Рішення

від 31.01.2024 по справі 620/14361/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2024 року Чернігів Справа № 620/14361/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Ткаченко О.Є.,

за участі секретаря Косенко В.С.,

представника позивача Косової О.А.,

представника відповідача Свиридова С.С.,

представника третьої особи Курені С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом керівника Козелецької окружної прокуратури Чернігівської області в інтересах держави до Чернігівської обласної ради, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Керівник Козелецької окружної прокуратури Чернігівської області в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Чернігівської обласної ради, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації, в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Чернігівської обласної ради щодо не оформлення правовстановлюючих документів та права власності на пам`ятку архітектури національного значення «Вознесенська церква» (охоронний №1774), балансовою вартістю 45570500 грн, що знаходиться по вул. Соборності в смт. Козелець Чернігівського району Чернігівської області;

зобов`язати Чернігівську обласну раду вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів та права власності на пам`ятку архітектури національного значення «Вознесенська церква» (охоронний №1774), балансовою вартістю 45570500 грн, що знаходиться по вул. Соборності в смт. Козелець Чернігівського району Чернігівської області.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що Чернігівською обласною радою, будучи власником, протиправно не вчиняються дії щодо реєстрації права власності на пам`ятку архітектури національного значення, що може призвести до негативних наслідків у вигляді втрати пам`ятки.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Ткаченко О.Є. від 27.09.2023 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем подано до суду відзив на позов, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, вказав, що посилання позивача щодо невжиття заходів для збереження та охорони пам`ятки національного значення «Вознесенська церква», охоронний номер 1774, що знаходиться во вул. Соборності в смт. Козелець Чернігівського району Чернігівської області, уповноваженими органами є такими, що не відповідають фактичним обставинам. Спірна культова будівля не перебуває поза увагою спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини та її збереження і охорона не залежить від реєстрації речового права. Органом охорони культурної спадщини обласної державної адміністрації є Управління містобудування та архітектури Чернігівської ОДА, користувачем культової споруди є Чернігівська єпархія Української Православної церкви Київського Патріархату. Зазначає, що у власності Чернігівської обласної ради культова споруда «Вознесенська церква» не перебуває, а Перелік об`єктів комунальної власності області, до складу якого увійшов і зазначений даний об`єкт, є лише документом системного обліку і ведення єдиної бази даних і не є правовстановлюючим документом та не встановлює факт передачі цього об`єкта у комунальну власність, а тому у відповідача відсутня можливість подати уповноваженому органу необхідні для державної реєстрації права власності документи. Крім того, вказує, що до повноважень та функцій Чернігівської обласної ради (її виконавчого апарату) не належать повноваження у сфері забезпечення використання пам`яток архітектури та замовлення і виготовлення правовстановлюючих документів на об`єкти, які не перебувають на балансі виконавчого апарату Чернігівської обласної ради.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якій зазначив, що пам`ятка архітектури національного значення «Вознесенська церква», охоронний номер 1774, перебуває на балансі Управління містобудування та архітектури облдержадміністрації на підставі розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації від 22.04.1997 №231 та включена до Переліку об`єктів нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області на підставі рішення Чернігівської обласної ради від 22.05.2020 № 87-23/VII, яке є чинним, у судовому порядку не скасовувалось, а отже породжує правові наслідки та є обов`язковим до виконання відповідачем.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації, правом подання письмових пояснень не скористалась, надала заяву про розгляд справи без участі їх представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Ухвалою суду від 26.10.2023 вирішено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, продовжено строк підготовчого провадження по справі на тридцять днів, призначено підготовче судове засідання на 08.11.2023 на 10:00 год.

Ухвалою суду від 30.10.2023 повернуто Чернігівській обласній раді клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 21.11.2023 без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі у зв`язку з відсутністю пов`язаності справи №927/1250/23 з даною справою, визнано обов`язковою явку представника Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації в судове засідання для надання пояснень.

Ухвалою суду від 31.01.2024 без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням секретарем судового засідання до протоколу судового засідання закрито підготовче провадження у справі і призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні з підстав, викладених у відзиві.

