Рішення

від 08.02.2024 по справі 120/6915/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

08 лютого 2024 р. Справа № 120/6915/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Ясмарін" до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства "Ясмарін" до Вінницької митниці.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що з метою здійснення своєї господарської діяльності, яка в основному полягає у торгівлі автомобілями та легковими транспортними засобами, між приватним підприємством "Ясмарін" (покупець) та іноземною компанією "DA Car OU" (продавець) укладено контракт поставки № 01/92 (далі - контракт).

Відповідно до умов зазначеного контракту продавець купує та постачає товари з Європи та інших країн світу, а покупець приймає їх на території України, здійснює оплату за поставлений товар на умовах, викладених в контракті. Товари, кількість, розгорнутий асортимент, ціна конкретної партії чи одиниці товару визначається в Інвойсах, що є невід`ємними частинами цього контракту. Терміни та умови постачання (відповідно до "Інкотермс 2010") за цим контрактом визначаються DAP м. Рівне, DAP м. Вінниця.

Відповідно до Інвойсу № UA00862 від 17 квітня 2023 року продавець відправив покупцю товар напівпричіп вантажний, що був у використанні, марки Benalu, модель - TF34CZ2АC1RA, самоскид, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 , кузов алюмінієвий, календарний рік виготовлення - 2005, вартість - 2500 EUR.

Після надходження товару на митну територію України з метою здійснення митного оформлення імпортного товару позивачем 21 квітня 2023 року подано до Вінницької митниці електронну митну декларацію 23UA401020021000U8, в якій митна вартість придбаного товару визначена за резервним методом. До поданої електронної митної декларації позивачем також долучено всі необхідні для розмитнення товару документи.

Водночас відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА401000/2023/000042/2 від 25 квітня 2023 року та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА401020/2023/000576 від 25 квітня 2023 року.

На переконання позивача, такі рішення митного органу є протиправними, а тому позивач звернувся до суду із цим позовом щодо їх скасування.

Ухвалою від 29 травня 2023 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

09 червня 2023 року відповідачем подано відзив на позовну заяву. У відзиві зазначено, що згідно з положеннями статті 54 Митного кодексу України митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. В той же час за статтею 52 цього Кодексу декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Відповідач вважає, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості згідно з поданою електронною митною декларацією № 23UA401020021000U8 від 21 квітня 2023 року не підтверджені документально, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності та неточності, що слугувало підставою для застосування резервного методу для визначення митної вартості задекларованих позивачем товарів та прийняття з цього приводу оскаржуваного рішення. За таких обставин відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на його безпідставність.

16 червня 2023 року представником позивача подано до суду відповідь на відзив, у якій додатково наведені аргументи щодо задоволення позовних вимог.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

01 листопада 2018 року між компанією "DA Car OU" (Естонія) в особі директора Denis Anissimov (далі - Сторона-1) та приватним товариством "Ясмарін" (Україна) в особі директора Бондаренка Л.Г. (далі - Сторона-2) укладено контракт про наступне.

Сторона-1 купує і поставляє товари із Європи та інші країни світу, а Сторона-2 приймає їх на території України, оплачує вартість товару на умовах, викладених в контракті. Товари, кількість, розгорнутий асортимент, ціна конкретної партії або одиниці товару, що поставляється, визначається в Інвойсах, які є невід`ємними частинами цього контракту.

Як зазначено у пункті 5.1 розділу 5 контракту, Сторона-1 поставляє Стороні-2 товари в асортименті та по цінам, вказаним в Інвойсі. Загальна сума контракту складається із загальної суми поставок, які відображається в Інвойсах до цього контракту і складає 5 000 000 EUR.

Відповідно до пункту 5.2 розділу 5 контракту Сторона-2 оплачує товар Стороні-1 протягом 180 днів з моменту поставки, за виключенням випадків, які додатково обговорюються Сторонами. Сторона-2 вважається такою, що виконала свій обов`язок з оплати товару з моменту надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Сторони-1.

При цьому відповідно до пунктів 5.3, 5.4 та 5.5 цього контракту всі розрахунки за продукцію проводяться в формі, яка не заборонена відповідно до законодавства України. Всі розрахунки здійснюються в EUR або доларах. Форма оплати: оплата за фактом отримання товару. Можлива попередня оплата.

На виконання умов цього контракту продавець поставив покупцю товар напівпричіп Benalu, VIN: НОМЕР_1 (країна походження - Франція), вартість якого 2500 Євро, що підтверджується рахунком № UA00862 від 17 квітня 2023 року.

21 квітня 2023 року приватним підприємством "Ясмарін" з метою проведення митного оформлення та випуску у вільний обіг товару разом з митною декларацією № 23UA401020021000U8 подано митному органу наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) № UA 00862 від 17 квітня 2023 року, декларацію про походження товару № UA 00862 від 17 квітня 2023 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 26 січня 2021 року, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 01/92 від 01 листопада 2018 року, фотозображення, копію митної декларації країни відправлення № 23PL402010E0564922 від 17 квітня 2023 року та копію митної декларації № 23UA401020021000U8.

За результатами розгляду поданих документів митним органом 25 квітня 2023 року винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UА401000/2023/000042/2, згідно з яким скориговано вартість товару за електронною митною декларацією 23UA401020021000U8 від 21 квітня 2023 року.

У рішенні зазначено, що відповідно до поданої разом із ЕМД до митного оформлення митної декларації країни відправлення приватному підприємству "Ясмарін" експортувався причіп Benalu 2005 року виробництва. Проте митним органом встановлено, що причіп, поданий до митного оформлення, 2004 року виробництва. Також в митній декларації країни відправлення зазначено, що вартість експортованого товару складає 11 722 злотих (2550 Євро), проте в поданому до митного оформлення рахунку-фактурі від 17 квітня 2023 року № UA00862 зазначено його вартість - 2500 Євро. Таким чином, подані до митного оформлення документи містять розбіжності/неточності та не містять всіх відомостей, що документально підтверджуються числове значення митної вартості товару. Враховуючи вищевикладене, декларанту направлено електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи, підтверджуючі митну вартість товару. Декларант листом від 24 квітня 2023 року № б/н відмовився від надання додаткових документів. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності та неточності відповідно до пунктів 2, 3 статті 58 Митного кодексу України застосовуються другорядні методи, зазначені в пункті 2 частини 1 статті 57 Митного кодексу України.

Далі у рішенні йдеться про те, що митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (статті 59 та 60 Митного кодексу України) з підстав відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні (мали ідентичний термін та умови експлуатації, комплектацію, пробіг, технічний стан тощо). Визначити митну вартість за другорядними методами (статті 62 та 63 Митного кодексу України) неможливо з підстав відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Джерелом числового значення митної вартості товару є оформлена ЕМД від 20 квітня 2023 року № UA403030/2023/010498, за якою випущено у вільний обіг "Несамохідний транспортний засіб, що був у використанні -1 шт. - Напівпричіп самоскид марки General Trailer/FR" з рівнем вартості 5327 Євро.

У зв`язку із прийняттям рішення № UА401000/2023/000042/2 від 25 квітня 2023 року про коригування митної вартості товарів відповідачем сформовано картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів № UА401020/2023/000576 від 25 квітня 2023 року.

Надаючи правову оцінку рішенням митного органу, що оскаржуються, суд зважає на таке.

Статтею 1 Митного кодексу України (надалі - МК України) визначено, що законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 МК України).

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частин 1, 2, 4, пункту 1 частини 6 статті 321 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом.

У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем не може перевищувати 180 календарних днів, крім митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, порядок подання документів та відомостей, необхідних для митного контролю та форми митного контролю регулюються статтями 334, 335 та 336 МК України.

Митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (пункт 23 частини 1 статті 4 МК України).

Згідно із статтями 246, 248 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина перша статті 257 МК України).

Статтями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами 4 та 5 статті 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до частини 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (частини 1, 2 статті 52 МК України).

Частинами 1 та 2 статті 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу частин 1, 2 статті 53 МК України слідує, що МК України містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Водночас у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частина 3 статті 53 МК України).

Відтак аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною 2 статті 53 МК України визначено перелік документів, якими декларант може підтвердити митну вартість товарів. Разом із тим застосування частини 3 статті 53 МК України (щодо витребування митним органом додаткових документів) можливе лише за певних умов, що обумовлені цією частиною, а саме: у разі якщо документи, зазначені у частині 2 статті 53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують саме числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; при цьому, вимога щодо надання додаткового (их) документу (ів) повинна стосуватися виключно лише того (тих) документу (ів), відсутність якого (яких) не дає можливості пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

На необхідності витребування лише тих документів, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, що визначені частиною 3 статті 53 МК України, неодноразово вказував і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїх рішеннях.

Таким чином, вимога щодо надання додаткових документів можлива лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому сумніви митного органу вважаються обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують саме числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як свідчить зміст оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, відповідач вимагав у позивача надати додаткові документи, підтверджуючі митну вартість товару з огляду на те, що відповідно до митної декларації країни відправлення вартість причіпу Benalu 2005 року виробництва складає 11722 злотих (2550 Євро), проте в поданому до митного оформлення рахунку-фактурі від 17 квітня 2023 року № UA 00862 зазначено вартість 2500 Євро.

Тобто, на думку відповідача, в даному випадку подані до митного оформлення документи містили розбіжності/неточності та не містили всіх відомостей, що документально підтверджували числове значення заявленої митної вартості товару, у зв`язку із чим у позивача вимагалися додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Водночас судом встановлено, що відповідно до копії митної декларації країни відправлення № 23PL402010E0564922 від 17 квітня 2023 року вартість причіпу Benalu numer VIN: НОМЕР_1 , roc produkcji: 2005, визначено як 11722 злотих (без зазначення вартості товару у валюті).

Натомість в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості митним органом без жодного обґрунтування вказано на вартість такого товару 2550 Євро.

Відтак виявлені митним органом розбіжності/неточності заявленої митної вартості товару насамперед зумовлені самостійною конвертацією валюти із "злотих" в "євро" без наведення жодного обрахунку такої конвертації.

Таким чином, митним органом витребовувалися у позивача додаткові документи внаслідок самостійно проведеної конвертації валюти з "злотих" в "євро", що й викликало розбіжності митної вартості товару, яка зазначена в митній декларації країни відправлення № 23PL402010E0564922 від 17 квітня 2023 року та поданому до митного оформлення рахунку-фактурі від 17 квітня 2023 року № UA00862.

Отже, з урахуванням наведеного слід дійти висновку, що вимога митного органу надати додаткові документи є безпідставною, адже неточності/розбіжності заявленої митної вартості товару зумовлені насамперед самостійною конвертацією відповідачем валюти з "злотих" в "євро".

Крім того, у рішенні про коригування митної вартості, що оскаржується, зазначено, що причіп, який поданий до митного оформлення, 2004 року виробництва, а не 2005 року як на те вказує позивач у поданих для розмитнення документах.

Однак такі посилання у рішенні про коригування митної вартості є безпідставними, оскільки вимога щодо надання додаткових документів можлива лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

При цьому митним органом не зазначено, на підставі чого ним зроблено висновок про невідповідність у даті виробництва ввезеного товару.

Більше того, наявні у справі докази свідчать про те, що такий причіп 2005 року виробництва.

Відтак, на переконання суду, наданих позивачем документів було достатньо для підтвердження числового значення складових митної вартості товару, що імпортувався, а ті неточності, на які звернув увагу митний орган у рішенні, що оскаржується, не свідчать про наявність підстав для витребування інших документів.

Окрему увагу слід звернути й на тому, що копія митної декларації країни відправлення не є основним документом, яким може підтверджуватися митна вартість товару, а обов`язок складати таку декларацію та зазначати у ній певні відомості не покладається на позивача, оскільки складає таку декларацію відправник товару.

Окрім того, відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 55 МК України орган доходів і зборів за відповідних умов має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті.

При цьому у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598).

Отже, із системного аналізу наведених приписів слідує, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей, визначених частиною 2 статті 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за таким другорядним методом, як резервний метод, а також докладну інформацію щодо зроблених коригувань, яка використовувалась митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічні висновки містяться і у постановах Верховного Суду від 27 липня 2018 року у справі № 809/1174/17, від 05 лютого 2019 року у справі № 816/1199/15-а та ряду інших.

Судом встановлено, що позивач визначив митну вартість товару за резервним методом.

Водночас митний орган, коригуючи митну вартість товару, за основу взяв числове значення митної вартості іншого товару, що визначене в електронній митній декларації від 20 квітня 2023 року № UA403030/2023/010498, за якою випущено у вільний обіг "Несамохідний транспортний засіб, що був у використанні - 1 шт. - Напівричіп самоскид марки General Trailer/fr" вартістю 5327 євро.

Разом із тим, на переконання суду, числове значення митної вартості, що зазначене в електронній митній декларації від 20 квітня 2023 року № UA403030/2023/010498, не може вважатися об`єктивним джерелом числового значення в цілях коригування митної вартості товару, оскільки відповідачем не враховано усі індивідуальні ознаки товару, країну його виробництва, загальний стан, вагу, марку, модель тощо.

Тобто, оскаржуване рішення про коригування митної вартості в цій частині не містить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування його митної вартості, що не дає можливості пересвідчитися у правильності визначення такої митної вартості.

Відтак суд вважає безпідставним проведення відповідачем митного оформлення товару, що декларувався позивачем, виходячи з числового значення митної вартості товару згідно з митною декларацією від 20 квітня 2023 року № UA403030/2023/010498.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено наявності у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості причіпу "Benalu". Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем причепу та протиправність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів.

З огляду на викладене позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товару № UA401000/2023/000042/2 від 25 квітня 2023 року є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Оскільки картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що оскаржується, сформована у зв`язку з прийнятим рішенням про коригування митної вартості товару № UA401000/2023/000042/2 від 25 квітня 2023 року, а тому така картка відмови у митному оформленні (випуску) товарів № UA401020/2023/000576 від 25 квітня 2023 року також є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та рішень, а також докази, надані представником позивача, суд доходить висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат, суд враховує приписи частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із якою при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду з позовною заявою сплатив судовий збір в розмірі 5368 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією № 53 від 18 травня 2023 року.

Відтак на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці слід стягнути витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 5368 гривень.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву приватного підприємства "Ясмарін" задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів № UA401000/2023/000042/2 від 25 квітня 2023 року та картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів № UA401020/2023/000576 від 25 квітня 2023 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці на користь приватного підприємства "Ясмарін" судові витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) гривень.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: приватне підприємство "Ясмарін" (місцезнаходження: 21012, м. Вінниця, вул. Костя Широцького, буд. 14а; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 37695552)

Відповідач: Вінницька митниця (місцезнаходження: 21034, м. Вінниця, вул. Лебединського, буд. 17; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 43997544)

Повний текст рішення суду складено 08.02.2024

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович