Постанова

від 30.01.2024 по справі 914/1460/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2024 р. Справа №914/1460/23

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого суддіКравчук Н.М.

суддівЗварич О.В.Скрипчук О.С.

секретаря судового засідання Михайлишин С.В.

розглянувши апеляційну скаргу Окремої комендатури охорони і забезпечення

Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ),

Київ (вх. № ЗАГС 01-05/2548/23 від 08.08.2023)

на рішенняГосподарського суду Львівської області від 29.08.2023 (суддя Запотічняк О.Д., повний текст рішення виготовлено 11.09.2023)

у справі№ 914/1460/23

за позовом:Окремої комендатури охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ), м. Київ

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю Тексол (надалі ТзОВ Тексол), с. Добрівляни, Львівська обл.,

про стягнення 1 278 997,53 грн. заборгованості

за участю представників сторін:

від позивача:Гурчак Р.В.

від відповідача:Подольський В.О.

ВСТАНОВИВ:

08.05.2023 Окрема комендатура охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом до ТзОВ Тексол про стягнення штрафних санкцій в розмірі 1 278 997,53 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між сторонами укладено договір №561-22(ЦЗ) від 06.10.2022 року на закупівлю костюмів маскувальних зимових, за умовами якого Постачальник зобов`язувався у 2022 році поставити Замовнику товари на суму 23 175 000,00 грн., в термін не пізніше 20.11.2022, у разі продовження строку дії правового режиму воєнного стану не пізніше 12.12.2022. Відповідно до актів № 34 приймання-передавання товару від 11.11.2022 здійснена поставка на суму 587 100,00 грн., №163 від 27.12.2022 на суму 231 750,00 грн. та №164 від 27.12.2022 на суму 2 734 650,00 грн. Відтак, внаслідок неналежного виконання зобов`язань за договором, позивач на підставі п. 7.2, 7.7 договору нарахував відповідачу 988 235,04 грн. пені, 250 798,19 грн. інфляційних втрат та 39 964,30 грн. 3 % річних.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 29.08.2023 року у справі №914/1460/23 (суддя О.Д. Запотічняк) (з врахуванням ухвали суду від 12.09.2023) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тексол» на користь Окремої комендатури охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) 1 025 667,24 грн. та 15 385,01 грн. судового збору. В задоволенні решти вимог відмовлено.