Представник третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації, в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд враховує наступне.

Постановою Ради Міністрів Української РСР від 06.09.1979 №442 "Про доповнення списку пам`яток містобудування і архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави» пам`ятку архітектури «Вознесенська церква», охоронюваний №1774, розташована в смт Козелець Чернігівського району, Чернігівської області, взято на облік та під державну охорону (т.1 а.с. 22-24).

Відповідно до паспорта пам`ятки архітектури національного значення, виготовленого Науково-дослідним інститутом історії архітектури та містобудування Українського товариства охорони пам`яток історії та культури у 2015 році, об`єкт культурної спадщини «Вознесенська церква», охоронний №1774, є пам`яткою архітектури національного значення, місцезнаходження об`єкта: вул.Комсомольська (зараз Соборності),28, сел.Козелець, Чернігівський рн, Чернігвська обл., дата утворення об`єкта: 1866-1874 роки, власник: Чернігівська обласна рада (т.1 а.с. 27-33).

Розпорядженням Чернігівської обласної держаної адміністрації від 22.04.1997 № 231 "Про передачу пам`яток архітектури державного значення на баланс управління містобудування та архітектури облдержадміністрації" затверджено перелік нерухомих пам`яток архітектури, які передаються на баланс Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації, до якого включена, зокрема, пам`ятка архітектури національного значення «Вознесенська церква», охоронний № 1774 (т.1 а.с.25-26).

Відповідно до рішення восьмої сесії сьомого скликання Чернігівської обласної ради від 23.02.2017 №27-8/VII «Про передачу у довгострокове безоплатне користування пам`ятки архітектури» будівлю Вознесенської церкви, охоронюваний №1774, що розташована за адресою: вул. Соборності,28, смт Козелець, Чернігівська обл., передано у довгострокове безоплатне користування Чернігівській єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату (т.1 а.с.34).

Рішенням двадцять третьої сесії сьомого скликання Чернігівської обласної ради від 22.05.2020 №87-23/VII об`єкт культурної спадщини національного значення «Вознесенська церква», охоронний №1774, балансова вартість 45570500,00 грн, що знаходиться по вул.Реміснича, 28 в смт Козелець Чернігівського району Чернігівської області включений до Переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області (т.1 а.с. 38-41). Також вказаний об`єкт культурної спадщини національного значення «Вознесенська церква», охоронний №1774, балансова вартість 45570500,00 грн, що знаходиться по вул.Комсомольська, 28 в смт Козелець Чернігівського району Чернігівської області міститься в аналогічних рішеннях Чернігівської обласної ради від 18.12.2015 №27-2/VII, 20.12.2016 №29-7/VII, від 07.12.2017 №52-11/VII (т.2 а.с.12-19, 20-26, 27-33).

Листом Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної держаної адміністрації від 19.05.2023 № 02.1-09/658 також підтверджується, що об`єкт «Вознесенська церква» - пам`ятка архітектури національного значення, охоронний №1774, датується 1866-174 рр., розташована за адресою: вул.Соборності,28, смт Козелець, Чернігівського району, Чернігівської області, передана у довгострокове безоплатне користування Чернігівській єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області та перебуває на балансі Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації відповідно до розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації від 22.04.1997 №231, станом на 19.05.2023 охоронний договір не укладений (т. 1 а.с. 21).

З листів Комунального підприємства «Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради від 05.06.2023 №41, від 14.07.2023 №54 вбачається, що первинна інвентаризація культової споруди, яка є пам`ятниками архітектури, «Вознесенська церква» смт Козелець, проводилась, але право приватної власності не зареєстровано. Первинна інвентаризація проводилась 26.05.1959 по вул. Дзержинського, інформація про замовника в інвентаризаційній справі відсутня (т.1 а.с. 43,47).

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за адресою по вул.Соборності,28 смт Козелець Чернігівського району Чернігівської області знаходиться нежитлова будівля, яка на праві приватної власності належить Козелецькій районній спілці споживчих товариств на підставі свідоцтва про право власності від 12.01.2009, виданого виконавчим комітетом Козелецької селищної ради (т. 1 а.с. 44-45).

