Постанова

від 05.02.2024 по справі 447/3061/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 447/3061/23 Головуючий у 1 інстанції: Бачун О.І.

Провадження № 22-ц/811/2957/23 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючої судді: Мікуш Ю.Р.,

суддів: Приколоти Т.І.,Савуляка Р.В.,

секретар Cалата Я.І.,

з участю: представника ОСОБА_1 -адвоката Ратича Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу №447/3061/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 03 жовтня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову, поданої до подання позовної заяви

в с т а н о в и в :

26 вересня 2023 року ОСОБА_2 звернувсядоМиколаївського районного суду Львівської області з заявою про вжиття заходів забезпечення позову, поданої до подання позовної заяви.

Заяву обгрунтовує тим, ОСОБА_3 викупила половину будинку за адресою АДРЕСА_1 та разом з ОСОБА_4 здійснюють капітальний ремонт будинку, реконструюють його, встановлюють межі земельної ділянки на власний розсуд, без попередження сусідів будинку, без дозволів, без проектно-технічної документації, без спеціальної інженерно-технічної та освітньої підготовки. Вважає, що незаконні дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 порушують правила добросусідства та загрожують обвалом будинку в цілому.

Маючи побоювання, що не вжиття заходів забезпечення позову може утруднити в майбутньому виконання рішення суду в разі задоволення позову, просив вжити заходи забезпечення позову, шляхом заборони на вчинення реєстраційних дій щодо об`єкта нерухомого майна в АДРЕСА_1 , зокрема, але невиключно: 1.1. щодо об`єкту житлової нерухомості загальною площею 114,8кв.м./ РНОНМ АДРЕСА_2 / номер об`єкта в РПВН/ 28982100; 1.2. щодо об`єкта нерухомого майна земельної ділянки кадастровий номер 4610800000:01:007:0380, адреса обєкта АДРЕСА_1 площею 0,0826га., вид цільового призначення « Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка).» 2. Заборонити ОСОБА_4 та ОСОБА_3 здійснювати виконання будь-яких будівельних та земельних робіт АДРЕСА_1 до вирішення судового спору.

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 3 жовтня 2023 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову, подану до подання позовної заяви задоволено частково.

Заборонено ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та іншим здійснювати виконання будь-яких будівельних та земельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 до вирішення судового спору

Ухвалу суду оскаржив ОСОБА_2 . В апеляційній скарзі зазначає, що вважає ухвалу незаконною в частині незадоволених вимог заяви про забезпечення позову. Вважає, що застосовані судом заходи забезпечення позову є неспівмірні із заподіяною шкодою ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , не відвертають шкідливі наслідки і шкоду, а дії останніх створюють нову загрозу його особистим майновим та немайновим інтересам, сприятиму виникненню нового конфлікту та можуть ускладнити виконання рішення суду в разі задоволення позову. Стверджує, що поза увагоюсуду залишилисяйого доводиі переконанняз приводунеобхідності заборонивчиняти потенційнимвідповідачам реєстраційнідії чиузаконення ниминезаконно виконуванихземельних табудівельних робіт,матеріали,та їхвироби.Зазначає,щонастає ризик узаконення самовільно збудованого каркасу балкону їхнього 2-гого поверху на його веранді, 1-го поверху, шляхом проведення технічної інвентаризації об`єкта будівництва. Також настає ризик узаконення земельних меж ОСОБА_6 , які з порушенням внесені в технічну документацію з землеустрою в момент продажу частини будинку попереднім землекористувачем ОСОБА_7 з метою поспішного вироблення кадастрового номеру для відчуження своєї частки домоволодіння новому власнику.

Враховуючи наведене, вважає наявними достатньо підстав для:

-накладення заборони на вчинення реєстраційних дій щодо об`єкта нерухомого майна - в АДРЕСА_1 , зокрема але не виключно щодо об`єкту житлової нерухомості загальною площею 114,8 кв.м./ РНОНМ АДРЕСА_2 / Номер об`єкта в РПВН/ 28982100;

-накладення заборони на вчинення реєстраційних дій щодо об`єкта нерухомого майна земельна ділянка кадастровий номер 4610800000:01:007:0380, адреса об`єкта АДРЕСА_1 площею 0,0826 га, вид цільового призначення «Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)»;

-заборони ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і будь-кому іншому здійснювати виконання будь-яких будівельних чи земельних робіт АДРЕСА_1 до вирішення судового спору.

Просить скасувати частково ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 03 жовтня 2023 року та прийняти в цій частині нову ухвалу, якою задовільнити заяву про забезпечення позову повністю.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив, однак відповідно до ст.360 ЦПК України це не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.

02 лютого 2024 року ОСОБА_2 через підсистему «Улдектронний суд» подав клопотання, в якому просить залишити апеляційну скаргу без розгляду.

Розглянувши клопотання, колегія суддів дійшла висновку, що таке слід залишити без задоволення з таких підстав.

Відповідно до частин 3,4 ст.364 ЦПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відкликати її до постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сторона має право визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення апеляційного провадження. За відмови від апеляційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги, постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження.

Аналіз зазначених норм закону свідчить про те, що до відкриття апеляційного провадження особа, що подала апеляційну скаргу має право відкликати апеляційну скаргу та за результатами розгляду такої заяви суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги (п.2 ч.5 ст.357 ЦПК), а після відкриття апеляційного провадження, особа, що подала апеляційну скаргу має право відмовитися від апеляційної скарги, за результатами розгляду якої суд постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження(ч.4ст.364ЦПК).Процесуальним законом не передбачено підстав для залишення апеляційної скарги без розгляду.

05 лютого 2024 року від ОСОБА_2 на офіційну електронну скриньку суду надійшов лист - клопотання про залишення без розгляду заяви про забезпечення позову, однак актом головного спеціаліста суду стверджується , що зазначене клопотання не підписано кваліфікаційним електронним підписом.

Відповідно до ч.8,9 ст.43 ЦПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України"Про електронні документи та електронний документообіг"та"Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.

Згідно з ч.2,4 ст.183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

З врахуванням того, що на клопотання про залишення без розгляду заяви про забезпечення позову не накладено кваліфікованого електронного підпису ОСОБА_2 , а також подане не через підсистему «Електронний суд», тому апеляційний суд повертає його без розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, думку адвоката Ратича Т.М., перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що підстав для скасування ухвали немає.

Згідно з ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Ухвала оскаржується в частині відмови у задовленні заяви про забезпечення позову шляхом накладення заборони на вчинення реєстраційних дій щодо об`єкта нерухомого майна - в АДРЕСА_1 , зокрема але не виключно щодо об`єкту житлової нерухомості загальною площею 114,8 кв.м.; накладення заборони на вчинення реєстраційних дій щодо об`єкта нерухомого майна земельна ділянка кадастровий номер 4610800000:01:007:0380, адреса об`єкта АДРЕСА_1 площею 0,0826 га, вид цільового призначення «Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)»

Звертаючись з такими вимогами ОСОБА_2 стверджував, що невжиття зазначених заходів утруднить в майбутньому виконання можливого рішення про задоволення позову . Закінчивши незаконні на його думку будівельні та земельні роботи, особи, що отримають статус відповідачів у справі зможуть узаконити проведені ними реконструкції, які унеможливлюють користуванням ним і його сім`єю нерухомими майном.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд виходив з того, що здійснення подальших будівельних та земельних робіт за адресою АДРЕСА_1 , може дійсно ускладнити виконання майбутнього рішення, тому заборонив їх здійснення до вирішення судового спору. Обгрунтованих підстав для заборони вчинення реєстраційних дій щодо нерухомого майна судом не встановлено.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду.

Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною першоюстатті 150ЦПК Українивизначено,що позовзабезпечується: 1)накладенням арештуна майнота (або)грошові кошти,що належатьабо підлягаютьпередачі абосплаті відповідачевіі знаходятьсяу ньогочи вінших осіб; 1-1)накладенням арештуна активи,які єпредметом спору,чи іншіактиви відповідача,які відповідаютьїх вартості,у справахпро визнаннянеобґрунтованими активівта їхстягнення вдохід держави; 2)забороною вчинятипевні дії; 3)встановленням обов`язкувчинити певнідії,у разіякщо спірвиник ізсімейних правовідносин; 4)забороною іншимособам вчинятидії щодопредмета споруабо здійснюватиплатежі,або передаватимайно відповідачевічи виконуватищодо ньогоінші зобов`язання; 5)зупиненням продажуарештованого майна,якщо поданопозов провизнання прававласності наце майноі прозняття знього арешту; 6)зупиненням стягненняна підставівиконавчого документа,який оскаржуєтьсяборжником усудовому порядку; 8)зупиненням митногооформлення товарівчи предметів; 9)арештом морськогосудна,що здійснюєтьсядля забезпеченняморської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У частині десятій статті 150 ЦПК України передбачено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має право з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні відповідності заходів забезпечення позову позовним вимогам слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб. Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до правового висновку, сформульованого у постанові від 17.10.2018 року у справі № 183/5864/17-ц Верховний Суд зазначив, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Як вбачається з вимог заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви, позивач має намір подати позов про спонукання ОСОБА_6 та ОСОБА_4 до дотримання правил добросусідства, що не передбачає державної реєстрації речових прав.

Щодо можливих позовних вимог про зобов`язання знесення самочинної будови, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства самочинне будівництво не підлягає державній реєстрації, тому заява в цій частині є безпідставною.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову.

В іншій частині ухвала не оскаржується , тому апеляційний суд її не переглядає.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п. 1; 375; 383; 384; 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 03 жовтня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку, визначеному ст. ст. 389-391 ЦПК України.

Повний текст постанови складений 07 лютого 2023 року.

Головуюча суддя Ю.Р. Мікуш

Судді: Т.І. Приколота

Р.В. Савуляк