Постанова

від 08.02.2024 по справі 380/20854/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 380/20854/23 пров. № А/857/23253/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючої судді - Судової-Хомюк Н.М.,

суддів - Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року у справі №380/20854/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Бориславської державної нотаріальної контори Дрогобицького району Львівської області, державного нотаріуса Панкевич Руслана Івановича, державного нотаріуса Матолич-Обрізко Галини Степанівни, Комунального підприємства Львівської обласної ради «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправної бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди,-

суддя в 1-й інстанції Потабенко В.А.

час ухвалення рішення не зазначено

місце ухвалення рішення м.Львів

дата складання повного тексту рішення не зазначено

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2023 року ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 позивач 1), ОСОБА_2 (далі також ОСОБА_2 позивач 2) звернулися в суд з позовом до Бориславської державної нотаріальної контори Дрогобицького району Львівської області (далі також відповідач 1), державного нотаріуса Панкевич Руслана Івановича (далі також відповідач 2), державного нотаріуса Матолич-Обрізко Галини Степанівни (далі також відповідач 3), Комунального підприємства Львівської обласної ради «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» (далі також відповідач 4) та просили:

-визнати протиправною умисною бездіяльність державних нотаріусів Матолич-Обрізко Г.С. та Панкевича Р. Бориславської державної нотаріальної контори Львівської області щодо невчинення нотаріальних дій у спадковій справі 24/2014;

-скасувати постанову державного нотаріуса Бориславської державної нотаріальної контори Львівської області Панкевича Р. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 15.08.2023 року №203 так як вона перешкоджає у прийнятті спадщини спадкоємця після смерті ОСОБА_4 спадкодавця.

-зобов`язати державного нотаріуса Бориславської державної нотаріальної контори Львівської області Матолич - Обрізко Г.С. та Панкевича Р. видати на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом на майно і землю ОСОБА_4 АДРЕСА_1 та ОСОБА_6 АДРЕСА_2 , що на праві власності зареєстрована за ОСОБА_4 та інше в Польщі і ФРГ про що внести відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

-зареєструвати право власності, на майно і землю за спадкоємцями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що на праві власності зареєстрована за спадкодавцями ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , про що внести відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

-визнати протиправну бездіяльність реєстратора до 2013 р. Комунального підприємства Львівської обласної ради «Дрогобицького міжміського бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» суб`єкта владних повноважень щодо створення причин та умов тривалої протиправної бездіяльності і тривалого порушення прав і законних інтересів спадкоємців позивачів.

-стягнути з відповідачів солідарно з відповідачів завдану матеріальну і моральну шкоду 1 000 000 грн..

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії вказаної ухвали.

21.09.2023 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року продовжено строк, встановлений ухвалою про залишення позовної заяви без руху від 11.09.2023 для усунення недоліків позовної заяви та встановлено десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

30.10.2023 року від позивачів до суду першої інстанції надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року відповідно до п.1 ч.ч. 4,5 статті 169 КАС позовну заяву позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Бориславської державної нотаріальної контори Дрогобицького району Львівської області, державного нотаріуса Панкевич Руслана Івановича, державного нотаріуса Матолич-Обрізко Галини Степанівни, Комунального підприємства Львівської обласної ради «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправної бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди повернуто позивачам.

Не погодившись із прийнятою ухвалою, її оскаржили ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та вважають, що оскаржувана ухвала прийнята судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, просять скасувати ухвалу суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що позивачі на виконання ухвали суду першої інстанції від 11.09.2023 про залишення без руху позовної заяви, у визначений строк подали заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Апелянти зазначають, що оскаржувана ухвала є передчасною, оскільки у розглядуваній ситуації судом першої інстанції належно було уточнити позовні вимоги.

Також, з покликанням на висновки Європейського суду з прав людини зазначає, що рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду верховенства права в демократичному суспільстві.

Враховуючи наведене, апелянт вважає, що ухвала суду першої інстанції перешкоджає подальшому провадженню у справі.