При прийнятті рішення суд виходив з того, що відповідач порушив свої зобов`язання щодо поставки обумовленої договором від 06.10.2022 кількості товару у встановлений договором строк, в зв`язку з чим позивачем нараховано штрафні санкції відповідачу на суму попередньої оплати, щодо якої не були поставлені товари за періоди: 1) з 13.10.2022 26.12.2022 пеню в розмірі 653 979,45 грн., інфляційні втрати в розмірі 250 798,19 грн. та 3 % річних в розмірі 39 238,77 грн.; 2) з 27.12.2022 28.12.2022 пеню в розмірі 11 090,14 грн. та 3 % річних в розмірі 665,41 грн; 3) з 29.12.2022 30.12.2022 пеню в розмірі 1 002,05 грн. та 3 % річних 60,12 грн. Здійснивши перерахунок пені за періодами визначеними позивачем, суд зазначив, що така підлягає до задоволення частково, з огляду на те, що оскільки повернення авансового платежу відбулось 26.12.2022, то штрафні санкції повинні нараховуватись за перший період, визначений позивачем з 13.10.2022 по 25.12.2022, що дорівнює 645 259,73 грн., наступні нарахування пені позивачем здійснено арифметично вірно. Щодо стягнення інфляційних втрат та 3 % річних на суму попередньої оплати, суд врахував п. 5.1 договору, яким сторонами погоджено термін поставки товарів у разі продовження строку дії правового режиму воєнного стану - не пізніше 12.12.2022 року. Відтак, суд дійшов висновку, що з 13.12.2022 почалось прострочення виконання зобов`язання відповідачем, внаслідок чого судом визначено період нарахування інфляційних втрат та 3 % річних з 13.12.2022 по 25.12.2022, що дорівнює 44 557,80 грн. інфляційних втрат та 6 801,39 грн. 3 % річних, нарахування 3 % річних за інші періоди здійснено арифметично вірно. Таким чином, до стягнення з відповідача підлягають штрафні санкції на суму попередньої оплати в розмірі: 657 351,92 грн. пені, 44 557,80 грн. інфляційних втрат та 7 526,92 грн. 3 % річних. Щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 0,1%, нарахованої за період з 13.12.2022 по 26.12.2022 в сумі 316 230,60 грн. та за період з 27.12.2022 по 28.12.2022 в сумі 5 932,80 грн. суд встановив, що відповідно до акта №163 приймання-передавання товару для перевезення від 27.12.2022 Постачальником була здійснена поставка товару на суму - 231 750,00 грн. та відповідно до акта №164 від 27.12.2022 Постачальником була здійснена поставка товару на суму 2 734 650,00 грн. Щодо першого періоду нарахування 0,1% пені (13.12.2022 - 26.12.2022), суд здійснивши перерахунок вважав такий арифметично правильним. Щодо другого періоду суд зазначив, що товар за актами приймання передачі № 163, 164 було передано Постачальником та прийнято Замовником 27.12.2022. При цьому, суд вважав хибними покликання позивача на те, що товар було отримано 29.12.2022, оскільки товароотримувачем на вказаних актах є інша юридична особа, яка не є стороною договору, а сторони договору підписали акти 27.12.2022, відтак, нарахування за вказаний період є безпідставними та необгрунтованими.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Окрема комендатура охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене судове рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. Скаржник вважає оскаржуване рішення прийнятим при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи. Зокрема, наголошує, що відповідно до п. 5.5 розділу V договору датою прийняття та передачі у власність товару вважати дату вказану уповноваженою особою Товароодержувача та представника Постачальника при отриманні товару в акті приймання-передавання товару для перевезення. Відтак, на товар згідно актів приймання-передавання № 163, 164, який був прийнятий Товароодержувачем 29.12.2022, нараховується пеня 0,1% за період з 27.12.2022-28.12.2022. Крім того, скаржник не погоджується з твердженням суду першої інстанції в частині стягнення інфляційних втрат та 3 % річних на суму попередньої оплати. При цьому зауважує, що відповідачем не було поставлено товар в повному обсязі до 12.12.2022 , отже, відповідач не виконав зобов`язання відповідно до умов договору в частині попередньої оплати. Звертає увагу, що на виконання умов договору 13.10.2022 позивачем здійснено виплату попередньої оплати у розмірі 6 952 500,00 грн., що підтверджено платіжним дорученням № 2125 від 10.10.2022 (з відміткою казначейства про підтвердження оплати). Отже, позивачем вказано правильний період нарахування інфляційних втрат та 3% річних, а саме з 13.10.2022 по 26.12.2022, тому і сума інфляційних витрат та 3% річних залишається незмінною.

Відповідач не надав суду письмового відзиву на апеляційну скаргу.

Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення позивача, Західний апеляційний господарський суд встановив таке.

06.10.2022 між Військовою частиною НОМЕР_1 (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тексол" (Постачальник) укладено договір № 561-22 (ЦЗ) на закупівлю костюмів маскувальних зимових за рахунок коштів резервного фонду. Відповідно до п. 1.1 договору Постачальник зобов`язується у 2022 році поставити Замовнику (Товароодержувачу) товари, зазначені в специфікації (додаток №1), а Замовник (Товароодержувач) - прийняти і оплатити такі товари.

Згідно з п.п. 3.1-3.3 договору загальна сума договору складає 23 175 000,00 грн, у т. ч. ПДВ 20% - 3 862 500,00 грн. Ціна на товар зазначається у специфікації (додаток № 1) з врахуванням тари, упаковки, транспортних та інших витрат. Підставою для оплати вважається рахунок (рахунок-фактура) та накладна Постачальника, підписана сторонами. Загальна сума цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Згідно із специфікацією (додаток № 1 до договору) сторони погодили товар: костюм маскувальний зимовий (ТУ У 14.1-00034022-149:2016 (зі сповіщенням про зміни №1, кількість 15 000 на суму 23 175 000,00 грн, у т. ч. ПДВ 20% 3 862 500,00 грн.

