Постанова

від 29.01.2024 по справі 927/403/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2024 р. Справа№ 927/403/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Корсака В.А.

Шапрана В.В.

без повідомлення учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Чернігівській області

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.07.2023 р.

у справі № 927/403/23 (суддя - Белов С.В.)

за позовом Державної екологічної інспекції у Чернігівській області

до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігів

про стягнення 135378,65 грн

ВСТАНОВИВ:

У березні 2023 року Державна екологічна інспекція у Чернігівській області звернулось з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігів про відшкодування шкоди в розмірі 135378,65 грн, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок засмічення земельної ділянки відходами.

Вимоги позивача обгрунтовані тим, що відповідачем, в порушення вимог ст. ст. 35, 46 Закону України «Про охорону земель» та ст. ст. 17, 33 Закону України «Про відходи», було засмічено земельну ділянку відходами, що мало наслідком завдання шкоди навколишньому природному середовищу.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 06.07.2023 р. у справі № 927/403/23 відмовлено у задоволенні позову Державної екологічної інспекції у Чернігівській області в повному обсязі.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Державна екологічна інспекція у Чернігівській області подала апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

У поданій апеляційній скарзі позивач зазначає, що розмір шкоди внаслідок засмічення земель визначається за відповідною формулою, визначеною в Методиці визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, що складається з необхідних показників. При цьому, формула не містить показника, який би вказував, що засмічення земель має призвести або призвело до забруднення навколишнього природного середовища.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2023 р. апеляційну скаргу у справі № 927/403/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Корсак В.А., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 р. відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції у Чернігівській області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.07.2023 р. до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 927/403/23.

До суду 08.08.2023 р. надійшли матеріали справи № 927/403/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 927/403/23 та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) на підставі ч. 10 ст. 270 ГПК України.

28.09.2023 р. через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив суд залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України та електронною поштою відповідно до ч. ч. 6, 7, 8 ст. 120 ГПК України, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (документа) на відповідні електронні адреси, а також закінчення строків, встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 р. на подання всіх заяв та клопотань, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті.

24.06.2020 р. Державна екологічна інспекція України погодила проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області на підставі звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави у відповідності до ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

25.06.2020 р. Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області видано наказ № 388 про проведення позапланової перевірки фактів, вказаних у зверненні депутата Чернігівської міської ради Летути В.В. № 251 від 02.06.2020 р. з приводу порушення вимог природоохоронного законодавства при здійсненні господарської діяльності Квартирно-експлуатаційним відділом м. Чернігів, а саме про порушення, що спричинило шкоду правам, законним інтересам, життю, здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, що знаходиться за адресою: 14007, м. Чернігів, вул. Володимира Дрозда, буд. 19, в термін з 30.06.2020 р. по 02.07.2020 р.

На проведення позапланової перевірки Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області державному інспектору Атрощенко Євгенію Валентиновичу видано направлення № 388.

За результатами перевірки складено акт № 79/04 від 30.06.2020 р.-02.07.2020 р.

Під час проведення перевірки було встановлено, що факти, наведені у зверненні депутата Чернігівської міської ради Летути В.В. № 251 від 02.06.2020 р. мають місце. При огляді вказаної у зверненні земельної ділянки по вул. Стрілецькій, 1 у м. Чернігові (кадастровий номер 7410100000:02:008:0173) виявлено несанкціоноване розміщення побутових відходів у двох місцях:

- площа засміченої земельної ділянки складає 54 кв. м, об`єм відходів складає 10 куб. м;

- площа засміченої земельної ділянки складає 10 кв. м, об`єм відходів складає 1,5 куб. м.

Вищевказаним допущено порушення ст. ст. 17, 33 Закону України «Про відходи» та ст. ст. 35, 46 Закону України «Про охорону земель».

Заміри проведено за допомогою мірної стрічки Р50 УЗК ДСТУ 4179-2003, інв. 11 (дата повірки ІІ кв. 2020 року), яка є власністю Державної екологічної інспекції у Чернігівській області.

Також під час перевірки встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 7410100000:02:008:0173 перебуває на праві постійного користування Квартирно-експлуатаційного відділу в м. Чернігова згідно з Державним актом на право постійного користування землею І-ЧН № 001087-1908, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1908 від 27.03.2003 р.

25.10.2013 р. Квартирно-експлуатаційним відділом в м. Чернігів подано заяву № 2225 до Чернігівської обласної державної адміністрації щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 0,5277 га по вул. Стрілецькій, 1 у м. Чернігові у зв`язку з передачею будівлі Штабу № 63 Службі зовнішньої розвідки України.

