Постанова

від 01.07.2024 по справі 120/12570/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/12570/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Мультян Марина Бондівна

Суддя-доповідач - Залімський І. Г.

01 липня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вінницької митниці на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КОРСИКА" до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КОРСИКА" звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької митниці, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA401000/2023/000064/2 від 28.06.2023;

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови Вінницької митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2023/000973.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 08.02.2024 позов задоволено. Також стягнуто з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 8000 грн.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.02.2024 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що до митного оформлення подано контракт (договір) від 31.03.2023 № 2023UKA0331, інші документи реквізити яких зазначені в гр..44 поданої митної декларації, а також документи що стосуються послуг з доставки видані ТОВ «Клевер Тім».

Під час опрацювання положень вказаного контракту встановлено, що відповідно до п. 11.3 мовою контракту визначено англійську та українську. Разом з тим, доповнення до контракту від 02.04.2023 № 1, що є невід`ємною частиною контракту, складено англійською та російською, що є порушенням умов контракту. Також, було встановлено, що у контракті (договорі) від 31.03.2023 № 2023UKA0331 не встановлено основні умови, а саме: номенклатура товару (асортимент), ціна товару, умови поставки товару, валюта договору (зважаючи на п 6.4 договору), порядок розрахунків за товар (умови оплати). Доповнень до контракту, якими б вносились зміни до договору митниці не надано.

Частину документів до митного оформлення подано без дотримання вимог ст. 254 МКУ (китайською мовою).

У поданій довідці про транспортні витрати відсутні вартісні відомості, про складові митної вартості зазначені в п.6 ч.10. ст.58 МК України, а саме відсутні точні відомості про вартість витрат пов`язаних з навантажувально-розвантажувальними роботами в порту Гданськ, а зазначено що "Навантажувально-розвантажувальні роботи входять у вартість доставки".

Під час опрацювання інформації, зазначеної в МД країни відправлення від 29.04.2023 № 021720230000105440, за допомогою сервісу google перекладач встановлено, що відправником товару є Isoplus Technology Co. Ltd, разом з тим як відповідно до товаросупровідних документів товар поставляється ISOPLUS INTERNATIONAL LIMITED.

Крім того відповідно до МД країни виробника з КНР експортується 1 позиція товару з кодом УКТЗЕД 7019669090 за ціною 5,13 дол. США/рулон, разом з тим як інвойс, пакувальний лист містить 3 позиції такого товару з різними вартісними характеристиками.

Під час проведення митного огляду, який проводився за попередньою ЕМД від 27.06.2023 №UA401020/2023/033223, встановлено, що на маркуванні скло сітки торгової марки X-WEB зазначено розмір вічка 2,5х2,5 мм, що не відповідає інформації, зазначеній в товаросупровідних документах (інвойс, пакувальний лист та ін.) та додатку №1 до контракту скло сітка в рулонах 1 х 50 м, торгової марки X-WEB, з вічком 5х5мм. Згідно до умов контракту та поданих ТСД товар скло сітка, торгової марки X-WEB, з розміром вічка 2,5х2,5 мм, взагалі не є предметом продажу.

Митну вартість згідно оскаржуваного рішення правомірно визначено за резервним методом. Джерелом числового значення митної вартості є МД №UA100320/2023/15165 від 05.06.2023 за якою випущений у вільний обіг товар «1.Сітка з скловолокна для штукатурних робіт в будівництві в рулонах шириною 1м по 50п.м жовтого кольору: MEGA 165 розміром вічка 4х4мм, щільністю 165г/кв.м-1050шт; PRIME 160 розміром вічка 5х5мм, щільністю 160г/кв.м-1622шт; Торговельна марка: Budmonster Країна виробництва: CN Виробник: Qingdao Maxifiber Co LTD» з рівнем вартості 1,52 дол.США за кг.

Також відповідач вказав, що визначений судом розмір судових витрат не відповідає складності вказаної справи, необґрунтований та завищений, оскільки, справи даної категорії є типовими, нормативна база, що регулює вказане питання, а також судова практика вищих судів по справах даної категорії є усталеною.

Позивач не подав відзиву на апеляційну скаргу відповідача.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.05.2024, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 31.03.2023 товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "КОРСИКА" (покупець) укладено Контракт №2023UK0331 з іноземною компанією «ISOPLUS INTERNATIONAL LIMITED» (продавець), що є юридичною особою за законодавством Китайської Народної Республіки.

Відповідно до пункту 1.1 розділу 1 цього Контракту продавець зобов`язується передати товар власного виробництва у власність покупця, а покупець прийняти товар і своєчасно сплатити його вартість. Номенклатура, кількість, строки, ціна та умови поставки зазначаються в Інвойсах.

У пункті 2.1 розділу 2 Контракту зазначено, що ціни на товар встановлюються в доларах США та включають вартість тари, упаковки, маркування, а також вартість доставки товару Покупцю (для постачання за умови CIF або CFR), або з урахуванням інформації по відвантаженню (для умов FOB).

Загальна вартість кожної конкретної партії товару, що поставляється, ціна за одиницю і за позиціями вказуються в комерційних інвойсах кожної конкретної партії товару, що поставляється (пункт 2.2 розділу 2 Контракту).

Згідно із пунктом 2.3 розділу 2 Контракту загальна вартість цього Контракту складається з вартості всіх конкретних партій товару і становить 1 000 000 доларів США.

28.06.2023 року товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "КОРСИКА" з метою проведення митного оформлення та випуску у вільний обіг товарів разом з митною декларацією № 23UA401020033480U2 подано митному органу наступні документи: пакувальний лист (Packing list) б/н від 26.04.2023 року; платіжну інструкцію в іноземній валюті про сплату вартості товару АТ «ОТП БАНК»№ 9 від 07.04.2023 року; платіжну інструкцію в іноземній валюті про сплату вартості товару АТ «ОТП БАНК»№ 14 від 25.04.2023 року; платіжну інструкцію в іноземній валюті про сплату вартості товару АТ «ОТП БАНК»№ 16 від 11.05.2023 року; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг РФ-17249 від 16.06.2023 року; довідку що підтверджує вартість перевезення товару № 2206/23-4 від 22.06.2023 року; додаток до Контракту № 2023UKA0331 від 31.03.2023 - № 1 від 31.03.2023 року; контракт (договір) на постачання товарів № 2023UKA0331 від 31.03.2023 року; договір про надання послуг митного брокера №1001/1 від 02.01.2020 року; Договір про транспортно-експедиційні послуги № 01-07/2016 від 01.07.2016 року; договір про перевезення № 02-03-15 від 02.03.2015 року; копію митної декларації країни відправлення 021720230000105440.

Додатково на вимогу митного органу позивачем надано комерційний інвойс (Commercial invoice) 2023UKA01AB від 26.04.2023 року; коносамент WMSS23043693 від 02.05.2023 року; автотранспортну накладну (CMR) № б/н від 21.06.2023 року; автотранспортну накладну (CMR) № б/н від 21.06.2023 року; декларацію про походження товару 2023UKA01AB від 26.04.2023 року (Комерційний інвойс); висновок про вартісні характеристики товару підготовлений спеціалізованою експертною організацією №113/396 від 28.06.2023 року; договір про надання послуг митного брокера 1001/1 від 02.01.2020 року; звіт ДП «Держзовнішінформ» від 28.06.2023 №113/396.

За результатами розгляду поданих документів митним органом 28.06.2023 року винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UА401000/2023/000064/2, згідно з яким скориговано вартість окремих категорій товарів за електронною митною декларацією 23UA401020033480U2 від 28.06.2023 року.

