ФІНАНС» про відкриття виконавчих проваджень з виконання виконавчих листів № 2-605/2011 про виселення відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 з будинку, що є предметом іпотеки Райффайзен Банк Аваль, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно відміток на виконавчих листах, 04.01.2017 виконавчий документ був повернутий стягувачу. Строк пред`явлення виконавчого листа до виконання три роки до 01.01.2020.

Виконавчі листи не містять інформації про те, що на них поширюється дія Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Крім того, виконавчі листи не передбачають звернення стягнення на майно, а тільки виселення боржників із будинку, що не тягне за собою реалізацію майна та припинення права власності.

В зв`язку з цим, при розгляді заяви ТОВ «ДЕВЕЛОП ФІНАНС», у державного виконавця не було підстав для відкриття виконавчого провадження.

Старший державний виконавець Борко М.Г. перебуває у відпустці в зв`язку з вагітністю та пологами, матеріали виконавчих проваджень щодо виконавчих листів № 2-605/2011 про виселення відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 з будинку, що є предметом іпотеки Райффайзен Банк Аваль, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 з копіями повідомлень про повернення виконавчих документів стягувачу без прийняття до виконання передано до архіву.

За таких обставин, скарга ТОВ «ДЕВЕЛОП ФІНАНС» є безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню (а.с.172-173).

Розгляд скарги неодноразово відкладався та в судових засіданнях оголошувались перерви.

В судовому засіданні представник ТОВ «ДЕВЕЛОП ФІНАНС» - адвокат Пушок С.В. вимоги поданої скарги підтримав та просив скаргу задовольнити.

Старший державний виконавець Канівського відділу ДВС у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) в судове засідання не з`явилася, у відзиві просила розглянути скаргу без участі представника ДВС.

Представник заінтересованої особи АТ «Райффайзен Банк» у судове засідання не з`явився, надіслав на адресу суду заяву з проханням розглянути скаргу без його участі.

Заінтересована особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі, заяв, відзиву до суду не подавав.

Заінтересована особа ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, свої інтереси уповноважила представляти адвоката Константінову Т.М.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_1 адвокат Константінова Т.М. в судовому засіданні щодо задоволення скарги заперечувала, вважає, що строки пред`явлення виконавчого листа до виконання закінчилися.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 Цивільного процесуального кодексу України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність боржника ОСОБА_3 , представника відділу ДВС та представника АТ «Райффайзен Банк».

Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, вислухавши пояснення учасників процесу, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 17.08.2011 у справі № 2-605/2011 позов Черкаської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення боргу шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено. Вирішено в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 354411/5791/0638-7 від 11.07.2007 в розмірі 6242,80 дол. США (7,9837 грн. за 1 дол. США), що в еквіваленті становить 49840,64 грн., яка складається з: 5810,96 дол. США, що еквівалентно 46392,96 грн. заборгованість за кредитом (в тому числі прострочка 281,98 дол. США, що еквівалентно 2251,24 грн.); 412,49 дол. США (що еквівалентно 3293,20 грн.) прострочені відсотки; 19,35 дол. США, що еквівалентно 154,48 грн. нараховані відсотки; 2930,35 грн. пеня за прострочені платежі по тілу кредиту та відсотках звернути стягнення на предмет іпотеки: будинок, загальною площею 66,6 кв.м., житловою площею 36,7 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належить на праві власності ОСОБА_1 , що підтверджується договором дарування, посвідченого приватним нотаріусом Канівського районного нотаріального округу Стеблиною Є.В. реєстр № 1-93 від 26.01.2007 та зареєстрований в Канівському ООБТІ 26.01.2007, в реєстровій книзі за № 3 номер запису № 714, згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 13356743. Інвентаризаційна справа зареєстрована в Канівському виробничому підрозділі «Черкаського обласного об`єднаного бюро технічної інвентаризації» згідно Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 15014753 (реєстраційний номер 17222769) від 23.06.2007 року шляхом реалізації його у межах процедури виконавчого провадження. Виселено відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 з будинку, що є предметом іпотеки Райффайзен Банк Аваль, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Черкаської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» судовий збір у розмірі 527,71 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн., сплачені останнім при поданні позову до суду (а.с.7-8).

Зазначене рішення вступило в законну силу 18.09.2011.

23.11.2011 з метою примусового виконання рішення суду від 17.08.2011 Канівським міськрайонним судом Черкаської області видано виконавчий лист № 2-605/2011 відносно боржника ОСОБА_2 про його виселення з будинку, що є предметом іпотеки Райффайзен Банк Аваль, який розташований за адресою АДРЕСА_1 (а.с.153).

23.01.2012 з метою примусового виконання рішення суду від 17.08.2011 Канівським міськрайонним судом Черкаської області видано виконавчий лист № 2-605/2011 відносно боржника ОСОБА_1 про її виселення з будинку, що є предметом іпотеки Райффайзен Банк Аваль, який розташований за адресою АДРЕСА_1 (а.с.154).