Отже, в паспорті пам`ятки архітектури національного значення, рішеннях Чернігівської обласної ради від 23.02.2017 №27-8/VII, від 22.05.2020 №87-23/VII помилково зазначено адресу пам`ятки як вул. Соборності, 28 смт Козелець Чернігівського району Чернігівської області.

Крім того, відповідно до листа Козелецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області від 14.11.2023 №2832/83-08 з травня 2017 року (з моменту створення Козелецької селищної ради як територіального органу) окрема адреса пам`ятці архітектури національного значення «Вознесенська церква» не присвоювалась. Вказана пам`ятка архітектури знаходиться по вул. Соборності в сел. Козелець (т.1 а.с. 205)

Керівник Козелецької окружної прокуратури, вважаючи, що Чернігівська обласна рада зобов`язана вчинити відповідні дії щодо оформлення права власності на пам`ятку архітектури національного значення «Вознесенська церква», охоронний №1774, що знаходиться по вул. Соборності в сел. Козелець Чернігівського району Чернігівської області, звернувся до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

Частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України 14.10.2014 №1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон №1697-VII, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У відповідності до норм Закону №1697-VII прокурор одержує передбачену законом можливість захищати права та інтереси не конкретного державного органу, а дещо абстрактні інтереси держави, що в широкому сенсі можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів і являти собою потребу в здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих, зокрема, на гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, а також охорону землі, лісів, водойм як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, в тому числі, й територіальних громад.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 зазначено, що із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні також послалася на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, згідно з яким Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, зокрема зазначив, що за змістом частини 3 статті 23 Закону № 1697-VІІ прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

У даних правовідносинах звернення прокурора до суду зумовлюється необхідністю захистити інтереси держави у сфері управління об`єктами культурної спадщини, забезпечення належного правового статусу та охорони пам`ятки національного значення «Вознесенська церква» (охоронний №1774).

Враховуючи, що інтереси держави до цього часу залишаються не захищеними, наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.

Частиною 1 статті 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Згідно із частиною 2 статті 10 Закону України 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі Закон №280/97-ВР, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Згідно з визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №280/97-ВР, право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 3 статті 16 Закону №280/97-ВР матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

У відповідності до частини 5 статті 60 Закону №280/97-ВР органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Нормами статті 329 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

В силу вимог статті 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Враховуючи вищенаведене, органом, уповноваженим управляти комунальним майном є органи місцевого самоврядування.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулює Закон України від 01.07.2004 №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону № 1952-IV у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону №1952-IV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.

Стаття 27 Закону №1952-IV визначає підстави для державної реєстрації прав.

Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі:

1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва або майбутній об`єкт нерухомості, речові права на які підлягають державній реєстрації, чи його дубліката;

2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів;

5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката;

6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката;

7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;

9) судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості;

10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації;

13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

13-1) договору, яким встановлюється довірча власність на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, та акта приймання-передачі нерухомого майна, яке є об`єктом довірчої власності;

13-2) актів приймання-передачі нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості неплатоспроможного банку перехідному банку, що створюється відповідно до статті 42 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";

14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

З системного аналізу норм чинного законодавства випливає, що речові права на пам`ятку архітектури національного значення «Вознесенська церква» (охоронний №1774), що знаходиться по вул. Соборності в смт Козелець Чернігівського району Чернігівської області підлягають державній реєстрації відповідно до закону.

Проте суд враховує, що матеріали справи не містять рішення про передачу пам`ятки архітектури національного значення «Вознесенська церква» (охоронний №1774), що знаходиться по вул. Соборності в смт Козелець Чернігівського району Чернігівської області з державної у комунальну власність, а Чернігівська обласна рада вважає, що зазначену пам`ятку архітектури безпідставно включено до Переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області та вважає, що Перелік об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області не є правовстановлюючим документом згідно вимог чинного законодавства України, тому прокуратурою не надано суду достатніх доказів на підтвердження належності спірного об`єкта до спільної власності територіальних громад області.

