Постанова

від 14.05.2024 по справі 620/14361/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/14361/23 Суддя (судді) першої інстанції: Ольга ТКАЧЕНКО

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Собківа Я.М.,

суддів: Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,

за участю секретаря: Масловської К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом керівника Козелецької окружної прокуратури до Чернігівської обласної ради, третя особа - Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Козелецької окружної прокуратури звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Чернігівської обласної ради, третя особа - Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Чернігівської обласної ради щодо не оформлення правовстановлюючих документів та права власності на пам`ятку архітектури національного значення "Вознесенська церква" (охоронний №1774), балансовою вартістю 45570500 грн, що знаходиться по вул. Соборності в смт. Козелець Чернігівського району Чернігівської області;

- зобов`язати Чернігівську обласну раду вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів та права власності на пам`ятку архітектури національного значення "Вознесенська церква" (охоронний № 1774), балансовою вартістю 45570500 грн, що знаходиться по вул. Соборності в смт. Козелець Чернігівського району Чернігівської області.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури подав апеляційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні, суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Постановою Ради Міністрів Української РСР від 06.09.1979 №442 "Про доповнення списку пам`яток містобудування і архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави" пам`ятку архітектури "Вознесенська церква", охоронюваний №1774, розташована в смт Козелець Чернігівського району, Чернігівської області, взято на облік та під державну охорону.

Відповідно до паспорта пам`ятки архітектури національного значення, виготовленого Науково-дослідним інститутом історії архітектури та містобудування Українського товариства охорони пам`яток історії та культури у 2015 році, об`єкт культурної спадщини "Вознесенська церква", охоронний №1774, є пам`яткою архітектури національного значення, місцезнаходження об`єкта: вул. Комсомольська (зараз Соборності),28, сел.Козелець, Чернігівський р-н, Чернігвська обл., дата утворення об`єкта: 1866-1874 роки, власник: Чернігівська обласна рада.

Розпорядженням Чернігівської обласної держаної адміністрації від 22.04.1997 № 231 "Про передачу пам`яток архітектури державного значення на баланс управління містобудування та архітектури облдержадміністрації" затверджено перелік нерухомих пам`яток архітектури, які передаються на баланс Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації, до якого включена, зокрема, пам`ятка архітектури національного значення "Вознесенська церква", охоронний № 1774.

Відповідно до рішення восьмої сесії сьомого скликання Чернігівської обласної ради від 23.02.2017 №27-8/VII "Про передачу у довгострокове безоплатне користування пам`ятки архітектури" будівлю Вознесенської церкви, охоронюваний №1774, що розташована за адресою: вул. Соборності,28, смт Козелець, Чернігівська обл., передано у довгострокове безоплатне користування Чернігівській єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату.

Рішенням двадцять третьої сесії сьомого скликання Чернігівської обласної ради від 22.05.2020 №87-23/VII об`єкт культурної спадщини національного значення "Вознесенська церква", охоронний №1774, балансова вартість 45570500,00 грн, що знаходиться по вул. Реміснича, 28 в смт Козелець Чернігівського району Чернігівської області включений до Переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області.

Також вказаний об`єкт культурної спадщини національного значення "Вознесенська церква", охоронний №1774, балансова вартість 45570500,00 грн, що знаходиться по вул. Комсомольська, 28 в смт Козелець Чернігівського району Чернігівської області міститься в аналогічних рішеннях Чернігівської обласної ради від 18.12.2015 №27-2/VII, 20.12.2016 №29-7/VII, від 07.12.2017 №52-11/VII.

Листом Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної держаної адміністрації від 19.05.2023 № 02.1-09/658 також підтверджується, що об`єкт "Вознесенська церква" - пам`ятка архітектури національного значення, охоронний №1774, датується 1866-174 рр., розташована за адресою: вул.Соборності,28, смт Козелець, Чернігівського району, Чернігівської області, передана у довгострокове безоплатне користування Чернігівській єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області та перебуває на балансі Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації відповідно до розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації від 22.04.1997 №231, станом на 19.05.2023 охоронний договір не укладений.

З листів Комунального підприємства "Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації" Чернігівської обласної ради від 05.06.2023 №41, від 14.07.2023 №54 вбачається, що первинна інвентаризація культової споруди, яка є пам`ятниками архітектури, "Вознесенська церква" смт Козелець, проводилась, але право приватної власності не зареєстровано. Первинна інвентаризація проводилась 26.05.1959 по вул. Дзержинського, інформація про замовника в інвентаризаційній справі відсутня.

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за адресою по вул.Соборності,28 смт Козелець Чернігівського району Чернігівської області знаходиться нежитлова будівля, яка на праві приватної власності належить Козелецькій районній спілці споживчих товариств на підставі свідоцтва про право власності від 12.01.2009, виданого виконавчим комітетом Козелецької селищної ради.

Отже, в паспорті пам`ятки архітектури національного значення, рішеннях Чернігівської обласної ради від 23.02.2017 №27-8/VII, від 22.05.2020 №87-23/VII помилково зазначено адресу пам`ятки як вул. Соборності, 28 смт Козелець Чернігівського району Чернігівської області.

