Рішення

від 08.02.2024 по справі 520/6184/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2024 року № 520/6184/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАСК-ФЛЕКС" до Київської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАСК-ФЛЕКС" (вул. Культури, буд. 9, м. Харків, 61058, код 33066880) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської митниці Державної митної служби України (бульвар Вацлава Гавела, буд. 8-А, м. Київ 124, 03124, код ЄДРПОУ 43337359) в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA 100380/2022/000101/2 від 24.12.2022 прийняте Київською митницею Державної митної служби України у повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішення про коригування митної вартості №UA 100380/2022/000101/2 від 24.12.2022 прийняте Київською митницею Державної митної служби України, на думку позивача, є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження у справі.

Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Оскільки на території м. Харкова з 24.02.2022 ведуться активні бойові дії, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суддя у період з 03.07.2023 по 24.07.2023 перебував у відпустці. В період з 16.10.2023 по 20.10.2023 перебував на навчанні, з 23.10.2023 по 26.10.2023 перебував на лікарняному та з 17.01.2024 по 05.02.2024 перебував у відпустці.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, зазначає наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ХАСК-ФЛЕКС» (надалі - позивач) та Компанією "Asia Pack Inter Trade Limited". Гонконг (надалі - продавець) 10.03.2019 року укладено зовнішньоекономічний контракт № FL60-0310-54 (надалі - контракт) щодо поставки позивачу полівінілхлорид (ПВХ) у первинній формі PVC ОхуVinyls 225Р (надалі товар).

Відповідно до пункту 1.1. контракту продавець зобов`язувався передати позивачеві у власність товар згідно інвойсу. а позивач зобов`язувався прийняти та оплатити вказаний товар за умовами поставки згідно «Інкотермс 2010».

Згідно пункту 1.2. контракту ціни, зазначені у інвойсі, включали у себе вартість одиниці товару, тари (пакування) та маркування.

За умовами пункту 4.1. контракту оплата партії товару, що поставляється за контрактом, здійснюється на протязі 180 днів віддати інвойсу по відвантаженню Товару.

Згідно пункту 5.1. контракту відвантажений товар супроводжується наступними документами: коносамент, пакувальний лист, інвойс. сертифікат якості (або аналізу).

Згідно інвойсу № FL-1111/1468 від 11.11.2022 та проформою інвойсу № FL-1111/1468-5 від 11.11.2022 (надалі - інвойс) сторонами визначено асортимент, кількість, ціна товару, а також умови постачання зазначеної партії:

Вартість за одиницю товару також підтверджується виданим виробником Компанією «TRICON Energy» прейскурантом ціп на товар (прайс-листом) станом на листопад 2022 року, також визначена вартість товару підтверджується інвойсом «TRICON Energy» від 11.11.2022 року №288116, проформою інвойс від 13.10.2022 року №20040841, сертифікатом страхування товару № МР-1076347.

Разом із відвантаженим товаром продавцем надано пакувальний лист на товар № FL- 1111/1468 від 11.11.2022 (вага нетто 145,600 кг. вага брутто 148,239 кг). та пакувальний лист до проформи інвойс № FL-1111/1468-5 від 11.11.2022 (вага нетто 20,800 кг. вага брутто 21,177 кг). сертифікат аналізу OXYVINYLS 225Р від 11.04.2022, коносамент № HLCUBSC221138685.

Відвантаження та транспортування товару підтверджується договором перевезення вантажів №150822 від 15.08.2022, довідкою про транспортні витрати вих. №2 від 16.12.2022 та рахунком на оплату №119 від 16.12.2022 та міжнародною накладною CMR № 1577.

На замовлення позивача Державним підприємством «УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА» здійснено аналіз відповідності цінових умов контракту № FL60-0310-54 від 10.03.2019, за результатами якого отримано звіт № 957 від 12.12.2022.

Згідно звіту про оцінку ринкова вартість товару, що ввезений позивачем на територію України - ПВХ гополімер ОхуVinyls 225Р, країна походження США. а саме 1020,00 доларів США за 1 тону на умовах поставки ПАР - Гдиня (Польща), що імпортується згідно з інвойсом № FL-1111/1468 від 11.11.2022 до контракту № FL60-0310-54 від 10.03.2019, відповідає поточній кон`юнктурі ринку.

