Рішення

від 08.02.2024 по справі 120/12570/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

08 лютого 2024 р. Справа № 120/12570/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "КОРСИКА" до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "КОРСИКА" до Вінницької митниці, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA401000/2023/000064/2 від 28.06.2023 року;

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови Вінницької митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2023/000973;

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що між ТОВ «ТД «КОРСИКА» (Україна) та компанією «ISOPLUS INTERNATIONAL LIMITED» (КНР) укладено Контракт №2023UK0331 від 31.03.2023 року, відповідно до якого Продавець зобов`язується передати товар власного виробництва у власність покупця, а Покупець прийняти товар та своєчасно сплатити його вартість. Номенклатура, кількість, строки, ціна та умови постачання вказуються в інвойсах.

Позивачем до митного контролю та митного оформлення було надіслано засобами електронного зв`язку згідно зі ст. 257 Митного кодексу України митну декларацію в режимі ІМ 40, якій присвоєно № 23UA401020033480U2.

Відповідно до Комерційного інвойсу № 2023UKA01AB товар що поставляється це склосітка торгових марок X-WEB SSI-90, MAESTRO SSO-145 та MAESTRO SSO-160, вічко розміром 5.0 х 5.0. Загальна вартість товару, що постачається складає 33984,85 доларів США

З метою розмитнення такого товару до митного органу подані усі необхідні для цього документи. Визначення митної вартості товару здійснювалося позивачем згідно зі статтями 57, 58 Митного кодексу України за основним методом (за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються).

Проте відповідач за результатами розгляду поданих документів прийняв рішення №UA401000/2023/000064/2 від 28.06.2023 року про коригування митної вартості товарів, застосувавши при цьому резервний метод визначення митної вартості.

На переконання позивача, таке рішення митного органу є протиправним, оскільки до митного органу було надано всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару за ціною договору (Контракту), а тому позивач просить таке рішення скасувати.

Ухвалою від 21.08.2023 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

30.08.2023 відповідачем подано відзив на позовну заяву. У відзиві зазначено, що згідно з положеннями статті 54 Митного кодексу України митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. В той же час за статтею 52 цього Кодексу декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Відповідач вважає, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості згідно з поданою електронною митною декларацією 23UA401020033480U2 від 28.06.2023 року не підтвердженні документально, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності та неточності, що слугувало підставою для застосування резервного методу для визначення митної вартості задекларованих позивачем товарів та прийняття з цього приводу оскаржуваного рішення. За таких обставин відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на його безпідставність.

05.09.2023 року представником відповідача подано до суду клопотання щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 07.09.2023 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

31.03.2023 року товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "КОРСИКА" (покупець) укладено Контракт №2023UK0331 з іноземною компанією «ISOPLUS INTERNATIONAL LIMITED» (продавець), що є юридичною особою за законодавством Китайської Народної Республіки.

Відповідно до пункту 1.1 розділу 1 цього Контракту продавець зобов`язується передати товар власного виробництва у власність покупця, а покупець прийняти товар і своєчасно сплатити його вартість. Номенклатура, кількість, строки, ціна та умови поставки зазначаються в Інвойсах.

Як зазначено у пункті 2.1 розділу 2 Контракту, ціни на товар встановлюються в доларах США та включають вартість тари, упаковки, маркування, а також вартість доставки товару Покупцю (для постачання за умови CIF або CFR), або з урахуванням інформації по відвантаженню (для умов FOB).

Загальна вартість кожної конкретної партії товару, що поставляється, ціна за одиницю і за позиціями вказуються в комерційних інвойсах кожної конкретної партії товару, що поставляється (пункт 2.2 розділу 2 Контракту).

Згідно з пунктом 2.3 розділу 2 Контракту загальна вартість цього Контракту складається з вартості всіх конкретних партій товару і становить 1 000 000 доларів США.

28.06.2023 року товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "КОРСИКА" з метою проведення митного оформлення та випуску у вільний обіг товарів разом з митною декларацією № 23UA401020033480U2 подано митному органу наступні документи: пакувальний лист (Packing list) б/н від 26.04.2023 року; платіжну інструкцію в іноземній валюті про сплату вартості товару АТ «ОТП БАНК»№ 9 від 07.04.2023 року; платіжну інструкцію в іноземній валюті про сплату вартості товару АТ «ОТП БАНК»№ 14 від 25.04.2023 року; платіжну інструкцію в іноземній валюті про сплату вартості товару АТ «ОТП БАНК»№ 16 від 11.05.2023 року; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг РФ-17249 від 16.06.2023 року; довідку що підтверджує вартість перевезення товару № 2206/23-4 від 22.06.2023 року; додаток до Контракту № 2023UKA0331 від 31.03.2023 - № 1 від 31.03.2023 року; контракт (договір) на постачання товарів № 2023UKA0331 від 31.03.2023 року; договір про надання послуг митного брокера №1001/1 від 02.01.2020 року; Договір про транспортно-експедиційні послуги № 01-07/2016 від 01.07.2016 року; договір про перевезення № 02-03-15 від 02.03.2015 року; копію митної декларації країни відправлення 021720230000105440.

Додатково на вимогу митного органу позивачем надано комерційний інвойс (Commercial invoice) 2023UKA01AB від 26.04.2023 року; коносамент WMSS23043693 від 02.05.2023 року; автотранспортну накладну (CMR) № б/н від 21.06.2023 року; автотранспортну накладну (CMR) № б/н від 21.06.2023 року; декларацію про походження товару 2023UKA01AB від 26.04.2023 року (Комерційний інвойс); висновок про вартісні характеристики товару підготовлений спеціалізованою експертною організацією №113/396 від 28.06.2023 року; договір про надання послуг митного брокера 1001/1 від 02.01.2020 року; звіт ДП «Держзовнішінформ» від 28.06.2023 №113/396.

За результатами розгляду поданих документів митним органом 28.06.2023 року винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UА401000/2023/000064/2, згідно з яким скориговано вартість окремих категорій товарів за електронною митною декларацією 23UA401020033480U2 від 28.06.2023 року.

У рішенні зазначено, що до митного оформлення подано контракт (договір) від 31.03.2023 № 2023UKA0331, інші документи, реквізити яких зазначені в гр. 44 поданої митної декларації, а також дослані документи, що стосуються послуг з доставки видані ТОВ «Клевер Тім». Під час опрацювання положень вищевказаного контракту встановлено, що відповідно до п. 11.3 мовою контракту визначено англійську та українську. Разом з тим, доповнення до контракту від 02.04.2023 №1, що є невід`ємною частиною контракту, складено англійською та російською, що є порушенням умов контракту. Також, було встановлено, що у контракті (договорі) від 31.03.2023 №2023UKA0331 не встановлено основні умови, а саме: номенклатура товару (асортимент), ціна товару, умови поставки товару, валюта договору (зважаючи на п 6.4 договору), порядок розрахунків за товар (умови оплати). Доповнень до контракту, якими б вносились зміни до договору митниці не надано. Частину документів до митного оформлення подано без дотримання вимог ст. 54 МКУ (китайською мовою). У поданій довідці про транспортні витрати відсутні вартісні відомості, про складові митної вартості зазначені в п.6 ч.10 ст.58 МКУ, а саме відсутні точні відомості про вартість витрат пов`язаних з навантажувально-розвантажувальними роботами в порту Гданськ, а зазначено, що «навантажувально-розвантажувальні роботи входять у вартість доставки», також під час опрацювання інформації, зазначеної в МД країни відправлення від 29.04.2023 №021720230000105440, за допомогою сервісу гуглперекладач встановлено, що відправником товару є Isoplus Тechnology Co. Ltd, разом з тим як відповідно до товаросупровідних документів товар поставляється ISOPLUS INTERNATIONAL LIMITED. Крім того відповідно до МД країни виробника з КНР експортується 1 позиція товару з кодом УКТЗЕД 7019669090 за ціною 5,13 дол. США/рулон, разом з тим як інвойс, пакувальний лист містить 3 позиці такого товару з різними вартісними характеристиками. Під час проведення митного огляду, який проводився за попередньою ЕМД від 27.06.2023 №UA401020/2023/033223, встановлено, що на маркуванні скло сітки торгової марки X-WEB зазначено розмір вічка 2,5х2,5 мм, що не відповідає інформації, зазначеній в товаросупровідних документах (інвойс, пакувальний лист та ін.) та додатку №1 до контракту - скло сітка в рулонах 1 х 50 м, торгової марки X-WEB, з вічком 5х5мм. Згідно до умов контракту та поданих ТСД товар скло сітка, торгової марки X-WEB, з розміром вічка 2,5х2,5 мм, взагалі не є предметом продажу. Відповідно подані до митного оформлення документи містять недостовірну інформацію. Вищезгадане в сукупності ставить під обґрунтований сумнів достовірність поданих до митного оформлення документів. Окрім того, в поданих документах відсутні відомості про складову митної вартості зазначену в п.6 ч.10. ст.58 МКУ, а саме вартість витрат пов`язаних з обробкою товарів в порту Гданськ, яка є обов`язковою при обчислені митної вартості.

Враховуючи викладене вище, у рішенні зазначено, що декларанту було направлено повідомлення для витребування додаткових документів, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги виробника товару, специфікації виробника товару; інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларантом було додатково надано звіт ДП «Держзовнішінформ» від 22.06.2023 №113/396, а також лист, що інші документи надаватись будуть відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України №8 від 03.06.2005 року (зі змінами), а саме п. 6 «Підробленими треба вважати фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються». Враховуючи вищевикладене подані до митного оформлення документи, які зазначені в 4.2 ст. 53 мають ознаки підробки. Декларант відмовився від подання документів, що вимагались митним органом. Також наголошуємо, що відповідно до положень 4.2 ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, в тому числі, зобов`язані: подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню та нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Зважаючи на те, що для підтвердження митної вартості декларантом надано документи, що містять ознаки підробки та відмовою декларанта у наданні додаткової інформації документів), декларантом не дотримано вимог ч.2. ст.52 МКУ.

Декларантом митну вартість товару заявлено відповідно до положень ст.58 МКУ (за ціною договору (контракту). Враховуючи, що митницею встановлено ознаки підробки поданих до митного оформлення документів та відмову декларанта у наданні документів, що вимагались митницею, зважаючи на невизначеність основних умов договору метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються не застосовується, та приймається рішення про коригування заявленої митної вартості товару. Відповідно до пп. 2, 3 статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст.59 та ст.60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні, в найближчий до митного оформлення час, за основним методом визначення митної вартості. Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 МКУ) та (ст.63 МКУ) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості, та ненаданням декларантом документів, які уможливили б визначення митної вартості за згаданими методами. Відповідно до п. 1 ст. 64 МКУ у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Саме тому митна вартість товару визначена за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України. При цьому джерелом числового значення митної вартості є митна декларація № UA100320/2023/15165 від 05.06.2023 року.

Також, Митницею складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401020/2023/000973. У вищевказаній Картці відмови як причину у відмові вказано: в процесі митного контролю та митного оформлення з`ясовано, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару. Рішення про відмову прийнято відповідно до п. 5,6 ст. 54; ст. 256 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI, у зв`язку з винесеним рішенням про коригування митної вартості товару № UA401000/2023/000064/2 від 28.06.2023. Електронну копію Рішення №UA401000/2023/000064/2 від 28.06.2023 надіслано декларанту засобами електронного зв`язку. Заяви на відкликання митної декларації не надходило.

Надаючи правову оцінку рішенню митного органу, що оскаржується, суд зважає на таке.

Статтею 1 Митного кодексу України (надалі - МК України) визначено, що законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 МК України).

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частин 1, 2, 4, пункту 1 частини 6 статті 321 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом.

У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем не може перевищувати 180 календарних днів, крім митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, порядок подання документів та відомостей, необхідних для митного контролю та форми митного контролю регулюються статтями 334, 335 та 336 МК України.

Митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (пункт 23 частини 1 статті 4 МК України).

Згідно із статтями 246, 248 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина перша статті 257 МК України).

Статтями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами 4 та 5 статті 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до частини 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (частини 1, 2 статті 52 МК України).

Частинами 1 та 2 статті 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу частин 1, 2 статті 53 МК України слідує, що МК України містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Водночас у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частина 3 статті 53 МК України).

Відтак аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною 2 статті 53 МК України визначено перелік документів, якими декларант може підтвердити митну вартість товарів. Разом із тим застосування частини 3 статті 53 МК України (щодо витребування митним органом додаткових документів) можливе лише за певних умов, що обумовлені цією частиною, а саме: у разі якщо документи, зазначені у частині 2 статті 53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують саме числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; при цьому, вимога щодо надання додаткового (их) документу (ів) повинна стосуватися виключно лише того (тих) документу (ів), відсутність якого (яких) не дає можливості пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

На необхідності витребування лише тих документів, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, що визначені частиною 3 статті 53 МК України, неодноразово вказував і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїх рішеннях.

Таким чином, вимога щодо надання додаткових документів можлива лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому сумніви митного органу вважаються обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують саме числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Водночас, як свідчить вимога відповідача, ним витребовувались договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних з виконанням умов договору (угоди, контракту), виписку з бухгалтерської документації, каталоги виробника товару, специфікації виробника товару, інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

Однак такі документи хоч і передбачені у переліку, що визначений частиною 3 статті 53 МК України, проте, на переконання суду, підстав для витребовування таких не було, адже підстави для такого витребовування чітко регламентовані та полягають у наступному: якщо подані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Так, судом установлено, що 28.06.2023 року товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "КОРСИКА" з метою проведення митного оформлення та випуску у вільний обіг товарів разом з митною декларацією № 23UA401020033480U2 подано митному органу наступні документи: пакувальний лист (Packing list) б/н від 26.04.2023 року; платіжну інструкцію в іноземній валюті про сплату вартості товару АТ «ОТП БАНК»№ 9 від 07.04.2023 року; платіжну інструкцію в іноземній валюті про сплату вартості товару АТ «ОТП БАНК»№ 14 від 25.04.2023 року; платіжну інструкцію в іноземній валюті про сплату вартості товару АТ «ОТП БАНК»№ 16 від 11.05.2023 року; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг РФ-17249 від 16.06.2023 року; довідку що підтверджує вартість перевезення товару № 2206/23-4 від 22.06.2023 року; додаток до Контракту № 2023UKA0331 від 31.03.2023 - № 1 від 31.03.2023 року; контракт (договір) на постачання товарів № 2023UKA0331 від 31.03.2023 року; договір про надання послуг митного брокера №1001/1 від 02.01.2020 року; Договір про транспортно-експедиційні послуги № 01-07/2016 від 01.07.2016 року; договір про перевезення № 02-03-15 від 02.03.2015 року; копію митної декларації країни відправлення 021720230000105440.

Додатково на вимогу митного органу позивачем надано комерційний інвойс (Commercial invoice) 2023UKA01AB від 26.04.2023 року; коносамент WMSS23043693 від 02.05.2023 року; автотранспортну накладну (CMR) № б/н від 21.06.2023 року; автотранспортну накладну (CMR) № б/н від 21.06.2023 року; декларацію про походження товару 2023UKA01AB від 26.04.2023 року (Комерційний інвойс); висновок про вартісні характеристики товару підготовлений спеціалізованою експертною організацією №113/396 від 28.06.2023 року; договір про надання послуг митного брокера 1001/1 від 02.01.2020 року; звіт ДП «Держзовнішінформ» від 28.06.2023 №113/396.

За результатами розгляду поданих документів митним органом 28.06.2023 року винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UА401000/2023/000064/2, згідно з яким скориговано вартість окремих категорій товарів за електронною митною декларацією 23UA401020033480U2 від 28.06.2023 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2023/000973.

Водночас такі аргументи митного органу слід оцінити критично з огляду на таке.

31.03.2023 року товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "КОРСИКА" (покупець) укладено Контракт №2023UK0331 з іноземною компанією «ISOPLUS INTERNATIONAL LIMITED» (продавець), що є юридичною особою за законодавством Китайської Народної Республіки.

Відповідно до пункту 1.1 розділу 1 цього Контракту продавець зобов`язується передати товар власного виробництва у власність покупця, а покупець прийняти товар і своєчасно сплатити його вартість. Номенклатура, кількість, строки, ціна та умови поставки зазначаються в Інвойсах.

Як зазначено у пункті 2.1 розділу 2 Контракту, ціни на товар встановлюються в доларах США та включають вартість тари, упаковки, маркування, а також вартість доставки товару Покупцю (для постачання за умови CIF або CFR), або з урахуванням інформації по відвантаженню (для умов FOB).

Загальна вартість кожної конкретної партії товару, що поставляється, ціна за одиницю і за позиціями вказуються в комерційних інвойсах кожної конкретної партії товару, що поставляється (пункт 2.2 розділу 2 Контракту).

Згідно з пунктом 2.3 розділу 2 Контракту загальна вартість цього Контракту складається з вартості всіх конкретних партій товару і становить 1 000 000 доларів США.

Як слідує з Інвойсу № 2023UKА01АВ від 26.04.2023 року та пакувального листа №2023UKА01АВ від 26.04.2023 року, у таких документах чітко зазначено (деталізовано) всі основні умови Контракту, зокрема асортимент товару, ціну, умови поставки, валюту тощо.

При цьому митним органом безпідставно не враховано як Інвойс № 2023UKА01АВ від 26.04.2023 року, так і пакувальний лист № 2023UKА01АВ від 26.04.2023 року, які деталізують (конкретизують) загальні положення Контракту, а тому аргументи відповідача в частині незазначення у Контракті його основних умов слід визнати необґрунтованим, адже такі спростовуються поданими декларантом Інвойсом та пакувальним листом.

Щодо тверджень відповідача про надання до МД Додатку № 1 до Контракту №2023UK0331 на англійській та російській мові, що суперечить умовам контракту суд зауважує, що хоч дана обставина має місце, але вона жодним чином не впливає на визначення числового значення митної вартості товару, що поставляється.

Дане відступленні від умов договору, за умови погодження і підписання Додатку № 1 сторонами, не тягне за собою визнання такого правочину не дійсним по закону (нікчемність) та жодним чином не впливає на його виконання та не говорить про його підробку. Крім того самим контрактом встановлено, що Номенклатура, кількість, строки, ціна та умови постачання вказуються в інвойсах, а даний Додаток по суті є додатковим документом, що підтверджує здійснення господарської операції, в якому вказані номенклатура товару (асортимент); ціна товару, умови поставки товару. валюта договору (зважаючи на п 6.4 договору), порядок розрахунків за товар (умови оплати), строки поставки, країна походження, тощо.

Щодо тверджень відповідача про те, що копію митної (експортної) декларації країни відправлення від 29.04.2023 № 021720230000105440 надано без перекладу на державну мову (китайською мовою), що суперечить вимогам статті 254 МК України, суд зауважує наступне.

Відповідно до статті 254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Тобто митний орган наділений правом вимагати у декларанта здійснити переклад документів на українську мову у разі, якщо дані, які містяться в таких документах, необхідні для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Проте матеріали справи не містять будь-яких вимог митного органу щодо здійснення декларантом перекладу на українську мову копії митної декларації, а лише констатовано, що таку декларацію подано без перекладу на державну мову, що не узгоджується з приписами статті 254 МК України.

Щодо посилання митного органу на те, що ним за допомогою гугл-перекладача було здійснене переклад назви компанії відповідача відповідно до якого ним було встановлено, що в декларації країни походження було вказано інша назва компанії Продавця, ніж зазначено в Зовнішньо-економічному контракті найменування Продавця товару, а саме «Isoplus Тechnology Co. Ltd», замість «ISOPLUS INTERNATIONAL LIMITED», суд зазначає наступне.

В Контракті №2023UKA0331 від 31.03.2023 року наданому до митного оформлення вказується Продавець товару компанії ISOPLUS INTERNATIONAL LIMITED (КНР) «Продавець» та наявний відтиск печатки компанії, який повністю відповідає написанню найменування компанії вказаному в Митній декларації країни походження товару.

Також суд вказує, що в матеріалах справи наявний належним чином завірений переклад митної декларації країни походження, з якої можна зробити висновок, що назва компанії ISOPLUS INTERNATIONAL LIMITED (Ізоплюс Інтернешнл Лімітед) в митній декларації відповідає назві компанії в інших документах поданих до митного оформлення.

Позивачем додано до даного позову нотаріально завірений переклад Форми реєстрації учасника зовнішньоторгової діяльності ISOPLUS INTERNATIONAL LIMITED (Ізоплюс Інтернешнл Лімітед), в якій назва на китайській мові відповідає назві компанії в митній декларації крани походження, а назва на англійській мові відповідає назві компанії в Контракті. Крім того в даній формі також вказаний код компанії ISOPLUS INTERNATIONAL LIMITED (Ізоплюс Інтернешнл Лімітед) 91110105575172305R, який також вказаний в митній декларації країни відвантаження в колонках внутрішній вантажовідправник та виробник та реалізатор разом з назвою компанії ISOPLUS INTERNATIONAL LIMITED (Ізоплюс Інтернешнл Лімітед).

Крім того, різне написання (скорочене) компанії продавця в документах наданих до МД жодним чином не впливає на числове значення митної вартості та не перешкоджало її правильному визначенню.

Більше того, копія митної декларації країни відправлення не є основним документом, яким може підтверджуватися митна вартість товару, а обов`язок складати таку декларацію та зазначати у ній певні відомості не покладається на позивача, оскільки складає таку декларацію відправник товару.

Щодо посилання відповідача в оскаржуваному рішенні про відсутність вартісних відомостей про складові митної вартості зазначені в п.6. ч.10. ст. 58 МКУ суд зазначає, що між ТОВ «ТД КОРСИКА» та ТОВ «Клевер Тім» укладено Договір транспортного експедитування № 01-07/2016 від 01.07.2016 відповідно до п.1.1. якого Еспедитор (ТОВ «Клевер Тім») зобов`язується за плату і за рахунок Клієнта надати чи організувати надання транспортно-експедиційних послуг, пов`язаних з організацією і забезпеченням перевезень експортно-імпортних чи транзитних вантажів Клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу.

Так, відповідно до наданої ТОВ «Клевер Тім» довідки про транспортні витрати № 2206/23-4 від 22.06.2023 року, та рахунку № РФ-17249 від 16/06/2023 року вартість транспортних витрат складає 388358,54 грн., в тому числі: за морське перевезення вантажу за межами державного кордону України (XINGANG, Китай Гданськ, Польща) 121407,75 грн; Транспортні витрати по перевезенню з Гданськ Польща, до Державного кордону України 138960,57 грн.; додаткові послуги з обробки контейнерів та вантажів за межами державного кордону України - 28 953,27 грн.; транспортні витрати по перевезенню з м.п. Рава Руська до м. Вінниця 95 078,36 грн.

Згідно інвойса № 2023UKА01АВ від 26.04.2023 року, умови поставки визначено: FOB Xingang, Китай, порт прибуття Польща, Гданськ.

У разі використання правил Інкотермс FОВ (вільно на борту) у порту відвантаження продавець зобов`язаний за свій рахунок здійснити завантаження товару на борт зазначеного покупцем судна в узгоджену дату або в межах обумовленого терміну в названому порту відвантаження відповідно до звичаїв порту, а також виконати митні формальності, необхідні для вивозу. Покупець повинен за свій рахунок зафрахтувати судно і своєчасно сповістити продавця про терміни, умови та місце навантаження, назву, часу прибуття судна. Ціна FОВ (FОВ price) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) у порт призначення.

Згідно базису поставки FOB Інкотермс 2010 продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Отже, ціна FOB складається з: закупівельної ціни товару; упаковки, маркування; отримання ліцензій та дозволів; держмита та інших митних зборів, податків (імпортні та експортні); витрат на транспортування в порт відправлення; фрахту судна; завантаження та розміщення товару на кораблі.

Таким чином, зважаючи на умови контракту № 2023UKА01АВ від 26.04.2023 року, а також умови поставки FOB за Інкотермс 2010, суд робить висновок, що до ціни товару було включено вартість послуг з завантаження товару на борт судна.

Щодо вказання в митні декларації країни походження 1 позиції товару по ціні 5,1321 доларів США за 1 рулон, суд вказує, що відповідно до Митної декларації країни відправлення № 021720230000105440 зазначена 1 позиція товару з кодом УКТЗЕД 7019669090 за ціною 5,1321 дол.США/ 1 рулон.

Разом з тим в комерційному інвойсі № 2023UKA01AB вказано, 3 позиції товару з різними вартісними характеристиками.

Фактично відповідно до Інвойсу було поставлено 3 позиції Товару а саме:

1. Склосітка ТМ X-WEB SSI-90 розмір вічка 5*5 мм. в кількості 2004 рулони, за ціною 4,1370 дол. США /рулон на загальну суму 8 290,55 дол. США.

2. Склосітка MAESTRO SSI-145 розмір вічка 5*5 мм. в кількості 2208 рулонів, за ціною 5,0880 дол. США /рулон на загальну суму 11 234.30 дол. США.

3. Склосітка MAESTRO SSI-160 розмір вічка 5*5 мм. в кількості 2410 рулонів, за ціною 6,0000 дол. США /рулон на загальну суму 14460,00 дол. США.

Відповідно до інвойсу було поставлено склосітки, розміром вічка 5*5 -- 6622 рулонів загальною вартістю 33984,85 дол. США.

Таким чином середня вартість 1 рулону склосітки яка була поставлена згідно даного інвойс складає 5,1321 дол. США/ рулон та вираховується наступним чином: 33984,85 дол. США (загальна вартість партії відповідно до інвойсу) / 6622 рулонів (Загальна кількість рулонів згідно інвойсу) - (5,1321=33984,85/6622)

Враховуючи те, що всі 3 позиції товару (склосітки) вказані в комерційному інвойсі №2023UKA01AB мають однаковий код УКТЗЕД 7019669090, в митній декларації країни відправлення № 021720230000105440 було вказано саме середню вартість одного рулона Склосітки, в розмірі 5,1321 дол. США/ 1 рулон.

Відповідач також стверджує в спірному Рішенні, що в результаті митного огляду який проводився за попередньою ЕМД від 27.06.2023 року UA401020/2023/033223 складено Акт, яким встановлено, що на маркуванні склосітки, торгової марки X-WEB зазначено розмір вічка 2,5х2,5 мм, що не відповідає інформації, зазначеній в товаросупровідних документах (інвойс, пакувальний лист та ін.) та додатку №1 до контракту, а відповідно до умов контракту та поданих ТСД товар скло сітка, торгової марки X WEB з розміром вічка 2.5х2.5 мм, взагалі не є предметом продажу.

Як вбачається з Акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації 23UA401020033480U2 від 28.06.2023 року) від 28.06.2023 року, здійснено митний огляд товару «Склосітка виготовлена з переплетених склониток, просочена спеціальним лужним засобом. Використовується в будівництві для армування поверхонь в штукатурних роботах. Вічко розміром 5х5 мм в рулонах 1х50 м: 5х5 мм, торгівельна марка: X WEB, торгівельна марка MAESTRO, фірма-виробник ISOPLUS INTERNATIONAL LIMITED. Країна виробник: CN». За висновком викладеним в акті, товар являє собою сітку з переплетених склониток в рулонах 1х50м, в наявності маркування виробника: торгівельна марка MAESTRO 1м х 50м : 5*5мм, торгівельна марка: X WEB 1м х 50м : 2,5*2,5 мм, фактичний розмір вічка 5*5 мм.

Таким чином, Актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу підтверджено, що фактичний розмір вічка склосітки, торгової марки X-WEB - 5*5 мм.

Таким чином, з урахуванням наведеного слід дійти висновку, що вимога митного органу надати додаткові документи є безпідставною, адже наданих позивачем документів було достатньо для підтвердження числового значення складових митної вартості товару, що імпортувався, а ті неточності, на які звернув увагу митний орган у рішенні, що оскаржується, не свідчать про наявність підстав для витребування інших документів.

Виокремити потрібно також той факт, що при прийнятті митним органом спірного Рішення про коригування митної вартості та визначення її за резервним методом не було взято до уваги наданий позивачем звіт цінової експертизи про імпортну поставку скло сітки ДП «Держзовнішінформ» від 28.06.2023 № 113/396 відповідно до якого ціна за склосітку в асортименті, що постачається згідно з комерційним інвойсом № 2023UKA01A від 26.04.2023 року та додатком №1 до контракту на постачання товару № 2023UKA0331 від 31.03.2023 року укладеним між компанією ISOPLUS INTERNATIONAL LIMITED та ТОВ «ТД КОРСИКА» не суперечить цінам компанії-постачальника та при поставках в Україну на умовах поставки FOB XINGANG, можуть складати: склосітка ТМ X-WEB SSI-90 5,0*5,0 мм - ціна 4,1370 доларів США за рулон, склостіка ТМ MAESTRO SSO - 145 5,0*5,0 мм в - ціна 5,0880 доларів США за рулон, склостіка ТМ MAESTRO SSO - 160 5,0*5,0 мм - ціна 6,0000 доларів США за рулон.

Окрім наведеного вище, на протиправність рішення про коригування митної вартості ввезеного товару вказує також і наступне.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 55 МК України орган доходів і зборів за відповідних умов має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті.

При цьому у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598).

Отже, із системного аналізу наведених приписів слідує, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей, визначених частиною 2 статті 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за таким другорядним методом, як резервний метод, а також докладну інформацію щодо зроблених коригувань, яка використовувалась митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічні висновки містяться і у постановах Верховного Суду від 27 липня 2018 року у справі № 809/1174/17, від 05 лютого 2019 року у справі № 816/1199/15-а та ряду інших.

