Постанова

від 06.02.2024 по справі 354/846/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 354/846/21

Провадження № 22-ц/4808/186/24

Головуючий у 1 інстанції Ваврійчук Т. Л.

Суддя-доповідач Мальцева Є.Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді Мальцевої Є.Є.,

суддів Баркова В.М., Девляшевського В.А.,

секретар Гудяк Х.М.,

розглянувши у відкритому судовомузасіданні апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката БрайлякЕмільяни Ярославівнинадодаткове рішенняЯремчанського міськогосуду Iвано-Франкiвськоїобластiвід 07 листопада 2023року усправі запозовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ПРИКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ПАТ «ПРИКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО» про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 64356 грн та відшкодування моральної шкоди 5000 грн.

Рішенням Яремчанського міського суду Iвано-Франкiвської областi від 19 жовтня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 07 листопада 2023 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПРИКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 14000 грн.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Брайляк Е.Я. оскаржила додаткове рішення суду. В апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким зменшити розмір судових витрат на правничу допомогу.

В обґрунтування апеляційної скарги вказала, що рішення ухвалено з порушенням процесуальних норм позивачу не були направлені докази понесених відповідачем витрат на правничу допомогу, внаслідок чого позивач була позбавлена можливості заявити про неспівмірність таких витрат.

Рішення суду стосовно розміру стягнутої суми на правничу допомогу не відповідає положенням статті 137 ЦПК України, судом не дотримані критерії реальності адвокатських витрат, розумності їх розміру з огляду на характер справи. Суд не врахував, що адвокат не вперше надає свої послуги відповідачу в подібних справах, тому справа не вимагала для представника забагато часу та зусиль. Суд не врахував фінансовий стан позивача та відповідача.

Докази, надані відповідачем, не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі, він має бути обґрунтований та доведений.

Представник відповідача адвокат Мороз О.М. надала відзив на апеляційну скаргу. Посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги, просила залишити додаткове рішення без змін. Вказала, що надані суду письмові докази понесених відповідачем витрат на правничу допомогу відповідають вимогам закону. Суд при вирішенні цього питання врахував усі обставини, в тому числі складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, а також усі доводи заперечень позивача щодо заявленого представником відповідача розміру витрат на правничу допомогу. Суд прийняв заперечення позивача і зменшив розмір витрат на правничу допомогу з заявленої суми 35500 грн, документально підтвердженої відповідачем, до суми 14000 грн. Для направлення позивачу заяви відповідача з додатками про ухвалення судом додаткового рішення про стягнення суми на правничу допомогу відповідачем були виконані всі необхідні заходи матеріали заяви направлені цінним листом із зазначенням номеру телефонного зв`язку.

Також представник заявила про орієнтовний розмір судових витрат на правничу допомогу в апеляційній інстанції 12000 грн.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Статтею 372ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача адвоката Брайляк Е.Я., яка підтримала доводи апеляційної скарги, заперечення представника відповідача адвоката Мороз О.М., перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві.

Рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 19 жовтня 2023 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «ПРИКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Вказаним рішенням суду одночасно призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 30 жовтня 2023 року на 15 год. 30 хв. за заявою представника відповідача адвоката Мороз О.М., яка до закінчення судових дебатів повідомила про те, що у п`ятиденний строк нею буде подано додаткові докази на підтвердження понесених відповідачем витрат на правову допомогу.

30 жовтня 2023 року до суду надійшло клопотання представника відповідача адвоката Мороз О.М. про долучення доказів та стягнення з позивача на користь відповідача 35500,00 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу. До вказаного клопотання долучено договір про надання професійної правничої допомоги №2021/20 від 04 січня 2021 року, акти приймання-передачі послуг до вказаного договору від 28 жовтня 2021 року та 23 жовтня 2023 року, платіжну квитанцію №45399 від 01 листопада 2021 року на суму 14000,00 грн.

Судове засідання для вирішення питання про судові витрати, призначене на 30 жовтня 2023 року, не відбулось у зв`язку із перебуванням головуючої судді у відпустці.

07 листопада 2023 року заява про відшкодування витрат на правинчу допомогу розглянута по суті.

