Постанова

від 08.02.2024 по справі 580/7436/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/7436/23 Суддя (судді) першої інстанції: Альона КАЛІНОВСЬКА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів Епель О.В., Файдюка В.В., секретар Євгейчук Ю.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 р. у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Транспортна компанія «Йофан Лімітед» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи.

18.08.2023 до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов дочірнього підприємства «Транспортна компанія «Йофан Лімітед» з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови від 01.08.2023 №031325 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,00 грн. за порушення абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивача безпідставно притягнуто до відповідальності, оскільки 28.06.2023 позивач не здійснював перевезення вантажу автомобілем марки SCANIA 124С470, реєстраційний номер НОМЕР_1 , тобто на момент проведення перевірки не був перевізником в розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт», тому що вищезазначений транспортний засіб перебував у користуванні (оренді) іншої юридичної особи, а саме у товариства з обмеженою відповідальністю «Гранекс-Черкаси», що підтверджено відповідним доказом.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 позовні вимоги задоволено повністю: визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області від 01.08.2023 №031325.

Приймаючі таке рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність спірного рішення.

Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції через порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому наголошено на правильності висновків суду першої інстанції.

Апелянт надіслав додаткові пояснення з приводу доводів позивача, висловлених у відзиві на апеляційну скаргу.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги та додаткові письмові пояснення сторін, дійшла висновку про обґрунтованість апеляційної скарги з огляду на таке.

Обставини справи встановлені судом.

28.06.2023 о 11 год. 40 хв. на а/д Н-08 - 121 км., дочірнє підприємство «Транспортна компанія «Йофан Лімітед» за допомогою водія ОСОБА_1 , який керував ТЗ марки SCANIA 124С470, реєстраційний номер НОМЕР_1 , надано послуги з перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: товарно-транспортної накладної, протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, заповненої тахокарти до аналогового тахографа. Результати перевірки оформлені актом від 28.06.20213 №АР031315 (а.с.18).

30.06.2023 відповідач листом № 48557/41/24-23 повідомив позивача про розгляд 01.08.2023 о 09.30. за адресою м.Черкаси вулиця Хрещатик 224, кабінет 401 матеріали перевірки за актом від 28.06.20213 №АР031315 (а.с.19).

За наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт Відділом державного нагляду (контролю) в Черкаській області прийнято спірну постанову від 01.08.2023 №031325 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн.

Вищевказані обставини підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами.

Нормативно-правове обґрунтування.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявності у ній і додатково поданими доказами, і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1,2, 3 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-ІІІ визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту.

Статтею 5 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

За статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» зазначено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Стаття 48 цього Закону визначає перелік документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити:

дата і місце складання;

вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення;

вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;

пункти завантаження і розвантаження.

Порядок ведення та надання інформації з реєстру товарно-транспортних накладних визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачає відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Зокрема, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: безпідставну відмову від пільгового перевезення пасажира - штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; тощо.

Статтею 6 Закону України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, поміж іншого, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, (надалі - Порядок № 1567).

Цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Відповідно до положень Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (пункт 4 Порядку №1567).

Державний контроль здійснюється, зокрема, шляхом проведення рейдових перевірок.

Відповідно до пункту 12 Порядку №1567 рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

При цьому графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин (пункт 13 Порядку №1567).

Порядком №1567 передбачено, що рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту (пункт 14 Порядку №1567).

Пунктами 21, 22 Порядку № 1567 передбачено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3. У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.

Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно, серед іншого: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу. Рейдова перевірка може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3. Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. У разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт та приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а інформацію про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. 27. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2018 № 1197 (надалі - Порядок № 1197) затверджено Порядок внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів,

У відповідності до пункту 3 Порядку № 1197 внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, підставами для внесення до ЄДРТЗ відомостей про належного користувача є:

1) визначення належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв`язку з передачею фізичній особі транспортного засобу в користування;

2) визначення керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, свого працівника належним користувачем;

3) оформлення на фізичну особу нотаріально посвідченої довіреності на право користування транспортним засобом;

4) користування фізичною особою транспортним засобом на підставі договору оренди (найму, позички);

5) користування фізичною або юридичною особою транспортним засобом на підставі договору фінансового або оперативного лізингу;

6) оформлення на фізичну особу, щодо якої вносяться відомості як про належного користувача, тимчасового реєстраційного талона.

Згідно із пунктом 36 Порядку № 1197 внесення до ЄДРТЗ відомостей про належного користувача, який користується транспортним засобом на підставі тимчасового реєстраційного талона, здійснюється у сервісному центрі МВС за заявою належного користувача.

Відповідно, внесенню до ЄДРТЗ підлягають лише власники транспортних засобів (фізичні та юридичні особи) або належні користувачі транспортних засобів, які несуть відповідальність, згідно правил, встановлених статтею 14-3 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП лише у випадку такого їх внесення до ЄДРТЗ.

Саме зазначені відомості надаються уповноваженій посадовій особі відповідача на її запит при розгляді нею справи про адміністративне правопорушення.

За відсутності відомостей про належного користувача у ЄДРТЗ, уповноваженій посадовій особі відповідача, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, надаються відомості про особу, за якою зареєстрований транспортний засіб.