Суд зазначає, що ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є з`ясування судом питання щодо допущення чи недопущення протиправної бездіяльностіЧернігівською обласною радою стосовно неоформлення правовстановлюючих документів та права власності на пам`ятку архітектури національного значення «Вознесенська церква» (охоронний №1774), балансовою вартістю 45570500 грн, що знаходиться по вул. Соборності в смт Козелець Чернігівського району Чернігівської області.

Під час розгляду даної справи судом з`ясовано, що згідно із постановою Ради Міністрів Української РСР від 06.09.1979 №442 «Про доповнення списку пам`яток містобудування і архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави» пам`ятка «Вознесенська церква», що розташована в смт Козелець Чернігівського району Чернігівської області, перебуває на державному обліку під №1774 як пам`ятка архітектури, що перебуває під охороною держави.

Розпорядженням Чернігівської обласної держаної адміністрації від 22.04.1997 за № 231 "Про передачу пам`яток архітектури державного значення на баланс управління містобудування та архітектури облдержадміністрації" затверджено перелік нерухомих пам`яток архітектури, які передаються на баланс Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації, до якого включена пам`ятка архітектури національного значення «Вознесенська церква», охоронюваний №1774. Таким чином, Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації є балансоутримувачем та органом управління відповідної пам`ятки.

Рішенням Чернігівської обласної ради від 23.02.2017 №27-8/VII будівлю Вознесенської церкви, охоронюваний №1774, передано у довгострокове безоплатне користування Чернігівській єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату.

Матеріалами справи підтверджується і сторонами не оспорюється, що об`єкт «Вознесенська церква» (охоронюваний №1774), розташований по вул. Соборності в смт Козелець Чернігівського району Чернігівської області є пам`яткою архітектури саме національного значення.

Відповідно до положень статті 366 Адміністративного кодексу Української РСР 1927 року (втратив чинність згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 21.08.1985 N 807-XI) молитовні спеціального типу й культове майно, що є на облікові органів радянської влади, становлять державне майно.

Питання користування майном, яке є власністю держави, громадських організацій або громадян врегульовано положеннями статті 17 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" від 23.04.1991 №987-ХІІ, згідно якої релігійні організації мають право використовувати для своїх потреб будівлі і майно, що надаються їм на договірних засадах державними, громадськими організаціями або громадянами. Культові будівлі і майно, які становлять державну власність, передаються організаціями, на балансі яких вони знаходяться, у безоплатне користування або повертаються у власність релігійних організацій безоплатно за рішеннями обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Республіці Крим - Уряду Республіки Крим.

Таким чином, держава є належним власником культових будівель і майна. Державні органи мають право володіти, користуватися і розпоряджатися цими будівлями і майном, а також вчиняти щодо цих майнових об`єктів будь-які дії, що не суперечать закону.

Згідно зі статтями 4, 5 Закону України «Про охорону і використання пам`яток історії та культури» від 13.07.1978 №3600-IX (далі Закон №3600-IX, чинний до 12.07.2000) пам`ятки історії та культури перебувають у власності держави, а також колгоспів, інших кооперативних організацій, їх об`єднань, інших громадських організацій і в особистій власності громадян.

Всі виявлені на території Української РСР об`єкти, що становлять історичну, наукову, художню чи іншу культурну цінність і не мають власника або власник яких невідомий чи в силу закону втратив на них право, переходять у власність держави, якщо інше не передбачено законом.

Продаж, дарування або інше відчуження пам`яток історії та культури допускається з обов`язковим попереднім повідомленням державних органів охорони пам`яток. При продажу пам`яток держава має переважне право купівлі.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про охорону культурної спадщини» встановлено, що державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.

До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Частиною 2 статті 14 Закону України «Про охорону культурної спадщини» зазначено, що об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про внесення його до Державного реєстру нерухомих пам`яток України підлягає охороні відповідно до вимог цього закону.

