Постанова

від 07.02.2024 по справі 826/11976/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2024 року

м. Київ

справа №826/11976/17

адміністративне провадження № К/9901/2029/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Залис" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2018 (судді - Ганечко О.М., Коротких А.Ю., Сорочко Є.О.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Залис" до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про зобов`язання вчинити дії,

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

ТОВ «Залис» зверулось до суду з позовом, в якому просило скасувати постанови відповідача від 28.04.2017 №З-2804/6-10/10-70/2804/06/02, №З-2804/5-10/10-71/2804/06/02, №З-2804/4-10/10-69/2804/06/02 та №З-2804/3-10/10-68/2804/06/02.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва: «Будівництво меблевої фабрики (виробничий цех літ. Е) за адресою; Київська обл., Бородянський район. смт. Немішаєве, вул., Чкалова, 48, кадастровий номер: 3221055900:02:001:0045». Замовником будівництва є ТОВ «Залис».

За наслідками здійсненої перевірки відповідачем відносно позивача було складено:

- протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.04.2017 №1-Л-З-1404/1, яким встановлено здійснення з боку позивача правопорушення, відповідальність за яке передбачена абз. 4 п. 6 ч. 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності» (експлуатація або використання об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації чи акті готовності об`єкта до експлуатації: об`єктів III категорії складності);

- протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.04.2017 №1-Л-З-1404/2, яким встановлено здійснення з боку позивача правопорушення, відповідальність за яке передбачена абз. 4 п. 6 ч. 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності» (експлуатація або використання об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації чи акті готовності об`єкта до експлуатації);

- протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.04.2017 №1-Л-З-1404/3, яким встановлено здійснення з боку позивача правопорушення, відповідальність за яке передбачена п. 7 ч. 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності» (незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду у випадках, коли такий нагляд є обов`язковим згідно із законодавством);

- протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.04.2017 №1-Л-З-1404/4, яким встановлено здійснення з боку позивача правопорушення, відповідальність за яке передбачена п. 8 ч. 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності» (незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду у випадках, коли такий нагляд є обов`язковим згідно із законодавством).

У вище вказаних протоколах, вказано, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 10:00 28.04.2017 у приміщенні Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області.

14.04.2017 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області було винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №С-1404/3.

28.04.2017 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, за результатами розгляду матеріалів перевірки, винесено відносно Позивача:

- постанову №З-2804/3-10/10-68/2804/06/02, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена абз. 4 п. 6 ч. 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 144 000, 00 грн.;

- постанову по справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №З-2804/4-10/10-69/2804/06/02, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена п. 8 ч. 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 72 000, 00 грн.;

- постанову по справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №З-2804/5-10/10-71/2804/06/02, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена п. 7 ч. 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 57 600, 00 грн.;

- постанову по справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №З-2804/6-10/10-70/2804/06/02, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена абз. 4 п. 6 ч. 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 144 000, 00 грн.

Не погоджуючись з вказаними постановами, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду.

Позов обґрунтовано порушенням відповідачем порядку прийняття оскаржуваних рішень, що виявилось у ненаправленні на адресу позивача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, акту проведення перевірки та припису про усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, які були підставою прийняття оскаржуваних позивачем постанов, що позбавило його права на надання заперечень на такі документи, що могли бути враховані при прийнятті оскаржуваних рішень, унеможливило його участь у прийнятті оскаржуваних рішень.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.07.2018 позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано постанови Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 28.04.2017 №З-2804/6-10/10-70/2804/06/02, №З-2804/5-10/10-71/2804/06/02, №З-2804/4-10/10-69/2804/06/02 та №З-2804/3-10/10-68/2804/06/02.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушено порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю позивача, що призвело до позбавлення останнього права знати про результати здійсненої щодо нього перевірки, висловити свою позицію щодо порушень, встановлених відповідачем, що є прямим порушенням вимог законодавства у сфері регулювання містобудівної діяльності.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2018 рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про відмову в позові.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем правомірно було направлено документи на адресу 07853, Київська обл., Бородянський р-н., смт. Немішаєве, вул. Технікумівська, буд. 2, кв. 5, оскільки така адреса була зазначена самим директором ТОВ «Залис» у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, а також містилася в дозволі на виконання будівельних робіт від 17.08.2009 № 1223/09. При цьому, про зміну місцезнаходження Замовника будівництва позивач відповідача не повідомляв.

Також суд виходив з того, що адреса місцезнаходження Позивача зазначена у декларації про готовність об`єкта до експлуатації (07853, Київська обл., Бородянський р-н., смт. Немішаєве, вул. Технікумівська, буд. 2, кв. 5.) відрізняється від адреси, зазначеної у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, що свідчить про те, що Позивачем наведено недостовірні дані у декларації про готовність об`єкту до експлуатації від 15.02.2017 вх. №10/10-1502/31/П.

Крім того суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо дотримання відповідачем трирічного строку притягнення позивача до відповідальності, оскільки будівництво спірного об`єкту закінчилося в 2016 році (а не у 2011 як зазначав позивач), а порушення вимог містобудівного законодавства виявлено під час проведення перевірки 28.02.2017.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В обґрунтування касаційної скарги позивач покликається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зокрема покликається на те, що перевірка дотримання ним вимог містобудівного законодавства проведена відповідачем з порушеннями порядку здійснення заходу контролю.

Також покликається на те, що наказ та направлення, видані відповідачем щодо перевірки достовірності даних, наведених в поданій ним Декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 25.01.2017 №10/10-2501/82/П, а фактично акт перевірки та оскаржувані постанови складено щодо перевірки Деклараціїї від 15.02.2017 №10/10-15.02/31/П.