У рішенні зазначено, що до митного оформлення подано контракт (договір) від 31.03.2023 № 2023UKA0331, інші документи, реквізити яких зазначені в гр. 44 поданої митної декларації, а також дослані документи, що стосуються послуг з доставки видані ТОВ «Клевер Тім». Під час опрацювання положень вищевказаного контракту встановлено, що відповідно до п. 11.3 мовою контракту визначено англійську та українську. Разом з тим, доповнення до контракту від 02.04.2023 №1, що є невід`ємною частиною контракту, складено англійською та російською, що є порушенням умов контракту. Також, було встановлено, що у контракті (договорі) від 31.03.2023 №2023UKA0331 не встановлено основні умови, а саме: номенклатура товару (асортимент), ціна товару, умови поставки товару, валюта договору (зважаючи на п 6.4 договору), порядок розрахунків за товар (умови оплати). Доповнень до контракту, якими б вносились зміни до договору митниці не надано. Частину документів до митного оформлення подано без дотримання вимог ст. 54 МКУ (китайською мовою). У поданій довідці про транспортні витрати відсутні вартісні відомості, про складові митної вартості зазначені в п.6 ч.10 ст.58 МКУ, а саме відсутні точні відомості про вартість витрат пов`язаних з навантажувально-розвантажувальними роботами в порту Гданськ, а зазначено, що «навантажувально-розвантажувальні роботи входять у вартість доставки», також під час опрацювання інформації, зазначеної в МД країни відправлення від 29.04.2023 №021720230000105440, за допомогою сервісу гуглперекладач встановлено, що відправником товару є Isoplus Тechnology Co. Ltd, разом з тим як відповідно до товаросупровідних документів товар поставляється ISOPLUS INTERNATIONAL LIMITED. Крім того відповідно до МД країни виробника з КНР експортується 1 позиція товару з кодом УКТЗЕД 7019669090 за ціною 5,13 дол. США/рулон, разом з тим як інвойс, пакувальний лист містить 3 позиці такого товару з різними вартісними характеристиками. Під час проведення митного огляду, який проводився за попередньою ЕМД від 27.06.2023 №UA401020/2023/033223, зважаючи на п 6.4 договору), порядок розрахунків за товар (умови оплати). Доповнень до контракту, якими б вносились зміни до договору митниці не надано.

Враховуючи викладене вище, у рішенні зазначено, що декларанту було направлено повідомлення для витребування додаткових документів, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги виробника товару, специфікації виробника товару; інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларантом було додатково надано звіт ДП «Держзовнішінформ» від 22.06.2023 №113/396, а також лист, що інші документи надаватись будуть відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України №8 від 03.06.2005 року (зі змінами), а саме п. 6 «Підробленими треба вважати фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються». Враховуючи вищевикладене подані до митного оформлення документи, які зазначені в 4.2 ст. 53 мають ознаки підробки. Декларант відмовився від подання документів, що вимагались митним органом. Також наголошуємо, що відповідно до положень 4.2 ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, в тому числі, зобов`язані: подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню та нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Зважаючи на те, що для підтвердження митної вартості декларантом надано документи, що містять ознаки підробки та відмовою декларанта у наданні додаткової інформації документів), декларантом не дотримано вимог ч.2. ст.52 МКУ.

Декларантом митну вартість товару заявлено відповідно до положень ст.58 МКУ (за ціною договору (контракту). Враховуючи, що митницею встановлено ознаки підробки поданих до митного оформлення документів та відмову декларанта у наданні документів, що вимагались митницею, зважаючи на невизначеність основних умов договору метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються не застосовується, та приймається рішення про коригування заявленої митної вартості товару. Відповідно до пп. 2, 3 статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст.59 та ст.60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні, в найближчий до митного оформлення час, за основним методом визначення митної вартості. Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 МКУ) та (ст.63 МКУ) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості, та ненаданням декларантом документів, які уможливили б визначення митної вартості за згаданими методами. Відповідно до п. 1 ст. 64 МКУ у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Саме тому митна вартість товару визначена за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України. При цьому джерелом числового значення митної вартості є митна декларація № UA100320/2023/15165 від 05.06.2023 року.

Також, Митницею складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401020/2023/000973. У вищевказаній Картці відмови як причину у відмові вказано: в процесі митного контролю та митного оформлення з`ясовано, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару. Рішення про відмову прийнято відповідно до п. 5,6 ст. 54; ст. 256 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI, у зв`язку з винесеним рішенням про коригування митної вартості товару № UA401000/2023/000064/2 від 28.06.2023. Електронну копію Рішення №UA401000/2023/000064/2 від 28.06.2023 надіслано декларанту засобами електронного зв`язку. Заяви на відкликання митної декларації не надходило.

Позивач не погодився із вказаним рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови, а тому звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ціна на транспортування була включена до ціни товару, що доводи митного органу про наявність розбіжностей, у поданих до митного оформлення документах, не знаходять свого підтвердження. Надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення. Відтак, необґрунтованими є висновки відповідача про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом за ціною договору, що було вчинено позивачем.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (МК України) митна вартість товарів які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частинами 4 та 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Частиною 1 та 2 статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із ч. 5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зазначене відповідає правовій позиції викладеній Верховним Судом у постановах, зокрема, від 13.09.2019 у справі №815/6780/15, від 06.09.2019 у справі №803/1212/14 та ін.

Міжнародні правила митної оцінки товарів визначені в багатосторонній Угоді про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, до якої приєдналася Україна.

