Рішення

від 07.02.2024 по справі 213/5435/23

ІНГУЛЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/5435/23

Номер провадження 2/213/363/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2024 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Попова В.В.,розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу № 213/5435/23 за позовом ОСОБА_1 до Відокремленого структурного підрозділу «Політехнічний фаховий коледж Криворізького національного університету» про стягнення частини заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовної заяви.

Позивач звернулася до суду з вищезазначеною позовною заявою, та просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі на посаді викладача за сумісництвом на курсах підготовки до вступу за період з 22.11.2021 по 30.06.2022 в сумі 25415,76 грн. та компенсацію за невикористану відпустку на посаді викладача за сумісництвом на курсах підготовки до вступу за період з 22.11.2021 по 30.06.2022 тривалістю 45 календарних днів щорічної тарифної відпустки в сумі 11521,35 грн., посилаючись на те, що вона знаходиться з відповідачем у трудових відносинах, працює викладачем в основному штаті, має кваліфікацію «спеціаліст вищої категорії» з педагогічним званням «викладач-методист», тарифікована на 14 тарифний розряд з підвищенням в установленому КМУ порядку.

19.11.2021 наказом № 152-к на підставі її особистої заяви її було прийнято на посаду викладача за сумісництвом на курсах підготовки до вступу (до ЗНО). В жовтні 2022 року вона дізналася, що її з цієї посади було звільнено ще 30.06.2022 року наказом № 70-к по п.2 ст.36 КЗпПУ, копію якого вона отримала 27.10.2022 року. Вважає, що її було звільнено з порушенням ст.ст.47, 83, 116 КЗпПУ, без повідомлення, без проведення розрахунку, без виплати грошової компенсації за невикористану відпустку. До того ж, з`ясувалося, що адміністрація не нараховувала і не виплачувала їй за роботу за сумісництвом гарантоване державою підвищення до посадового окладу відповідно до постанов КМУ № 22 від 11.01.2018 року та № 1391 від 28.12.2021 року, і надбавки, встановлені постановами КМУ № 373 від 23.03.2011 та № 78 від 31.01.2001. У зв`язку з грубим порушенням відповідачем трудового законодавства перед нею утворилась заборгованість у загальному розмірі 36937,11 грн. Просила врахувати, що вказані порушення були встановлені управлінням Держпраці, якою перевірялася діяльність ВСП «ПФК КНУ», за що поставою суду від 22.11.2023 у справі № 213/4268/23 директора коледжу було визнано винною у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ст.41 КУпАП. Також просить стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Процесуальні дії у справі.

05.12.2023 позовна заява отримана судом.

11.12.2023 позовна заява прийнята до розгляду, провадження у справі відкрито. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

21.12.2023 за клопотанням позивача витребувано докази у справі.

Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювались.

Заяви, клопотання.

Будь-яких заяв (клопотань) від сторін не надходило.

Відповідач відзив на позов не подав, докази на виконання ухвали суду не надходили.

У зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву, і не наданням доказів, які витребовувались судом, суд приходить до висновку про вирішення справи за наявними матеріалами.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Позивач ОСОБА_1 згідно з записами в трудовій книжці серії НОМЕР_1 , з 02.03.2003 року перебуває у трудових відносинах з Відповідачем (далі ВСП, Коледж), працює викладачем, має вищу кваліфікаційну категорію та звання «викладач-методист» /а.с.10-12/.

Відповідно до Положення про курси підготовки до вступу при Відокремленому структурному підрозділі «Політехнічний фаховий коледж Криворізького національного університету», затвердженого наказом від 16.10.2020 № 263, Коледж проводить курси підготовки до вступу абітурієнтів /а.с.22-27/.

Згідно з Положенням про надання платних послуг у ВСП «Політехнічний фаховий коледж Криворізького національного університету», затвердженого наказом від 18.03.2021 № 60, Коледж може надавати платні послуги, до яких серед інших відноситься підготовка до вступу до закладів освіти та до зовнішнього оцінювання /а.с.28-30/.

Пунктом 4 цього Положення передбачені витрати на оплату праці працівників Коледжу. Так, згідно з п.4.2.1. до витрат на оплату праці працівників, які залучені до надання платної освітньої послуги, враховуються розміри посадових окладів, ставок заробітної плати (у тому числі погодинної оплати), підвищення, доплати, надбавки та інші виплати обов`язкового характеру, визначені відповідними нормативно-правовими актами /а.с.29/.

Наказом поособовому складуПро прийомна посадувикладача засумісництвом накурси підготовкидо вступу№ 152-квід 19.11.2021, ОСОБА_1 було прийнятона посадувикладача математикикурсів підготовкидо вступу,за сумісництвом,з 22листопада 2021року зоплатою згіднодоговору пронадання освітніхпослуг зафактично виконанігодини.Підставі прийняттяв наказізазначена заяви ОСОБА_1 від 19.11.2021/а.с.14,31/.

Про прийняття Позивача на вказану посаду Коледж направив повідомлення до податкового органу про прийняття працівника на роботу /а.с.32/. Це підтверджено також з відповіддю ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 13.07.2023 на запит Позивача /а.с.41/.

Штатним розписом ВСП на 2021 рік передбачено фонд заробітної плати викладачів відділення курсів підготовки довступу,строком на6місяців (розділ4).Згідно зі штатним розписом, фонд заробітної плати викладача за місяць становить 6436,26 грн., надбавка за вислугу років 222,26 грн., надбавка відповідно до постанови КМУ № 373 від 23.03.2011 321,82 грн. /а.с.15-21/.

Відповідно до наданої Позивачем інформації, станом на 01.10.2021 року тарифікаційна ставка ОСОБА_1 за 1 годину становить 113,52 грн., за 72 години 8173,17 грн., надбавка 20 % відповідно до постанови КМУ № 373 25 % - 2996,93 грн. Додаткова оплата за: класне керівництво у розмірі 20 % - 1634,63 грн.; перевірку письмових робіт 15 % 330,34 грн.; завідування навчальним кабінетом 12 % - 980,78 грн. Крім того, викладачу передбачена надбавка за вислугу років 30 %, що становить 3596,31 грн.

Станом на 01.12.2021 року тарифікаційна ставка ОСОБА_1 за 1 годину становить 121,55 грн., за 72 години 8751,25 грн., надбавка 20 % відповідно до постанови КМУ № 373 25 % - 3208,92 грн. Додаткова оплата за: класне керівництво у розмірі 20 % - 1750,25 грн.; перевірку письмових робіт 15 % 343,71 грн.; завідування навчальним кабінетом 12 % - 1050,15 грн. Крім того, викладачу передбачена надбавка за вислугу років 30 %, що становить 3596,31 грн.

Станом на 01.01.2022 року тарифікаційна ставка ОСОБА_1 за 1 годину становить 121,55 грн., за 72 години 8751,25 грн., надбавка 20 % відповідно до постанови КМУ № 373 20 % - 2567,14 грн. Додаткова оплата за: класне керівництво у розмірі 20 % - 1750,25 грн.; перевірку письмових робіт 15 % 343,71 грн.; завідування навчальним кабінетом 12 % - 1050,15 грн. Крім того, викладачу передбачена надбавка за вислугу років 30 %, що становить 3596,31 грн. /а.с.13/.

Наказом по особовому складу Про звільнення з посади викладача за сумісництвом на курсах професійно-технічної підготовки № 70-к від 28.06.2022, викладача математики ОСОБА_1 було звільнено з посади викладача курсів професійно-технічної підготовки та курсів підготовки до вступу, за сумісництвом, з 30 червня 2022 року у зв`язку з закінченням трудового договору, п.2 ст.36 КЗпП України /а.с.33/.

Згідно з наказом № 80 про надання відпустки від 15.06.2020 року ОСОБА_1 за період роботи з 06.11.2019 2020 рік було надано 08 календарних днів відпустки з 03 по 10 липня 2020 року включно, та 48 календарних днів відпустки з 22 липня по 08 вересня 2020 року включно /а.с.38/.