Пунктами 4.3, 4.4 договору передбачено, що датою розрахунків за цим договором вважають день надходження коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. До кожної партії товару що постачається, Постачальник обов`язково надає Замовнику (Товароодержувачу) накладні (у двох примірниках) та рахунки-фактури, завірені представником Постачальника, уповноваженим на підписання господарських та фінансових документів.

Товар, що поставляється Постачальником, оплачується Замовником за попередньо узгодженою обома сторонами ціною відповідно до п. 3.2 розділу ІІІ цього договору (п. 4.5 договору).

Пунктом 4.6 договору сторони погодили, що оплата товару здійснюється у такому порядку: - попередня оплата у розмірі 30 % від загальної вартості товарів у сумі 6 952 500,00 грн., у т. ч. ПДВ 20 % - 1 158 750,00 грн, здійснюється на підставі рахунку-фактури на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 10 банківських днів з дня підписання договору сторонами на строк визначений пунктом 5.1 даного договору; - перерахування 70 % від загальної вартості товарів у сумі 16 222 500,00 грн, у т. ч. ПДВ 20 % 2 703 750,00 грн. Замовником здійснюється протягом 10 банківських днів з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі товару за фактично поставлений товар, якщо сума поставки перевищує суму попередньої оплати.

У разі порушення Постачальником зобов`язань за договором понад 2 календарні дні, Постачальник зобов`язується повернути суму попередньої оплати у повному обсязі протягом 5 календарних днів з моменту направлення Замовником вимоги (листа, претензії) (п. 4.7 договору).

Строк (термін) поставки (передачі) товарів: Постачальник зобов`язаний поставити товари у розпорядження Замовника (Товароодержувача) разом з усіма документами, необхідними для того, щоб прийняти поставку на умовах цього договору в термін не пізніше 20.11.2022 року. У разі продовження строку дії правового режиму воєнного стану - не пізніше 12.12.2022 року (п. 5.1 договору).

Згідно з підпунктами 6.3.1 та 6.3.6 пункту 6.3 договору Постачальник зобов`язаний: забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором; повернути попередню оплату відповідно до п. 4.7 цього договору.

Пунктом 7.2 договору сторони погодили, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти Постачальник (відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України) сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання зобов`язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

У випадку перерахування Замовником коштів на умовах передоплати та не виконання Постачальником своїх зобов`язань за договором, що призвело до його розірвання Замовником, сума коштів, на яку не виконане зобов`язання, повертається Замовнику протягом 5 робочих днів з дня повідомлення Замовником Постачальника про розірвання договору. У цьому випадку сторони погоджуються, що у Постачальника виникає перед Замовником відповідне грошове зобов`язання (п. 7.6 договору).

Відповідно до п. 7.7 договору Постачальник у відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України за весь час користування чужими коштами - з моменту отримання передоплати і до моменту отримання Замовником зазначених грошових коштів, сплачує Замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми передоплати, а також, у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, зобов`язаний сплатити зазначену суму з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період та три проценти річних від простроченої суми.

Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін (п. 9.1 договору).

Пунктом 9.2 договору сторони передбачили, що сторона, для якої склались обставини непереборної сили, зобов`язана не пізніше десяти днів з дати їх настання письмово (шляхом направлення цінного листа з описом вкладення та повідомлення про вручення) інформувати іншу сторону про настання таких обставин та про їх наслідки. Разом з письмовим повідомленням така сторона зобов`язана надати іншій стороні документ, виданий Торгово- промисловою палатою України, яким засвідчене настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Аналогічні умови застосовуються стороною в разі припинення дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) та їх наслідків.

У пункті 12.7 договору сторони передбачили, що військова агресія російської федерації проти України не може бути підставою для невиконання цього договору.

Цей договір набирає чинності з дня підписання його уповноваженими на те сторонами і діє до 31.12.2022, але в будь-якому разі до повного виконання зобов`язань сторонами (п. 11.1 договору).

Договір, специфікація та технічний опис підписані повноважними представниками сторін та скріплено відбитками печаток юридичних осіб.

Відповідно до платіжного доручення № 2125 від 10.10.2022 В/ч 1498 перераховано грошові кошти 6 952 500,00 грн. ТзОВ "Тексол" (призначення платежу попередня оплата за костюми маск. зимові (пост. КМУ №296-р.); дог. № 561-22 (ЦЗ) від 06.10.2022, рах. № 74 від 07.10.2022, ПДВ 1158750,00).