Відповідно до Генеральної угоди про тарифи й торгівлю первинною основою для митної вартості за цією Угодою є "контрактна вартість", визначена в статті 1. Статтю 1 необхідно розглядати разом зі статтею 8, яка передбачає, inter alia, коригування ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які вважаються такими, що формують частину вартості для митних цілей, припадають на покупця, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.

При цьому, основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є: зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, та банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 06.03.2019 у справі №809/278/17, від 24.10.2019 у справі № 815/7158/15.

Посилання відповідача на те, що у контракті (договорі) від 31.03.2023 № 2023UKA0331 не встановлено основні умови, а саме: номенклатура товару (асортимент), ціна товару, умови поставки товару, валюта договору (зважаючи на п 6.4 договору), порядок розрахунків за товар (умови оплати), доповнень до контракту, якими б вносились зміни до договору митниці не надано, обґрунтовано відхилені судом першої інстанції, адже і Інвойсі № 2023UKА01АВ від 26.04.2023 та пакувальному листі №2023UKА01АВ від 26.04.2023 чітко зазначено (деталізовано) всі основні умови Контракту, зокрема асортимент товару, ціну, умови поставки, валюту тощо.

Те, що до МД додано Додаток № 1 до Контракту №2023UK0331 на англійській та російській мові жодним чином не впливає на визначення числового значення митної вартості товару.

Відповідно до статті 254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Тобто митний орган наділений правом вимагати у декларанта здійснити переклад документів на українську мову у разі, якщо дані, які містяться в таких документах, необхідні для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Проте матеріали справи не містять будь-яких вимог митного органу щодо здійснення декларантом перекладу на українську мову копії митної декларації країни відправлення від 29.04.2023 № 021720230000105440, а лише констатовано, що таку декларацію подано без перекладу на державну мову, що не узгоджується з приписами статті 254 МК України.

В Контракті №2023UKA0331 від 31.03.2023 року наданому до митного оформлення вказується Продавець товару компанії ISOPLUS INTERNATIONAL LIMITED (КНР) «Продавець» та наявний відтиск печатки компанії, який повністю відповідає написанню найменування компанії вказаному в Митній декларації країни походження товару.

Також в матеріалах справи наявний належним чином завірений переклад митної декларації країни походження, з якої можна зробити висновок, що назва компанії ISOPLUS INTERNATIONAL LIMITED (Ізоплюс Інтернешнл Лімітед) в митній декларації відповідає назві компанії в інших документах поданих до митного оформлення.

Позивачем додано до даного позову нотаріально завірений переклад Форми реєстрації учасника зовнішньоторгової діяльності ISOPLUS INTERNATIONAL LIMITED (Ізоплюс Інтернешнл Лімітед), в якій назва на китайській мові відповідає назві компанії в митній декларації крани походження, а назва на англійській мові відповідає назві компанії в Контракті. Крім того в даній формі також вказаний код компанії ISOPLUS INTERNATIONAL LIMITED (Ізоплюс Інтернешнл Лімітед) 91110105575172305R, який також вказаний в митній декларації країни відвантаження в колонках внутрішній вантажовідправник та виробник та реалізатор разом з назвою компанії ISOPLUS INTERNATIONAL LIMITED (Ізоплюс Інтернешнл Лімітед).

Крім того, різне написання (скорочене) компанії продавця в документах наданих до МД жодним чином не впливає на числове значення митної вартості та не перешкоджало її правильному визначенню.

Більше того, копія митної декларації країни відправлення не є основним документом, яким може підтверджуватися митна вартість товару, а обов`язок складати таку декларацію та зазначати у ній певні відомості не покладається на позивача, оскільки складає таку декларацію відправник товару.

Щодо посилання відповідача в оскаржуваному рішенні про відсутність вартісних відомостей про складові митної вартості зазначені в п.6. ч.10. ст. 58 МКУ варто зауважити, що між ТОВ «ТД КОРСИКА» та ТОВ «Клевер Тім» укладено Договір транспортного експедитування № 01-07/2016 від 01.07.2016 відповідно до п.1.1. якого Еспедитор (ТОВ «Клевер Тім») зобов`язується за плату і за рахунок Клієнта надати чи організувати надання транспортно-експедиційних послуг, пов`язаних з організацією і забезпеченням перевезень експортно-імпортних чи транзитних вантажів Клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу.

