Рішення

від 05.02.2024 по справі 914/3472/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2024 Справа № 914/3472/23

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛБЕТОН», м.Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АСПЕКТ ІНВЕСТБУД», м. Львів,

про стягнення 1'194'006,43 грн заборгованості,

Суддя Б. Яворський,

при секретарі О. Муравець.

Представники сторін:

від позивача: І. Вовк,

від відповідача: не з`явився.

Відводів складу суду сторонами не заявлялося.

Відповідно до ст.222 ГПК України фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу vkz.court.gov.ua.

Суть спору. На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛБЕТОН» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АСПЕКТ ІНВЕСТБУД» про стягнення 1'194'006,43 грн заборгованості за поставлений товар за договором №0111-03 від 01.11.2019, з яких: 913'889,94 грн основний борг, 50'134,01 грн 3% річних та 229'982,48 грн втрат від інфляції. У позовній заяві позивач також зазначив, що орієнтовний розмір витрат за надання правової допомоги складатиме 37'500,00 грн, докази про що будуть подані у порядку ч.8 ст.129 ГПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 24 листопада 2023 року справу № 914/3472/23 передано на розгляд судді Б. Яворському.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.11.2023 позовну заяви прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; суд встановив строк для реалізації учасниками провадження своїх процесуальних прав. Ухвала про відкриття провадження у справі та прийняття справи до розгляду були надіслані за адресою сторін, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, отримана ним 11.12.2023, докази про що знаходяться в матеріалах справи. Подальший рух справи у підготовчому провадженні викладено у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань.

Ухвалою від 23.01.2024 суд закрив підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 05.02.2024, про що у порядку ст.ст.120-121 ГПК України повідомив відповідача.

Представник позивача у судове засідання 05.02.2024 з`явився, позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити та розглянути справу за відсутності відповідача.

Аргументи позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач здійснив поставку товару, за яку відповідач у порушення умов п.2.5 договору №0111-03 від 01.11.2019 повної оплати не здійснив, залишок його заборгованості склав 913'889,94 грн. За неналежне виконання свого обов`язку щодо оплати вартості отриманого товару у період 08.05.2021-20.05.2022 позивачем нараховано 50'134,01 грн 3% річних та 229'982,48 грн втрат від інфляції, які просить стягнути з відповідача.

Аргументи відповідача.

Відповідач участь повноважного представника у судові засідання не забезпечував, із заявами та клопотаннями на адресу суду не звертався, правом на подання відзиву не скористався.

Згідно пункту 1 ч.3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Таким чином, оскільки відповідача було належним чином повідомлено про відкриття провадження та судові засідання, на засадах відкритості та гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, явка сторін у судовому засіданні обов`язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами відповідно до приписів ч.9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України та за відсутності відповідача.

У судовому засіданні 05.02.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

01 листопада 2019 Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАЛБЕТОН» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АСПЕКТ ІНВЕСТБУД» (покупець) укладено договір №0111-03, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується постачати покупцеві продукцію за цінами, що діють на момент здійснення замовлення, а покупець зобов`язується приймати цю продукцію та своєчасно здійснювати її оплату, згідно з умовами цього договору.

Загальна вартість продукції, що поставляється за цим договором складає загальну вартість всієї поставленої продукції покупцю, що засвідчується підписаними уповноваженими представниками сторін видатковими накладними на продукцію. Найменування, кількість, ціна продукції вказуються у накладних, які передаються покупцеві при постачанні продукції (п.2.1 та п.2.2 договору).

Сторони у п.2.5 договору погодили, що попередня оплата продукції становить 100% вартості продукції і повинна бути сплачена покупцем протягом трьох банківських днів з моменту погодження чергового замовлення. Оплата здійснюється на підставі цього договору та/або рахунку (Акту виконаних робіт, накладної). При здійсненні платежу сторона обов`язково повинна вказати у платіжному дорученні номер та дату цього договору (рахунку, накладної, акту виконаних робіт), згідно чого проводиться оплата (п.2.6 договору).