Разом із тим у рішенні про коригування митної вартості товарів № UA401000/2023/000064/2 від 28.06.2023 року зазначено, що визначити митну вартість товару за другорядними методами виявилось неможливим у зв`язку з відсутністю у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари.

Водночас відповідачем взято за основу митну вартість товару, що зазначена у митній декларації № UA100320/2023/15165 від 05.062023 року, та складає 1,52 дол. США за кілограм.

При цьому оскаржуване рішення не містить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за таким другорядним методом, що не дає можливості пересвідчитися у правильності визначення такої митної вартості.

Отже, підсумовуючи, слід зазначити, що рішення про коригування митної вартості товару не містить достатніх аргументів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору. Водночас, приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом, відповідач послався лише на деякі розбіжності (неточності), які не стосуються числового значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар. А визначення митної вартості за резервним методом з урахуванням числового значення вартості товару, що імпортувався на підставі митної декларації № UA100320/2023/15165 від 05.062023 року, жодним чином не обґрунтовано.

За таких обставин суд доходить висновку, що подані до митного оформлення документи містять необхідні та достатні числові значення вартості товарів, за якими проводилося їх митне оформлення.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що надані декларантом документи підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод їх визначення, тому у контролюючого органу не було підстав для визначення митної вартості ввезеного товару не за ціною договору, а за резервним методом.

Таким чином, у сукупності встановлених обставин, є обґрунтованими доводи позивача щодо неправомірності прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, та як наслідок, картки відмови у митному оформленні товару.

Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та рішень, а також докази, надані представником позивача, суд доходить висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відтак на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці слід стягнути витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 4142,40 гривень.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Згідно з частинами 1, 2 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За правилами частини 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом з`ясовано, що представник позивача як доказ понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу подав до суду документи (копії):

- договір про надання правової допомоги № 12-07-23/1 від 12.07.2023 року, укладений між адвокатом Старим М.М. та позивачем;

- платіжна інструкція №8418 від 19.07.2023 року, на загальну суму 38850,00 гривень;

- ордер про надання правничої (правової) допомоги позивачу у Вінницькому окружному адміністративному суді від 03.08.2023 року серії АВ №1087472;

- детальний опис робіт виконаних адвокатом від 03.08.2023 року.

Отже, судом встановлено, що понесені позивачем витрати на правничу допомогу, пов`язані із юридичним супроводом справи № 120/12570/23 і підтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідно до договору про надання правової допомоги № 12-07-23/1 від 12.07.2023 року, розмір винагороди за надання правової допомоги (гонорар) за Договором встановлюється відповідно до виставлених рахунків.

Згідно платіжної інструкції №8418 від 19.07.2023 року, з позивачем здійснено оплату послуг адвоката на загальну суму 38850,00 гривень.

При цьому суд звертає увагу на те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, слід керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Так, згідно з частиною 3 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Разом із тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої прийнято рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом пропорційності, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу (документів), витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд, вирішуючи питання про відшкодування судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, у відповідності до частини 5 статті 242 КАС України враховує висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладений у постанові від 22.04.2021 року у справі № 460/302/19, відповідно до якого склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини, як джерело права.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У справі Est/West Alliance Limited проти України (заява № 19336/04; остаточне рішення 02.06.2014) Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

При визначенні суми відшкодування суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг, що відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23.04.2019 року у справі №826/9047/16 (касаційне провадження №К/9901/5750/19).

Виходячи з принципу співмірності та розумності судових витрат, пропорційності до ціни позову та розміру судового збору, враховуючи конкретні обставини справи, ступінь складності справи, суд вважає за доцільне зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу та покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати на оплату правничої допомоги адвоката в суді першої інстанції в сумі 8000,00 грн.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат, суд врахував приписи частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із якою при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду з позовною заявою сплатив судовий збір в розмірі 4142,40 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією № 8513 від 01.08.2023 року.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів № UА 401000/2023/000064/2 від 38.06.2023 року.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови Вінницької митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА401020/2023/000973.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "КОРСИКА" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 4142,40 грн (чотири тисячі сто сорок дві гривні 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "КОРСИКА" витрати на правничу допомогу в розмірі 8000 грн (вісім тисяч гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КОРСИКА" (вул. Гонти, буд. 24А, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 36967155)

Відповідач: Вінницька митниця (вул. Лебединського, буд. 17, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 43997544)

СуддяМультян Марина Бондівна