У направлених до суду письмових поясненнях щодо відзиву позивач вказала, що не погоджується із вказаною відповідачем в орієнтовному переліку наданих послуг вартістю витрат на правничу допомогу, зокрема з тих підстав, що проведення попереднього аналізу справи, в тому числі ознайомлення із матеріалами справи, збір інформації та збір документів та складення відзиву, є тотожними послугами і випливають одна з одної, а ознайомлення з матеріалами справи включає в себе збір інформації. Також зазначила, що незрозумілою є послуга щодо збору документів, оскільки до відзиву долучено лише один доказ-листок огляду. Також незрозумілою є послуга щодо складання заперечень на відзив, оскільки в ухвалі суду про відкриття провадження у справі не передбачено таке право відповідача. Щодо складання інших заяв та клопотань, то представником відповідача було подане клопотання про відкладення справи, проте це жодного відношення до суті спору немає і не стосується витрат на професійну правничу допомогу. Таким чином, наведені в орієнтовному переліку витрати не відповідають критерію їх реальності, а також розумності їхнього розміру, а тому позивач вважає їх розмір завищеним, таким, що не відповідає вказаним критеріям, а тому вимога відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу до задоволення не підлягає.

При вирішенні заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу судом враховано, що 04 січня 2021 року між ПАТ «ПРИКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО» та адвокатом Мороз О.М. укладено договір про надання професійної правничої допомоги №2021/20, відповідно до п.п.1.1-1.2.6 адвокат серед іншого зобов`язується надавати клієнту необхідну професійну правничу допомогу під час цивільного, господарського, адміністративного та кримінального провадження, по`язаного з діяльністю клієнта та його посадових осіб. Під послугами, що надаються згідно цього договору, сторони розуміють: надання адвокатом необхідної інформації у письмовій, електронній та/або усній формі. Результати послуг, що надаються за цим договором, можуть бути виражені у вигляді консультацій, роз`яснень, висновків, довідок, документів, звітів, заяв. Клопотань, скарг, запитів, підготовлених адвокатом або отриманих від третіх осіб, а також в інших формах, у відповідності з послугою, що надається; консультування з питань правозастосування Правил роздрібного ринку електричної енергії, Кодексу комерційного обліку електричної енергії, Кодексу систем розподілу, та іншого законодавства у сфері електроенергетики, приведення діяльності клієнта у відповідність з чинним законодавством; здійснення претензійно-позовної роботи; інші послуги за запитами клієнта.

Пунктами 4.1-4.3 зазначеного договору передбачено, що представництво й захист прав та законних інтересів клієнта, а також надання йому необхідної професійної правничої допомоги під час цивільного, господарського та кримінального провадження, пов`язаного з діяльністю клієнта, відповідно до умов цього договору, здійснюється на платній основі. Для визначення умов щодо ціни та порядку розрахунків за представництво та захист прав клієнта та законних інтересів, а також надання йому необхідної професійної правничої допомоги під час цивільного, господарського та кримінального провадження, пов`язаного з діяльністю клієнта та його посадових осіб, сторони оформляють акт приймання-передачі наданих послуг. Остаточний розмір витрат клієнта та фактично надані адвокатом послуги відповідно до умов цього договору підтверджуються оформленими сторонами у встановленому законодавством порядку актами приймання-передачі наданих послуг.

У відзиві на позововну заяву представник відповідача в обгрунтування попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат вказувала, що витрати відповідача на правничу допомогу включають у себе проведення попереднього аналізу справи, у тому числі ознайомлення з матеріалами справи, збір інформації та документів - 2000,00 грн.; складення відзиву, заперечень та відповідь на відзив - 4000,00 грн.; складення інших клопотань та заяв-1000,00 грн.; участь адвоката у судових засіданнях суду першої інстанції (за одне судове засідання) - 1500,00 грн.; покриття транспортних витрат адвоката для забезпечення участі у судових засіданнях - згідно з цінами на перевезення.

На підтвердження повноважень адвоката Мороз О.М. до матеріалів справи долучено ордер адвоката серії АТ №1012943 від 04 серпня 2021 року на представництво інтересів ПАТ «ПРИКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО» у Яремчанському міському суді за договором про надання правової допомоги №2021/20 від 04 січня 2021 року.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником відповідача адвокатом Мороз О.М. направлено на адресу суду:

-акт приймання-передачі послуг від 28 жовтня 2021 року за договором про надання професійної правничої допомоги №2021/20 від 04 січня 2021 року, з якого вбачається, що на виконання умов договору адвокатом надано наступні послуги: проведення попереднього аналізу справи, в тому числі ознайомлення з матеріалами справи, збір інформації та документів(1 од.)-2000,00 грн.; складання відзиву, заперечення на відповідь на відзив(2 од).-4000,00 грн., а всього на суму 8000,00 грн.; участь адвоката у судових засіданнях суду першої інстанції(2 зас.)-1500,00 грн, а всього на суму 3000,00 грн.; складання інших клопотань та заяв(1 од.)-1000,00 грн., а всього на загальну суму 14000,00 грн.;