З цих та інших наведених у апеляційній скарзі підстав, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати.

Відповідачі правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) відсутність відзиву не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвалу суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Згідно із статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Положеннями частини 5 статті 5 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Статтею 171 КАС України передбачені дії, які зобов`язаний здійснити суддя після отримання позовної заяви. Зокрема, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 КАС України, суддя з`ясовує відповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу. Окрім того, цією ж статтею передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі, зокрема, якщо відсутні підстави для її повернення.

Статтею 160 КАС України передбачено вимоги щодо форми та змісту позовної заяви, яка стандартизує структуру позовної заяви, а саме: містить перелік загальних для всіх позовних заяв елементів (реквізитів), які дають необхідну інформацію для вирішення судом питання про відкриття провадження в адміністративній справі.

Статтею 161 КАС України встановлено документи, що додаються до позовної заяви.

Статтею 172 КАС України визначені випадки об`єднання і роз`єднання судом позовів.

У свою чергу відповідно до п. 1 ч. 4 та ч. 5 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Отже, нормами процесуального законодавства визначено обов`язок суду щодо повернення позовної заяви у випадку, якщо не усунуто недоліків поданої позовної заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції ухвалою від 11.09.2023 року було залишено вказану позовну заяву, оскільки не наведено виклад обставин, на яких ґрунтується позовна вимога й не визначено, у чому полягає протиправна умисна бездіяльність державних нотаріусів Матолич - Обрізко Г.С. та Панкевича Р. , які нотаріальні дії, на думку позивачів, не вчинені у спадковій справі 24/104.

Також, суд першої інстанції звернув увагу позивачів на те, що їхні припущення з посиланням на норми чинного законодавства не можна вважати належним обґрунтуванням позовних вимог та відсутні в позові посилання на відповідну бездіяльність, в межах наданих повноважень суду, які необхідно суду вчинити для відновлення порушених прав позивачів.

Крім того, судом вказано, що позивачу ОСОБА_2 необхідно доповнити зміст позовної заяви юридичними фактами на яких він ґрунтує свої вимоги до відповідача -нотаріуса Панкевича Р. із зазначенням правової підстави позову, тобто вказати законодавчі акти норми яких порушено відповідачем, сформувати позовні вимоги до відповідача, вказати які саме рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень - відповідача у справі порушують охоронювані законом права та інтереси позивача у публічно-правових відносинах, а також надати докази прийняття відповідачем рішення, вчинення ним дій або допущення бездіяльності, які можуть бути предметом розгляду в адміністративній справі.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 21.09.2023 року подали до суду заяву про усунення недоліків з якої вбачається, що позивачі надали виправлену позовну заяву з обґрунтуваннями та доказами.

Ухвалою від 26.09.2023 суддя продовжила процесуальний строк, встановлений ухвалою про залишення позовної заяви без руху від 11.09.2023 для усунення недоліків позовної заяви. Зокрема, в ухвалі суд першої інстанції заначив, що у новій редакції позовної заяви позивачі не зазначають конкретної бездіяльності вчиненої відповідачами, зокрема, в частині вимог про визнання протиправною бездіяльності державного нотаріуса Матолич-Обрізко Г.С. та Панкевича Р.І. щодо створення причин та умов тривалого порушення прав спадкоємців позивачів та щодо позовних вимог про визнання протиправної бездіяльності реєстратора Комунального підприємства Львівської обласної ради «Дрогобицького міжміського Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» суб`єкта владних повноважень до 2013 щодо створення конфлікту інтересів в інтересах невідомих третіх осіб і створення причин та умов тривалого порушення прав і законних інтересів позивачів учасників війни інвалідів 1,2 групи людей поважного віку 88, 90 р. спадкоємців - позивачів.

Також, судом зазначено, що при зверненні із позовною заявою позивачем разом із документами, які виготовлені на іноземній мові, повинні бути подані належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на державну мову.