Крім того, відповідно до листа Козелецької селищної ради Чернігівського району Чернігівської області від 14.11.2023 №2832/83-08 з травня 2017 року (з моменту створення Козелецької селищної ради як територіального органу) окрема адреса пам`ятці архітектури національного значення "Вознесенська церква" не присвоювалась. Вказана пам`ятка архітектури знаходиться по вул. Соборності в сел. Козелець.

Керівник Козелецької окружної прокуратури, вважаючи, що Чернігівська обласна рада зобов`язана вчинити відповідні дії щодо оформлення права власності на пам`ятку архітектури національного значення "Вознесенська церква", охоронний №1774, що знаходиться по вул. Соборності в сел. Козелець Чернігівського району Чернігівської області, звернувся до суду з даним позовом.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, згідно зі ст. 131-1 Конституції України, на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно статті 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно норм Закону №1697-VII прокурор одержує передбачену законом можливість захищати права та інтереси не конкретного державного органу, а дещо абстрактні інтереси держави, що в широкому сенсі можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів і являти собою потребу в здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих, зокрема, на гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, а також охорону землі, лісів, водойм як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, в тому числі, й територіальних громад.

При вирішенні справи суд бере до уваги, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, а тому прокурор в кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Колегія суддів звертає увагу, що в даному випадку невчинення Чернігівською обласною радою відповідних функцій у спірних правовідносинах, є підставою для звернення прокуратури до суду.

Згідно ч.1 статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад (ч.3 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Згідно ч.5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

У силу вимог статті 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що органом, уповноваженим управляти комунальним майном територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області на час виникнення спірних правовідносин та розгляду справи в суді є Чернігівська обласна рада.

Слід зазначити, що правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюються Законом України "Про охорону культурної спадщини".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини" об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Згідно ч.1,2 статті 24 Закону України "Про охорону культурної спадщини" власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору. Використання пам`ятки має здійснюватися відповідно до визначених або встановлених режимів використання, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам`ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV (далі - Закон) № 1952-IV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.

Отже, речові права на пам`ятку архітектури національного значення "Вознесенська церква", охоронний №1774, що знаходиться по вул. Соборності в сел. Козелець Чернігівського району Чернігівської області підлягають державній реєстрації відповідно до закону.

У матеріалах справи відсутні докази оформлення відповідачем правовстановлюючих документів на вказану пам`ятку архітектури національного значення, чим допущено протиправну бездіяльність.

Відповідно до п. 6, 7, 44 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса. Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", іншими законами України та цим Порядком. Для державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт державної або комунальної власності, будівництво якого завершено та право власності на який не зареєстровано до 1 січня 2013 р., за відсутності документа, що посвідчує набуття права державної або комунальної власності на такий об`єкт, подаються: документ, що підтверджує факт перебування закінченого будівництвом об`єкта у комунальній власності, виданий відповідним органом місцевого самоврядування (у разі державної реєстрації права комунальної власності); документ, що підтверджує факт відсутності перебування закінченого будівництвом об`єкта у державній власності, виданий Фондом державного майна чи його регіональним відділенням (у разі державної реєстрації права комунальної власності).

Колегія суддів зазначає, що Чернігівська обласна рада згідно вказаних норм є органом, уповноваженим здійснювати управління комунальним майном, а тому саме на неї покладено обов`язок по вжиттю заходів, спрямованих на оформлення та державну реєстрацію права власності на пам`ятку архітектури національного значення "Вознесенська церква", охоронний №1774, що знаходиться по вул. Соборності в сел. Козелець Чернігівського району Чернігівської області.

Враховуючи викладені обставини у сукупності колегія суддів вважає, що Чернігівська обласна рада зобов`язана вжити заходів для оформлення правовстановлюючих документів на вказану пам`ятку архітектури, оскільки внаслідок не вчинення необхідних дій для оформлення таких документів, зазначене призводить до порушень самих інтересів держави, що у свою чергу покладає па прокурора обов`язок на звернення до суду для їх захисту.

В даному випадку позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльність Чернігівської обласної ради щодо не оформлення правовстановлюючих документів та права власності на пам`ятку архітектури національного значення

"Вознесенська церква", охоронний №1774, що знаходиться по вул. Соборності в сел. Козелець Чернігівського району Чернігівської області та зобов`язання Чернігівську обласну раду вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів та права власності на пам`ятку архітектури національного значення "Вознесенська церква", охоронний №1774, що знаходиться по вул. Соборності в сел. Козелець Чернігівського району Чернігівської області.

Суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права при ухваленні судового рішення.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на результат апеляційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 317, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури - задовольнити.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов керівника Козелецької окружної прокуратури Чернігівської області до Чернігівської обласної ради, третя особа - Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Чернігівської обласної ради щодо не оформлення правовстановлюючих документів та права власності на пам`ятку архітектури національного значення "Вознесенська церква" (охоронний № 1774), балансовою вартістю 45570500 грн, що знаходиться по вул. Соборності в смт Козелець Чернігівського району Чернігівської області.

Зобов`язати Чернігівську обласну раду вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів та права власності на пам`ятку архітектури національного значення "Вознесенська церква" (охоронний № 1774), балансовою вартістю 45570500 грн, що знаходиться по вул. Соборності в смт Козелець Чернігівського району Чернігівської області.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Суддя Сорочко Є.О.

Суддя Чаку Є.В.

Повний текст постанови виготовлено - 20 травня 2024 року.