За умовами п.3.2 та п.3.7 договору датою постачання є дата фактичної передачі продукції постачальником та прийняття покупцем згідно з накладними. Перехід до покупця права власності на продукцію а також усіх ризиків на продукцію (ризик випадкової загибелі та випадкового пошкодження) відбувається у момент передачі продукції покупцеві.

Строк дії договору погоджений сторонами у розділі 4 договору.

На виконання умов укладеного договору позивач у період 08.05.2021-20.05.2022 поставив відповідачу товар (бетон) на загальну суму 933'492,25 грн, що підтверджується видатковими накладними: №805-000019 від 08.05.2021 на суму 20'252,52 грн; №2206-000035 від 22.06.2021 на суму 3'793,99 грн.; №2407-000017 від 24.07.2021 на суму 24'200,22 грн.; №2407-000018 від 24.07.2021 на суму 24'200,22 грн.; №2407-000019 від 24.07.2021 на суму 22'000,20 грн.; №2407-000020 від24.07.2021 на суму 22'000,20 грн.; №2407-000021 від 24.07.2021 на суму 22'000,20 грн.; №2407-000022 від 24.07.2021 на суму 22'000,20 грн.; №2407-000023 від 24.07.2021 на суму 22'000,20 грн.; №2407-000024 від 24.07.2021 на суму 24'200,22 грн.; №2407-000025 від 24.07.2021 на суму 24'200,22 грн.; №2407-000026 від 24.07.2021 на суму 22'000,20 грн.; №2407-000027 від 24.07.2021 на суму4'400,04 грн.; №1603-000044 від 16.03.2022 на суму 11'100,00 грн.; № 1603-000045 від 16.03.2022 на суму 11'100,00 грн.; №2203-000001 від 22.03.2022 на суму 12'760,12 грн.; №2203-000002 від 22.03.2022 на суму 12'760,12 грн.; №2203-000003 від 22.03.2022 на суму 12'760,12 грн.; №2203-000004 від 22.03.2022 на суму 12'760,12 грн.; №2203-000005 від 22.03.2022 на суму 12'760,12 грн.; №2203-000006 від 22.03.2022 на суму 12'760,12 грн.; №2203-000007 від 22.03.2022 на суму 20'880,18 грн.; №2203-000008 від 22.03.2022 на суму 12'760,12 грн.; №2203-000009 від 22.03.2022 на суму 12'760,12 грн.; №2203-000010 від 22.03.2022 на суму 12'760,12 грн.; №2203-000011 від 22.03.2022 на суму 12'760,12 грн.; №2203-000012 від 22.03.2022 на суму 12'760,12 грн.; №2203-000013 від 22.03.2022 на суму 12'760,12 грн.; №2203-000014 від 22.03.2022 на суму 11'600,10 грн.; №2203-000015 від 22.03.2022 на суму 11'600,10 грн.; №2203-000016 від 22.03.2022 на суму 11'600,10 грн.; №2203-000017 від 22.03.2022 на суму 11'600,10 грн.; №2203-000018 від 22.03.2022 на суму 20'880,18 грн.; №2203-000019 від 22.03.2022 на суму 12'760,12 грн.; №2203-000020 від 22.03.2022 на суму 12'760,12 грн.; №2203-000021 від 22.03.2022 на суму 12'760,12 грн.; №2203-000022 від 22.03.2022 на суму 12'760,12 грн.; №2203-000023 від 22.03.2022 на суму 12'760,12 грн.; №2203-000024 від 22.03.2022 на суму 12'760,12 грн.; №2203-000025 від 22.03.2022 на суму 11'600,10 грн.; №2203-000026 від 22.03.2022 на суму 11'600,10 грн.; №2203-000029 від 22.03.2022 на суму 11'600,10 грн.; №2203-000030 від 22.03.2022 на суму 11'600,10 грн.; №2203-000031 від 22.03.2022 на суму 12'760,12 грн.; №2203-000032 від 22.03.2022 на суму 12'760,12 грн.; №2203-000034 від 22.03.2022 на суму 11'600,10 грн.; №2203-000035 від 22.03.2022 на суму 11'600,10 грн.; №2203-000036 від 22.03.2022 на суму 11'600,10 грн.; №2203-000037 від 22.03.2022 на суму 11'600,10 грн.; №2203-000038 від 22.03.2022 на суму 11'600,10 грн.; №2203-000039 від 22.03.2022 на суму 11'600,10 грн.; №2203-000041 від 22.03.2022 на суму 20'880,18 грн.; №1404-000074 від 14.04.2022 на суму 22'744,98 грн.; №2004-000088 від 20.04.2022 на суму 21'460,32 грн.; №2004-000089 від 20.04.2022 на суму 21'460,32 грн.; №2104-000011 від 21.04.2022 на суму 20'000,16 грн.; №2104-000012 від 21.04.2022 на суму 17'500,14 грн.; №1005-000068 від 10.05.2022 на суму 18'371,22 грн.; №1005-000069 від 10.05.2022 на суму 18'371,22 грн.; №1005-000070 від 10.05.2022 на суму 10'497,84 грн.; №1805-000087 від 18.05.2022 на суму 5'020,02 грн.; №1905-000080 від 19.05.2022 на суму 7'700,08 грн. та №2005-000067 від 20.05.2022 на суму 10'675,98 грн. Вказані накладні підписані сторонами без зауважень та скріплені печатками юридичних осіб. Позивач зазначив, що сума заборгованості відповідача за поставлений товар визначена з урахуванням часткової оплати товару на суму 19'605,31 грн. (14'841,25 грн часткова оплата за товар згідно накладної №805-000019 від 08.05.2021 та 4'764,06 грн - №1603-000044 від 16.03.2022).