18.10.2022 наказом №18/10 відповідач встановив з 18.10.2022 у швейних цехах простій.

Відповідно до акта № 34 приймання-передавання товару для перевезення від 11.11.2022 Постачальником була здійснена поставка товару на суму - 587 100,00 грн.

19.11.2022 відповідач звернувся до позивача з листом №86/11, в якому повідомив щодо існуючих форс-мажорних обставин, які унеможливлюють вчасно поставити товари згідно з умовами договору, аргументуючи це масованими ракетними обстрілами території України, здійснених російською федерацією 10.10.2022, 31.10.2022 та 15.11.2022 року.

Позивачем було направлено лист відповідь від 14.12.2022 за вихідним №703/8690-22, в якому позивач повідомив порядок дій сторін у разі виникнення обставин непереборної сили згідно розділу IX договору.

14.12.2022 відповідач надіслав на адресу позивача лист-повідомлення №107/12, в якому Постачальник ще раз повідомляв, що у зв`язку з неможливістю вчасного постачання товарів згідно умов договору в повному обсязі, просив прийняти до уваги наявні форс-мажорні обставини та зменшити кількість костюмів маскувальних зимових до 10 000 шт. в межах діючого договору шляхом укладання додаткової угоди.

Листом від 15.12.2022 №703/8758-22-вих. позивач повідомив, що розгляне питання щодо укладання додаткової угоди на зменшення кількості постачання костюмів маскувальних зимових з 15 000 комплектів до 10 000 комплектів в межах діючого договору після постачання товару на суму попередньої оплати або повернення різниці попередньої оплати.

27.12.2022 між сторонами укладено додаткову угоду №1-22 до договору №561-22(ЦЗ) від 06.10.2022 на закупівлю костюма маскувального зимового за рахунок коштів резервного фонду, згідно умов якої сторони дійшли згоди викласти п. 3.1 договору у наступній редакції: « 3.1 загальна сума договору складає: 3 553 500,00 грн, у т.ч. ПДВ 20 % 592 250,00 грн.».

Відповідно до акта №163 приймання-передавання товару для перевезення від 27.12.2022 Постачальником була здійснена поставка товару на суму - 231 750,00 грн. та відповідно до акта №164 від 27.12.2022 Постачальником була здійснена поставка товару на суму - 2 734 650,00 грн., а 29.12.2022 Товароодержувачем було прийнято даний товар.

ТзОВ «Тексол» повернув попередню оплату позивачу частинами: 26.12.2022 - 2 317 500,00 грн., що підтверджується випискою за 26.12.2022; 29.12.2022 - 350 000,00 грн., що підтверджується випискою за 29.12.2022; 30.12.2022 - 731 500,00 грн., що підтверджується випискою за 30.12.2022.

Сертифікатом про форс-мажорні обставини №3200-23-0799, виданим 17.02.2023 Київською обласною (регіональною) торгово-промисловою палатою, засвідчено настання форс-мажорних обставин для відповідача у період з 18.10.2022 та тривають станом на 17.02.2023 у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану, ракетні обстріли та повітряні тривоги в зв`язку з цим, як наслідок унеможливлення виконання роботи тривалий час, тривале аварійне, позапланове відключення електроенергії внаслідок пошкодження об`єктів енергетичної інфраструктури.

03.03.2023 позивачем було надіслано відповідачу претензію за вих. №14/3186-23 про порушення умов договору № 561-22(ЦЗ) від 06.10.2022 та стягнення штрафних санкцій. Відповідачем вказана претензія залишена без задоволення.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо поставки товару та повернення попередньої оплати у строк встановлений договором, позивач нарахував відповідачу штрафні санкції в розмірі 1 278 997,53 грн., а саме: 988 235,04 грн. пені, 250 798,19 грн. інфляційних втрат, 39 964,30 грн. 3 % річних та звернувся з відповідним позовом про стягнення таких нарахувань до суду.

При прийнятті постанови суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Як зазначалося вище, 06.10.2022 між Військовою частиною НОМЕР_1 (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тексол" (Постачальник) укладено договір № 561-22 (ЦЗ) на закупівлю костюмів маскувальних зимових за рахунок коштів резервного фонду, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався у 2022 році поставити Замовнику (Товароодержувачу) товари, зазначені в специфікації (додаток №1), а Замовник (Товароодержувач) - прийняти і оплатити такі товари.

