Ухвала

від 05.02.2024 по справі 320/7468/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

05 лютого 2024 року Київ № 320/7468/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Балаклицький А.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, оформлене листом від 19.01.2023 №051-044-24-05, та Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оформлене листом від 01.03.2023 №051/П-1277-002/1, щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік у розмірі, встановленому положеннями ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

- зобов`язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перерахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком у відповідності до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" з урахуванням вже виплаченої суми, а саме: 6800,00 грн.

До суду з даним позовом позивач звернувся 22.03.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач наголошує на порушенні своїх прав щодо не виплаті позивачу разової щорічної допомоги до 5 травня за 2020 рік, виходячи з розміру 5 мінімальних пенсій за віком.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.03.2023 позовну заяву залишено без руху.

Так, підставою залишення позовної заяви без руху був пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду, оскільки з даним позовом позивач звернувся до суду поза межами шестимісячного строку, передбаченого ч. 2 ст. 122 КАС України. При цьому, заява про поновлення пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду до позову не додано, як і доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду.

На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху позивачем надано заяву, в якій зазначає що строк звернення до суду не пропущено, оскільки позивачем вживалися заходи досудового врегулювання спору, так відповідь на скаргу позивача отримано 15.03.2023, а тому позивач звернувся у межах 3 місячного строку звернення до суду.

Додає, що відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб`єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів. У свою чергу відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, крім якщо інше прямо не передбачено законом.

Відтак, позивач просить суд поновити строк звернення до суду з даним позовом.

Разом з тим, причини пропуску строку звернення до суду, що викладені у заяві на усунення недоліків є неповажними, а обставини щодо обрахунку позивачем строку звернення до суду, які викладені у заяві на усунення недоліків позовної заяви, є помилковими, виходячи з наступного.

Так, згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частиною 1 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Тобто, суд звертає увагу позивача на те, що шестимісячний строк звернення до суду починає свій перебіг саме з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, з наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Суд звертає увагу позивача на те, що дотримання строку звернення до суду, не є формальним ставленням суду до учасників справи. Ігнорування або неправильне застосування строків звернення до суду, призведе до порушення принципу правової визначеності, як складової верховенства права та, відповідно не забезпечення належного відправлення правосуддя.

Так, як вже було зазначено судом, предметом даного спору є виплата позивачу до 05 травня за 2020 рік щорічної разової грошової допомоги у меншому розмірі.

Статтею 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Відповідно до частини четвертої статті 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-ХІІ особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Отже, 30.09.2020 - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги за 2020 рік і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована.

Відтак, перебіг шестимісячного строку звернення позивача до суду з даним позовом необхідно обраховувати з 30.09.2020 (вказана позиція узгоджується з відповідними висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 06.02.2018 у справі №607/7919/17, в яких Верховний Суд встановив, що 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована).

Разом з тим, позовну заяву подано до суду 22.03.2023, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

На думку суду, наведені в заяві підстави щодо поновлення пропущеного строку звернення до суду не можна визнати поважними.

Так, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою (вказані висновки щодо застосування норм права в частині застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, викладені у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав від 31.03.2021 у справі №240/12017/19).

Правова позиція щодо застосування норм права у аналогічних правовідносинах узгоджується із актуальною практикою Верховного Суду, викладеною у постановах від 22.07.2021 у справі №420/718/21, від 11.11.2021 у справі №260/611/21 та від 16.02.2022 у справі №260/1754/21.

Суд звертає увагу, що розмір разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік (1390,00 грн.) був відомий позивачу при її отриманні у 2020 році (квітень-травень 2020). При цьому, одержання позивачем листа відповідача від 19.01.2023 у відповідь на його звернення щодо виплати допомоги не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав щодо виплати у належному розмірі разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду.

Згідно частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо: у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи, що шестимісячний строк звернення до суду з вимогами за 2020 рік є пропущеним, вказані позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду підстави для поновлення вказаного строку є неповажними, належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску вказаного строку позивачем не надано, тому у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду необхідно відмовити, а позовну заяву повернути.

Керуючись ст. 160, 169, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

у х в а л и в:

Причини пропуску строку звернення до суду визнати неповажними.

Відмовити позивачу у поновлені строку звернення до суду з даним позовом.

Позовну заяву повернути позивачу.

Копію ухвали разом з позовною заявою та доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Балаклицький А. І.