Статтями 13, 18 Закону України «Про охорону культурної спадщини», об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом внесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Об`єкти культурної спадщини, що є пам`ятками (за винятком пам`яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України), можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління чи іншій юридичній або фізичній особі лише за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 №311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю» затверджено перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності) та установлено, що державне майно України, крім майна, яке належить до комунальної власності, є загальнодержавною (республіканською) власністю.

Проте в Переліку державного майна України, що передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності) згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 №311, культові споруди та пам`ятки архітектури національного значення взагалі відсутні, в тому числі і пам`ятка архітектури національного значення «Вознесенська церква» (охоронний № 1774), розташована за адресою: вул.Комсомольська, 28, с.Козелець, Чернігівська область.

Також в Переліку загальнодержавного майна, яке передається до комунальної власності Чернігівської області, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.10.1992 №577 «Про передачу майна, яке перебуває у загальнодержавній власності, до комунальної власності областей та м. Севастополя», також відсутні культові споруди та пам`ятки архітектури національного значення, в тому числі і пам`ятка архітектури національного значення «Вознесенська церква» (охоронний № 1774), розташована за адресою: вул.Комсомольська, 28, с.Козелець, Чернігівська область.

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17.06.1992 №2471-ХІІ «Про право власності на окремі види майна» набуття права власності на об`єкти, що перебувають на державному обліку як пам`ятки історії та культури можливо лише з відповідного дозволу спеціально уповноваженими державними органами охорони пам`яток історії та культури (Мінкультури, Мінінвестбудом і Головархівом України).

Відповідно до положень статей 4, 7 Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» від 03.03.1998 №147/98-ВР (у редакції станом на момент прийняття рішення Чернігівської обласної ради від 22.05.2020 №87-23/VII «Про затвердження Переліків об`єктів спільної власності територіальних громад сіл селищ, міст Чернігівської області», на який постилається позивач як правовстановлюючий документ) передача об`єктів з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням, зокрема, Кабінету Міністрів України Кабінету, погоджуються з органом, уповноваженим управляти органом охорони культурної спадщини - щодо передачі об`єктів культурної спадщини, які є пам`ятками. Передача оформляється актом приймання-передачі, який підписується головою і членами комісії. Право власності на об`єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі, а у випадках, передбачених законом, - з дня державної реєстрації такого права.

Судом встановлено, що користувачем культової споруди «Вознесенська церква» (охоронний №1774) є Чернігівська єпархія Української Православної церкви Київського Патріархату. Згідно із листом Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації від 19.05.2023 станом на 19.05.2023 охоронний договір не укладений.

З огляду на матеріали справи об`єкт культурної спадщини національного значення «Вознесенська церква» включений до Переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області рішенням Чернігівської обласної ради від 22.05.2020 №87-23/VII «Про затвердження Переліків об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області». Проте, як встановлено судом, в Переліку державного майна України, що передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 №311 та в Переліку загальнодержавного майна, яке передається до комунального майна в Чернігівській області, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.10.1992 №577, пам`ятка архітектури національного значення «Вознесенська церква» (охоронний №1774), розташована за адресою: вул.Комсомольська, 28, с.Козелець, Чернігівська область відсутня.

Разом із тим, в матеріалах справи відсутні згода уповноважених органів, рішення та акт приймання-передачі, підписані уповноваженими особами, щодо передачі з державної власності до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області пам`ятки архітектури національного значення «Вознесенська церква» (охоронний №1774), розташованої за адресою: вул.Комсомольська, 28, с.Козелець, Чернігівська область.

Натомість листом Управління дозвільно-погоджувальної документації Міністерства культури та інформаційної політики України від 18.12.2023 № 06/35/11182-23 підтверджується відсутність заяв для погодження відчуження об`єктів культурної спадщини, зокрема, об`єкта «Вознесенська церква» (охоронний №1774), що знаходиться у сел Козелець по вул. Соборності Чернігівської області (т.2 а.с. 122).

Згідно з листом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях від 20.12.2023 №52.04.03-2220 інформація про належність пам`ятки архітектури національного значення Вознесенська церква (охоронний №1774), розташованої за адресою: вул. Комсомольська, 28, с.Козелець, Чернігівська область, до державної власності в Управлінні відсутня (т.2 а.с.100).