Згідно підписаного сторонами акту звірки взаєморозрахунків за період 01.07.2022-19.07.2022, заборгованість відповідача перед позивачем становила 913'889,94 грн.

За неналежне виконання відповідачем свого обов`язку щодо оплати вартості отриманого товару позивачем нараховано 50'134,01 грн 3% річних та 229'982,48 грн втрат від інфляції, які просить стягнути з відповідача.

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування.

Згідно з ст.74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст.626 ЦК України).

Договір, відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на судовий захист.

Між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного договору №0111-03 від 01.11.2019.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Факт здійснення господарських операцій і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Доказів розірвання договору або визнання його недійсним матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Позивачем у повному обсязі виконано прийняті на себе зобов`язання, доставлено та передано товар покупцю.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього грошову суму.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

За умовами укладеного договору сторони погодили, що оплата товару здійснюється шляхом попередньої оплати продукції 100% її вартості і повинна бути сплачена покупцем протягом трьох банківських днів з моменту погодження чергового замовлення. Суд погоджується з твердженням позивача, що обов`язок оплати отриманого товару у відповідача виник після прийняття товару. Відтак, прострочення виконання зобов`язань настало з наступного дня після отримання товару.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України). Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобовязання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України).

Відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань щодо оплати отриманого товару у повному обсязі.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачу був поставлений товар, який ним був оплачений лише частково, залишок заборгованості становить 913'889,94 грн. Відповідач доказів оплати поставленого товару у повному обсязі суду не надав. Вказане свідчить про неналежне виконання договірних зобов`язань зі сторони відповідача. Відтак, вимога про стягнення з відповідача 913'889,94 грн заборгованості за договором підлягає задоволенню.

Щодо стягнення 3% річних, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму боргу, не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якої пов`язано його початок (ст.253 ЦК України).

Перевіривши розрахунок 3% річних а інфляційних втрат, із врахуванням наведених положень цивільного законодавства та з урахуванням ст.14 ГПК України, суд встановив, що до стягнення з відповідача підлягає 50'134,01 грн 3% річних та 229'982,48 грн втрат від інфляції.

Оскільки відповідач доводів позивача не спростував, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, які досліджені в ході судового розгляду, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжною інструкцією № 6721 від 23.11.2023.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 3, 12, 13, 42, 46, 73-80, 123, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аспект Інвестбуд» (79035, місто Львів, вулиця Зелена, 115-Б; ідентифікаційний код 37879327) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Галбетон» (79049, місто Львів, проспект Червоної Калини, 72А, квартира 95; ідентифікаційний код 41267531) 913'889,94 грн основного боргу, 50'134,01 грн 3% річних та 229'982,48 грн втрат від інфляції, 17'910,00 грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 08.02.2024.

Суддя Б. Яворський.