Відповідно до наданої ТОВ «Клевер Тім» довідки про транспортні витрати № 2206/23-4 від 22.06.2023 року, та рахунку № РФ-17249 від 16/06/2023 року вартість транспортних витрат складає 388358,54 грн., в тому числі: за морське перевезення вантажу за межами державного кордону України (XINGANG, Китай Гданськ, Польща) 121407,75 грн; Транспортні витрати по перевезенню з Гданськ Польща, до Державного кордону України 138960,57 грн.; додаткові послуги з обробки контейнерів та вантажів за межами державного кордону України - 28 953,27 грн; транспортні витрати по перевезенню з м.п. Рава Руська до м. Вінниця 95 078,36 грн.

Згідно інвойса № 2023UKА01АВ від 26.04.2023 року, умови поставки визначено: FOB Xingang, Китай, порт прибуття Польща, Гданськ.

У разі використання правил Інкотермс FОВ (вільно на борту) у порту відвантаження продавець зобов`язаний за свій рахунок здійснити завантаження товару на борт зазначеного покупцем судна в узгоджену дату або в межах обумовленого терміну в названому порту відвантаження відповідно до звичаїв порту, а також виконати митні формальності, необхідні для вивозу. Покупець повинен за свій рахунок зафрахтувати судно і своєчасно сповістити продавця про терміни, умови та місце навантаження, назву, часу прибуття судна. Ціна FОВ (FОВ price) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) у порт призначення.

Згідно базису поставки FOB Інкотермс 2010 продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Отже, ціна FOB складається з: закупівельної ціни товару; упаковки, маркування; отримання ліцензій та дозволів; держмита та інших митних зборів, податків (імпортні та експортні); витрат на транспортування в порт відправлення; фрахту судна; завантаження та розміщення товару на кораблі.

Зважаючи на умови контракту № 2023UKА01АВ від 26.04.2023, а також умови поставки FOB за Інкотермс 2010, до ціни товару було включено вартість послуг з завантаження товару на борт судна.

Відповідно до Митної декларації країни відправлення № 021720230000105440 зазначена 1 позиція товару з кодом УКТЗЕД 7019669090 за ціною 5,1321 дол.США/ 1 рулон.

Разом з тим в комерційному інвойсі № 2023UKA01AB вказано, 3 позиції товару з різними вартісними характеристиками.

Фактично відповідно до Інвойсу було поставлено 3 позиції Товару а саме:

1. Склосітка ТМ X-WEB SSI-90 розмір вічка 5*5 мм. в кількості 2004 рулони, за ціною 4,1370 дол. США /рулон на загальну суму 8 290,55 дол. США.

2. Склосітка MAESTRO SSI-145 розмір вічка 5*5 мм. в кількості 2208 рулонів, за ціною 5,0880 дол. США /рулон на загальну суму 11 234.30 дол. США.

3. Склосітка MAESTRO SSI-160 розмір вічка 5*5 мм. в кількості 2410 рулонів, за ціною 6,0000 дол. США /рулон на загальну суму 14460,00 дол. США.

Відповідно до інвойсу було поставлено склосітки, розміром вічка 5*5 -- 6622 рулонів загальною вартістю 33984,85 дол. США.

Враховуючи те, що всі 3 позиції товару (склосітки) вказані в комерційному інвойсі №2023UKA01AB мають однаковий код УКТЗЕД 7019669090, в митній декларації країни відправлення № 021720230000105440 було вказано саме середню вартість одного рулона Склосітки, в розмірі 5,1321 дол. США/ 1 рулон.

Відповідач також стверджує в спірному Рішенні, що в результаті митного огляду який проводився за попередньою ЕМД від 27.06.2023 року UA401020/2023/033223 складено Акт, яким встановлено, що на маркуванні склосітки, торгової марки X-WEB зазначено розмір вічка 2,5х2,5 мм, що не відповідає інформації, зазначеній в товаросупровідних документах (інвойс, пакувальний лист та ін.) та додатку №1 до контракту, а відповідно до умов контракту та поданих ТСД товар скло сітка, торгової марки X WEB з розміром вічка 2.5х2.5 мм, взагалі не є предметом продажу.

