Ухвала

від 08.02.2024 по справі 914/1741/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

УХВАЛА

08.02.2024 Справа № 914/1741/23

За позовом: Приватного підприємства «ЛЬВІВ-ПЛАСТ», м. Львів

до відповідача: Спільного товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛВЕСТ», м. Вітебськ, республіка білорусь

про стягнення 68 760, 38 Євро, що складає 2 685 457, 27 грн за офіційним курсом НБУ станом на 01.06.2023

Суддя Наталія Мороз

за участю секретаря судового засідання

Соломії Дицької

Представники:

Від позивача: Яциник В. В.

Від відповідача: не з`явився

Суть спору:

На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Приватного підприємства «ЛЬВІВ-ПЛАСТ» до Спільного товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛВЕСТ» про стягнення 68 760, 38 Євро, що складає 2 685 457, 27 грн за офіційним курсом НБУ станом на 01.06.2023.

Ухвалою від 05.12.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 04.01.2024.

12.12.2023 через систему «Електронний суд» позивачем подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

03.01.2024 через систему «Електронний суд» позивачем подано клопотання про стягнення судових витрат.

04.01.2024 розгляд справи по суті відкладено на 30.01.2024, про що відповідача повідомлено в порядку ст. 121 ГПК України.

29.01.2024 через систему «Електронний суд» позивачем подано клопотання, яким останній просить суд долучити до матеріалів справи докази надсилання відповідачу заяви про стягнення судових витрат.

30.01.2024 розгляд справи по суті відкладено на 08.02.2024, про що відповідача повідомлено в порядку ст. 121 ГПК України.

01.02.2024 через систему «Електронний суд» позивачем подано клопотання про долучення доказів.

08.02.2024 через систему «Електронний суд» позивачем подано клопотання, яким останній просить суд долучити до матеріалів справи докази надсилання відповідачу клопотання від 01.02.2024.

В судове засідання 08.02.2024 представник позивача з`явився, надав для огляду оригінали 4-х CMR накладних. Крім того, заявив усне клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження для надання можливості позивачу долучити до матеріалів справи докази на які посилається останній, як на підставу позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Щодо заявленого позивачем клопотання суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, змагальність сторін, диспозитивність, пропорційність, обов`язковість судового рішення, забезпечення права на апеляційний перегляд справи, забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках, розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (ст. 2 ГПК України).

Згідно з ст. 177 ГПК України, завданням підготовчого провадження є зокрема, остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Попри обов`язок суду вирішити наявний між сторонами спір з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів відповідних осіб, предмет і підстави позову визначає тільки позивач. Ефективність національного засобу правового захисту за змістом статті 13 Конвенції не залежить від упевненості в сприятливому результаті провадження. Ефективність має оцінюватися за можливістю виправлення порушення права, гарантованого Конвенцією, через поєднання наявних засобів правового захисту.

Положення ст. 80 ГПК України відображають приватноправові засади змагальності господарського процесу, відповідно до чого тягар доказування цілком покладається на сторін. У такому контексті зазначений обов`язок із доказування характеризується специфічністю та виникає тоді, коли особа реалізує своє право на судовий захист. При цьому, особа наділена правом самостійно обирати коло доказів, на які вона посилається і які подає суду, виходячи із своєї процесуальної заінтересованості та позиції у справі. Поряд із цим, таке право сторони також має свої межі. Тоді, коли особа використовує свої процесуальні права у сфері доказування всупереч їх меті, діє недобросовісно, то починає зачіпатися загальний публічно-правовий інтерес в ефективному відправленні правосуддя, що повинно мати наслідком відповідну реакцію суду.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (ч. 2 ст. 80 ГПК України).

Таким чином, у відповідності до імперативно встановлених положень ГПК України, подання доказів можливо лише на стадії підготовчого провадження.

Нормами ГПК України не передбачено підстав, за яких є можливим повернення до підготовчого провадження на стадії судового розгляду справи, після закриття підготовчого провадження.

Проте, відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим, такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

З метою справедливого та неупередженого вирішення даного спору, ефективного захисту порушених прав і законних інтересів, забезпечення додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій та здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, враховуючи заявлене клопотання, суд дійшов висновку про необхідність повернення даної справи на стадію підготовчого провадження.

Керуючись ст. 2, 42, 46, 177, 181, 182, 232 - 235 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Повернути справу № 914/1741/23 на стадію підготовчого провадження.

2. Підготовче засідання призначити на 12.03.2024 на 13:00 год. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: м. Львів, вул. Личаківська,128 зал судових засідань № 6.

3. Сторонам забезпечити участь повноважних представників в судовому засіданні, участь обов`язкова.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.