Відповідно до листа Фонду державного майна України від 03.01.2024 № 10-62-151 пам`ятка архітектури національного значення «Вознесенська церква» (охоронний №1774), що знаходиться у сел Козелець по вул. Соборності Чернігівської області, не внесена до Єдиного реєстру об`єктів державної власності (т.2 а.с.124).

Відповідно до положень Законів України «Про управління об`єктами державної власності», «Про Фонд Державного майна України», постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2004 №467 «Про затвердження Положення про Єдиний реєстр об`єктів державної власності», постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2005 №1121 «Про затвердження Методики проведення інвентаризації об`єктів державної власності» Єдиний реєстр об`єктів державної власності формується Фондом державного майна за участю Держкомстату, Державної податкової адміністрації, НКЦПФР, Держпідприємництва, Держгеокадастру, Антимонопольного комітету та інших органів, уповноважених управляти об`єктами державної власності.

Отже, зазначені листи підтверджують ненадання суб`єктом управління інформації щодо об`єкта державної власності, як наслідок невнесення спірної пам`ятки архітектури до Єдиного реєстру державної власності. Підтверджується також не дотримання передбаченої законодавством України процедури передачі спірної культової споруди з державного майна у комунальну власність. При цьому не свідчать про те, що об`єкт «Вознесенська церква» (охоронний №1774), що знаходиться у сел Козелець по вул. Соборності Чернігівської області, не перебуває у державній власності, як зазначає представник позивача.

Суд зауважує, що матеріали справи не містять інших належних та допустимих доказів на підтвердження того, що пам`ятка архітектури національного значення «Вознесенська церква» (охоронний №1774), що знаходиться у сел Козелець по вул. Соборності Чернігівської області, передана з державної власності у комунальну власність громади Чернігівської області та належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що орган прокуратури не надав суду належних, допустимих та переконливих доказів того, що пам`ятка архітектури національного значення «Вознесенська церква» (охоронний №1774), що знаходиться у сел Козелець по вул. Соборності Чернігівської області, належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області.

За таких обставин суд погоджується з доводами відповідача стосовно того, що пам`ятка архітектури національного значення «Вознесенська церква» (охоронний №1774), що знаходиться у сел Козелець по вул. Соборності Чернігівської області не належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, а з огляду на системний аналіз норм чинного законодавства України станом на момент включення рішенням двадцять третьої сесії сьомого скликання Чернігівської обласної ради від 22.05.2020 №87-23/VII до Переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області вказаної пам`ятки архітектури належить до державної власності.

Жодна норма чинного законодавства України не зобов`язує орган місцевого самоврядування здійснювати оформлення правовстановлюючих документів та права власності на об`єкт державної власності.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність протиправної бездіяльності Чернігівської обласної ради щодо не оформлення правовстановлюючих документів та права власності на пам`ятку архітектури національного значення «Вознесенська церква» (охоронний №1774), балансовою вартістю 45570500 грн, що знаходиться по вул.Соборності в смт Козелець Чернігівського району Чернігівської області, а тому і відсутній обов`язок вживати заходи щодо оформлення правовстановлюючих документів та права власності на пам`ятку архітектури національного значення «Вознесенська церква» (охоронний №1774), балансовою вартістю 45570500 грн, що знаходиться по вул.Соборності в смт Козелець Чернігівського району Чернігівської області.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки в задоволенні позову відмовлено.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову керівника Козелецької окружної прокуратури Чернігівської області в інтересах держави до Чернігівської обласної ради, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: керівник Козелецької окружної прокуратури Чернігівської області (вул.Є.Лоскота, буд.1, сел. Козелець, Чернігівський район, Чернігівська область, 17000, код ЄДРПОУ 02910114).

Відповідач: Чернігівська обласна рада (просп. Миру, буд.43, м.Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 25618741).

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації (просп. Миру, 21-А, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 02498626).

Повний текст рішення суду складено 08 лютого 2023 року.

Суддя Ольга ТКАЧЕНКО