Рішення

від 08.02.2024 по справі 467/1449/23

АРБУЗИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 467/1449/23

2/467/21/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2024 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючої судді Кірімової О.М.,

за участю секретаря судового засідання Розмеріци О.В.,

прокурора Руденко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Арбузинка цивільну справу за позовною заявою керівника Вознесенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про конфіскацію земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ

У листопаді 2023 року керівник Вознесенської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про конфіскацію земельних ділянок.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачка ОСОБА_1 є власницею земельних ділянок загальною площею 5,7716 га, у тому числі площею 0,3462 га (пасовища), з кадастровим номером 4820355700:06:000:1505 та площею 5,4253 га (рілля багарна) з кадастровим номером 4820355700:05:000:0574, що розташовані на території Костянтинівської селищної ради Арбузинського району Миколаївської області (на теперішній час територіальна громада м.Южноукраїнська Вознесенського району Миколаївської області) та надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Земельну ділянку з кадастровим номером 4820355700:06:000:1505 площею 0,3463 передано у користування ФОП ОСОБА_2 на підставі договору оренди б/н від 08.08.2018 року терміном на 49 років, про що в Державному реєстрі речових прав 07.12.2018 року здійснено запис №29426141. Земельну ділянку з кадастровим номером 4820355700:05:000:0574 площею 5,4253 га передано у користування ФОП ОСОБА_2 , на підставі договору оренди б/н від 01.08.2018 терміном на 49 років, про що в Державному реєстрі речових прав 07.12.2018 року здійснено запис №29426710.

Проте, будучи іноземною громадянкою, відповідачка упродовж року після набуття права власності на зазначені земельні ділянки сільськогосподарського призначення добровільно не відчужила їх, в зв`язку з чим наявні підстави для їх конфіскації.

Ухвалою судді Арбузинського районного суду Миколаївської області від 22 листопада 2023 року відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою визначено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Крім того, ухвалою суду від 22 листопада 2023 року задоволено заяву керівника Вознесенської окружної прокуратури про забезпечення позову у справі та накладено арешт на земельну з кадастровим номером 4820355700:06:000:1505 площею 0,3463 га, розташовану в межах території Южноукраїнської територіальної громади Вознесенського району Миколаївської області та заборонено органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4820355700:06:000:1505 площею 0,3463 га, розташованої в межах території Южноукраїнської територіальної громади Вознесенського району Миколаївської області (у тому числі, у разі зміни цільового призначення вказаної земельної ділянки, її поділу чи об`єднання з іншими ділянками, укладення договорів, вчинення інших правочинів щодо неї). Накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 4820355700:05:000:0574 площею 5,4253 га, розташовану в межах території Южноукраїнської територіальної громади Вознесенського району Миколаївської області та заборонено органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4820355700:05:000:0574 площею 5,4253 га, розташованої в межах території Южноукраїнської територіальної громади Вознесенського району Миколаївської області (у тому числі, у разі зміни цільового призначення вказаної земельної ділянки, її поділу чи об`єднання з іншими ділянками, укладення договорів, вчинення інших правочинів щодо неї).

Ухвалою суду від 04 січня 2024 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

В судовому засіданні представник Вознесенської окружної прокуратури Руденко О.В. позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник позивача ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області Масюткін Сергій в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, не заперечив щодо заочного розгляду справи.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим у встановленому законом місцем проживання та на сайті суду, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не надала,будь - яких заяв чи клопотань до суду не направила.

Третя особа без самостійних вимог у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Зі згоди прокурора суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих учасниками справи доказів, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Зокрема, судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки площею 0,3463 га, кадастровий номер 4820355700:06:000:1505 та земельної ділянки площею 5,4253 га, кадастровий номер 4820355700:05:000:0574, які розташовані в межах Костянтинівської селищної ради Арбузинського району Миколаївської області (на теперішній час територіальна громада м. Южноукраїнська Вознесенського району Миколаївської області та надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до розпорядження голови Арбузинської районної державної адміністрації Миколаївської області №183 від 24.07.2013 року громадянці російської федерації ОСОБА_3 надано дозвіл на виділення в натурі земельної ділянки (паю): ріллі багарної - земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 5,43 га, пасовищ - земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 0,35 га, у розмірах визначених проектом організації у фізичних гектарах для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та рекомендовано виготовити в землевпорядній організації технічну документацію по виділенню в натурі земельної ділянки в межах території Костянтинівської селищної ради (а.с.40).

Розпорядження прийнято на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії МК №011745 від 26 квітня 1996 року, який зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на прав на земельну частку (пай) за №89, що виданий головою Арбузинської райдержадміністрації ОСОБА_1 , як члену КПС «Південний Буг» (а.с. 38-39).

Вказані земельні ділянки відповідачці ОСОБА_1 надано у власність на підставі розпорядження Арбузинської районної державної адміністрації №204 від 26.08.2014 року (а.с. 41).

Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власників на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 02 серпня 2023 року (інформаційні довідки № 347493581, 347493288, 347492593) право власності на спірні земельні ділянки зареєстровано за відповідачкою ОСОБА_1 (а.с. 14-21).

Право власності на земельну ділянку площею 0,3463 га з кадастровим номером 4820355700:06:000:1505 посвідчено свідоцтвом про право власності Серія НОМЕР_3 від 29.09.2014 року (а.с. 42).

Право власності на земельну ділянку площею 5,4253 га з кадастровим номером 4820355700:05:000:0574 посвідчено свідоцтвом про право власності Серія НОМЕР_4 від 29.09.2014 року (а.с. 43).

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, відповідачка ОСОБА_1 є громадянкою російської федерації (документована паспортом громадянки російської федерації № НОМЕР_5 , виданим 16 листопада 2001 року ОВС Кетовського району Курганської області, код підрозділу 452-007).

Аналізуючи вимоги сторони позивача, суд виходить з наступного.

Так, визначення земель сільськогосподарського призначення та порядок їх використання наведені у ст. 22 ЗК України.

Зокрема, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог статті 130 цього Кодексу (ч.ч.1,5 ст.22 ЗК України).

Суб`єктами права власності на землю є, зокрема громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності (ст. 80 ЗК України).

Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності, в разі придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; прийняття спадщини (ч.ч.2,3 ст. 81 ЗК України).

Відповідно до ч.5 ст.22 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Згідно приписів ч.ч.1, ст.145 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню протягом року з моменту переходу такого права.

У разі, якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику (ч.ч. 2,4 ст. 145 ЗК України, в редакції чинній на час звернення з позовом до суду).

Відповідно до п.п. «д», «е» ч. 1 ст. 140 ЗК України підставами припинення права власності на земельну ділянку є: конфіскація за рішенням суду; невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки (п. «в» ч. 1 ст. 143 ЗК України).

Пунктом 10 ч. 1 ст. 346 ЦК України визначено, що право власності припиняється у разі конфіскації.

Частиною 1 ст. 348 ЦК України встановлено, що якщо з підстав, що не були заборонені законом, особа набула право власності на майно, яке за законом, який був прийнятий пізніше, не може їй належати, це майно має бути відчужене власником протягом строку, встановленого законом. Якщо майно не відчужене власником у встановлені законом строки, це майно з урахуванням його характеру і призначення за рішенням суду на підставі заяви відповідного органу державної влади підлягає примусовому продажу. У разі примусового продажу майна його колишньому власникові передається сума виторгу з вирахуванням витрат, пов`язаних з відчуженням майна. Якщо майно не було продане, воно за рішенням суду передається у власність держави. У цьому разі колишньому власникові майна виплачується сума, визначена за рішенням суду.

