Рішення

від 22.01.2024 по справі 914/2866/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2024 Справа № 914/2866/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. за участю секретаря судового засідання Прокопів І.І., розглянув матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТАГРО ПАРТНЕР», м. Волочиськ, Хмельницька область;

до відповідача: Фермерського господарства «Довгі Луки», с. Довголука, Львівська область;

про: стягнення 426 604,85 грн.

Представники сторін:

від позивача: Малюта Н.М. адвокат;

від відповідача: Лучків А.В. адвокат

Обставини розгляду справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІТАГРО ПАРТНЕР», м.Волочиськ, Хмельницька область звернулося до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Фермерського господарства «Довгі Луки», с.Довголука, Львівська область про 426 604,85 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 30.10.2023.

Конверт з поштовим відправленням на адресу відповідача ухвали суду від 29.09.2023 про відкриття провадження у справі повернувся на адресу суду із відміткою поштового відділення про причини повернення/досилання: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Ухвалою суду від 30.10.2023 відкладено підготовче засідання на 13.11.23.

Як вбачається з інформації, що розміщена на офіційному сайті Акціонерного товариства «Укрпошта», поштове відправлення на адресу відповідача ухвали суду від 30.10.2023 (трекінг 0600057430068) повернуто за зворотною адресою за заявою відправника.

Поштова кореспонденція надсилалась відповідачу на адресу, що вказана позивачем у позовній заяві та зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 82453, Львівська область, Стрийський район, село Довголука, вулиця Поштова, будинок 60.

Також ухвалу суду від 30.10.2023 було надіслано судом на адресу керівника ФГ «Довгі Луки», однак, як вбачається з інформації, що розміщена на офіційному сайті Акціонерного товариства «Укрпошта», таке відправлення (трекінг 0600057431951) не вручене під час доставки.

Хід розгляду справи відображено в попередніх ухвалах суду та протоколах судових засідань.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.11.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.12.2023.

06.12.2023 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшла заява б/н від 06.12.2023 (вх. № 29901/23 від 06.12.2023) про його вступ у справу як представника, відповідно до змісту якої заявник також просив суд відкласти розгляд справи та надати можливість ознайомитись з матеріалами справи.

Аналогічна заява б/н від 06.12.2023 (вх. № 29884/23 від 06.12.2023) надійшла на електронну адресу суду.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 07.12.2023 задоволено заяви відповідача б/н від 06.12.2023 (вх. № 29884/23 від 06.12.2023) та б/н від 06.12.2023 (вх. № 29901/23 від 06.12.2023) про відкладення розгляду справи та надання можливості ознайомитись з матеріалами справи та відкладено судове засідання на 21.12.2023.

21.12.2023 на електронну адресу суду від відповідача надійшли клопотання б/н від 20.12.2023 (вх. № 31196/23 від 21.12.2023) про повернення до розгляду справи в підготовчому провадженні, продовження строку підготовчого провадження у справі та встановлення відповідачу строку для подання відзиву на позовну заяву, клопотання б/н від 20.12.2023 (вх. № 31195/23 від 21.12.2023) про відкладення судового засідання та відзив на позовну заяву б/н від 20.12.2023 (вх. № 31197/23 від 21.12.2023).

Ухвалою суду від 21.12.2023 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача б/н від 20.12.2023 (вх. № 31196/23 від 21.12.2023) про повернення до розгляду справи в підготовчому провадженні, продовження строку підготовчого провадження у справі та встановлення відповідачу строку для подання відзиву на позовну заяву. Задоволено клопотання відповідача б/н від 20.12.2023 (вх. № 31195/23 від 21.12.2023) про відкладення судового засідання. Судове засідання відкладено на 22.01.2024.

Представник позивача в судове засідання 22.01.2024 з`явився, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання 22.01.2024 з`явився, щодо позовних вимог заперечив в повному обсязі.

Заяв про відвід суду не поступало.

Суть спору та правова позиція сторін.

Позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки № В36-01/23ЛВ від 30.01.2023 в частині оплати товару за видатковою накладною № 131 від 31.01.2023 року, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в розмірі 290 411,30 грн.

З огляду на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки № В36-01/23ЛВ від 30.01.2023 позивач нарахував відповідачу 51 090,73 грн 36% річних та 85 102,82 грн 25% штрафу.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд стягнути з відповідача 426 604,85 грн, з яких 290 411,30 грн основний борг, 51 090,73 грн 36% річних та 85 102,82 грн 25% штрафу.

Позиція відповідача.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов у встановлений судом строк. Для виконання завдань господарського судочинства, з метою повного, всебічного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, беручи до уваги, що відповідачем до поданого відзиву не долучено жодних доказів, суд дійшов висновку оцінити поданий відповідачем відзив як пояснення щодо обставин спору та взяти їх до уваги при розгляді справи по суті та ухвалені судового рішення.

Згідно наданих пояснень, відповідач зазначив, що на підтвердження факту поставки товару позивачем надано суду копію видаткової накладної №131 від 31.01.2023. Однак, на думку відповідача, цей документ є неналежним доказом та не може бути взятий судом до уваги при винесенні рішення у справі, оскільки він не відповідає вимогам, що ставляться до первинних бухгалтерських документі, а саме не містить інформації про посадову особу постачальника, її прізвища та підпису. Відповідач вказав, що позивачем до матеріалів позову не додано жодних інших документів (в тому числі товарно-транспортних накладних, актів приймання-передачі, навантаження/розвантаження, складських чи бухгалтерських відомостей), якими б підтверджувався факт поставки товару покупцеві. Відтак, відповідач вважає позовні вимоги позивача безпідставними, оскільки вони не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, а тому просить у їх задоволенні відмовити в повному обсязі.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне.

30.01.2023 між ТОВ «ВІТАГРО ПАРТНЕР» (постачальник) та Фермерським господарством «Довгі Луки» (покупець) був укладений договір поставки № В36-01/23ЛВ. Відповідно до умов договору постачальник зобов`язувався передати у власність покупця засоби захисту рослин, регулятори росту рослин та/або мікродобрива, насіння тощо (надалі товар), а покупець зобов`язувався прийняти і оплатити його вартість (п. 1.1. договору).

Згідно п. 1.2. договору сторони домовились, що найменування товару і його кількість, ціна за одиницю, термін поставки покупцю та базис поставки, вартість товару, термін оплати, а також інші умови будуть визначені в специфікаціях-додатках до договору, які є невід`ємними частинами договору.

Пунктом 2.2. договору сторони визначили, що термін та схема оплати кожної партії товару будуть обговорюватися сторонами в кожному конкретному випадку окремо та відображатися у відповідних специфікаціях-додатках, які є додатками до договору.

На виконання умов договору поставки, між сторонами був укладений додаток №1 від 30.01.2023 до договору поставки, згідно якого сторони погодили поставку товару на загальну вартість 425 514,30 грн за наступним графіком та вартістю:

- 85 102,86 грн, що складає 20% вартості товару, оплатити до 10.02.2023;

- 340 411,44 грн, що складає 80% вартості товару, оплатити до 27.03.2023.

Пунктом 2.3.1 договору сторони встановили, що постачальник визначає у видатковій накладній вартість товару із розрахунку множення грошового еквівалента ціни товару в іноземній валюті, вказаній в додатках до договору, на курс продажу іноземної валюти на дату формування видаткової накладної.

На виконання положень договору позивачем було здійснено поставку, а відповідачем отримано товар згідно видаткової накладної №131 від 31.01.2023 на суму 425 514,30 грн.

Відповідно до п. 2.3.2. договору сума у гривнях, яку покупець повинен сплатити постачальнику як оплату вартості товару, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни товару (її неоплаченої частини) в іноземній валюті, вказаній в додатках до договору (специфікаціях) на курс продажу іноземної валюти на момент закриття торгів в день, що передує дню здійснення такої оплати за договором покупцем ціни товару (її неоплаченої частини). Однак, сторони погодили, що ця умова не застосовується, якщо курс продажу іноземної валюти, на банківський день, що передує дню здійснення такої оплати покупцем ціни товару (її неоплаченої частини), менший (нижчий) або рівний курсу, який був визначений у видатковій накладній на товар, який оплачується; в цьому випадку оплата здійснюється за ціною, яка була встановлена на момент формування видаткової накладної.

Відповідно до п. 2.3.3. договору сторони погодили правило визначення курсу валют за договором: курс валют визначається за даними сайту http://finance.ua, виходячи із курсу продажу долару США або євро до гривні, встановленому на Міжбанківському валютному ринку України на момент закриття торгів в день, що передує дню здійснення кожної операції за договором.