-акт приймання-передачі послуг від 23 жовтня 2023 року за договором про надання професійної правничої допомоги №2021/20 від 04 січня 2021 року, з якого вбачається, що на виконання умов договору адвокатом надано наступні послуги: участь адвоката у судових засіданнях суду першої інстанції(9 зас.)-1500,00 грн, а всього на суму 13500,00 грн; складання інших клопотань та заяв з процесуальних питань(8 од.)-1000,00 грн., а всього на суму 8000,00 грн., на загальну суму 21500,00 грн.;

-платіжну інструкцію №45399 від 01 листопада 2021 року, відповідно до якої ПАТ «ПРИКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО» сплатила на рахунок адвокат Мороз О.М. грошові кошти у сумі 14000,00 грн. в якості оплати за договором про надання професійної правничої допомоги №2021/20 від 04 січня 2021 року.

Письмові докази направлено на адресу суду поштою у визначений ЦПК України строк для подачі таких доказів.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За приписами ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Згідно п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, повязані з розглядом справи, у разі відмові в позові покладаються на позивача.

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно з п.4,9,6 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною шостою ст.137 ЦПК України передбачено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п.п.1,2 ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Таким чином, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому суд посилався на правову позицію Великої Палати Верховного Суду у додатковій постанові у справі №755/9215/15-ц від 19.02.2020 року, за якою саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Суд врахував, що на виконання юридичних послуг представником відповідача направлено до суду відзив на позовну заяву, заперечення на письмові пояснення позивача щодо відзиву, заяву про долучення доказів на виконання ухвали суду, заяву про підключення до системи «Електронний суд», вісім клопотань про відкладення розгляду справи, представник відповідача приймала участь у п`яти судових засіданнях.

Тому суд прийшов до висновку, що перелік наданих адвокатом Мороз О.М. послуг у ході розгляду даної справи в частині кількості судових засідань за участю представника відповідача підтверджується частково, а тому в цій частині вартість витрат суд зменшив з розміру 16500 грн. до 7500 грн.

При визначенні загльного розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає до стягнення з позивача на користь ПАТ «ПРИКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО», суд врахував складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, час, витрачений на надані послуги, і виходячи з принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських послуг, а також критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням висловлених позивачем заперечень щодо розміру заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу та її доводів щодо їх неспівмірності, зменшв розмір витрат на професійну правничу допомогу ПАТ «ПРИКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО» до суми 14000 грн.

Відповідач додаткове рішення не оскаржував.

Перевіряючи справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів встановила, що відповідач дотримався вимог щодо строків звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу і подання відповідних доказів та на виконання частини восьмої статті 129 ГПК України, чому передувала відповідна заява.

Дана заява з усіма додатками була направлена на адресу позивача цінним листом, із зазначенням телефонного номеру позивача для повідомлення про поштове відправлення, про що свідчать наявні у справі докази. Наведеним спростовуються доводи позивача про порушення її процесуальних прав з боку відповідача, оскільки вбачається, що відповідач виконав усі обов`язки для направлення доказів позивачу, встановлені законом.

Матеріалами справи підтверджується також надання адвокатом відповідача усіх письмових доказів правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі№922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи те, як були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі 904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін(пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 169 ГПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчиняти певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Принцип змагальності сторін має свої втілення, зокрема, у наведених положеннях частин п`ятої, шостої статті 126 ГПК України, виходячи з яких зменшення внаслідок неспівмірності суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.

Зісправи вбачається,що самеу відповідностідо наведенихвимог законуі занаслідками здійсненоїоцінки розмірусудових витрат,понесених відповідачемна правничудопомогу узв`язкуз розглядомсправи всуді першоїінстанції,через призмукритеріїв,встановлених відповіднимивищевказаними нормамиЦПК України,враховуючи обсягвиконаних адвокатом робіті обставинсправи,суд прийшовдо обгрунтованого висновку про зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу, і аргументованого визначення вартості таких послуг.

Разом з тим, доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди із рішенням суду, без будь-якої правової мотивації, і апелянтом не конкретизовано, які саме норми закону порушені судом і які обставини справи не враховані при вирішенні питання співмірності стягнутих витрат на правничу домогому. Більш того, як вбачається з оскарженого рішення, судом було враховано позицію позивача стосовно зменшення суми відшкодування таких витрат відповідача. Твердження представника позивача в апеляційному суді стосовно того, що адвокат відповідача не мала витрачати заявленого часу на правову роботу по справі, оскільки надає послуги підприємству-відповідачу в аналогічних справах, нічим не підтверджені, носять характер припущень. Також, не можна погодитися з тим, що в суму відшкодування витрат на правничу допомогу увійшли витрати представника на дорогу в судові засідання, оскільки це не підтверджується матеріалами справи. Отже, доводи апеляційної скарги про необхідність додаткового зменшення таких витрат не є переконливими, оскільки нічим не мотивовані, тому колегією суддів не приймаються.

Колегія суддів, перевіривши справу, вважає, що висновок суду про стягнення витрат на правничу допомогу у визначеному судом розмірі є правильним, відповідає вимогам закону і обставинам справи.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених в оскаржуваному рішенні.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, переглядаючи справу відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів не вбачає апеляційних підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції, у зв`язку з чим апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Представником відповідача адвокатом Мороз О.М. в апеляційному суді до судових дебатів заявлено про відшкодування витрат на правничу допомогу в апеляційній інстанції в розмірі 14000 грн. В матеріалах справи є ордер адвоката на участь в апеляційній інстанції.

На підствердження таких витрат додано копію Договору про надання правової допомоги та здійснення представництва №2023/20 від 02.01.2023 року; акт приймання-предачі послуг за договором №2023/20 від 27.12.2023 року; платіжну інструкцію про оплату 14000 грн за надання правничої допомоги. Копії таких доказів направлені позивачу, про що свідчить інформація про відправлення.

Відповідно до договору про надання правової допомоги№2023/20 від 02.01.2023 року адвокат Мороз О.М. надає професійну аправничу допомогу ПАТ «Прикарпаттяобленерго» на умовах і в межах повноважень, визначених цим договором. Адвокат, в тому числі, зобов`язується надати клієнту правову допомогу в усіх судових органах, оскаржувати судові рішення з усіма процесуальними правам, передбаченими законодавством.

Клієнт оплачує послуги адвоката, витрати на які визначаються актом виконаних послуг.

Згідно з актом приймання-передачі послуг на правову допомогу адвокат Мороз О.М. склала відзив на апеляційну скаргу, прийняла участь в 2 судових засіданнях.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу представника відповідача - адвоката Мороз О.М., апеляційний суд враховує заперечення представника позивача адвоката Брайляк Е.Я., яка просила відмовити в стягненні таких витрат, обґрунтованість розміру цих витрат, складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності таких витрат.

Апеляційний суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази на підтвердження цих витрат не є безумовною підставою для їх стягнення судом у визначеному розмірі з відповідача, оскільки цей розмір має бути не тільки документально доведений, а й обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності цих витрат.

Враховуючи категорію справи, характер вирішених вимог про відшкодування витрат на юридичні послуги, дослідивши відзив на апеляційну скаргу позивача, доводи, викладені у відзиві, кількість судових засідань в апеляційному суді, вагомість доводів представника позивача, які носять характер загальних неконкретних заперечень, колегія суддів вважає, що складення відзиву на апеляційну скаргу не потребувало додаткових зусиль та знань, великої тривалості часу адвоката, як і відсутня необхідність у додатковому аналізі обставин справи та вивченні нормативно-правової бази, тим більш, що позивачем оскаржується тільки додаткове рішення про стягнення витрат на правничу допомогу.

Враховуючи складність справи та обсяг виконаних робіт, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії необхідностівчинення певнихпроцесуальних дійу справі,реальності адвокатськихвитрат, апеляційний суд вважає, що обґрунтованими і пропорційними до предмета спору є витрати на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 3000 грн.

На підставі викладеного заява представника відповідача підлягає частковому задоволенню, і у даній справі в суді апеляційної інстанції підлягають стягненню з позивача витрати на правничу професійну допомогу на користь відповідача в розмірі 3000 грн.

Керуючись ст. ст. 137, 141, 259, 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Брайляк Емільяни Ярославівни залишити без задоволення.

Додаткове рішення Яремчанського міського суду Iвано-Франкiвської областi від 07 листопада 2023 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ПРИКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО» витрати на правничу допомогу 3000 (три тисячі) грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 08 лютого 2024 року.

Головуюча суддя Є.Є. Мальцева

Судді: В.М. Барков

В.А.Девляшевський