Також покликається на те, що акт перевірки від 28.02.2017 направлений йому разом з протоколами та приписом, що свідчить про ненадання йому для ознайомлення акту перевірки, що, в свою чергу, унеможливило надання ним будь-яких пояснень та доказів відсутності з його боку порушень.

Крім того, такі були направлені на адресу, що не відповідає адресі місцезнаходження товариства, що міститься в ЄДРПОУ. В свою чергу, Декларація від 25.01.2017, щодо перевірки достовірності даних якої було видано наказ та направлення відповідача, містила достовірну адресу товариства.

Просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

За змістом ч.ч. 1, 4 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI в редакції на час виникнення спірних правовідносин) Державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок №553, в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

За змістом п. 7 вказаного вище Порядку однією з підстав для проведення позапланової перевірки є, зокрема, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Відповідно до п. 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Наведена норма кореспондує з правом суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (п. 13 Порядку №553).

Пунктом 16 Порядку №553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Відповідно до п. 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно з положеннями п. 18 Порядку №553 акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Пунктом 19 Порядку №553 визначено, що Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Відповідно до п. 21 Порядку №553 якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Зі змісту наведених норм права вбачається, що однією з підстав для проведення позапланової перевірки є необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації про готовність об`єкта до експлуатаці. При цьому, за результатом позапланової перевірки уповноваженою особою органу державного архітектурно-будівного контролю складається акт та, у разі виявлення порушень містобудівного законодавства, складається протокол про виявлене порушення та припис про усунення виявлених порушень. Заходи державного архітектурно-будівельного контролю проводяться у присутності уповноваженого представника суб`єкта містобудівної діяльності, якому вручається під підпис один примірник складених за результатом проведеної перевірки документів. Водночас, у разі відмови уповноваженим представником суб`єкта містобудівної діяльності від отримання чи підписання відповідних документів, про це робиться відмітка у такому документі, а його примірник надсилається рекомендованим листом з повідомленням.

Процедура накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» визначена Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244 (далі - Порядок №244).

Відповідно до пункту 3 Порядку №244 штрафи накладаються на суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - суб`єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

У разі коли суб`єкт містобудування перешкоджає притягненню його до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності правоохоронні органи разом з органами державного архітектурно-будівельного контролю вживають всіх необхідних заходів для притягнення такого суб`єкта до відповідальності.

У разі відмови суб`єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб`єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням.

Належним підтвердженням факту надіслання документів є розрахунковий документ відділення поштового зв`язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.

У разі ненадання суб`єктом містобудування, який притягається до відповідальності, інформації щодо його адреси документи, які є підставою для притягнення його до відповідальності, надсилаються суб`єкту містобудування за адресою місцезнаходження (місця проживання, місця реєстрації), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Надіслання рекомендованим листом з повідомленням документів, які є підставою для притягнення до відповідальності, за адресою місцезнаходження (місця проживання) суб`єкта містобудування, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, вважається належним врученням зазначених документів незалежно від факту їх отримання суб`єктом містобудування.

Верховний Суд у постановах від 03.10.2018 у справі № 210/954/17(2-а/210/64/17), від 19.05.2021 у справі №210/5129/17, від 17.08.2021 у справі №520/2621/2020, від 16.05.2023 дійшов наступних висновків:

«…обов`язковою умовою розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є повідомлення особи, щодо якої розглядається справа, про час та місце розгляду справи не пізніше ніж за три доби до дня розгляду справи. Крім того, у разі неотримання протоколу про правопорушення та інших документів, на підставі яких особа притягується до відповідальності, такі документи мають бути надіслані рекомендованим листом з повідомленням. При цьому обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. З`ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови.».

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач був присутнім під час проведення перевірки. У зв`язку з відмовою від отримання акту перевірки акт, а також протоколи про правовпорушення та припис були направлені на адресу, зазначену ТОВ «Залис» в дозволі на виконання будівельних робіт та поданій Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, цінним листом з описом вкладення №0113325532881, що підтверджується наявним в матеріалах справи фіскальним чеком, та відповідає наведеним вище положенням п. 3 Порядку №244.

Передбачений пунктом 3 Порядку №244 обов?язок надсилати документи, які є підставою для притягнення до відповідальності, за адресою місцезнаходження (місця проживання, місця реєстрації), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, стосується випадків, коли суб`єкт містобудування, який притягається до відповідальності, інформації щодо його адреси не надає.

Водночас у справі, яка розглядається апеляційним судом встановлено, що позивач надав інформацію щодо своєї адреси і відповідач надіслав відповідні документи саме на цю адресу.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем не доведено, що з часу вчинення дій, за які на нього накладено штраф за правопорушення у сфері містобуівної діяльності минуло 3 роки, до того ж декларація про готовність об`єкта до експлуатації, якою засвідчено факт закінчення будівельних робіт, позивачем подано лише у 2017 році, що також спростовує доводи позивача в цій частині.

За таких обставин, апеляціний суд дійшов обгрунтованого висновку щодо дотримання відповідачем порядку направлення позивачу документів складених за результатами проведеного заходу контролю. В свою чергу доводи касатора в цій частині є необґрунтованими та спростовуються встановленими по справі обставинами.

Покликання позивача в обгрунтування касаційної скарги на те, що наказ та направлення на проведення позапланового заходу контролю видано щодо перевірки достовірності даних, наведених в поданій ним Декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 25.01.2017, а фактично акт перевірки та оскаржувані постанови складено щодо перевірки Деклараціїї від 15.02.2017 є безпідставним, оскільки з такими обставинами позивач не пов?язував підстави позову, а суди апеляційної та касаційної інстанції в силу визначених статтями 308 та 341 КАС України меж перегляду не можуть розглядати підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні рішення суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись ст. 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Залис" залишити без задоволення, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2018 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук