Ухвала

від 08.02.2024 по справі 127/14939/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/14939/23

Провадження № 22-ц/801/334/2024

Категорія: 77

Головуючий у суді 1-ї інстанції Романюк Л. Ф.

Доповідач:Шемета Т. М.

УХВАЛА

08 лютого 2024 рокуСправа № 127/14939/23м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді Шемети Т. М. (суддя-доповідач),

суддів Сала Т. Б., Сопруна В. В.,

секретар судового засідання Різник Д. С.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі Пенсійний фондУкраїни,Головне управлінняПенсійного фондуУкраїни уВінницькій області,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20 листопада 2023 року, ухвалене у складі судді Романюк Л. Ф. в м. Вінниця, дата складення повного судового рішення 30 листопада 2023 року,-

в с т а н о в и в :

В травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 03.08.2017 року вона працювала в управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області на посаді заступника начальника фінансово-економічного відділу.

01 січня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 21 вересня 2022 року № 2620-ІХ, яким вирішено припинити Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 01 січня 2023 року.

19 січня 2023 року позивачка була попереджена про наступне звільнення у зв`язку зі скороченням штату. Однак, дане попередження особисто Позивачу не адресовано, в ньому відсутня інформація про скорочення конкретно її посади, а також зазначено, що у зв`язку із скороченням всього штату та працівників Виконавчої дирекції Фонду, інша робота у Виконавчій дирекції Фонду їй не пропонується.

Наказом Управління від 11.04.2023 62-к/тр (додаток 4) позивачку з 18 квітня 2023 року було звільнено із займаної посади на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю ОСОБА_1 , період якої розпочався 14.04.2023 року, до цього наказу вносилися зміни та остаточно наказом ГУ ПФУ у Вінницькій області від 08.05.2023 №279-0 її було звільнено із займаної посади з 08 травня 2023 року.

Вважала, що відсутність у Законі України «Про державну службу» норм, які б давали право на переведення працівника, який не був державним службовцем, на посаду державної служби у випадку реорганізації юридичної особи не вказує на відсутність такого права працівника, тому її звільнення є незаконним.

Посилаючись на викладене, позивач просила суд:

- поновити ОСОБА_1 на посаді на посаді заступника начальника фінансово-економічного відділу;

- зобов`язати Пенсійний Фонд України виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, а саме з 19 квітня 2023 року по дату поновлення на посаді.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 20 листопада 2023 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Не погоджуючись із таким рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20 листопада 2023 року та прийняти нове, яким задовольнити позов.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 04 січня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі, а ухвалою суду від 15 січня 2024 року закінчено підготовчі дії та призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивачки адвокат Олійник А. М. заявив клопотання про зупинення провадження у справі, з оглядну на те, що аналогічна справа наразі перебуває на розгляді у Касаційному Суді в складі Верховного Суду, окрім того, у Вінницькому апеляційному суді теж вже є ряд аналогічних справ, провадження у них також зупинене. Представник відповідача Пенсійного фонду України Кудрик Я. О. поклалася при вирішенні клопотання на розсуд суду, не заперечує проти зупинення провадження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, думку учасників справи, колегія суддів дійшла висновку про зупинення провадження у справі з огляду на таке.

Відповідно до п.10 частини 1 статті 252 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Отже, підставою для зупинення провадження у справі може бути прийняття палатою, об`єднаною палатою або Великою Палатою Верховного Суду до свого розгляду іншої справи у подібних правовідносинах (ст. 403 ЦПК України).

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ССПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

В іншій справі, Європейський суд з прав людини зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (BRUMARESCU v. ROMANIA, № 28342/95, § 61, ССПЛ, від 28 жовтня 1999 року).

Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (S.W. v. THE UNITED KINGDOM, № 20166/92, § 36, ЄСПЛ, від 22 листопада 1995 року).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частини четвертої статті 263 ЦПК України).

Аналізом даних, які містить та матеріалів вказаної цивільної справи, стало відомо, що у провадженні Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду перебуває цивільна справа № 750/7085/23 (провадження № 61-15121ск23) за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Зокрема, ухвалою від 09 листопада 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду відкрив провадження у справі № 750/7085/23 (провадження № 61-15121ск23) (https://reyestr.court.gov.ua/Review/114848859 ).

Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду першої інстанції, що є предметом даного апеляційного перегляду та судове рішення у справі, яка знаходиться в провадженні Верховного Суду, ухвалені у подібних правовідносинах, зокрема, у вказаних справах відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо застосування частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України, статті 5 Закону України «Про державну службу», частини п`ятої статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (в частині відсутності заборони на переведення працівника, який не є державним службовцем (хоча виконує владно-управлінські функції) на посаду державного службовця в органі, до якого здійснюється приєднання в процедурі реорганізації.

За таких обставин колегія суддів виснує, що правовідносини у вказаних справах є подібними за предметом та підставами позову, умовами застосування правових норм та частково за суб`єктним складом.

Окрім того, Верховним судом в справах з аналогічним предметом та підставами позову вирішувалось питання юрисдикції такої категорії справ і Верховним Судом зроблено два протилежні висновки.

Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 листопада 2023 року у справі № 188/741/23 Верховний суд у пункті 49 виснував, що спір між сторонами виник у трудових правовідносинах, не пов`язаних з проходженням публічної служби, отже є приватноправовим незалежно від участі у ньому суб`єкта публічного права та має вирішуватися за правилами цивільного судочинства (https://reyestr.court.gov.ua/Review/115126840).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 грудня 2023 року у справі № 442/3240/23-ц Верховний Суд виснував, що з 01 січня 2023 року відбулося публічне правонаступництво, тобто перехід прав та обов`язків від Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Львівській області до Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області. Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України, тому за предметом та можливими правовими наслідками цей спір існує у сфері публічно-правових відносин, відповідно, підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства (https://reyestr.court.gov.ua/Review/115712742).

У відповідності до частини 2 статті 377 ЦПК України, порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 ЦПК України, є обов`язковою підставою для скасування рішення, незалежно від доводів апеляційної скарги.

Відповідно до п. 14 частини 1 статті 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.

З огляду на подібність правовідносин у даній справі та правовідносин у справі № 750/7085/23 (провадження № 61-15121ск23), у якій Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду відкрито касаційне провадження, апеляційний суд вважає за необхідне зупинити провадження у цій справі до закінчення перегляду судового рішення у подібних правовідносинах в касаційному порядку.

Керуючись ст. ст. 252, 253, 260 ЦПК України, апеляційний суд,-

ухвалив:

Зупинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20 листопада 2023 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного Фонду України у Вінницькій області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду справи № 750/7085/23 (провадження № 61-15121ск23).

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення

Головуюча Т. М. Шемета

Судді: Т. Б. Сало

В. В. Сопрун