25.10.2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до суду першої інстанції заяву про усунення недоліків позовної заяви з якої вбачається, що до заяви було долучено переклад документів, що були складені іноземною мовою в кількості 4 аркуші.

06.11.2023 суд першої інстанції виніс оскаржувану ухвалу виходячи з того, що під змістом позовних вимог розуміється, зокрема, визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити рішення (дії чи бездіяльність) суб`єкта владних повноважень, що порушили її право та вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Крім того зазначив, що на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху від 11.09.2023 та на виконання вимог ухвали про продовження процесуального строку від 26.09.2023 позивачам необхідно було сформувати позовні вимоги до відповідачів, вказати які саме рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень - відповідачів у справі порушують охоронювані законом права та інтереси позивачів у публічно-правових відносинах, а також надати докази прийняття відповідачем рішення, вчинення ним дій або допущення бездіяльності, які можуть бути предметом розгляду в адміністративній справі.

Разом з тим, суд першої інстанції зазначив, що позивачі у заяві вказали про протиправну бездіяльність державних нотаріусів Матолич-Обрізко Г.С. та Панкевича Р.І., водночас, не виконали вимоги ухвали про продовження процесуального строку від 26.09.2023 в частині, що стосується протиправної бездіяльності реєстратора Комунального підприємства Львівської обласної ради «Дрогобицького міжміського бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», що означає що суд першої інстанції фактично визнає часткове виконання позивачами вимог ухвали суду про усунення недоліків.

Крім того, судом апеляційної інстанції було встановлено, що мала місце зміна позовних вимог, що також підтверджується змістом описової та мотивувальної частини ухвали Львівського окружного адміністративного суду з питань продовження процесуального строку від 26.09.2023 року, в якій суд першої інстанції на сторінці другій ухвали зазначає про нову редакцію позовної заяви, примірник якої в долучених матеріалах справи відсутній.

На думку колегії суддів подання нової редакції позовної заяви давала підстави суду першої інстанції здійснити перевірку відповідності такої заяви вимогам ст. 160, 161 КАС України та у випадку їх невідповідності залишити позовну заяву без руху.

Таким чином, не виконання цих вимог судом першої інстанції служить доказом того, що винесення ухвали про повернення позовної заяви від 06.11.2023 стосувалось вимог, викладених у позовній заяві попереднього зразку, та їх часткове виконання позивачами.

Крім того, висновки суду першої інстанції щодо неналежної кількості нотаріально засвідчених перекладів документів, що складені іноземною мовою є передчасними. Оцінка таких документів як доказів підтвердження позовних вимог здійснюється судом першої після відкриття провадження у справі, та розгляду спору по суті.

Колегія суддів зазначає, що такі висновки суду першої інстанції фактично позбавили позивачів права доступу до суду, що свідчить про порушення їх права звернення до адміністративного суду, гарантованого статтею 5 КАС України, оскільки суд не зазначив конкретних фактів та обставин справи котрі повинні були вказати позивачі під час усунення недоліків позовної заяви.

Слід заначити, що у рішенні від 4 грудня 1995 року у справі «Bellet v. France» («Беллет проти Франції», Серії A № 333B, пункт 36) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (Конвенція) містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні від 25 січня 2000 року у справі «Miragall Escolano and Othersv. Spain» («Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії», заяви № 38366/97, № 38688/97, № 40777/98, № 40843/98, № 41015/98, № 41400/98, № 41446/98, № 41484/98, № 41487/98, № 41509/98) і у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Pеrez de Rada Cavaniles v. Spain» («Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії», заява № 3256-57) Європейський суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.

Отже, виходячи з вищевикладеного, а також з норм міжнародного права, повернення адміністративного позову з підстав неналежної обґрунтованості позовних вимог унеможливило доступ позивачів до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувану ухвалу необхідно скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до статті 320 КАС України підстави для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Відповідно до частини 3 статті 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, КАС суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року про повернення позовної заяви у справі №380/20854/23 скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді Л. П. Іщук Т. В. Онишкевич