На вказаних виконавчих листах міститься відмітка головного державного виконавця Орєхової С.І. від 27.11.2014 про повернення виконавчого документа на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (чинного на той час) - наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 12.06.2020 заяву Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про виправлення помилки у виконавчому листі, про видачу оригіналу виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено частково. Вирішено внести виправлення до виконавчого листа, виданого Канівським міськрайонним судом Черкаської області № 2-605/2011 виданого 23.11.2011, вказавши прізвище, ім`я та по батькові боржника - « ОСОБА_1 », ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 . Поновлено строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа виданого Канівським міськрайонним судом Черкаської області № 2-605/2011 виданого 23.11.2011, відповідно до якого, «в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 354411/5791/0638-7 від 11.07.2007р. у розмірі - 6242,80 дол. США (еквівалентно - 49840,64 грн.) та пені за прострочені платежі по тілу кредиту та відсотках у розмірі - 2930,35 грн. - звернути стягнення на предмет іпотеки: житловий будинок заг. пл. 66,6 кв.м. житл. пл. 36,7 к.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі Договору дарування від 26.01.2007 за реєстр. № 1-93 - шляхом реалізації його у межах процедури виконавчого провадження». У задоволенні заяви Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про видачу оригінала виконавчого документу № 2-605/2011 на боржника ОСОБА_1 відмовлено (а.с.40-43).

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 14.04.2023 заяву ОСОБА_4 , діючого в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОП ФІНАНС» про заміну сторони виконавчого провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено. Замінено сторону виконавчого провадження, а саме АТ «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника - ТОВ «ДЕВЕЛОП ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 4193714, «ДЕВЕЛОП ФІНАНС», місцезнаходження: 01001, м. Київ, провулок Рильський, 4, поверх 6, п/р № НОМЕР_3 в АТ АКБ «Львів, МФО 325268) у виконавчому листі з примусового виконання рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області №2-605/2011 від 17.08.2011 по цивільній справі за позовом ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с.113-115).

Відповідно до повідомлення від 09.06.2023 старшого державного виконавця Канівського відділу державної виконавчої служби у Черкаському району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Борко М.Г., виконавчий лист № 2-605/2011, виданий Канівським міськрайонним судом Черкаської області 23.11.2011, не може бути прийнятий до виконання, оскільки стягувачем пропущено строк пред`явлення виконавчого документу до примусового виконання, у зв`язку з чим, керуючись п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається без прийняття до виконання (а.с.155).

Відповідно до повідомлення від 09.06.2023 старшого державного виконавця Канівського відділу державної виконавчої служби у Черкаському району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Борко М.Г. виконавчий лист № 2-605/2011, виданий Канівським міськрайонним судом Черкаської області 23.01.2012, не може бути прийнятий до виконання, оскільки стягувачем пропущено строк пред`явлення виконавчого документу до примусового виконання, у зв`язку з чим, керуючись п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається без прийняття до виконання (а.с.156).

Відповідно до ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до п. 3 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 3 червня 2014 року, цей Закон набирає чинності з дня його опублікування та втрачає чинність з дня набрання чинності законом, який врегульовує питання особливостей погашення основної суми заборгованості, вираженої в іноземній валюті, порядок погашення (урахування) курсової різниці, що виникає у бухгалтерському та/або податковому обліку кредиторів та позичальників, а також порядок списання пені та штрафів, які нараховуються (були нараховані) на таку основну суму заборгованості.

Відповідно до п. 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», протягом дії цього Закону: 1) не може бути примусово звернено стягнення (відчужене без згоди власника) на майно, що віднесене до об`єктів житлового фонду (далі - нерухоме житлове майно), об`єкт незавершеного житлового будівництва, майнові права на нього, що є предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно / об`єкт незавершеного житлового будівництва / майнові права виступають як забезпечення виконання зобов`язань фізичної особи (позичальника або майнового поручителя) за кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника / майнового поручителя або є об`єктом незавершеного житлового будівництва, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого нерухомого житлового майна; або таке нерухоме житлове майно придбавалося за кредитні кошти і при цьому умовами кредитного договору передбачена заборона реєстрації місця проживання позичальника або майнового поручителя за адресою знаходження нерухомого житлового майна, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого нерухомого житлового майна; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує 140 квадратних метрів для квартири та 250 квадратних метрів для житлового будинку.

Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" втратив чинність з 23.09.2021 у зв`язку із прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті" № 1381-IX (що був прийнятий 13.04.2021, опублікований 22.04.2021 в газеті "Голос України" та набрав чинності на наступний день - 23.04.2021), відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" втрачає чинність через п`ять місяців з дня набрання чинності цим Законом.

Тобто мораторій на стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, установлений вказаним Законом, не передбачав втрати кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов`язань за договором, а лише тимчасово забороняв примусово стягувати (відчужувати без згоди власника) цей предмет іпотеки (застави).

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 726/1538/16-ц (провадження № 14-111цс19).