У відповідь, 19.12.2013 р. Чернігівська обласна державна адміністрація листом № 0-05/7927 повідомила про те, що право постійного користування вищевказаною земельною ділянкою буде припинено після оформлення Службою зовнішньої розвідки України проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування.

Рішення про припинення права користування земельною ділянкою Квартино-експлуатаційним відділом м. Чернігова згідно зі ст. 142 Земельного кодексу України під час перевірки не надано.

Акт перевірки № 79/04 від 30.06.2020 р. - 02.07.2020 р. із сторони відповідача підписаний начальником Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігів О.В. Дмитренком.

03.07.2020 р. Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області винесено припис № 79/04, відповідно до якого відповідачу приписано:

- забезпечити ліквідацію несанкціонованих звалищ відходів, які розміщені на земельній ділянці Квартирно-експлуатаційного відділ м. Чернігова по вул. Стрілецькій,1 у м. Чернігові (кадастровий номер 7410100000:02:008:0173);

- забезпечити приведення вищевказаної земельної ділянки у відповідність до вимог екологічної безпеки у термін до 01.08.2020 р.

24.07.2020 р. відповідач направив на адресу відповідача лист № 1543, в якому повідомив, що 23.07.2020 р. було ліквідовано несанкціоноване звалище відходів, яке знаходилось на земельній ділянці Квартирноексплуатаціного відділу м. Чернігів за кадастровим номером 7410100000:02:008:0173, а земельна ділянка приведена до належного стану.

На підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 р. № 171, Державна екологічна інспекція у Чернігівській області здійснила розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі в результаті засмічення земельних ресурсів.

Згідно з розрахунком позивача загальний розмір шкоди, заподіяної державі внаслідок засмічення земель за фактом виявлених порушень, складає 135378,65 грн.

04.08.2020 р. позивач направив на адресу відповідача претензію № 15/2336, в якій просив в добровільному порядку відшкодувати завдані державі збитки в загальному розмірі 135378,65 грн внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Вказана претензія була отримала відповідачем 05.08.2020 р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції № 1401706866858.

19.08.2020 р. відповідач направив на адресу позивача лист № 1707, в якому зазначив, що претензія не визнана ним повністю у зв`язку з тим, що 23.07.2020 р. ним було ліквідовано несанкціоноване звалище відходів та приведено земельну ділянку до її належного стану, про що повідомлено Державну екологічну інспекцію у встановлені законодавством строки.

Також відповідач зазначив, що на земельній ділянці знаходились переважно відходи деревини (гілки та листя), які є мало небезпечними твердими промисловими відходами і відносяться до IV (найнижчої) групи токсичності. Засмічення земель вищезазначеними відходами не могло призвести до забруднення навколишнього природного середовища та будь-якого шкідливого впливу на здоров`я людини.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідачем, на думку позивача, було заподіяно шкоду державі за фактом засмічення земельної ділянки в сумі 135378,65 грн.

Відповідно до ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

У відповідності до ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) в сфері охорони навколишнього природного середовища належить організація і здійснення в межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства зокрема про використання та охорону земель, про поводження з відходами.

Як передбачено ст. 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) в сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 р. № 275 затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію України, відповідно до якого Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) в сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про охорону земель» юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення). Винне діяння - це усвідомлений, вольовий вчинок людини, зовні виражений в формі дії (активного поводження) або бездіяльності (пасивного поводження). Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 614 ЦК України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Частиною 2 вказаної статті встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Таким чином, у деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою, в свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 р. у справі №916/2479/17.

Як передбачено ст. 33 України "Про відходи", забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у тому числі побутових у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, у інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини.

Згідно зі ст. 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані зокрема: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку та забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям.

З матеріалів справи вбачається, що перевірка щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального виконання, відтворення і охорони природних ресурсів проводилась Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області у період з 30.06.2020 р. по 02.07.2020 р.

Розпорядженням Чернігівської обласної адміністрації № 380 від 09.07.2018 р. земельна ділянка площею 0,5277 га (кадастровий номер 7410100000:02:008:0173) за адресою: вул. Стрілецька, 1, м. Чернігів, Чернігівська область, надана Службі зовнішньої розвідки України у постійне користування.

Згідно із ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України право постійного користування земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав та оформлюються відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

З відомостей Державного реєстру речових прав вбачається, що державна реєстрація права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 7410100000:02:008:0173 за Службою зовнішньої розвідки України була проведена 26.08.2020 р., номер запису про інше речове право 37937339.

Як передбачено ч. 2 ст. 46 Закону України "Про охорону земель", на підприємства, установи, організації, а також громадян, діяльність яких пов`язана з накопиченням відходів, покладено обов`язок забезпечувати своєчасне вивезення відходів на спеціальні об`єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.

За змістом ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення як, зокрема, псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

У відповідності до ст. 56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

За ч. 1 ст. 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" економічними заходами забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачено відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Статтею 43 Закону України "Про відходи" унормовано, що підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Для визначення порядку розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб`єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 р. № 171 затверджено Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (далі - Методика).

Методика застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів (п. 1.3 Методики).

За змістом ст. 1 Закону України "Про відходи" відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення; утилізація відходів - використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів.

Відповідно до п. п. 3.2, 3.3 Методики землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища; факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

Як передбачено п. 3.4 Методики, визначення обсягу забруднення земельних ресурсів у кожному випадку є самостійним завданням через різноманітність геоморфологічних, геологічних та гідрологічних умов. За наявності інформації про кількість (об`єм, маса) забруднюючої речовини, яка проникла у певний шар землі, визначаються площа, глибина проникнення.

Отже відповідно до приписів природоохоронного законодавства умовою кваліфікації такого правопорушення, як засмічення земель, що є підставою для настання відповідальності та відшкодування шкоди, спричиненої таким засміченням, є доведення факту виявлення на відкритому ґрунті сторонніх предметів і матеріалів, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини.

При цьому, сам факт наявності сміття не є достатнім для того, щоб вважати землю засміченою і як наслідок виникнення обов`язку відшкодувати шкоду. Обов`язковою ознакою засмічення є таке засмічення земель, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Відтак, для наявності підстав щодо покладення на відповідача відповідальності за засмічення земель, позивачу необхідно встановити факт того, що таке засмічення призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Подібні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.04.2018 р. у справі № 904/6886/17, від 27.09.2018 р. у справі № 909/6/18, від 25.10.2018 р. у справі № 905/31/17.

В матеріали справи відсутні належні докази на підтвердження того, що наявність засмічення на земельній ділянці відповідача призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, зокрема позивачем не надано матеріалів ґрунтових досліджень, актів відбору проб та протоколів вимірювань.

Відповідно до п. 5.5 Методики розмір шкоди внаслідок засмічення земель визначається за формулою Рш = А*Б*Гоз*Пдз*Кзз*Кнв*Кег, де Рш - розмір шкоди, грн; А - питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5; Б - коефіцієнт перерахунку, що при засміченні земельної ділянки побутовими, промисловими та іншими відходами дорівнює 10, а небезпечними (токсичними) відходами - 100; Гоз - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення, грн/кв.м; Пдз - площа засміченої земельної ділянки кв.м; Кзз - коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами, який визначається за додатком 6 Методики (при визначенні коефіцієнта враховується обєкт відходів); Кнв - коефіцієнт небезпеки відходів, який визначається за додатком 5 Методики; Кег - коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2 Методики.

Таким чином, відповідно до формули розрахунку шкоди від засмічення земель, обов`язковою умовою при визначенні розміру такої заподіяної шкоди, на момент здійснення розрахунку повинен бути встановлений факт наявності таких відходів на засміченій земельній ділянці (показник А).

Як було встановлено вище, станом на момент звернення позивача із претензією до відповідача, останній очистив земельну ділянку від виявлених перевіркою розміщення побутових відходів.

Таким чином, оскільки станом на момент звернення позивача із претензією, правопорушення щодо засмічення спірної частини ділянки було відсутнє, тому при здійсненні розрахунку заподіяної шкоди позивач не мав підстав використовувати показник, що передбачає витрати на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки (постанова Верховного Суду від 27.09.2018 р. у справі № 909/6/18).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача шкоди в розмірі 135378,65 грн, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок засмічення земельної ділянки відходами, є необгрунтованою, недоведеною належними доказами та не підлягає задоволенню.

При цьому, доводи апеляційної скарги позивача є, фактично, тотожними тим доводам, які були викладені у позові та вже оцінені судом вище.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.07.2023 р. у справі № 927/403/23 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Державної екологічної інспекції у Чернігівській області задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 129 ГПК України та, беручи до уваги фактичні обставини виникнення судового спору, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги необхідно покласти на скаржника.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як передбачено ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 даної статті.

Вказана справа є малозначною та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених нормами чинного законодавства.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Чернігівській області залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.07.2023 р. у справі № 927/403/23 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Державну екологічну інспекцію у Чернігівській області.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.А. Корсак

В.В. Шапран