З метою митного оформлення імпортованого товару декларантом ТОВ «ЮРСПЕЦКОМ» (м. Харків, код СДРПОУ 0038495562), який діє на підставі договору доручення від 24.10.2016 №181, за електронною митною декларацією №22UА100380316675U0 від 24.12.2022 (надалі митна декларація) заявлено товар до Київської митниці Державної митної служби України в режимі імпорту, де в графі 43 відповідно до положень статті 58 Митного кодексу України (надалі МК України) зазначено застосування основного методу визначення митної вартості товару - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

У митній декларації позивачем визначена вартість товару, що ввозиться на митну територію України:

- Полівінілхлорид (ПВХ) у первинній формі РVС ОхуVinyls 225Р - 20 800 кг. на загальну суму 21 216,00 доларів США.

Відповідно доЗакону України «Про митний тариф України» до товару застосовується ставка ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України, у розмірі 0%.

Позивачем у митній декларації визначено розмір статестичної вартості товару згідно умов постачання та розмір митних платежів:

- статестична вартість товару 830 839,42 грн, яка складається із сумивартості товару згідно інвойсуза курсом НБУ - 775839,42 грн (21216,00 дол. США*36,5686) та вартості транспортних послуг до кордонуУкраїни згідно документів перевізника: довідка про транспортні послуги№ 2 віл 16.12.2022 та рахунок 119 від 16.12.22, 55 000 грн;

- податок на додану вартість 20% - 166167,88грн:

Разом із митною декларацією позивачем у електронній формі надано відповідачу контракт з додатковими угодами (в г.ч. про зміну банківських реквізитів), інвойс, пакувальний лист, прейскурант, сертифікат якості, коносамент, рахунок-проформа. автотранспортна накладна, висновок про якісні характеристики товарів підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, страховий поліс, а також звіт, що підтверджує ринкову вартість товару у сумі 1020,00 доларів США, що ввезений позивачем на територію України, на умовах поставки DAP - Гдиня (Польща).

Відповідачем 24.12.2022 надано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 100380/2022/001163 та прийняте рішення про коригування митної вартості № UA 100380/2022/000101/2 (надалі рішення про коригування митної вартості), відповідно до якого митну вартість товару скориговано та визначено на підставі статті 64 МК України, тобто за другорядним (резервним) методом визначення митної вартості з наступних підстав:

1. Обраний декларантом метод визначення митної вартості товару, на думку відповідача, не відповідає умовам, наведеним у главі 9 МК України, у зв`язку із тим, що:

- документи надані не в повному обсязі і містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- за наданими документами неможливо впевнитися у врахуванні до ціни товару всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч.5 ст.58 МКУ);

- в наданому декларантом рахунку фактурі та рахуноку-проформі зазначені інші реквізити банка ніж передбачені Контрактом;

- надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, (надано висновок експертної установи в який експертом здійснено аналіз цін з використанням тільки одного джерела та на умовах поставки DAP - Гдиня, в прайс-листі не вказано термін його дії та зазначено порт призначення в умовах поставки тощо);

- декларантом не надано усі витребувані додаткові документи, передбачені ч. 3 ст. 53 МК України.

За результатами коригування відповідачем митної вартості товару позивачем сплачено митні платежі у розмірі 184 071,70 грн.

3 таких обставин, внаслідок прийняття безпідставного, на думку позивача, рішення про коригування митної вартості № UA 100380/2022/000101/2 від 24.12.2022 позивачем надмірно сплачено митних платежів на загальну суму 17 903,82 грн - податок на додану вартість.

Позивач зазначив, що надані декларантом документи є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною договору та мовною мірою підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару; митний орган не навів обставин, які б викликали обгрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору, не вказано документи, визначені частиною другою статті 53 Митного кодексу України та подані до митного оформлення, у яких були б наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за товар.

За таких обставин, позивач вважає, що рішення про коригування митної вартості № UA 100380/2022/000101/2 від 24.12.2022 є протиправним та підлягає скасуванню.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити, те. що не передбачено законодавством (ч. 1 ст. 19 Конституції України).

Зазначена норма Конституції України реалізується громадянами через загально-дозвільний принцип «дозволено все, що не заборонено законом».

Разом з цим органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України), тобто додержуються спеціально-дозвільного принципу «дозволено лише те, що прямо передбачено законом».

За таких обставин, застосовуючи до спірних правовідносин вказані норми Конституції України, як норми прямої дії. слід зазначити, то при здійсненні повноважень відповідач був зобов`язаний діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а позивач - не порушувати встановлених законодавством заборон.

Засади державної митної справи, у тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частина 1 ст. 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно ч. 6 ст. 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, шо забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Положеннями статті 49 МК України передбачено те. що митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначено як вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, шо фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до вимог частин 1, 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, па який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 р. (ГААТ).

