Ухвала

від 06.02.2024 по справі 910/4475/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 910/4475/19 (910/3262/19)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковського О.В. - головуючого, суддів: Білоуса В.В., Погребняка В.Я.,

розглянувши заяву про відвід суддів Васьковського О.В., Білоуса В.В., Погребняка В.Я.,

у розгляді касаційної скарги

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2023

у справі № 910/4475/19(910/3262/19)

за позовом Національного банку України

до Публічного акціонерного товариства "Златобанк"

Товариства з обмеженою відповідальністю "Соларенерго"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання недійсним правочину, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (судді: Васьковський О.В. (головуючий), Білоус В.В., Погребняк В.Я.) надійшла касаційна скарга Національного банку України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2023 у справі № 910/4475/19(910/3262/19).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/4475/19(910/3262/19) визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Васьковський О.В., суддя - Білоус В.В., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2024.

Ухвалою Верховного Суду від 29.01.2024 відкрито касаційне провадження у справі №910/4475/19(910/3262/19) за касаційною скаргою Національного банку України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2023, призначено розгляд касаційної скарги на 05 березня 2024 року о 15:15.

01.02.2024 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду через систему "Електронний суд" надійшла заява Національного банку України про відвід колегії суддів у складі Васьковський О.В. (головуючий), Білоус В.В., Погребняк В.Я. від розгляду справи № 910/4475/19(910/3262/19).

Заяву про відвід мотивовано тим, що судді Васьковський О.В., Білоус В.В., Погребняк В.Я. не можуть приймати участь в розгляді касаційної скарги у справі №910/4475/19(910/3262/19) і підлягають відводу на підставі пункту 4 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки при розподілу касаційної скарги порушено порядок визначення спеціалізації суддів для розгляду даної справи.

В обґрунтування вимог про відвід заявник вказав наступне.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2019 справу №910/3262/19 передано для розгляду в межах справи №910/4475/19 про банкрутство ПАТ "Златобанк".

У справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Златобанк" Господарського суду міста Києва №910/4475/19, постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2021, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 18.11.2021, скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.06.2019 та прийнято нове рішення, яким відмовлено у порушенні справи про банкрутство Боржника.

На думку заявника, оскільки на час ухвалення рішення та постанови у справі, було відсутнє відкрите провадження про банкрутство АТ "Златобанк", при розгляді даної справи не застосовувалось законодавство, яке регулює відносини, пов`язані з процедурою банкрутства, даний спір відноситься до спорів, що виникають із правочинів, зокрема договорів, а відтак не відноситься до спеціалізації суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство.

Частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів.

Частинами шостою та сьомою статті 37 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що у Касаційному господарському суді обов`язково створюються окремі палати для розгляду справ щодо (про): банкрутство; захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством; корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів. Інші палати у касаційних судах створюються за рішенням зборів суддів касаційного суду.

Рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.01.2024 № 1 визначено спеціалізацію судових палат та суддів Касаційного господарського суду для розгляду конкретних категорій справ, в тому числі суддів Васьковського О.В., Погребняка В.Я., Білоуса В.В., які входять до складу судової палати для розгляду справ про банкрутство із визначенням спеціалізації судової палати та суддів, а саме: розгляд справ про банкрутство; справ у спорах, щодо недоговірних зобов`язань, справ щодо оскарження рішень третейських судів та про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів, до якої не віднесено категорію спорів, що виникають із правочинів, зокрема договорів.

Цим же рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду від 08.01.2024 № 1 категорію справ у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів, віднесено до спеціалізації суддів інших судових палат.

Під час вивчення матеріалів справи з`ясовано, що:

У справі №910/4475/19 постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2021, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 18.11.2021, скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.06.2019 та прийнято нове рішення, яким відмовлено у порушенні справи про банкрутство Боржника.

Рішення мотивовано відсутністю підстав для застосування за заявою Кредитора до Боржника правил відкриття та здійснення провадження у справі про банкрутство згідно із Законом про банкрутство, що не регулює банкрутство банківської установи, якою є Боржник та до якого як до банківської установи застосовуються спеціальні норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в частині належної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та їх ліквідації.