Однак, згідно акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації 23UA401020033480U2 від 28.06.2023 року) від 28.06.2023 року, здійснено митний огляд товару «Склосітка виготовлена з переплетених склониток, просочена спеціальним лужним засобом. Використовується в будівництві для армування поверхонь в штукатурних роботах. Вічко розміром 5х5 мм в рулонах 1х50 м: 5х5 мм, торгівельна марка: X WEB, торгівельна марка MAESTRO, фірма-виробник ISOPLUS INTERNATIONAL LIMITED. Країна виробник: CN». За висновком викладеним в акті, товар являє собою сітку з переплетених склониток в рулонах 1х50м, в наявності маркування виробника: торгівельна марка MAESTRO 1м х 50м : 5*5мм, торгівельна марка: X WEB 1м х 50м : 2,5*2,5 мм, фактичний розмір вічка 5*5 мм.

Тобто, вказаним актом підтверджено, що фактичний розмір вічка склосітки, торгової марки X-WEB - 5*5 мм.

З урахуванням наведеного апеляційний суд зазначає, що висновки відповідача про недостатність наданих позивачем документів для підтвердження заявленої митної вартості та про недоліки в наданих позивачем документах необґрунтовані та спростовані під час розгляду даної справи.

Також при прийнятті митним органом спірного Рішення про коригування митної вартості та визначення її за резервним методом не було взято до уваги наданий позивачем звіт цінової експертизи про імпортну поставку скло сітки ДП «Держзовнішінформ» від 28.06.2023 № 113/396 відповідно до якого ціна за склосітку в асортименті, що постачається згідно з комерційним інвойсом № 2023UKA01A від 26.04.2023 року та додатком №1 до контракту на постачання товару № 2023UKA0331 від 31.03.2023 року укладеним між компанією ISOPLUS INTERNATIONAL LIMITED та ТОВ «ТД КОРСИКА» не суперечить цінам компанії-постачальника та при поставках в Україну на умовах поставки FOB XINGANG, можуть складати: склосітка ТМ X-WEB SSI-90 5,0*5,0 мм - ціна 4,1370 доларів США за рулон, склостіка ТМ MAESTRO SSO - 145 5,0*5,0 мм в - ціна 5,0880 доларів США за рулон, склостіка ТМ MAESTRO SSO - 160 5,0*5,0 мм - ціна 6,0000 доларів США за рулон.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно із частиною 6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.3 ст.58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із ст.60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Відповідно до положень статті 55 МК України орган доходів і зборів за відповідних умов має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті.

При цьому у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598).

Отже, із системного аналізу наведених приписів слідує, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей, визначених частиною 2 статті 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за таким другорядним методом, як резервний метод, а також докладну інформацію щодо зроблених коригувань, яка використовувалась митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічні висновки містяться і у постановах Верховного Суду від 27 липня 2018 року у справі № 809/1174/17, від 05 лютого 2019 року у справі № 816/1199/15-а та ряду інших.

У рішенні про коригування митної вартості товарів № UA401000/2023/000064/2 від 28.06.2023 зазначено, що визначити митну вартість товару за другорядними методами виявилось неможливим у зв`язку з відсутністю у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари. Взято за основу митну вартість товару, що зазначена у митній декларації № UA100320/2023/15165 від 05.062023 року, та складає 1,52 дол. США за кілограм.

Однак, оскаржуване рішення не містить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за таким другорядним методом, що не дає можливості пересвідчитися у правильності визначення такої митної вартості.

З урахуванням наведеного у сукупності, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про протиправність та необхідність скасування рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA401000/2023/000064/2 від 28.06.2023 та картки відмови Вінницької митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2023/000973.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Стаття 132 КАС України визначає, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною 4 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до ч.ч. 5, 6 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати понесені на правову допомогу у розмірі 38850 грн.

На підтвердження вказаних витрат у матеріалах справи наявні: договір про надання правової допомоги № 12-07-23/1 від 12.07.2023, укладений між адвокатом Старим М.М. та позивачем, за умовами якого розмір винагороди за надання правової допомоги (гонорар) за Договором встановлюється відповідно до виставлених рахунків; платіжна інструкція №8418 від 19.07.2023 згідно із якою позивачем проведено оплату послуг адвоката на загальну суму 38850,00 грн; ордер про надання правничої (правової) допомоги позивачу у Вінницькому окружному адміністративному суді від 03.08.2023 серії АВ №1087472; детальний опис робіт виконаних адвокатом від 03.08.2023.

Проаналізувавши складність справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, враховуючи те, що позов задоволено частково, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не відповідає умовам співмірності, судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, понесенні позивачем у зв`язку із розглядом даної справи підлягають відшкодуванню у розмірі 8000 грн.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Вінницької митниці залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.