Постанова

від 01.02.2024 по справі 400/4403/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/4403/23Перша інстанція: суддя Мороз А. О.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Турецької І.О.,

Шевчук О.А.

при секретарі: Шатан В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2023р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІКФ" до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2023р. ТОВ «ІКФ» звернулося до суду з позовом до ГУ ДПС у Миколаївській області, у якому просило:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №00001070406 та №00001080406 від 6.01.2023р. за податковими зобов`язанням з податку на додану вартість на суму 96 012грн. та за штрафними санкціями на суму 48 006грн..

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що у грудні 2022р. посадовими особами податкового органу було проведено щодо позивача камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за грудень 2021р., за результатами якої 18.02.2022р. складено акт за №1110/14-29-18-07-07/42155625, у висновках якого встановлено порушення вимог п.208.2 ст.208, п.201.12 ст.201, п.200.1 та п.200.4 ст.200 ПК України.

На підставі встановлених порушень, 6.01.2023р. податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення за №00001070406 та за №00001080406 за податковими зобов`язанням з податку на додану вартість на суму 96 012грн. та за штрафними санкціями на суму 48 006грн..

Позивач вважає вказані рішення протиправними та незаконними, оскільки він, маючи одночасно обов`язок по декларуванню зобов`язання та право на податковий кредит, що фактично не впливає на сплату в бюджет сум ПДВ, сплатив суму податкового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 961 633грн. та, враховуючи сплату податку, зареєстрував податкові накладні за №40, 41, 42, 43, 44, 45 від 16.12.2021р. на загальну суму ПДВ 961 633грн. та включив відповідно до ПК України цю суму як податковий кредит до декларації з податку на додану вартість за грудень 2021р. №9420718263 від 17.01.2022р..

Позивач вказав, що вищевказані податкові накладні та декларація з податку на додану вартість за грудень 2021р. №9420718263 від 17.01.2022р. складені відповідно до редакції ПК України, яка діяла до 1.01.2022р.

При цьому, посилання податкового органу на те, що реєстрація податкових накладних була здійснена після отримання рішення контролюючого органу про нарахування зобов`язань з податку на додану вартість, позбавляє можливості віднесення сум нарахованого та сплаченого податку до податкового кредиту не має відображення у ПК України.

Посилаючись на вказане просив позов задовольнити.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2023р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №00001070406 та №00001080406 від 6.01.2023р..

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Миколаївській області на користь ТОВ «ІКФ» судові витрати у виді судового збору в розмірі 15 668,77грн..

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Сторони були сповіщені про час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку, представники сторін приймали участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та надали відповідні пояснення по суті справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення діяв з порушенням норм податкового законодавства, оскільки товариством правомірно та в межах податкового законодавства було включено податковий кредит до декларації з податку на додану вартість за грудень 2021р..

Вирішуючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що ТОВ «ІКФ» є юридичною особою, зареєстрований згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстроване за адресою: м.Миколаїв, вул.Фалєєвська, 25, основним видом діяльності є Морське рибальство 03.11, іншими видами діяльності є 50.20 Вантажний морський транспорт, 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками, 25.92 Виробництво легких металевих пакувань, 10.20 Перероблення та консервування риби, ракоподібних і молюсків, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 77.34 Надання в оренду водних транспортних засобів, 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у., 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами.

У листопаді 2021р. податковим органом було проведено документальну виїзну перевірку ТОВ «ІКФ», за результатами якої було складено акт перевірки від 17.11.2021р. за №8339/14-29-07-02/42155625, у висновках якого було встановлено порушення вимог податкового законодавства. На підставі встановлених порушень, ГУ ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення за №1091614290702 від 9.12.2021р., яким позивачу було донараховано податок на додану вартість за грудень 2019р. на суму 657 994грн., за березень 2020р. на суму 66 944грн., квітень 2020р. на суму 236 725грн., у зв`язку із не врахуванням та недекларуванням податкових зобов`язань на вартість отриманих транспортно-експедиторських послуг від нерезидентів.

Вказане податкове повідомлення-рішення за №1091614290702 від 9.12.2021р. платник податку ТОВ «ІКФ» виконав та сплатив суму податкового зобов`язання 961 633грн. та штраф за несвоєчасне врахування та декларування зазначеної суми 240 415,75грн.

Позивач зазначив, що відповідно до офіційного роз`яснення ГУ ДПС у м.Києві, розміщеного за посиланням https://kyiv.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/539470.html, у разі складання податкової накладної отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України відповідно до вимог п.208.2 ст.208 ПК України отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок, зокрема, за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з п.190.2 ст.190 ПК України. При цьому, отримувач послуг платник податку у порядку, визначеному ст.201 ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку. Така податкова накладна підлягає обов`язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Тобто, ТОВ «ІКФ» маючи одночасно обов`язок по декларування зобов`язання та право на податковий кредит, що фактично не впливає на сплату в бюджет сум ПДВ, сплатило суму податкового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 961 633грн., та, враховуючи сплату податку, зареєструвало податкові накладні за №40, №41, №42, №43, №44, №45 від 16.12.2021р. на загальну суму ПДВ 961 633грн. (далі податкові накладні) та включило відповідно до ПК України цю суму як податковий кредит до Декларації з податку на додану вартість за грудень 2021р. за №9420718263 від 17.01.2022р.. Податкові накладні та декларація з податку на додану вартість за грудень 2021р. за №9420718263 від 17.01.2022р. складені відповідно до редакції ПК України, що діяла до 1.01.2022р..