Сторони погодили, що у разі відсутності за даними сайту http://finance.ua курсу продажу іноземних валют чи в силу будь-яких інших обставин, коли курс продажу іноземних валют не може бути доступним сторонам, в такому разі діє офіційний курс продажу іноземної валюти ВАТ «Ощадбанк» (МФО 315784) (п. 2.3.4. договору).

Загальна вартість отриманого відповідачем товару за видатковою накладною №131 від 31.01.2023, становить 11 522,19 доларів США, що у гривні на день формування специфікації еквівалентно 425 514,30 грн.

Відповідачем оплата за товар здійснена частково у сумі 135 103,00 грн, що підтверджується довідкою з банку, а саме: 30.01.2023 40 000,00 грн, 31.01.2023 40 000,00 грн, 08.02.2023 5 103,00 грн, 28.04.2023 10 000,00 грн, 04.05.2023 10 000,00 грн, 04.05.2023 20 000,00 грн, 08.06.2023 10 000,00 грн.

Станом на 14.09.2023 основна сума заборгованості відповідача становить 7 863,84 доларів США, що еквівалентно 290 411,30 грн.

Відповідно до п. 7.2.1 договору покупець за затримку з оплатою постачальнику за поставлений товар сплачує штраф у розмірі 25% від суми боргу (його неоплаченої частини) на перший день прострочення платежу.

Відповідно до п. 7.2.3. договору покупець за порушення грошового зобов`язання зобов`язується сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням тридцяти шести відсотків річних від простроченої суми.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд стягнути з відповідача основну заборгованість в розмірі 290 411,30 грн, 51 090,73 грн 36% річних та 85 102,82 грн 25% штрафу.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною другою статті 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідачем отримано товар за видатковою накладною №131 від 31.01.2023 на суму 425 514,30 грн, однак оплату за отриманий товар ним здійснено частково на суму 135 103,00 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов`язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Аргументи відповідача щодо неналежності видаткової накладної №131 від 31.01.2023 як доказу поставки товару відповідачу судом відхиляються як безпідставні з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Так, підписання покупцем накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і відповідає вимогам статті 9 вказаного Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Детальний аналіз накладної №131 від 31.01.2023 дозволяє прийти до висновку, що при її оформленні не допущено порушень, про які зазначає відповідач. Зокрема, вказана накладна містить інформацію про посадову особу постачальника (помічник керівника підрозділу), її прізвище (Дільна Оксана) та її підпис.

Крім цього, товар, зазначений у вище вказаній видатковій накладній, отримано відповідачем у позивача без будь-яких зауважень до оформлення видаткової накладної.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п. 7.2.1 договору покупець за затримку з оплатою постачальнику за поставлений товар, сплачує штраф у розмірі 25% від суми боргу (його неоплаченої частини) на перший день прострочення платежу.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.2.3. договору покупець за порушення грошового зобов`язання зобов`язується сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням тридцяти шести відсотків річних від простроченої суми.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 51 090,73 грн 36% річних (нараховано з врахуванням часткових оплат за періоди: з 28.03.2023 по 27.04.2023 на суму 340 411,30 грн, з 28.04.2023 по 03.05.2023 на суму 330 411,30 грн, з 04.05.2023 по 07.06.2023 на суму 300 411,30 грн, з 08.06.2023 по 14.09.2023 на суму 290 411,44 грн) та 85 102,82 грн штрафу (нараховано на суму заборгованості в розмірі 340 411,30 грн).

Судом перевірено розрахунок штрафу та 36% річних та встановлено, що такі нараховано правильно.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 290 411,30 грн основного боргу, 51 090,73 грн 36% річних та 85 102,82 грн штрафу.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326, 327 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фермерського господарства «Довгі Луки», 82453, Львівська область, Стрийський район, село Довголука, вул. Поштова, будинок 60 (ідентифікаційний код 41624249) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТАГРО ПАРТНЕР», 31200, Хмельницька область, Хмельницький район, м. Волочиськ, вул. Котляревського, будинок 7 (ідентифікаційний код 37993500) 290 411,30 грн основного боргу, 51 090,73 грн 36% річних, 85 102,82 грн. штрафу, 6 399,07 грн. судового збору.

3.Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

В судовому засіданні 22.01.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 01.02.2024.

Суддя Мазовіта А.Б.