Крім того у своїй постанові від 06.09.2022 по справі № 5011-2/12750-2012 Верховний Суд зазначив, що з огляду на таку підставу для повернення Наказу без виконання та для переривання строку давності пред`явлення цього виконавчого документа до виконання як пряма законодавча заборона на проведення відповідних виконавчих дій (відповідно до Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті"), аргумент скаржника про відсутність акта про конкретні обставини, які стали підставою для повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 9 статті 47 Закону України від 21.04.1999 № 606-X1V "Про виконавче провадження", як цього вимагають положення частини другої цієї статті Закону, між тим не спростовують існування наведеної заборони, а відповідно не спростовують встановлених судом підстав для повернення Наказу без виконання та факту переривання строку давності пред`явлення цього виконавчого документа до виконання через відповідну законодавчу заборону.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-XIV, який втратив чинність 05.10.2016, строк пред`явлення до виконання виконавчого листа становив один рік з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

У відповідності до ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-XIV, який втратив чинність 05.10.2016, строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред`явленням виконавчого документа до виконання. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Згідно п. 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Тлумачення пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 свідчить, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності законом №1404-VIII від 02.06.2016. Для п. 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм закону №1404-VIII від 02.06.2016 до виконавчих документів, пред`явлення до виконання за якими сплинув на час набрання ним чинності.

Аналогічний висновок зроблений і в постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного цивільного суду від 01.08.2018 у справі № 553/1951/14-ц.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016.

Строки пред`явлення виконавчих документів до виконання, підстави та порядок переривання строку давності пред`явлення виконавчого документа до виконання, поновлення пропущеного строку передбачені ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Крім того, відповідно до п.10-2 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення ЗУ «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 2102-IX: 4) визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

За вказаних обставин, враховуючи викладені вище норми діючого законодавства України, суд дійшов висновку, що старший державний виконавець Канівського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Борко М.Г. при розгляді заяв стягувача щодо примусового виконання виконавчих листів по справі № 2-605/2011, виданих Канівським міськрайонним судом Черкаської області, помилково дійшла висновку про пропущення стягувачем строку пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання та повернення їх без прийняття до виконання, що свідчить про обґрунтованість вимог скарги у цій частині та є підставою для їх задоволення.

Щодо обраного заявником способу захисту, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Виходячи зі змісту ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Зокрема, суд може зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби провести певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав.

Крім цього, відповідно до положень п.п. 3 п. 18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», суд не має права зобов`язувати державного виконавця або іншу посадову особу до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Згідно з рекомендаціями Комітету міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятими 11.03.80, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке вважає найкращим за певних обставин.

З огляду на викладене, суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу. Таким чином, суд не має права зобов`язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби, зокрема, постановити ухвалу про зобов`язання державного виконавця прийняти виконавчий лист до виконання або зобов`язання державного виконавця відкрити виконавче провадження, оскільки вказаним Законом передбачено і інші підстави для повернення виконавчого листа та відмови у відкритті виконавчого провадження, які підлягають самостійній перевірці державним виконавцем під час вчинення виконавчих дій.

Враховуючи викладене вище, а також виходячи зі змісту прав та обов`язків виконавця при проведенні виконавчих дій, визначених Законом України «Про виконавче провадження», суд не знаходить підстав для зобов`язання державного виконавця прийняти до примусового виконання виконавчого листа № 2-605/2011 від 23.01.2012, боржник ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та виконавчого листа № 2-605/2011 від 23.11.2011, боржник ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), видані на виконання рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 17.08.2011 по справі № 2-605/2011 в частині виселення відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 з будинку, що є предметом іпотеки АТ «Райффайзен Банк Аваль», який розташований за адресою: Черкаська область, Канівський район, с. Михайлівка, вул. Хуторянська, буд.24, шляхом відкриття відповідних виконавчих проваджень.

Суд вважає, що належним способом захисту заявника є зобов`язання державного виконавця вирішити питання про прийняття виконавчого документа до виконання.

Отже, суд приходить до висновку, що скарга ТОВ «ДЕВЕЛОП ФІНАНС» на дії старшого державного виконавця Канівського ВДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Борко М.Г. підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 447, 449-451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОП ФІНАНС» на дії старшого державного виконавця Канівського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Борко М.Г. задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Канівського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Борко Марини Григорівни з повернення без прийняття до виконання виконавчого листа № 2-605/2011 від 23.01.2012, боржник ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та виконавчого листа № 2-605/2011 від 23.11.2011, боржник ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) виданих на виконання рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 17.08.2011 по справі № 2-605/2011 в частині виселення відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 з будинку, що є предметом іпотеки АТ «Райффайзен Банк Аваль», який розташований за адресою: Черкаська область, Канівський район, с. Михайлівка, вул. Хуторянська, буд.24.

Зобов`язати державного виконавця Канівського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вирішити питання про прийняття до виконання виконавчого листа № 2-605/2011 від 23.01.2012, боржник ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та виконавчого листа № 2-605/2011 від 23.11.2011, боржник ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), видані на виконання рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 17.08.2011 по справі № 2-605/2011 в частині виселення відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 з будинку, що є предметом іпотеки АТ «Райффайзен Банк Аваль», який розташований за адресою: Черкаська область, Канівський район, с. Михайлівка, вул. Хуторянська, буд.24.

В іншій частині вимог відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом 15 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 08.02.2024.

Головуючий Б . К . Скирда