В подальшому, на підставі п.200.10 ст.200 розділу V ПК України, у порядку п.75.1.1 ст.75, ст.76 гл.8 розділу II ПК України, посадовими особами ГУ ДПС проведено камеральну перевірку даних ТОВ «ІКФ», задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за грудень 2021р., за результатами якої 18.02.2022р. складено акт перевірки за №1110/14-29-18-07-07/42155625 (надалі - Акт), у висновках якого встановлено порушення позивачем вимог п.208.2 ст.208, п.201.12 ст.201, п.200.1 та п.200.4 статті 200 Кодексу.

На підставі встановлених порушень, 6.01.2023р. податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

- форми «Р» №00001080406, яким нараховано грошове зобов`язання в сумі 144 022,5грн., в тому числі 96 012грн. основного платежу та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 48 006грн.;

- форми «В4» №00001070406, яким зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 865 651грн..

При цьому, податковий орган приймаючи вказані рішення мотивував його тим, що неможливо віднесення сум сплаченого у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені у податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, до податкового кредиту через те, що податкові накладні складені ТОВ «ІКФ» на підставі податкових повідомлень- рішень, а не визначені «самостійно», що на думку ДПС України протирічить нормам п.208.2 ст.208 ПК України.

Позивач вважає вказаний висновок таким, що не відповідає нормам ані п.208.2 ст.208, ані іншій статті ПК України, а є вільним трактуванням контролюючим органом законодавства України.

Також позивач вважає необґрунтованими посилання ГУ ДПС та ДПС України на те, що реєстрація податкових накладних була здійснена після отримання рішення контролюючого органу про нарахування зобов`язань з податку на додану вартість, позбавляє можливості віднесення сум нарахованого та сплаченого податку до податкового кредиту не має свого відображення у Податковому кодексі України, а є безпідставним припущенням.

Так, не погоджуючись із вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся в суд із даним позовом.

Перевіряючи правомірність та законність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень податкового органу, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує його протиправність та скасування, колегія суддів виходить з наступного.

У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами абз.1 п.75.1 ст.75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Положеннями абз.1 п.75.1.1 ст.75 ПК України встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Відповідно до абз.1 п.76.1 ст.76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Згідно абз.2 п.76.1 ст.76 ПК України, камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст.86 ПК України.

За правилами п.54.1 ст.54 ПК України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до пп.а,б п.185.1 ст.185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

За правилами пп.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно абз.1,2 п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У відповідності до пп.а п.198.1 ст.198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Приписами п.198.6 ст.198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Поряд з цим, положеннями абз.5 п.198.6 ст.198 ПК України (в редакції, чинній станом на дату складання податкових накладних №40, 41, 42, 43, 44, 45 від 16.12.2021р. та декларації з податку на додану вартість за грудень 2021р. за №9420718263 від 17.01.2022р., тобто до 1.01.2022р.), суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Згідно з абз.5 п.198.6 ст.198 ПК України (в редакції після 1.01.2022р.), суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Аналізуючи вищевказані норми податкового законодавства, судова колегія зазначає, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними. При цьому, податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При цьому, суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, що ТОВ «ІКФ» зареєструвало податкові накладні за №40,41,42,43,44,45 від 16.12.2021р. на загальну суму ПДВ 961 633грн. та включив цю суму як податковий кредит до Декларації з податку на додану вартість за грудень 2021р. за №9420718263 від 17.01.2022р..

Враховуючи вищевказане, судова колегія вважає, що ТОВ «ІКФ» було дотримано вимоги норм ПК України та правомірно включено податковий кредит до декларації з податку на додану вартість за грудень 2021р., адже реєстрацію податкових накладних ним проведено - 16.12.2021 р., тобто у грудні 2021р..

Під час апеляційного розгляду, представник податкового органу зазначив, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стало те, що податкові накладні складені позивачем - 16.12.2021р. на суму податку, яка була визначена контролюючим органом, а не на суму визначену самостійно платником податку, що у розумінні п.208.2 ст.208 ПК України та на думку представника податкового органу не є підставою для її віднесення до складу податкового кредиту.

Проте, судова колегія вважає такі твердження представника податкового органу необґрунтованими, оскільки вважає їх лише припущеннями, адже не ґрунтується на нормах податкового законодавства. При цьому, право позивача на включення у звітному періоді до податкового кредиту сум податку, сплачених (нарахованих) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначених в податкових накладних, які зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку реєстрації прямо передбачене п.198.6 ПК України.

При цьому, судова колегія намагалась з`ясувати у представника податкового органу яким же чином повинен був вчинити платник податку в даній ситуації та з урахуванням того, що платником податку було визнано порушення, які були встановлені перевіряючими під час документальною виїзною перевіркою у листопаді 2021р., та відповідно товариством було сплачено суму податкового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 961 633грн., та, враховуючи сплату податку, товариство зареєструвало податкові накладні за №40, №41, №42, №43, №44, №45 від 16.12.2021р. на загальну суму ПДВ 961 633грн.. Однак, представник податкового органу не зміг чітко пояснити як же ш мав вчинити позивач у даному випадку та за якою процедурою, при цьому зазначив, що платник податку мав самостійно визначити суму податку.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову ТОВ «ІКФ».

В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,316 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2023р. залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її проголошення та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 8 лютого 2024р.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: І.О. Турецька

О.А. Шевчук