15 березня 2019 до Господарського суду міста Києва від Національного банку України (позивач) надійшла позовна заява №63-0006/14166 від 14.03.2019 до Публічного акціонерного товариства "Златобанк" (відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Соларенерго" (відповідач-2) про визнання недійсним одностороннього правочину - заяви ТОВ "Соларенерго" №12-1 від 12.02.2015 про зарахування однорідних грошових вимог в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №8/33/13-KLMV від 21.01.2013.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що майнові права за кредитним договором №8/33/13-KLMV від 21.01.2013 перебувають у заставі Національного банку України відповідно до договору застави №12/ЗМП/2 від 26.03.2014 року, а відтак вчинення відповідачем-2 одностороннього правочину про зарахування однорідних грошових вимог без згоди НБУ порушує права останнього, як заставодержателя за вказаним договором застави, та впливає на втрату предмета застави.

За наслідками розгляду заявлених позовних вимог Національного банку України рішенням Господарського суду міста Києва від 19.06.2023 року у справі №910/4475/19(910/3262/19) позов задоволено; визнано недійсним односторонній правочин-заяву ТОВ "Соларенерго" №12-1 від 12.02.2015 про зарахування однорідних грошових вимог в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №8/33/13-KLMV від 21.01.2013; стягнуто з ПАТ "Златобанк" на користь Національного банку України судовий збір у розмірі 960,00 грн.; стягнуто з ТОВ "Соларенерго" на користь Національного банку України судовий збір у розмірі 960,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що односторонній правочин - заява ТОВ "Соларенерго" №12-1 від 12.02.2015 про зарахування зустрічних грошових вимог суперечить вимогам законодавства, що є підставою для визнання такого правочину недійсним.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2023 року у справі №910/4475/19(910/3262/19) скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Апеляційним судом зауважено, що в межах розгляду справи №910/20978/15 судами вже було надано оцінку визначеним у ст. 601 ЦК України умовам, яким мають відповідати вимоги, що підлягають зарахуванню, та встановлено обставини їх зустрічності, однорідності та настання строку виконання відповідних зобов`язань, тобто встановлено відповідність такого правочину вимогам законодавства, та не потребують повторному доказуванню. Наведені Національним банком України у позовній заяві доводи фактично зводяться з незгоди останнього з рішеннями судів у справі №910/20978/15, які набрали законної сили, та за своєю суттю є намаганням позивача, спираючись на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду від 30.10.2018 року у справі №914/3217/16 щодо застосування норм права в частині визначення однорідності вимог, зобов`язання за якими підлягають виконанню у різних валютах, якого не існувало на час розгляду судами справи №910/20978/15 та який змінив чинне у 2015-2016 роках правове регулювання даного питання (п.26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин"), досягти повторної оцінки доказів, які вже були предметом дослідження у суді. За вищевказаних обставин,колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Національного банку України, оскільки задоволення позову призведе до порушення принципу остаточності та обов`язковості судового рішення, як складової принципу правової визначеності.

Отже спір про визнання недійсним одностороннього правочину, не пов`язаний зі справою про банкрутство, а з огляду на предмет спору, Верховний Cуд дійшов висновку, що спір у справі стосується правочинів, зокрема договорів.

Водночас при здійсненні автоматичного розподілу справи неправильно визначено категорію спору, у зв`язку з чим порушено порядок визначення суддів для розгляду цієї справи.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.

Згідно з частиною першою статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Колегія суддів, розглянувши подану заяву, дійшла висновку про її обґрунтованість, у зв`язку з чим, заява Національного банку України про відвід суддів Васьковського О.В., Білоуса В.В., Погребняка В. Я. у справі № 910/4475/19(910/3262/19), у зв`язку з помилковим визначенням спеціалізації при автоматичному розподілі зазначеної справи підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 35, 39, 234 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Заяву Національного банку України про відвід суддів Васьковського О.В., Білоуса В.В., Погребняка В. Я. у справі № 910/4475/19(910/3262/19) задовольнити.

Головуючий О.В. Васьковський

Судді В.В. Білоус

В.Я. Погребняк