В силу ст. 712 ЦК України, ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 663 ЦК України встановлено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами даної господарської справи підтверджено, що відповідач порушив своє зобов`язання щодо поставки обумовленої договором кількості товару у встановлений договором строк.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

В силу ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 7.2 договору сторони погодили, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти Постачальник (відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України) сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання зобов`язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Як передбачено частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, штрафні санкції за порушення строків виконання зобов`язання застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг), а за порушення строків зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять пнів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Умовами пункту 5.1 договору передбачено, що товар поставляється Постачальником Замовнику у термін не пізніше 20.11.2022. У разі продовження строку дії правового режиму воєнного стану не пізніше 12.12.2022 року.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем поставлено товар позивачу, однак із простроченням.

Як зазначалось вище, 27.12.2022 між сторонами укладено додаткову угоду №1-22 до договору №561-22(ЦЗ) від 06.10.2022 року, згідно умов якої сторони дійшли згоди викласти у новій редакції п. 3.1 договору щодо загальної суми договору, яку визначено в розмірі 3 553 500,00 грн.

Відповідно до акта №163 приймання-передавання товару для перевезення від 27.12.2022 Постачальником була здійснена поставка товару на суму - 231 750,00 грн. та відповідно до акта №164 від 27.12.2022 Постачальником була здійснена поставка товару на суму 2 734 650,00 грн.

Згідно поданого розрахунку позивачем за період з 13.12.2022 по 26.12.2022 нараховано пеню у розмірі 0,1% від вартості товарів (поставку яких прострочено) в сумі 316 230,60 грн. та за період з 27.12.2022 по 28.12.2022 в сумі 5 932,80 грн.

Суд апеляційної інстанції, здійснивши перерахунок щодо першого періоду (13.12.2022-26.12.2022) нарахування 0,1% пені в розмірі 316 230,60 грн. (перевіривши підстави, строки та правильність нарахування) дійшов висновку, що такий здійснено арифметично вірно, про що судом першої інстанції зроблено правильний висновок.

Щодо другого періоду з 27.12.2022 по 28.12.2022 нарахування 0,1% пені в сумі 5 932,80 грн., як вірно зауважив суд першої інстанції, згідно актів приймання передачі № 163, 164 Постачальником було передано, а Замовником прийнято товар 27.12.2022. Товароотримувачем на вказаних актах є інша юридична особа (Військова частина НОМЕР_2 , місцезнаходження - Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Савинці), яка не є стороною договору, а сторони договору підписали акти 27.12.2022.

Отже, судом першої інстанції підставно не взято до уваги покликання позивача на те, що товар було отримано 29.12.2022, відтак нарахування 0,1 % пені в сумі 5 932,80 грн. за вказаний період є безпідставним та необгрунтованим, про що судом першої інстанції зроблено вірний висновок та правомірно відмовлено у стягненні пені нарахованої за вказаний період.

Позивачем також нараховано та заявлено до стягнення згідно з п. 7.7 договору, ч. 2 ст. 625 ЦК України 666 071,64 грн. пені, 39 964,30 грн. 3% річних, 250 798,19 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до частини 2 статті 193, частини 1 статті 216 ГК України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Судом встановлено, що за умовами договору у разі несвоєчасного повернення суми авансу, з порушенням терміну, встановленого пунктом 7.7 договору, Постачальник у відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України за весь час користування чужими коштами з моменту отримання передоплати і до моменту отримання Замовником зазначених грошових коштів, сплачує Замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми передоплати, а також, у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, зобов`язаний сплатити зазначену суму з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період та три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Пеня - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов`язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, п. 7.6 договору сторони передбачили, що у випадку перерахування Замовником коштів на умовах передоплати та не виконання Постачальником своїх зобов`язань за договором, що призвело до його розірвання Замовником, сума коштів, на яку не виконане зобов`язання, повертається Замовнику протягом 5 робочих днів з дня повідомлення Замовником Постачальника про розірвання договору. У цьому випадку сторони погоджуються, що у Постачальника виникає перед Замовником відповідне грошове зобов`язання.