Внесення відомостей до ЄДРТЗ щодо належного користувача транспортного засобу є виключно правом особи, уповноваженої на подання відповідної заяви в порядку, передбаченому Порядком № 1197.

При цьому, невнесення відомостей до ЄДРТЗ щодо належного користувача транспортного засобу, незалежно від підстав такого невнесення викликає автоматичне визначення відповідальною особою за вчинення адміністративних правопорушень саме особу, за якою зареєстрований транспортний засіб або ж керівника юридичної особи, за якою він зареєстрований

Висновки суду апеляційної інстанції.

Зі системного аналізу вищезазначених норм можна зробити висновок, що відповідач, як особа як здійснює державний контроль за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, має право проводити рейдові перевірки на дотримання автомобільними перевізниками правил перевезення, зокрема на наявність необхідних документів, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення чи перевезення товарів.

Приймаючи у цій справі рішення суд першої інстанції зробив висновок, що дослідивши письмові докази, які долучені до матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позивач - дочірнє підприємство «Транспортна компанія «Йофан Лімітед» у даному випадку не є перевізником в розумінні ст. 1 Закону №2344-III та не має відношення до подій, які описані в акті перевірки від 28.06.20213 №АР031315 та в оскаржуваній постанові про застосування адміністративно-господарського штрафу від 01.08.2023 №031325, однак відповідач під час розгляду справи про порушення, не забезпечив належного з`ясування дійсної особи перевізника.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду про обґрунтованість позовних вимог з огляду на таке.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач під час перевірки позивача, а саме 28.06.2023 о 11 год. 40 хв. на а/д Н-08 - 121 км., внаслідок зупинення транспортного засобу марки SCANIA 124С470, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керування водія ОСОБА_1 , встановив, що водій при керуванні транспортним засобом має при собі документи: водійське посвідчення НОМЕР_2 на його ім`я та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу SCANIA 124С470, реєстраційний номер НОМЕР_1 , серія НОМЕР_3 (а.с.20).

Вказана обставина підтверджена актом від 28.06.20213 №АР031315 (а.с.18).

Позивачем зазначене не заперечувалось.

При цьому, лише суду позивач подав документи щодо перебування транспортного засобу SCANIA 124С470, реєстраційний номер НОМЕР_1 у користуванні іншої юридичної особи, а саме у товариства з обмеженою відповідальністю «Гранекс-Черкаси» (надалі - ТОВ «Гранекс-Черкаси»).

Так, документи договір позички від 24.02.2022 №1/ВС з додатком №1 до цього договору, акт приймання-передачі майна у позичку від 24.02.2022 №1 та податкову накладну від 13.05.2022 №9, які суд першої інстанції визнав як належні та допустимі докази обґрунтованості позовних вимог, при складанні 28.06.2023 акту №АР031315 водієм ОСОБА_1 відповідачу не надавались.

Позивачем вказане не спростовано.

Щодо інших документів договору поставки від 04.04.2023 №04/04/23, товарно-транспортна накладна від 28.06.2023 №57ОКП/К12.22, накладна від 28.06.2023 №28/06, подорожній лист/наряд-допуск 1768, які суд першої інстанції визнав як підтвердження того, що перевізником вантажу 28.06.2023 транспортним засобом марки SCANIA 124С470, реєстраційний номер НОМЕР_1 - виступало саме ТОВ «Гранекс-Черкаси», а не позивач, слід також зазначити, що ці документи також не надавались відповідачу ні під час перевірки 28.06.2023, ні під час розгляду матеріалів 01.08.2023.

Тобто, вищевказане свідчить про те, що водій під час керування транспортним засобом та під час зупинки інспектором Державної служби України з безпеки на транспорт не мав документів, визначених ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: як для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством, а як для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Ця обставина залишилась поза уваги суду першої інстанції.

Таким чином, враховуючи зазначені обставини та надані докази, вищенаведені норми закону, колегія суддів дійшла висновку, що позивач як власник транспортного засобу є автомобільним перевізником у розумінні положень Закону України «Про автомобільний транспорт», а тому саме він має забезпечити водія необхідними документами, зазначеними у статті 48 цього Закону, а отже, у разі відсутності цих документів позивач має нести відповідальність передбачу ст.60 цього ж Закону.

Також, слід звернути увагу, що не є спірним той факт, що позивач дані про передачу транспортного засобу SCANIA 124С470, реєстраційний номер НОМЕР_1 іншому користувачу до ЄДРТЗ (як то передбачено Порядком № 1197) не вносив.

Щодо висновків суду першої інстанції, що водій ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з ТОВ «Гранекс-Черкаси», то ця обставина не позбавляє позивача від обов`язку дотримуватися вимог вищенаведених норм, які регламентують правила користування автомобільним транспортом при внутрішніх перевезеннях, зокрема положень ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Щодо решти інших доводів апелянта судова колегія зазначає, що враховуючи рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до положень частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права.

Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права, що обумовлює задоволення апеляційної скарги відповідача, скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позову.

За наведених обставин, доводи апеляційної скарги відповідача знайшли своє підтвердження.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 р.- задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 р. у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Транспортна компанія «Йофан Лімітед» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови - скасувати.

У задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства «Транспортна компанія «Йофан Лімітед» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 ст.263, п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

В.В. Файдюк