Наказом № 53 про надання відпустки від 23.06.2022 року ОСОБА_1 за період роботи з 06.11.2021 2022 рік була надана відпустка строком 24 календарних дні з 04 по 27 липня 2022 року включно /а.с.36/.

Згідно з наказом № 124 про надання відпустки від 20.07.2022 року ОСОБА_1 за період роботи з 06.11.2021 2022 рік була надана відпустка строком 32 календарних дні з 28 липня по 28 серпня 2022 року включно /а.с.37/.

Як видно із розрахунку оплати відпустки, наданої бухгалтером Коледжу на запит позивача, їй нараховано відпускних з бюджету на суму 22966,72 грн. та контракту - на суму 7334,32 грн. /а.с.39/.

З відповіді від 24.07.2023 заступника начальника ГУ ДПС у Дніпропетровській області на запит Позивача, вбачається, що за 4 квартал 2021 року та 1 і 2 квартали 2022 року Політехнічним фаховим коледжем нараховувались та виплачувались ОСОБА_1 доходи тільки у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (ознака доходу 101) /а.с.42-44/.

Факт виплати Позивачу виключно заробітної плати (код 101) підтверджено відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, сформовані 24.07.2023 /а.с.58-60/.

Пояснювальною запискою від 21.09.2022 року на ім`я директора Коледжу помічник директора з кадрової роботи ОСОБА_2 визнала, що нею некоректно було підготовлено наказ по особовому складу № 152-к Про прийом на посаду викладача за сумісництвом на курси підготовки до вступу, у зв`язку з чим зміст наказу не відповідає змісту заяви викладача ОСОБА_1 , яка в заяві від 17.11.2021 просила прийняти її на посаду викладача математики курсів підготовки до ЗНО за сумісництвом з 19.11.2021 року, а в наказі зазначено, що її прийнято на посаду викладача математики курсів підготовки до вступу за сумісництвом з 22.11.2021 року з оплатою згідно договору про надання освітніх послуг за фактично виконані години /а.с.46/.

За вказане порушення ОСОБА_3 наказом директора Коледжу від 03.10.2022 № 117-к було оголошено догану /а.с.45/.

Наданими Позивачем розрахунковими листками за грудень 2021 року, січень-червень 2022 року підтверджено, що нарахування заробітної плати викладачці курсів ОСОБА_1 здійснювалося, виходячи з кількості фактично відпрацьованих годин. Так, у грудні 2021 року за 64 години Позивачу було нараховано 6400,00 грн., в січні 2022 року за 24 години 2400 грн., в лютому 2022 року за 40 годин 4000 грн., в березні 2022 року за 24 години - 2400 грн., у квітні 2022 року за 64 години 6400,00 грн., у травні 2022 року за 72 години нараховано 7200,00 грн., у червні 2022 року за 16 годин 1600,00 грн. Всього за 304 години, відпрацьованих протягом 7 місяців, роботодавцем було нараховано Позивачу заробітну плату на суму 30400 грн. /а.с.47-50/.

18 вересня 2023 року інспектором праці південного регіону управління інспекційної діяльності у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці за результатами заходу державного контролю (перевірки) у ВСП «Політехнічний фаховий коледж КНУ» складено Припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю, з якого видно, що адміністрацією ВСП порушено у відношенні ОСОБА_1 норми ст.ст.83, 116 КЗпП та ст.24 Закону України «Про відпустки», і зобов`язано директора Коледжу Кулішову Н.О. усунути встановлені порушення /а.с.51-54/.

Постановою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.11.2023по справі № 213/4268/23 директора Коледжу ОСОБА_4 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП, і накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 510,00 грн. /а.с.55-56/.

Інших доказів щодо предмету спору суду сторонами не надано.

Зміст спірних правовідносин.

Встановленим у судовому засіданні обставинам відповідають правовідносини, які регулюють трудові відносини.

Норми права, які застосовує суд, та мотиви їх застосування.

Статтею ст.43 Конституції України кожному громадянину гарантовано право на працю; на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з ч.1ст.94 КЗпП України, статтею 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею другою Закону України «Про оплату праці» визначена структура заробітної плати. За змістом цієї статті заробітна плата складається із основної і додаткової. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців .

Додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Відповідно дост.21 цього Закону, працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Нормою ст.22 передбачено, що суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Згідно зі ст.115 КЗпП України,ст.24 Закону України «Про оплату праці»,заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлено колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництва трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представникам обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

За приписами ст.97 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Стаття 57 Закону України «Про освіту» передбачає державні гарантії педагогічним і науково-педагогічним працівникам, зокрема, диференціацію посадових окладів (ставок заробітної плати) відповідно до кваліфікаційних категорій, встановлення підвищених посадових окладів (ставок заробітної плати) за педагогічні звання, надбавок за почесні звання, доплат за наукові ступені та вчені звання. Статтею 61 вказаного Закону передбачено, що педагогічним і науково-педагогічним працівникам встановлюються щомісячні надбавки за вислугу років.

Порядок оплати праці за сумісництвом передбачений статтею 106 КзпП України. Так, згідно з частиною першою цієї статті, працівники,які працюютьзасумісництвом,одержують заробітнуплату зафактично виконануроботу. Умовироботи засумісництвом працівниківдержавних підприємств,установ,організацій визначаютьсяКабінетом МіністрівУкраїни.

Згідно зп.2Постанови КМУвід 03.04.1993№ 245,яка булачинною начас виникненняміж сторонамипо справіспірних правовідносин, оплата праці сумісників провадиться за фактичновиконану роботу. Відпустка на роботі за сумісництвом надається одночасно з

відпусткою за основним місцем роботи (пункт 3).

Статтею 83 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

За змістом ч.1ст.24 Закону України «Про відпустки»у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Обов`язок роботодавця провести розрахунок з працівником врегульовано ст.47КЗпП України,частиною першоюякої передбачено, що роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні, та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Згідно зі ст.116КЗпП України, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніш наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми,нараховані тавиплачені працівниковіпри звільненні,роботодавець повиненписьмово повідомитипрацівника вдень їхвиплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у всякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Статтею 10Закону України № 2136 від 15 березня 2022 року «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» визначено порядок оплати праці. Згідно з цієї нормою, заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором. Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати, і звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Згідно з частиною четвертою цієї статті, звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов`язку виплати заробітної плати.

Пунктом 2ст.36КЗпП Українипередбачена підстава припинення трудового договору : у зв`язку із закінченням строку (пункти 2і3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення. Згідно зпунктами 2,3ст.23цього Кодексу,трудовий договірможе бути укладенимна визначенийстрок,встановлений запогодженням сторін(п.2); або таким, що укладається на час виконання певної роботи (п.3).

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В розумінні Європейського Суду з прав людини мирне володіння своїм майном включає не тільки «класичне» право власності, яке розглядається в Україні, а й, до прикладу, виплати за трудовим договором та інші виплати.

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 821/1083/17 зазначила, що належними звільненому працівникові сумами необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

Висновок суду.

Аналізуючи спірні правовідносини в контексті вказаних норм права, суд дійшов наступного висновку.

Між позивачем та відповідачем існують трудові правовідносини, в тому числі в період з 22.11.2021 по 30.06.2022 Позивач працювала у ВСП «Політехнічний фаховий коледж КНУ» викладачем на курсах підготовки до вступу за сумісництвом, на підставі її заяви від 17.11.2021 року.

Суд погоджується з Позивачем, що її заява про прийняття на посаду викладача за сумісництвом не містила умов щодо оплати по договору, що свідчить про відсутність між нею та роботодавцем іншого трудового договору, окрім трудової угоди, яка визначена наказом про прийом на посаду № 152-к від 19.11.2021, а тому Відповідач мав виплачувати Позивачу заробітну плату за роботу за сумісництвом, виходячи із розміру тарифної ставки викладача вищої категорії, 14 розряду, з урахуванням підвищень і надбавок, передбачених штатним розписом ВСП «ПФК КНУ».

З наданих Позивачем розрахункових листків видно, що її робота за сумісництвом оплачувалася погодинно, з розрахунку 100,00 грн. за відпрацьовану годину, без надбавок і підвищень, передбачених для тарифної ставки викладача.

Втім, пояснювальною запискою відповідальна особа ВСП - помічник директора з кадрової роботи ОСОБА_3 визнала свою вину у допущеному порушенні при складані наказу про прийняття Позивача на посаду викладача на курсах підготовки до вступу за сумісництвом, зокрема в наказі № 152-к було зазначено умову оплати праці «відповідно до договору», що призвело до неправильного нарахування останній заробітної плати за період з 22.11.2021 по 30.06.2022. За вказане порушення наказом директора Коледжу Слободенюк С.В. було оголошено догану, а отже, суд вважає доведеним порушення Відповідачем прав Позивача щодо оплати праці за сумісництвом.

До того ж, вказані порушення були виявлені в результаті позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) у формі перевірки, яка проводилася інспектором державної служби з питань праці у ВСП в період з 11 по 18 вересня 2023 року, про що зазначено в Приписі про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 18.09.2023 року, в п.5 якого інспектор пропонує усунути порушення, допущені саме у відношенні позивача по справі ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати їй остаточного розрахунку при звільненні працівника за сумісництвом за невикористані дні щорічної відпустки, за період проведених курсів з підготовки ЗНО.

Постановою судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.11.2023 по справі № 213/4268/23 встановлена вина директора Коледжув порушеннівимог законодавствапро працю,зокрема: ст.29 КЗпП України - обов`язок роботодавця інформувати працівника до початку роботи про умови праці; 2) ч.1 ст.7 Закону України № 2136 - роботодавцем не забезпечено ведення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та обліку витрат на оплату праці; 3) ч.1 ст.10 Закону України № 2136 - відсутні нарахування відповідно до вимог ст.98 КЗпП України, ст.61 Закону України «Про освіту», Постанови КМУ від 28.12.2021 № 1391 «Деякі питання встановлення підвищень посадових окладів (ставок заробітної плати) та доплат за окремі види педагогічної діяльності у державних і комунальних закладах та установах освіти», Постанови КМУ від 23.03. 2011№ 373 «Про встановлення надбавки педагогічним працівникам закладів»; 4) абз.4 ч.1 ст.12 Закону України № 2136 - у разі звільнення працівника у період дії воєнного стану йому не виплачено грошову компенсацію відповідно до статті 24 Закону України «Про відпустки».

Таким чином, суд вважає, що право Позивача на оплату праці за сумісництвом на курсах підготовки до вступу за період з 22 листопада 2021 року по 30 червня 2022 року було порушено Відповідачем, а тому її право підлягає захисту судом.

Суд погоджується з наведеним Позивачем розрахунком невиплаченої їй заробітної плати за виконану роботу за сумісництвом, і вважає, що з урахуванням надбавок: у розмірі 30 % від тарифної ставки за вислугу років (відповідно до постанови КМУ № 78), та за престижність праці у розмірі 25 % у 2021 році та у розмірі 20 % - у 2022 році (відповідно до постанови КМУ № 373), за 304 відпрацьованих години її заробітна плата складала 55815, 76 грн., виплачено у грудні 2021 року, січні червні 2022 року 30400,00 грн., а тому заборгованість становить 25415,76грн., яка підлягає стягненню з Відповідача.

Розглядаючи спірв частиніневиплаченої компенсаціїза невикористанувідпустку на курсах за сумісництвом, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до п.7 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ від 08.02.1995 № 100, нарахування компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях,провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.

Водночас, Позивач невірно розрахувала кількість днів невикористаної відпустки, оскільки пропрацювала за сумісництвом не повних 8 місяців, як вона зазначає, а 7 місяців і 09 днів, тому тривалість невикористаної відпусти становить за цей період 41 день.

Крім того, Позивачем невірно визначено кількість календарних днів у відпрацьованому періоді (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством, яких у цей період було 8, а не 3, як вказує позивач). Тому, виходячи із суми заробітку за період роботи за сумісництвом 55518,76 грн. та кількості календарних днів в цьому періоді за винятком святкових 213 дні (221 день 8 днів святкових), суд вважає, що за 41 день невикористаної відпустки перед позивачем утворилася заборгованість у розмірі 10686,70 грн., яка розрахована наступним чином: 55815,76 грн. : 213 днів = 260,65 грн./день х 41 день.