Таким чином, оскільки відповідачка протягом року з часу переходу права власності на спірні земельні ділянки не здійснила їх відчуження, право власності на них слід припинити примусово шляхом їх конфіскації на користь держави в особі ГУ Держгеокадастру в Миколаївській області та продажу на земельних торгах з поверненням відповідачці виручених коштів, із вирахуванням витрат, пов`язаних з їх продажем.

Разом з тим, звертаючись з вказаним позовом до суду керівник Вознесенської окружної прокуратури просив конфіскувати спірні земельні ділянки на користь держави в особі ГУ Держгеокадастру в Миколаївській області, проте примусова конфіскація земельних ділянок без компенсації відповідачці їх вартості не відповідає приписам ч. 4 ст. 145 ЗК України (в редакції чинній на час звернення з позовом до суду), та буде порушенням права власності, тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями ст.1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду».

Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення ст. 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.

Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), «Кривенький проти України» від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07)).

ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий і навпаки встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року, справа №513/444/15-ц.

Як зазначалося вище, право держави примусово припиняти право власності на земельну ділянку, яка мала бути відчужена її власником, передбачене у чинному законодавстві України.

Отже, на підставі викладеного, з огляду на те, що відповідачка мала достатньо часу для реалізації свого права та виконання свого обов`язку, однак у встановлений законом строк земельні ділянки не відчужила, суд не вбачає невідповідність заходу втручання держави у право відповідачки на мирне володіння майном, так і порушення принципу пропорційності, які сформовані у сталій практиці ЄСПЛ.

При цьому в судовому засіданні встановлено, що ГУ Держгеокадастру в Миколаївській області, яке організовує та здійснює державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності у частині додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, не звернулося до суду з відповідним позовом ні за власним розсудом, ні після відповідного прокурорського звернення, що вказує на наявність підстав для звернення прокурора в інтересах держави до суду.

З урахуванням положень ст. 141 ЦПК України з відповідачки підлягають стягненню понесені прокурором судові витрати в вигляді судового збору в розмірі 7 026 грн. 00 коп. (5684 грн. 00 коп. судового збору за подачу позову + 1 342 грн. 00 коп. судового збору за подачу заяви про забезпечення позову).

Також необхідно роз`яснити, що в силу ч. 7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Оскільки від учасників справи жодних клопотань щодо заходів забезпечення позову не надходило, а тому заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання даним рішенням законної сили.

Керуючись ст.ст.12,13,76-83,141,259,263-265,280-282,289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

Позовні вимоги керівника Вознесенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про конфіскацію земельних ділянок - задовольнити частково.

Припинити право власності ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 російська федерація, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 , на земельну ділянку площею 0,3463 га, кадастровий номер 4820355700:06:000:1505, яка розташована в межах територіальної громади м. Южноукраїнська Вознесенського району Миколаївської області та надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області, місцезнаходження: місто Миколаїв, проспект Миру, будинок 34, ідентифікаційний код 39825404, та продажу на земельних торгах з поверненням ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 , виручених коштів, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем.

Припинити право власності ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 російська федерація, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 , на земельну ділянку площею 5,4253 га, кадастровий номер 4820355700:05:000:0574, яка розташована в межах територіальної громади м.Южноукраїнська Вознесенського району Миколаївської області та надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області, місцезнаходження: місто Миколаїв, проспект Миру, будинок 34, ідентифікаційний код 39825404, та продажу на земельних торгах з поверненням ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 , виручених коштів, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем.

Стягнути з ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 російська федерація, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 на користь Миколаївської обласної прокуратури, місцезнаходження: місто Миколаїв, вулиця Спаська, будинок 28, ідентифікаційний код 02910048 (р/р UA 748201720343150001000000340, банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172, ЄДРПОУ 02910048), судовий збір у розмірі 6710 (шість тисяч сімсот десять) грн. 00 коп.

Також необхідно роз`яснити, що в силу ч. 7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за заявою про перегляд Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем та іншими учасниками справи шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його отримання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Арбузинського

районного суду О.М. Кірімова