Згідно з ч. 2 ст. VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Згідно частини 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частина 4 ст. 58 МК України вказує, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч. 5 ст. 58 МК України).

За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів: 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися па об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України).

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню: 8) якщо здійснювалося страхування. - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страху вання.

В силу вимог ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих. що зазначені в цій статті.

З аналізу частин 1 та 2 ст. 53 МК України слідує те, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Згідно ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів:

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів:

в) на основі віднімання вартості:

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

г) резервний.

Відповідно до ч. 2 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на мигну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною 3 ст. 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу.

Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч. 4 ст. 57 МК України).

Згідно частини 5 ст. 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 6 ст. 57 МК України).

За приписами ч. 1 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих. що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні: б) обмежують географічний регіон, у яком товари можуть бути перепродані (відчужені повторно): в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті: 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч. З ст. 58 МК України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч. 1 ст. 54 МК України).

У відповідності до ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частина 5 ст. 54 МК України передбачає, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості: у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту): 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару: 7) копію митної декларації країни відправлення: 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Разом із тим, відповідно до ч. 7 ст. 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або у повноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до. так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Враховуючи положення ч. З ст. 53. п.1 ч.4 ст. 54. ст. 58 МК України, суд зазначає, що відповідач при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 МК України.

Відповідач має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію відповідача, при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Суд звертає увагу, що митну вартість товару, що вказана позивачем у митній декларації, було визначено за основним методом, а до самої митної декларації позивачем подано усі документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України.

Водночас, коригування митної вартості товару було проведено відповідачем у зв`язку із тим, що, начебто, документи, подані декларантом, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості (вартість товару та інші дані, що вказані в митній декларації країни відправлення, не співпадають із вартістю та іншими даними у інвойсі та інших товаросупровідних документах): документи, подані декларантом не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Проте, судом встановлено, що:

- позивачем відповідачу надано довідку про транспортні послуги №2 від 16.12.22 та рахунок 119 від 16.12.22, на суму 55 000 грн, які підтверджують сплату транспортних послуг до кордону України;

- надано додаткову угоду №1 від 02.04.2019 до контракту № FL60-0310-54 від 10.03.2019, в якій вказані реквізити банку, що й в рахунку фактурі та рахуноку-проформі;

- прейскурант (прайс-лист) містить відомості щодо ціни товару станом на листопад 2022 року;

- надано звіт, що підтверджує ринкову вартість товару у сумі 1020,00 доларів США, що ввезений позивачем на територію України, на умовах поставки DAP - Гдипя (Польща).

З огляду на викладене, суд вважає протиправними висновки митного органу щодо неможливість визначення митної вартості за першим основним методом - за ціною договору.

Протиправність обґрунтовується наданням декларантом документів, які є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною договору та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару.

Нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів с імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані па визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх ідомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним, суд зазначає, що саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.07.2019 у справі №1140/3242/18.

Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів (платіжних або інших бухгалтерських), за відсутності належного (об`єктивного) обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим (основним) методом через відсутність цих документів, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування відповідачем іншого, зокрема, резервного методу визначення митної вартості товару.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.07.2019 у справі № 809/872/17.

Оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару не доводить наявність жодних застережень щодо застосування у спірних відносинах першого методу, визначених у частинах 1 і 2 ст. 58 МК України, в тому числі в частині не підтвердження позивачем документально відповідних відомостей про митну вартість товару, чи будь-якої іншої її складової, яка є обов`язковою при відповідному обчисленні митної вартості.

Оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару не містить посилань на конкретні розбіжності, ознаки підробки або відсутність відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за товар у розрізі наданих позивачем документів згідно ч. 2 ст. 53 МК України.

Наслідком таких протиправних дій є безпідставне, в порушення статті 58 МК України, здійснення відповідачем визначення митної вартості імпортованого товару не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням другорядного методу (за ціною договору щодо ідентичних товарів), який застосовано без достатніх на те підстав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості №UA 100380/2022/000101/2 від 24.12.2022 прийняте Київською митницею Державної митної служби України.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 243, 246, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАСК-ФЛЕКС" (вул. Культури, буд. 9, м. Харків, 61058, код 33066880) до Київської митниці Державної митної служби України (бульвар Вацлава Гавела, буд. 8-А, м. Київ 124, 03124, код ЄДРПОУ 43337359) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA 100380/2022/000101/2 від 24.12.2022 прийняте Київською митницею Державної митної служби України у повному обсязі.

Стягнути з Київської митниці Державної митної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАСК-ФЛЕКС" сплачений судовий збір в сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Тітов