Обгрунтовуючи рішення, суд керується правовими висновками, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 року у справі «Проніна проти України», і зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст.ст.12,81ЦПК Українивизначено,що кожнасторона повиннадовести обставини,які маютьзначення длясправи іна яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказів на виконання ухвали суду про їх витребування відповідач суду не надав, а тому суд керується доказами, які були надані позивачем.

Підстави звільнення від доказування визначені статтею 82 цього Кодексу. Так, згідно з частиною четвертою цієї статті, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, оскільки Відповідач будь-якихдоказів протипозовних вимогне надав,правом наподання відзивуне скористався,суд,беручи доуваги всівстановлені судомфакти івідповідні їмправовідносин,належність,допустимість ідостовірність кожногодоказу окремо,а такождостатність івзаємний зв`язоку їхсукупності,приходить довисновку пронаявність підставдля задоволенняпозовних вимогПозивача у частковому розмірі.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в дохід держави, оскільки позивач від його сплати звільнений.

Вирішуючи питаннящодо стягненнявитрат направничу допомогу, суд керується критеріями реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Відповідно ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем напідтвердження понесеннявитрат направничу допомогунадано:копію Договорупро наданняправничої допомогивід 21.11.2022року №21/11,укладеного між ОСОБА_1 та адвокатомБуліч Н.В., копію ордера на надання правничої допомоги та копію Акта виконаних робіт № 22/11/2022 від 22.11.2022 року, згідно з яким сума до сплати за надання послуг склала 10000 грн. /а.с.61-63/.

Суд керується правовим висновком Верховного Суду,викладеним вПостанові від 11.11.2021 у справі № 922/449/21, згідно з якою, витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконання робіт.

Оскільки відповідач заперечень проти суми витрат на професійну (правничу) допомогу або клопотання про зменшення їх розміру не надав, суд не має підстав для зменшення їх розміру згідно з положеннями ст.137 ЦПК України, а тому саме ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,3,5,10,12,19,23, 76-81, 89, 95, 133, 137, 141, 258-259, 263-265, 274,279,352, 354, 430 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Відокремленого структурного підрозділу «Політехнічний фаховий коледж Криворізького національного університету» про стягнення заробітної плати задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Відокремленого структурного підрозділу «Політехнічний фаховий коледж Криворізького національного університету» на користь ОСОБА_1 заробітнуплату на посаді викладача за сумісництвом на курсах підготовки до вступу за період з 22.11.2021 по 30.06.2022 в розмірі 25415 (двадцять п`ять тисяч чотириста п`ятнадцять) грн. 76 коп.

Стягнути з Відокремленого структурного підрозділу «Політехнічний фаховий коледж Криворізького національного університету» на користь ОСОБА_1 компенсаціюза невикористанувідпустку зароботу на посаді викладача за сумісництвом на курсах підготовки до вступу за період з 22.11.2021 по 30.06.2022 в розмірі 10686 (десять тисяч шістсот вісімдесят шість) грн. 70 коп.

Стягнути з Відокремленого структурного підрозділу «Політехнічний фаховий коледж Криворізького національного університету» на користь ОСОБА_1 витратина професійнуправничу допомогуу розмірі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з Відокремленого структурного підрозділу «Політехнічний фаховий коледж Криворізького національного університету» на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Представник позивача - адвокат Буліч Наталя Володимирівна, свідоцтво № 1933 від 15.12.2008, адреса: м. Кривий Ріг, вул. Панаса Мирного, 2.

Відповідач - Відокремлений структурний підрозділ «Політехнічний фаховий коледж Криворізького національного університету», адреса місця знаходження: м. Кривий Ріг, вул. Кармелюка, 33, код ЄДРПОУ 37861079.

Повне судове рішення складено 07 лютого 2024 року.

Головуючий суддя В.В. Попов