Місцевий господарський суд, здійснивши перерахунок заявленої позивачем до стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих на підставі п. 7.7 договору, дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 657 351,92 грн., інфляційні втрати в сумі 44 557,80 грн. та 7 526,92 грн. 3 % річних.

Водночас при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції не взято до уваги те, що сторонами не реалізовано права, передбаченого умовами п. 7.6 договору на розірвання договору (у зв`язку з невиконанням Постачальником своїх зобов`язань).

Отже, визначене договором зобов`язання відповідача зі здійснення поставки не замінено на грошове зобов`язання з повернення коштів попередньої оплати.

Таким чином, відповідно до умов договору та фактичних обставин даної справи, грошове зобов`язання наявним було лише у позивача (Замовника).

Суд бере до уваги, що вимоги про сплату пені та передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України нарахувань у зв`язку з порушенням грошових зобов`язань є заходом відповідальності за порушення зобов`язань.

В даному конкретному випадку, враховуючи відсутність факту виникнення у відповідача грошового зобов`язання з повернення коштів попередньої оплати, відсутні підстави для покладення на нього відповідальності, передбаченої умовами п.7.7 договору та нормою ч.6 ст.231 ГК України, яка настає лише у випадку порушення грошового зобов`язання, що підтверджується такими обставинами: - пеня, передбачена умовами п.7.7 договору, підлягає нарахуванню Постачальнику «з моменту отримання ним передоплати і до моменту отримання Замовником грошових коштів», проте у Замовника виникає право на отримання сплачених ним коштів попередньої оплати лише у випадку розірвання договору (п.7.6 договору) або заявлення вимоги про повернення коштів (п.4.7 договору), а такі обставини відсутні.

Умовами п.7.7 договору встановлено, що нарахування передбаченої пені здійснюється на підставі ч.6 ст.231 ГК України, проте, вказаною нормою встановлено право на нарахування пені лише за порушення грошового зобов`язання, яке у відповідача не виникло, три проценти річних та інфляційні втрати, згідно з нормою ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, нараховуються лише у випадку порушення грошового зобов`язання.

З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача, на підставі умов п.7.7 договору пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання (з моменту отримання коштів попередньої оплати і до моменту їх повернення), трьох процентів річних і інфляційних втрат (відповідно до норми ч.2 ст.625 ЦК України) є безпідставними, що зумовлює наявність підстав для відмови у їх задоволенні.

Відтак, помилковим є висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 657 351,92 грн., інфляційних втрат 44 557,80 грн. в сумі та 7 526,92 грн. 3 % річних нарахованих на підставі п. 7.7 договору

При цьому колегія суддів зауважує, що у відповідності до ч. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з положеннями частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За приписами частин 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на вищенаведені норми права та фактичні обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Господарського суду Львівської області від 29.08.2023 року у справі № 914/1460/23 (з врахуванням ухвали суду від 12.09.2023) слід скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 709 436,64 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. В решті рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст. ст. 269, 270, 275, 277, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1.Апеляційну скаргу Окремої комендатури охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ), АДРЕСА_1 (вх. № ЗАГС 01-05/2548/23 від 08.08.2023) залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Львівської області від 29.08.2023 року у справі № 914/1460/23 (з врахуванням ухвали суду від 12.09.2023) в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тексол» (82402, Львівська обл., Стрийський р-н, село Добрівляни, вул. Стуса В., буд. 5, код ЄДРПОУ 40978765) на користь Окремої комендатури охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ 14321955) 709 436,64 грн. скасувати. В цій частині прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

3.В решті рішення Господарського суду Львівської області від 29.08.2023 року у справі № 914/1460/23 (з врахуванням ухвали суду від 12.09.2023) - залишити без змін.

4.Судові витрати за розгляд позовної заяви покласти на сторони пропорційно до задоволених вимог.

5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тексол» (82402, Львівська обл., Стрийський р-н, село Добрівляни, вул. Стуса В., буд. 5, код ЄДРПОУ 40978765) на користь Окремої комендатури охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ 14321955) 4 738,93 грн. судового збору за розгляд позовної заяви.

6.Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

7.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

8.Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Повний текст постанови виготовлено 07.02.2024

Головуючий суддяН.М. Кравчук

судді О.В. Зварич

О.С. Скрипчук