Ухвала від 07.02.2024 по справі 522/1222/24

Справа № 522/1222/24

Провадження № 2/522/3094/24

УХВАЛА

про вжиття заходів забезпечення позову

07лютого 2024року суддяПриморського районногосуду м.Одеси СувороваО.В.,за участюсекретаря судовихзасідань Довгань Ж.А.,розглянувшизаяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Бійц Марини Едуардівни про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права іпотеки та звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 24.01.2024 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права іпотеки та звернення стягнення на предмет іпотеки.

За результатами автоматизованого розподілу від 24.01.2024 року справа передана для розгляду судді Приморського районного суду міста Одеси Суворовій О.В., яка отримана суддею - 25.01.2024 року.

Ухвалою суду від 29.01.2024 року відкрито провадження по справі в загальномупозовному порядку тапризначено підготовчесудове засіданняна «15» березня 2024 року. Також ухвалоюсуду від29.01.2024року у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Бійц Марини Едуардівни про забезпечення позову по справі №522/1222/24 відмовлено.

05.02.2024 року через систему «Електронний суд» представником позивача подано повторно заяву про забезпечення позову по справі, яка передана головуючій судді по справі 06.02.2024 року.

В заяві про вжиття заходів забезпечення позову представник позивача ОСОБА_1 адв. ОСОБА_5 просить вжити заходи забезпечення позовної заяви шляхом накладення арешту на нежитлове приміщення, загальною площею 16 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2854954751100, за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлове приміщення 1, та нежитлове приміщення, загальною площею 45,3 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2854965151100, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлове приміщення. Встановити заборону будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав, а саме: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, державним реєстраторам, нотаріусам, вчиняти в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно будь-які реєстраційні дії відносно нежитлового приміщення, загальною площею 16 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2854954751100, за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлове приміщення 1 та нежитлового приміщення, загальною площею 45,3 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2854965151100, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлове приміщення 2.

В обґрунтування заяви представник позивача ОСОБА_1 адв. ОСОБА_5 посилається на те, що 04.04.2008 між АБ «ПОРТО-ФРАНКО» та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір, посвідчений Задорожнюк В.К., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу реєстровий номер 2629, відповідно до умов якого, в забезпечення виконання зобов`язань позичальника за Кредитним договором передано в іпотеку нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення весільного салону за адресою: АДРЕСА_1 (предмет іпотеки). ОСОБА_2 не сплачувала заборгованість за кредитом з серпня 2012 року. 23.03.2016 року між ТОВ «Альянс Фінанс» (яке придбало право вимоги у АБ «ПОРТО-ФРАНКО») та ОСОБА_1 згідно зі ст.ст. 512-519 Цивільного кодексу України, був укладений Договір відступлення прав вимоги за Кредитним договором № 593/2-08 від 04.04.2008 року. 27.07.2017 р. рішенням Малиновського районного суду м. Одеси по справі № 521/14804/15-ц стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 593/2-08 в розмірі 1 254 737,96 грн., що еквівалентно 48482,92 доларів США. 18.10.2017 р. ОСОБА_1 звернуто стягнення на предмет іпотеки та в подальшому відчужено ОСОБА_3 ОСОБА_2 було оскаржено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 37620686 від 18.10.2017, згідно якого ОСОБА_1 було звернуто стягнення на предмет іпотеки. В подальшому позовні вимоги були змінені на витребування цього майна. За час володіння Предметом іпотеки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 збільшили площу предмета іпотеки з 57,3 кв.м. до 61,3 кв.м.

Предмет іпотеки був поділений (копія технічної документації з поділу наявна в матеріалах справи) на два нежитлових приміщення з присвоєнням їм нових номерів в Державному реєстрі речових прав № 2854954751100 та 2854965151100, що свідчить на думку представника, про недобросовісні дії з предметом іпотеки. У зв`язку з цим, невжиття вищевказаних заходів забезпечення позову може ускладнити, або взагалі зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, через можливу зміну власника спірного майна, чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів позивача

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи в межах заявленої заяви, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зіч. 1 ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує, зокрема те, що відповідно дост.124 Конституції Українисудові рішення єобов`язковим до виконанняна всій території України.

Таким чином,порушене, невизнане, оспорюване право особи буде захищене та відновлене тільки після реального виконаннярішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі,відповідно до вимогст.153 ч.1 ЦПК України.

За змістом ч. 1,2ст. 149 ЦПК Україниєдиною підставою для забезпечення позову є заява учасника справи. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п.п. 1,3ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забезпечується встановленням обов`язку вчинити певні дії. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4Постанови Пленуму Верховного Суду України«Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року N 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також, відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», у якій зазначено, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.09.2020 у справі № 320/3560/18.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо пов`язані з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника про те, що незастосування заходів по забезпеченню позову, може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.

Проаналізувавши зміст позовних вимог,розглянувши заяву представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову, виходячи із співмірності заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам і відповідності видів забезпечення позову позовним вимогам, та враховуючи доводи представника позивача, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Вирішуючи подану заяву, суд бере до уваги характер спірних правовідносин, вагомість поданих доказів та виходить з висунутих у цій справі позовних вимог.

Суд не вбачає підстав вимагати від позивача зустрічного забезпечення, оскільки обставини, за яких суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення у відповідності до положень ч. 3 ст. 154 ЦПК України, відсутні.

З урахуванням встановлених обставин справи суд вважає за необхідне задовольнити заяву представника позивача позивача Ковальова В.О. адв. ОСОБА_5 .

На підставі наведеного, керуючись ст. ст.2, 5, 149,151153,260 ЦПК України, та постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адв. ОСОБА_5 про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арештна об`єктнерухомого майна нежитлове приміщення, загальною площею 16 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2854954751100, за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлове приміщення 1, та нежитлове приміщення, загальною площею 45,3 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2854965151100, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлове приміщення 2.

Заборонити будь-яким державним реєстраторам у розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення, загальною площею 16 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2854954751100, за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлове приміщення 1, та нежитлового приміщення, загальною площею 45,3 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2854965151100, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлове приміщення 2.

Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з наступного дня після її постановлення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її проголошення чи протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали, постановленої без участі особи, яка її оскаржує.

Суддя О.В. Суворова